Четвер, 16 Липня, 2026

Скандал в ДСНС Закарпаття: єврейська громада звинувачує в антисемітизмі керівництво

Важливі новини

Збереження дитячої кардіохірургії України під загрозою: медики закликають до дій

Система дитячої кардіології та кардіохірургії в Україні стикається з...

Масштабна реформа армії: нові підходи у Силах оборони України

Міністерство оборони України анонсувало комплексні зміни у системі служби...

Суд повернув державі нафтопровід Медведчука на Закарпатті

Українська держава повернула контроль над стратегічним об’єктом — частиною магістрального нафтопродуктопроводу «Самара – Західний напрямок», що знаходиться на Закарпатті. Відповідне рішення ухвалив Господарський суд Закарпатської області. Позов подавав Фонд державного майна України. Відповідачами у справі були три компанії: швейцарська International Trading Partners AG, українське ТОВ «Прикарпатзахідтранс» та Південно-Західне акціонерне товариство трубопровідного транспорту нафтопродуктів, зареєстроване в […]

Рішення суду щодо боргу за комунальні послуги: правова оцінка ситуації

Святошинський районний суд Києва ухвалив рішення, яке стосується позову комунального підприємства «Київтеплоенерго» до мешканки столиці, котра не сплачувала за опалення та гарячу воду. Відповідачка пояснювала своє небажання платити тим, що не мала доступу до своєї квартири, однак суд не визнав ці доводи достатніми для повного звільнення від відповідальності. В результаті, суд частково задовольнив позов підприємства, залишивши за жінкою певну частину боргу.

Незважаючи на те, що відповідачка намагалася обґрунтувати свою позицію неможливістю користуватися послугами через відсутність доступу до житла, суд встановив, що факт надання комунальних послуг не залежить від індивідуальних обставин споживача. Позиція «Київтеплоенерго», яке вимагає сплати за надані послуги, була підтримана, оскільки відповідно до чинного законодавства, користування комунальними послугами є обов'язковим для всіх споживачів, а відмова від оплати без належних доказів фактичного припинення постачання послуг не є підставою для анулювання боргу.

Жінка зазначала, що не є єдиною власницею квартири. За її словами, частина житла належить іншій особі, яка фактично контролює помешкання та не допускає її всередину. Вона наголошувала, що через це не може користуватися комунальними послугами та ще у 2015 році зверталася до поліції через конфлікт навколо доступу до житла. Окремо відповідачка просила суд застосувати строк позовної давності до боргів, що виникли до травня 2018 року.

Суд погодився з доводами про сплив строку позовної давності частково. Було встановлено, що заборгованість за період з липня 2015 року по березень 2017 року не може бути стягнена через пропуск строків звернення до суду. Водночас суд відмовився списувати борги за пізніші періоди, визнавши їх такими, що підлягають оплаті.

У підсумку позов задовольнили частково. З жінки вирішили стягнути 74 988 гривень заборгованості за житлово-комунальні послуги. До цієї суми увійшли борги за опалення після квітня 2017 року, нарахування за останні роки, а також інфляційні втрати та три відсотки річних.

Окремо суд наголосив, що наявність інших співвласників квартири не звільняє відповідачку від відповідальності перед постачальником послуг. Співвласники несуть солідарний обов’язок зі сплати комунальних платежів, а у разі самостійної оплати боргу одна особа має право в подальшому вимагати компенсацію від інших співвласників пропорційно їхній частці у праві власності.

Таким чином, навіть відсутність фактичного доступу до квартири не стала підставою для повної відмови у стягненні боргу за тепло.

Нові правила виплат для постраждалих від агресії: зміни у компенсаціях

Уряд України ухвалив важливі зміни, що стосуються виплат одноразової...

У Закарпатті розгорівся серйозний скандал, пов’язаний з діяльністю Державної служби з надзвичайних ситуацій. Об’єднана єврейська громада України висунула обвинувачення в антисемітизмі на адресу керівника обласного управління Олега Самсоненка. Після оприлюднення цієї інформації правоохоронні органи, за даними громади, відкрили кримінальне провадження, пов'язане з порушенням рівноправності громадян за національною чи етнічною ознакою.

Згідно з повідомленням громади, інцидент міг трапитися 30 квітня під час службової наради в обласному управлінні ДСНС. У центрі конфлікту опинився новий заступник начальника управління Євген Праслов. У коментарі зазначається, що Олег Самсоненко нібито примусив Праслова одягнути традиційний єврейський головний убір мафтір-гітл та сфотографуватися в такому вигляді перед колегами.

Крім цього, керівник управління, за даними організації, міг висловлювати образливі коментарі на етнічному грунті. У публікації згадано, зокрема, фразу, в якій Самсоненко порівняв Праслова з "цим народом – жидів". Згідно зі звинуваченнями, він також вимагав, щоб Праслов з’явився на наступному шикуванні у кіпі.

Після розголосу ситуації правоохоронці відкрили провадження за статтею 161 Кримінального кодексу України, що стосується порушення рівноправності громадян залежно від раси, національності, релігійних переконань та інших ознак. Об’єднана єврейська громада України також опублікувала фотографію, на якій чоловік, схожий на Євгена Праслова, зображений у головному уборі з пейсами. Водночас зазначено, що зображення могло бути створене або змінене за допомогою штучного інтелекту.

У той же день пресслужба ДСНС Закарпаття оприлюднила фото з наради, але без релігійних атрибутів. Офіційних коментарів з боку Олега Самсоненка та керівництва ДСНС України на вечір 28 травня не було.

Дана справа викликала широкий резонанс, особливо враховуючи нещодавнє посилення українського законодавства в боротьбі з антисемітизмом. У квітні президент Володимир Зеленський підписав закон №2037-IX, який вводить кримінальну відповідальність за прояви антисемітизму і вносить зміни до статті 161 КК. Нові правила розширюють перелік дій, що можуть вважатися антисемітськими, включаючи мову ненависті, дискримінацію за національною ознакою, а також приниження євреїв.

Правозахисники підкреслюють, що будь-яка форма етнічної дискримінації в державних структурах є особливим ризиком, оскільки це може негативно впливати на атмосферу в колективах і формувати толерантність до мови ненависті. Ситуація в Закарпатті вже викликала активні обговорення в соціальних мережах і серед громадських організацій. На даний момент не відомо, чи підтвердяться звинувачення, і чи буде оголошено підозри фігурантам справи. Правоохоронні органи поки що не надали деталей про хід розслідування.

Останні новини