Сімейний вплив і тендери: як у Харкові роками формується закрита система постачання для бюджетних установ

2025 рік виявився для українського ринку праці одночасно перспективним і викликовим. Медіанна заробітна плата по країні досягла 25 тисяч гривень, що свідчить про поступове відновлення економіки та підвищення платоспроможності населення. Разом із тим, дефіцит кваліфікованих працівників став системною проблемою, особливо у сферах робітничих та технічних професій. Компанії все частіше стикалися з нестачею спеціалістів, що змушувало їх переглядати традиційні підходи до підбору кадрів.

У відповідь на ці виклики роботодавці почали впроваджувати більш гнучкі моделі найму. З’явилася тенденція до розширення кола кандидатів, включаючи молодь без досвіду роботи, фахівців із суміжних галузей і навіть тих, хто раніше не розглядав можливість працевлаштування у певних сферах. Активно застосовуються програми навчання та стажування, а також дистанційні форми роботи, що дозволяє залучати працівників з різних регіонів.

Найбільша активність на ринку праці зосереджена у регіонах із великими містами. Лідирують Дніпропетровська та Київська області, а також столиця. Високий рівень пошуку роботи зберігається і в Харківській області.

Найпопулярнішою сферою для працевлаштування залишається торгівля та продажі. Водночас кожен п’ятий кандидат насамперед звертає увагу не на галузь, а на формат роботи — зростає запит на фриланс, дистанційну зайнятість і гнучкий графік. Найчастіше українці орієнтуються на зарплату від 20 до 30 тисяч гривень, а також на діапазон 30–50 тисяч. Працювати за мінімальні доходи готові одиниці.

Наприкінці 2025 року медіанна зарплата в Україні зросла на 23% у гривневому еквіваленті порівняно з попереднім роком. Позитивна динаміка зафіксована в усіх областях без винятку.

Найвищі показники медіанної зарплати демонструють західні та центральні регіони. Лідером стала Львівська область, де медіанний дохід наблизився до 30 тисяч гривень. Найшвидше зростання зарплат зафіксоване у Київській та Закарпатській областях. Найповільніше — у прифронтовій Херсонській області, однак навіть там показник залишився позитивним.

Серед обласних центрів найкращу динаміку продемонстрував Львів, де медіанна зарплата перевищила 32 тисячі гривень. У Києві цей показник досяг 30 тисяч гривень.

Найбільше зростання оплати праці у 2025 році отримали представники робітничих і сервісних професій. Значно зросли зарплати комплектувальників, менеджерів у готельно-ресторанній сфері, товарознавців, пекарів і мулярів.

Водночас у низці професій зафіксовано зниження медіанних зарплат. Це стосується, зокрема, машиністів екскаватора, домашнього персоналу, системних адміністраторів, майстрів з ремонту техніки та дизайнерів.

Кількість відгуків на вакансії у 2025 році зросла незначно. Водночас ситуація різниться залежно від міста. У Києві активність кандидатів знизилася, тоді як у Харкові, навпаки, зросла. Загальна кількість вакансій скоротилася у Дніпрі та Одесі, але залишилася стабільною або навіть трохи зросла у Харкові.

Роботодавці найчастіше шукали менеджерів по роботі з клієнтами, операторів кол-центрів, помічників кухаря, виконробів та операторів техніки. Кандидати ж активніше відгукувалися на вакансії для початку кар’єри та позиції без вимог до досвіду.

Найпростіше роботодавцям було закривати вакансії, які допускають дистанційну роботу. Натомість робітничі спеціальності, медичні та технічні професії залишаються найбільш дефіцитними.

2025 рік остаточно закріпив перехід українського ринку праці у фазу «ринку кандидата». Кадрова криза, спричинена війною, міграцією та мобілізацією, лише поглиблюватиметься.

У 2026 році роботодавцям доведеться й надалі підвищувати зарплати, переглядати умови праці та інвестувати у перенавчання персоналу. Компанії вже активніше залучають жінок у традиційно чоловічі професії, ветеранів, людей з інвалідністю та кандидатів старшого віку. Окремим напрямком стає пошук іноземної робочої сили, насамперед у робітничих спеціальностях.

Ринок праці залишається гнучким і нестабільним, але саме від адаптації роботодавців до нових реалій залежатиме їхня здатність вижити й розвиватися у 2026 році.

У Верховній Раді України зареєстровано законопроект, що стосується карного стягнення за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації. Відповідно до нинішнього законодавства, за такі дії передбачено позбавлення волі на період від трьох до п'яти років. Проте запропоновані зміни передбачають встановлення штрафу від 51 000 до 85 000 гривень, а також можливість виконання громадських робіт протягом 160-240 годин, виправних робіт на період від одного до двох років або обмеження волі на той же термін. Також законопроект розглядає питання відповідальності за ухилення від військового обліку або навчальних зборів, яка регулюється статтею 337 Кримінального кодексу України. Автором ініціативи є народний депутат Анатолій Бурміч, який аргументує необхідність змін тим, що позбавлення волі у даному контексті може виявитися занадто суворим покаранням, тоді як інші види каральних заходів дозволять заощадити ресурси країни та направити їх на інші потреби. Однак, через те, що ініціатором виступає лише один депутат, який не є частиною коаліції, шанси на прийняття даного законопроекту вважаються низькими, особливо в умовах обговорюваної жорсткості заходів щодо мобілізації.

Запропонований законопроект про зміни у відповідальності за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації є актуальним кроком у напрямку реформування кримінальної політики. Встановлення альтернативних видів покарань може забезпечити більш ефективне використання ресурсів держави та зменшити навантаження на пенітенціарну систему. Однак, ймовірність прийняття даного законопроекту вважається низькою через обмежену підтримку серед парламентських фракцій та обговорювану жорсткість заходів щодо мобілізації. Водночас, обгрунтованість і необхідність таких змін в кримінальному законодавстві підкреслюється потребою в справедливому та пропорційному застосуванні покарань за подібні правопорушення.