Скандал у дзюдо: Білодід не візьме участі в чемпіонаті Європи

Українська влада активно рухається вперед у питанні використання потенціалу ув'язнених для підтримки обороноздатності країни. Міністр юстиції, Денис Малюсько, оголосив про старт історичного процесу звільнення осіб, що перебувають під в'язницею, для вступу до лав Збройних Сил. Згідно з новим законодавством, практично 350 ув'язнених вже отримали свободу, виконавши обов'язковий термін в армії за спеціальною програмою, що передбачає умовно-дострокове звільнення після завершення служби. Цей крок не лише стимулює військову дисципліну та патріотизм серед засуджених, а й сприяє поповненню рядів армії висококваліфікованими кадрами, готовими віддати своєму народу останню краплю крові.

На даний момент до судів подано 4 300 заяв на умовно-дострокове звільнення, і судова система активно розглядає більшу частину цих заяв. Малюська зазначив, що до 20 000 ув’язнених, включаючи тих, хто перебуває у попередньому ув’язненні, можуть бути завербовані для служби в українській армії.

Ця політика нагадує практику, яку широко використовує Росія для зміцнення своїх Збройних сил, проте є суттєві відмінності. Російська програма відкрита для ув’язнених, засуджених за насильницькі злочини, тоді як український закон не поширюється на осіб, засуджених за два і більше вбивства, зґвалтування або інші тяжкі злочини. Особу, засуджену за одне вбивство, може бути звільнено лише за відсутності обтяжливих обставин, таких як сексуальне насильство.

Малюська підкреслив, що основними причинами ухвалення цього закону є труднощі з призовом “звичайних” громадян. Він також зазначив, що багато ув’язнених, які наразі відмовляються від умовно-дострокового звільнення, вичікують, щоб подивитися, як складеться доля першої хвилі добровольців. Вони хочуть дізнатися, наскільки якісною буде підготовка новобранців, чи задоволені нові солдати і колишні ув’язнені, та чи добре з ними поводяться.

“Це буде ключовим моментом,” – наголосив міністр, підкреслюючи важливість якості підготовки та ставлення до новобранців для успіху цієї ініціативи.

З 2017 року в Україні поступово підвищуються вимоги до стажу для отримання пенсії за віком. Це частина реформ, спрямованих на забезпечення стабільності пенсійної системи та підвищення рівня соціального захисту пенсіонерів.

Вимоги до стажу у 2024 році

У поточному році, щоб вийти на пенсію у 60 років, необхідно мати мінімум 31 рік стажу. Це підвищення вимог ставить перед багатьма громадянами виклик, оскільки їм необхідно буде довше працювати для досягнення необхідного стажу.

Плани на майбутнє

До 2028 року вимоги до стажу зростуть до 35 років. Це означає, що громадяни, які не зможуть накопичити необхідний стаж, будуть змушені працювати довше, досягаючи віку 63 або 65 років для отримання пенсії.

Вплив на громадян

Ці зміни мають значний вплив на громадян. Для багатьох людей, які не змогли забезпечити безперервний трудовий стаж через різні обставини, такі як тривала безробітність, необхідність догляду за сім'єю або проблеми зі здоров'ям, нові вимоги можуть створити додаткові труднощі. Людям доведеться переглядати свої плани на пенсійне забезпечення і, можливо, шукати додаткові можливості для працевлаштування.

Адаптація до нових умов

Для адаптації до нових умов уряд і роботодавці повинні сприяти створенню робочих місць, які враховують потреби людей старшого віку. Це може включати гнучкі робочі графіки, можливості для перекваліфікації та підвищення кваліфікації, а також заходи з охорони праці, щоб зменшити фізичні навантаження на працівників.

Підтримка від держави

Держава також має забезпечити належну підтримку для громадян, які не можуть досягти необхідного стажу з об'єктивних причин. Це можуть бути соціальні програми, спрямовані на підтримку тих, хто перебуває у важких життєвих обставинах, а також заходи для покращення доступу до медичних і соціальних послуг.

Висновок

Підвищення вимог до стажу для виходу на пенсію є частиною ширшої стратегії з реформування пенсійної системи в Україні. Хоча ці зміни можуть створити додаткові труднощі для багатьох громадян, вони також спрямовані на забезпечення фінансової стабільності системи пенсійного забезпечення та підвищення рівня соціального захисту пенсіонерів у довгостроковій перспективі. Важливо, щоб держава та суспільство працювали разом для пом'якшення негативних наслідків цих змін і підтримки громадян у перехідний період.

Особливу важливість набуває не лише факт наявності стажу, а й платежі у пенсійний фонд заробітної плати протягом цього періоду. Для багатьох українців ця зміна вимог стала несподіванкою. Наприклад, мешканка Дніпра Світлана, яка працювала неофіційно в продуктовому магазині протягом 20 років, офіційно оформилася тільки в 2017 році.

«Мені не вистачить стажу. Що робити? Продовжувати працювати», – розповіла вона. Відповідно до її обчислень, якби вона не оформилася офіційно вчасно, їй довелося б працювати до 63 років замість 60, щоб отримати пенсію.

Наразі складно оцінити, скільки українців не зможуть вийти на пенсію у віці 60 років у 2028 році. Ситуація з пандемією коронавірусу та повномасштабною війною значно вплинула на ринок праці та пенсійну систему. Відповідно до попередніх підрахунків, у 2028 році пенсію у віці 60 років не зможуть отримати 45% українців, з них 5% будуть працювати до 65 років.

Однак старша наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко зауважує, що точних прогнозів щодо кількості осіб, які не зможуть набрати необхідний стаж, поки немає. Вона наголошує на складнощах прогнозування умов на ринку праці на наступні роки.

Нині спостерігається значне зменшення кількості пенсіонерів в Україні, що пов’язане не лише з воєнним конфліктом та окупацією, але й з загальним трендом до збільшення пенсійного віку.

Аварійно-рятувальні операції в Дніпрі, спровоковані масштабним ракетним ударом 19 квітня, успішно завершилися. Очікуваної ночі від завалів багатоповерхівки вдалося витягти ще одне тіло загиблого чоловіка, піднявши загальну кількість жертв до трьох осіб, а число поранених склало 24. ДСНС здійснили порятунок 12 осіб у цьому трагічному інциденті, використовуючи 20 одиниць техніки та відпрацьовуючи координацію 101 рятувальника. Психологічну підтримку отримали 51 людина, яка пережила цю подію. Загалом масштабна ракетна атака на Дніпропетровщину призвела до втрат восьми життів, серед яких були двоє невинних дітей. 34 особи також отримали поранення, включаючи одну дитину. Нагадуємо, що 20 квітня оголошено День жалоби за загиблими внаслідок цього трагічного ракетного удару.

У результаті масштабного ракетного удару 19 квітня в Дніпрі та на Дніпропетровщині було втрачено вісім життів, серед яких були двоє дітей. Загалом 58 осіб отримали травми. Аварійно-рятувальні операції, проведені після цього події, виявилися успішними завдяки координації рятувальників, застосуванню технічних засобів та наданню психологічної підтримки. Підтвердженням глибокої траурної обстановки стало оголошення Дня жалоби на території області. Важливою реакцією на такі події є не лише оперативна допомога постраждалим, але і подальші заходи з попередження подібних інцидентів та зміцнення системи безпеки населення.