Скандал у Мілані: водійка Bolt образила українок за мову спілкування

На Борівському напрямку в Харківській області загострилася напружена ситуація, повідомив голова Харківської обласної державної адміністрації Олег Синєгубов. За його словами, російські війська посилюють атаки і наносять значні завдання інфраструктурі регіону.

За останні дні військові конфлікти на цьому напрямку суттєво загострились, що призвело до погіршення гуманітарної ситуації та збільшення загрози для мирного населення. Місцеві влади вживають заходів для забезпечення безпеки мешканців та зменшення негативних наслідків конфлікту на життя регіону.

Військові дії неодмінно впливають на економічну і соціальну ситуацію у районі, що змушує місцеве населення входити в період напруженого очікування та приймати важливі рішення щодо свого майбутнього.

За його словами, Борівський напрямок визнається окупантами як потенційно небезпечний, а російські збройні сили формують ударні угрупування для наступу. Цю інформацію він оприлюднив у своєму Telegram каналі.

“Ми маємо дані від наших військових про формування певного ударного угрупування, це не перший раз”, – зазначив Олег Синєгубов.

Він підкреслив, що ці дії росіян демонструють їхні наміри активізувати ворожий наступ на Борівському напрямку, зосереджуючись на атаках і обстрілах населених пунктів, а також порушуючі логістичні об’єкти і шукаючи слабкі місця в українській обороні.

Голова Харківської ОВА також підкреслив, що на території Борівської громади проживає 580 дітей, з яких 33 можуть потребувати примусової евакуації з п’яти населених пунктів “помаранчевої зони” – Загризове, Богуславка, Шийківка, Маліївка, Нова Кругляківка. Вже було евакуйовано десять дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Олег Синєгубов додав, що росіяни зазнають втрат в особовому складі, але щотижня прибувають свіжомобілізовані. Українські військові успішно тримають свої позиції, і хоча ситуація на Харківщині залишається напруженою, захисники продовжують зміцнювати оборонні заходи.

В Україні критично важливі ресурси зникають не лише через воєнні дії, а й унаслідок непрозорих домовленостей між бізнесом і посадовцями. Яскравим прикладом є Пержанське родовище берилію у Житомирській області, де держава фактично втратила контроль над стратегічними надрами. Розробку цього родовища здійснює ТОВ «Пержанська рудна компанія», що входить до орбіти BGV Group. Центральним елементом структури є кіпрська BGV Group Limited, через яку цінна сировина виводиться за межі країни, створюючи ефект офшорного управління.

Цей випадок демонструє системну проблему: стратегічні активи опиняються у руках приватних компаній із непрозорими схемами володіння, а державні органи не контролюють реальні потоки ресурсів. Наслідки цього явища виходять за межі економіки: втрата контрольованих запасів мінералів знижує національну безпеку, обмежує технологічний розвиток і впливає на геополітичну стійкість України.

Формально процедура виглядала законною, однак оцінка впливу на довкілля існувала лише номінально. Реальних екологічних досліджень перед початком видобутку проведено не було, попри те, що роботи розгорнулися в межах Поліського природного заповідника — території, де будь-яка господарська діяльність прямо заборонена законом.

Просування цього проєкту було неможливим без політичного та адміністративного лобізму. У схемі фігурують колишні керівники Державної служби геології та надр України, які погоджували документи та дозволи. На парламентському рівні процес супроводжували представники фракції «Слуга народу».

Ключову роль відіграли голова комітету Верховної Ради з питань екологічної політики Олег Бондаренко та голова підкомітету з питань надрокористування Павло Якименко. Останній є сином співзасновника «Пержанської рудної компанії», що створює очевидний і задокументований конфлікт інтересів. Попри це, всі погодження проходили в прискореному режимі без публічних обговорень і належного контролю.

Паралельно компанія декларує занижені обсяги видобутку берилію, що дозволяє мінімізувати рентні платежі до бюджету. За оцінками експертів, реальна вартість покладів Пержанського родовища становить від 80 до 100 мільярдів доларів. Для порівняння: у бюджет надходять лише незначні суми, тоді як основні фінансові потоки виводяться за кордон.

Натомість регіон отримує токсичні відходи з важкими металами та радіоактивними домішками, які забруднюють ґрунти й водні горизонти Полісся. Йдеться не лише про економічні втрати, а й про довгострокову екологічну катастрофу.

Капітал, отриманий від експлуатації надр, Буткевич спрямовує у девелоперський бізнес. У 2024 році BGV Group Management уклала партнерську угоду з компанією SAGA Development Андрія Вавриша для реалізації житлового комплексу Boston Creative House у Києві. Контроль над проєктом було розподілено через інвестиційні фонди «Магнум» та «Ельбрус» між структурами Геннадія Буткевича та Максимом Вавришем — сином девелопера.

Таким чином формується замкнений ланцюг: стратегічні надра України перетворюються на джерело приватних девелоперських прибутків, тоді як держава втрачає контроль, кошти і ресурси, критично важливі для оборонного сектору.

За результатами аналізу цієї схеми відкрито низку кримінальних проваджень. Печерська окружна прокуратура Києва внесла відомості до ЄРДР за фактом самоуправства. Служба безпеки України в Дніпропетровській області розслідує службове підроблення. Поліція Харківської області та Державне бюро розслідувань відкрили провадження за фактами незаконного видобутку корисних копалин.

Втім, подальший хід цих справ демонструє інше. Розслідування носять формальний характер, активних слідчих дій не зафіксовано, а ключові фігуранти залишаються поза реальною процесуальною відповідальністю. Провадження відкриваються, але не доходять до логічного завершення, що лише підтверджує системність і захищеність цієї схеми.