«Швидка, крапельниці, лікарня»: репер Потап розповів про госпіталізацію

Міністерство цифрової трансформації України оприлюднило важливі рекомендації для громадян, які можуть знадобитися під час масових відключень електроенергії. У періоди блекаутів правильне використання доступних ресурсів стає ключовим для забезпечення комунікації, безпеки та доступу до необхідної інформації. Метою цих порад є надання громадянам інструментів для збереження зв’язку з родиною, службами екстреної допомоги та для ефективного використання доступних можливостей в умовах відключень.

Однією з перших і найважливіших рекомендацій є завчасне завантаження Мапи Пунктів незламності через застосунок «Дія». Ця мапа дозволить швидко знайти найближчі локації, де можна зарядити мобільний телефон, підключитися до Інтернету або звернутися за допомогою. Завдяки інтеграції з мобільними пристроями, програма надає актуальну інформацію про пункти, які працюють навіть у найскладніших умовах, що дає змогу уникнути паніки та зберігати спокій.

Друга рекомендація стосується стабільного домашнього інтернету під час тривалих відключень. Мінцифри радить підключатися до провайдерів із технологією XPON — вона може забезпечити доступ до мережі до 72 годин під час блекаутів. Перевірити, чи використовує ваш провайдер XPON, можна на інтерактивній карті від Мінцифри та LUN. За потреби купіть повербанк і підключіть його до роутера та абонентського термінала ONU, щоб забезпечити автономну роботу мережі.

Третя порада — у разі перевантаження мереж або пошкодження станцій користуйтеся національним роумінгом, який дозволяє підключитися до мережі іншого доступного оператора. Інструкція для користувачів:

• Вимкніть автовибір мережі.• На Android: Налаштування → Мобільна мережа (або Підключення) → Оператор.• На iOS: Параметри → Стільникові дані → Вибір мережі.• Знайдіть і виберіть доступну мережу (наприклад, Vodafone UA, UA-KYIVSTAR або LIFECELL).• Якщо підключення не вдається — спробуйте ще раз або виберіть іншу мережу; перевірте можливість здійснення вихідного дзвінка або відправлення SMS.

Мінцифри нагадує також про прості заходи: заряджайте телефони заздалегідь, тримайте під рукою додаткові павербанки, зберігайте номери родичів і служб у доступному вигляді, а за потреби звертайтеся до пунктів незламності. Ці базові кроки допомагають зберегти зв’язок і доступ до інформації під час масштабних відключень електроенергії.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг висловив вагому думку щодо складної обстановки в Україні, підкресливши важливість права України на самозахист, включаючи можливість відповідних ударів на території Російської Федерації. Ця заява є свідченням росту підтримки з боку союзників, які все більше усвідомлюють необхідність таких дій у контексті постійної агресії з боку Росії. Єнс Столтенберг наголосив на тому, що партнерство з Україною є важливим для всієї Європи, а рішучість у підтримці її територіальної цілісності і суверенітету не повинна залишати сумнівів у серцях жодного союзника.

Про це він заявив у Празі, де відбувається міністерська зустріч НАТО.

“Україна має право на самооборону і це включає удари по цілях на території Росії. Це стає ще більш нагальним, на фоні відкриття нового фронту”.

Столтенберг наголосив, що його переконання пов’язане із тим, що удари ЗСУ по Росії мають оборонний характер.

“Україна повинна мати право завдавати удари у відповідь, щоби захищатися”, – підкреслив генсек, окремо наголосивши, що для ефективного захисту Україна має використовувати новітню натівську зброю.

Він також нагадав, що дедалі більше держав-членів НАТО надають дозвіл Україні для використання своєї зброї, але не розповів, які умови висуваються при цьому для ЗСУ.

“Ми очікуємо, що це (удари по Росії, − Ред.) буде здійснюватися відповідально”, – підсумував Столтенберг.

Після переїзду до Польщі значна частина громадян України змушена або свідомо обирає зміну професійного шляху. Про це свідчать дані Польського економічного інституту (PIE), згідно з якими близько 40% українців, що знайшли роботу в Польщі, почали працювати у зовсім нових для себе галузях. Така тенденція стала результатом поєднання обставин вимушеної міграції, особливостей польського ринку праці та необхідності швидкої економічної адаптації.

Аналітики зазначають, що за останні десять років присутність українців у польській економіці зросла в рази. Якщо раніше трудова міграція з України мала переважно сезонний або тимчасовий характер, то нині дедалі більше людей інтегруються в економічне життя країни на довший термін. Наприкінці 2025 року громадяни України становлять приблизно 5% усіх працевлаштованих осіб, застрахованих у системі соціального страхування Польщі, що є показником глибокої залученості до офіційного ринку праці.

Згідно зі звітом PIE, до 80% українських іммігрантів знаходять роботу в трудомістких галузях із низьким порогом входу, де відносно легко працевлаштуватися. Саме ці сектори впродовж багатьох років відчувають дефіцит робочої сили. Найпоширенішими сферами зайнятості українців у Польщі є адміністративні та допоміжні послуги, промислова переробка, будівництво, транспорт і складське господарство, оптова та роздрібна торгівля разом із ремонтом транспортних засобів, а також сфера розміщення та громадського харчування.

Дослідження також показує, що іммігранти в країнах Організації економічного співробітництва та розвитку в середньому заробляють на 34% менше, ніж місцеві працівники того ж віку та статі. Близько двох третин цієї різниці пояснюється зайнятістю в менш оплачуваних секторах та компаніях. Водночас аналітики фіксують поступове скорочення розриву в оплаті праці: приблизно на третину протягом перших п’яти років перебування та майже наполовину після десяти років роботи в країні.

У звіті зазначається, що 40% українських іммігрантів після переїзду змінюють сферу діяльності. Ще 25% знаходять роботу в тій самій галузі, у якій працювали раніше, а 24% до приїзду не були економічно активними. Найменшою залишається група тих, хто до міграції займався підприємницькою діяльністю або працював не за трудовим договором — таких близько 11%.

Фахівці PIE наголошують, що з часом, у міру набуття місцевих компетенцій та досвіду, позиції українців на польському ринку праці покращуються. Водночас ключовим чинником успішної інтеграції залишається усунення системних бар’єрів, зокрема визнання іноземних дипломів і кваліфікацій. В ОЕСР підкреслюють, що ефективна інтеграційна політика має включати доступ до інформації про ринок праці, професійне консультування та підтримку у формуванні професійних контактів.