Шуфричу дозволили виконувати депутатські повноваження, залишаючись у СІЗО

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

“Втома обох сторін може призвести до нової ситуації у 2025 році. Подивимося, як розвиватиметься ситуація”, – сказав міністр Хакан Фідан в інтерв’ю виданню Hürriyet.

Також він наголосив, що Київ та Москва продовжують «пошуки дотику». Але жодна зі сторін «не хоче виглядати програшною» у переговорному процесі.

Фідан наголосив, що «справедливе розв’язання війни має бути в рамках територіальної цілісності України».

Раніше Ердоган заявляв, що Путін хоче закінчити війну в Україні.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Він вважає, що до цього часу їм вдасться накопичити достатню кількість ресурсів і «технологічних матеріалів».

«За моєю власною теорією, коли завершиться технічно-еволюційний процес і почнеться процес накопичення технологічних матеріалів, то можливість активно наступати відновиться. За моїми підрахунками це станеться після 2027 року», – заявив екс-головком ЗСУ.

За словами Залужного, на той час армія РФ відмовиться від «агресивного подолання території» і використовуватиме тактику змору.

«Війна штовхає колесо науково-технічного прогресу і воно розкручується. Завдяки появі на полі бою роботів ні росіяни, ні ми не змогли рухатися далі. З’явився якийсь ступор і ця тенденція зберігається і зараз», – сказав Залужний.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

У коментарі, наданому в інтерв’ю, Денисенко чітко зазначила, що більше не зможе працювати з Безрук. Вона наголосила, що не засуджує її вибір, але стверджує, що це була свідома позиція, яку акторка обрала, виїхавши до країни-агресора.

“Галя Безрук вибрала залишитися в Росії, будувати кар’єру там. З нею я не готова працювати. Навіть якщо вона скаже: ‘Україно, моя рідна, я тебе люблю’, то ні. Це була свідома позиція — вибрати РФ. Я теж якоюсь мірою її розумію, чому вона так зробила. Ми завжди робимо вибір або з любові, або зі страху. Вона зробила вибір зі страху. Бо боялася, що тут її нічого не чекає, зі страху за свою дитину, кар’єру. Але це не та людина, з якою мені по дорозі”, — зазначила акторка.

Денисенко також поділилася своїми думками щодо інших колег, які, незважаючи на те, що багато років працювали в Росії, після початку повномасштабного вторгнення підтримали Україну. Серед них — Катерина Кузнєцова, Любава Грешнова, Михайло Пшеничний. За словами Наталки, вона готова працювати з цими акторами.

“Вони жили в Росії, працювали там. Коли почалося повномасштабне вторгнення, вони зібрали речі і поїхали звідти. Я готова з ними працювати, звичайно. Вони так само, як і я до повномасштабного вторгнення, не усвідомлювали всієї серйозності ситуації. Поки війна не прийшла до твого дому, ти не розумієш цього”, — підкреслила вона.

Про Галину Безрук

Галина Безрук здобула популярність завдяки своїм ролям у таких серіалах, як “Останній москаль”, “Будиночок на щастя” і “Слуга народу”. З початком повномасштабного вторгнення вона відкрито підтримала путінський режим і переїхала до Росії, де продовжує будувати свою кар’єру.

Попри численні негативні коментарі на свою адресу, акторка довго мовчала про війну, а потім заявила, що вибирає сім’ю, а не батьківщину. Її батьки, які залишилися жити в Києві, також підтримали це рішення.