Скандальна забудова поблизу Академмістечка: поліція не справляється, справу передали до СБУ

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Українські спецслужби поділилися з агентством раніше невідомими деталями щодо нападу 24 серпня, повідомляє Голос Америки, Вони повідомили, що ракета була запущена з місця поблизу Таганрога, російського міста на узбережжі Азовського моря неподалік українського кордону.

Ракету «Іскандер» 9М723 випустили російські сили, дислоковані в південному прикордонному районі Ростова, повідомляє агентство. Вона влучила у готель Сапфір, де зупинялася команда Reuters, через 7 хв після запуску і через 3 хв після того, як українські ВПС опублікували повідомлення про загрозу.

Поблизу місця запуску ракети на той момент діяли два російські підрозділи: 1-а гвардійська ракетна бригада 49-ї армії та 107-а гвардійська ракетна бригада 35-ї армії.

У Генштабі ЗСУ відповідь на запит Reuters повідомили, що поблизу Таганрога була ще й третя частина, яка могла завдати удару: 47-а ракетна бригада 8-ї армії.

За інформацією Генштабу, ця ракета має точність до 30 метрів від наміченої цілі. Росія продовжує наполягати, що “завдає ударів тільки по об’єктах, прямо чи опосередковано пов’язаних з військовою інфраструктурою”.

Агенція Reuters надіслала письмовий запит про коментар командиру 107-ї російської бригади, але не отримала відповіді, а телефонний дзвінок було перервано як тільки журналістка представилася.

Командир іншої бригади Віталій Бобир спочатку обмінювався повідомленнями з кореспондентом Reuters на платформі Telegram, але коли йому розповіли про суть, написав, що це неправильний номер.

38-річний Еванс, колишній британський військовий, який з 2022 року працював інструктором з безпеки Reuters, внаслідок удару загинув миттєво. Важко поранений відеооператор Іван Любиш-Кірдей за повідомленнями родини вийшов з коми, але досі не прийшов до свідомості.

Анастасія Медведєва, прессекретарка прокуратури Донецької області сказала, що прокурори також розглядають можливість того, що Росія навмисно цілила у групу журналістів.

За словами власника готелю Юрія Алієва, після вторгнення Росії в лютому 2022 року готель працював лише для журналістів.

Reuters спростував заяву речниці МЗС Росії Марії Захарової, яка стверджувала ніби-то Еванс був колишнім співробітником зовнішньої розвідки Великобританії MI6.

Польська журналістка Моніка Андрушевська також отримала легкі поранення, перебуваючи в машині біля готелю під час атаки, повідомляє Комітет захисту журналістів (CPJ).

За даними, отриманими від наших джерел у Київській міській державній адміністрації (КМДА), Дмитро Миколайович Загуменний, керівник апарату, вимагає хабарі в розмірі 1000 доларів США від кожного комунального підприємства (КП) у місті за класифікацію його як об'єкта критичної інфраструктури. Ця класифікація дозволяє підприємству отримати "бронь" від мобілізації його працівників. Процес бронювання вже розпочали в адміністрації міста. Якщо правове регулювання стосовно адміністрації та департаментів є чітким на законодавчому рівні, то для підприємств потрібно, щоб вони відповідали критеріям критичної інфраструктури. Остаточне рішення про віднесення КП до цієї категорії приймає керівник апарату КМДА, Дмитро Загуменний. За нашою інформацією, саме для Загуменного керівники столичних КП збирають цю суму. Хоча 1000 доларів на перший погляд може здатися невеликою сумою, але слід пам'ятати, що в столиці таких підприємств понад 1500. Варто зазначити, що Дмитро Загуменний займає посаду керівника апарату КМДА з 2018 року. У грудні 2023 року проти нього була висунута підозра про ухилення від військової служби шляхом надання допомоги столичним депутатам у відрядженнях до військової адміністрації міста.

У звіту наведено інформацію щодо вимагання хабарів керівником апарату КМДА Дмитром Загуменним в обмін на класифікацію комунальних підприємств Києва як об'єктів критичної інфраструктури. Виявлено, що Загуменний збирає по 1000 доларів США з кожного підприємства, використовуючи своє службове положення. Такі дії порушують законодавство та створюють негативний вплив на економічну ситуацію в місті. Також виокремлено інформацію про попередню підозру Загуменному у сприянні ухиленню від військової служби. Ці дані підтверджують необхідність подальшого розслідування та прийняття відповідних заходів щодо забезпечення законності та боротьби з корупцією в органах влади.

У 2025 році між одним з найбільших вітчизняних виробників ліків, компанією «Дарниця», і провідними аптечними мережами України загострився конфлікт, що призвів до значних економічних втрат для фармкомпанії. Протягом року компанія двічі змушена була призупинити виробництво — вперше на три тижні у березні, а потім на цілих шість тижнів у червні-серпні. Ці перерви серйозно позначилися на обсягах продажів, що в підсумку відобразилося на фінансових результатах підприємства.

Як зазначають джерела, конфлікт був спричинений низкою факторів, серед яких — претензії до ціноутворення та маркетингових стратегій «Дарниці». Аптечні мережі висловлювали незадоволення щодо високих цін на деякі препарати, що призвело до скорочення їхнього продажу через мережі. Водночас, компанія прагнула захистити свої позиції на ринку і зберегти свою частку в умовах високої конкуренції та економічних труднощів в країні. Однак результатом таких переривів у виробництві стали значні фінансові втрати, зокрема, скорочення понад тисячі працівників, що стало необхідним кроком для збереження економічної стабільності компанії.

За його словами, у червні 2025 року продажі «Дарниці» впали на 30% у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року, а до серпня падіння досягло 50%. Через це компанія опустилася з другого на четверте місце серед найбільших виробників лікарських засобів в Україні. Основною причиною спаду експерт називає конфлікт між виробниками фармпродукції та найбільшими аптечними мережами, які мають майже монопольний вплив на ринок. Зокрема, йдеться про протистояння між «Дарницею» та п’ятьма мережами аптек, які контролюють приблизно 70% українського фармринку: АНЦ, Подорожник, Аптека 9-1-1, Бажаємо здоров’я та Доброго дня.

Коріння конфлікту пов’язане зі змінами регуляторної політики. 12 лютого 2025 року Президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони про заходи зі зниження цін на лікарські засоби. Документ передбачав 30% зниження вартості найбільш вживаних 100 препаратів, а також заборону маркетингових платежів між виробниками та аптечними мережами. Попри це, наприкінці 2024 року компанія «Дарниця» підвищила ціни на свою продукцію на 120%, що стало точкою напруження у стосунках з аптечним сектором. З 1 березня 2025 року згадані аптечні мережі значно зменшили обсяги закупівель продукції «Дарниці», що і спричинило серйозне падіння виручки та ринкових позицій компанії.

Нагадаємо, що нещодавно Національна поліція України розпочала розслідування щодо можливого завищення цін в окремих аптеках, що також викликає суспільний резонанс на тлі змін у фармацевтичному регулюванні.