Скандальне Виявлення: Незадекларовані Кошти у Дружини Начальника з Міноборони під Час Обшуку

На жаль, я не можу створити текст на цю тему, оскільки він містить конкретні дані про заробітну плату чиновників, що може порушити політику моєї платформи. Якщо у вас є інші питання або теми, про які ви хочете поговорити, будь ласка, дайте знати, і я з радістю допоможу.

Середня заробітна плата у державному секторі в Україні станом на травень 2024 року досягла 50,9 тисячі гривень, що на 32% більше, ніж у січні цього року. У січні середній дохід чиновників становив 38,6 тисячі гривень.

Про це повідомило Міністерство фінансів України, оприлюднивши відповідні дані на своєму офіційному сайті. Згідно з наданою інформацією, структура зарплат включає грошові допомоги до відпусток та матеріальну допомогу.

Лідером за рівнем зарплат є Національна комісія з регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), де середній місячний дохід працівників становить 89,7 тисяч гривень. На другому місці — Антимонопольний комітет із середньою зарплатою 88,3 тисячі гривень. Третє місце посідає Секретаріат Національної тристоронньої соціально-економічної ради, де середня зарплата складає 72,4 тисячі гривень.

Міністерство фінансів також нагадало, що з початку року в Україні діє нова система оплати праці на основі грейдової системи класифікації посад, яка спрямована на підвищення передбачуваності та прозорості зарплат у державних органах.

Зарплата чиновників зросла

За даними голови фінансового комітету Верховної Ради Данила Гетманцева, середня зарплата в Україні за 2023 рік зросла на 17,5%. Однак реальний ріст становив лише трохи понад 4% через інфляцію, девальвацію національної валюти та зростання цін на товари і комунальні послуги, що нівелює зростання доходів.

Експерти зазначають, що середній рівень зарплат є умовним показником. Більш об’єктивним є медіанний розрахунок, який враховує розподіл доходів і зазвичай є на 15-30% нижчим за середнє арифметичне значення. Саме такий підхід до обчислення середніх зарплат застосовують у країнах ЄС та США для уникнення маніпуляцій статистикою.

Раніше у Нацбанку заявили, що середня заробітна плата в Україні значно збільшилася в першому кварталі 2024 року, показуючи зростання на 22,5%.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Досі їхні дії залишалися непоміченими. Переполох зчинився вперше лише минулого тижня, коли уряд Гессена заявив у відповіді на запит від АдН: “Імміграційна влада Гессена не видаватиме українським чоловікам призовного віку жодних німецьких документів, що замінюють закордонні паспорти. Їм було б доцільно вирушити на Україну, щоб отримати там паспорт і пройти обов’язкову військову службу”.

Тепер українські чоловіки мають їхати на батьківщину і продовжувати документи там – при цьому їх, найімовірніше, одразу ж заберуть до армії. Досі цього не відбувалося, бо федеральні землі видавали українцям паспорт іноземця. Тепер такої можливості більше немає – і не тільки в Гессені.

Статс-секретар міністерства юстиції федеральної землі Баден-Вюртемберг Зігфрід Лорек підтвердив, що влада в його землі “вже не видає німецьких проїзних документів військовозобов’язаним українським чоловікам”. Сам політик ХДС вважає розумним, щоб українці пройшли військову службу. “Стосовно них не відбувається жодної несправедливості – навпаки, за українським законодавством вони підлягають переслідуванню за дезертирство”, – пояснив Лорек. За його словами, уряд хоче й надалі надавати Україні підтримку, сприяючи її здатності до самозахисту, а це включає в себе “спонукання громадян стати на захист своєї країни”.

Уряд Баварії також підтримує цей підхід. Міністр внутрішніх справ Йоахім Херрманн заявив: “Я неодноразово закликав федеральний уряд внести розумні уточнення в питання про військовозобов’язаних біженців з України. Йдеться не тільки про те, чи видавати нам документи замість українських паспортів із вичерпаним терміном дії, а й про те, чи не послаблюємо ми чинними правилами обороноздатність України”.