Скандальні декларації посадовців Закарпаття: готівка та нерухомість Сергія Іванини викликають суспільний резонанс

У внутрішньому листі Національного банку України під номером 24-0006/28104, який став доступний для ЗМІ, міститься запит до українських банків щодо надання інформації про аномальні платежі. У цьому документі регулятор приводить кілька прикладів трансакцій, які він розглядає як незвичайні. Серед таких прикладів вказані перекази з однієї картки на безліч інших або отримання коштів на свій рахунок з різних джерел. Це може стосуватися як внутрішніх переказів між картками одного банку, так і між картками різних банків, наприклад, з Приватбанку на Monobank або Сенс Банк, А-Банк тощо.

В документі також наголошується, що під такі описи потрапляють і звичайні перекази між картками осіб, а також peer-to-peer (p2p) перекази. Попередньо користувачі різних обмінних платформ зіткнулися з блокуванням своїх рахунків, якими вони здійснювали перекази. Крім того, Національний банк України запитав у банків інформацію щодо інших видів операцій, які вони вважають аномальними, без надання конкретного опису.

У листі, що був згаданий раніше, регулятор вимагає від фінансових установ повідомити, чи розпочали вони впровадження рекомендацій щодо відстеження та аналізу грошових переказів за картками клієнтів. Також фінансистів цікавить, чи впровадили вони правила моніторингу, які дозволяють виявляти, відстежувати і зупиняти платежі для заборонених видів господарської діяльності. Зокрема, мова йде про незаконну організацію азартних ігор (гемблінг), виведення коштів, отриманих злочинним шляхом, включаючи шахрайські схеми.

Також НБУ проявляє інтерес до того, чи є у банків власні методи виявлення скомпрометованих карток, які публікуються в мережі Інтернет на сайтах нелегальних казино та організаторів азартних ігор, а також на ресурсах продажу підакцизних товарів у соціальних мережах і месенджерах, на сторінках псевдоплатіжних сервісів, наприклад, Geopay Settlepay.

У разі виявлення будь-яких аномальних або підозрілих трансакцій банки зобов'язані зупиняти платежі, а в разі недостатнього пояснення з боку клієнта навіть блокувати його рахунок і закривати його примусово. Банкіри, навіть неофіційно, рекомендують клієнтам мати рахунки у різних банках.

Проблема полягає в тому, що Національний банк України використовує надто абстрактні формулювання, наприклад, "безліч надісланих платежів" або "безліч отриманих платежів", які вважаються аномалією. Однак не вказується, що означає саме "безліч". Кожен банк, згідно з логікою регулятора, повинен самостійно визначати це поняття для себе та своїх клієнтів. Для одного банку "безліч" може означати до 10 переказів коштів на сторонні картки, тоді як для іншого це може бути вже 20. Можливо, у майбутньому НБУ встановить свій критерій, але наразі цього немає. Тому фінансисти радять рідше здійснювати перекидання грошей між одними й тими ж рахунками. Тому що краще мати більше карткових рахунків у різних банках. Сьогодні використовуєш картку одного банку, завтра — іншого, наступного дня — третього тощо. Один банк не знає, що відбувається в іншому, тому можна не привертати до себе зайву увагу, радять експерти.

У висновку можна зазначити, що запит Національного банку України до українських банків щодо інформації про аномальні платежі викликав певні недорозуміння через відсутність чітких критеріїв та конкретизації понять, таких як "безліч надісланих/отриманих платежів". Відсутність визначення точних кількісних меж може призвести до різночинних трактувань від банків, що ускладнює роботу та співпрацю з регулятором.

Рекомендацією фінансистів є рідше використання переказів між різними рахунками та наявність більшої кількості карткових рахунків у різних банках, що дозволить уникнути зайвої уваги та сприятиме безпеці операцій для клієнтів. Важливо, щоб Національний банк у майбутньому уточнив свої критерії та надав більш конкретні вказівки щодо аномальних платежів, що сприятиме уніфікації підходів та забезпечить більшу чіткість та прозорість у фінансовій сфері.

У столиці завершено досудове розслідування у справі щодо інженера-проєктувальника комунального підприємства «Київміськсвітло», якого обвинувачують у службовій недбалості, що завдала значної шкоди міському бюджету. Матеріали кримінального провадження вже скеровано до суду, де посадовець відповідатиме за свої дії у межах чинного законодавства.

За інформацією слідства, під час реалізації проєкту з оновлення системи зовнішнього освітлення в Деснянському районі Києва було допущено грубі порушення. Інженер-проєктувальник, відповідальний за підготовку технічної документації та розрахунків, не забезпечив належної перевірки вартості опор для світильників. У результаті комунальне підприємство здійснило закупівлю за завищеними цінами.

За матеріалами справи, КП «Київміськсвітло» реалізовувало проєкт капітального ремонту мереж зовнішнього освітлення у Деснянському районі. У межах робіт планувалося замінити застарілі ртутні та натрієві світильники на сучасні світлодіодні. Інженер-проєктувальник відповідав за формування кошторису, зокрема мав провести моніторинг ринкових цін на опори для світильників.

Слідство встановило, що посадовець неналежно виконав свої обов’язки та не здійснив повноцінного аналізу цін на ринку будівельних матеріалів. У результаті підприємство закупило опори за завищеною вартістю, що призвело до переплати з міського бюджету на суму понад 3,8 млн гривень.

Досудове розслідування здійснювали слідчі Головного управління Національної поліції у Києві. Процесуальне керівництво забезпечувала Київська міська прокуратура, а оперативний супровід — Служба безпеки України у Києві та Київській області. Наразі підозрюваний перебуває на волі, а справу розглядатимуть у суді по суті.

Це не перший випадок проблем із закупівлями у КП «Київміськсвітло». Станом на літо 2024 року правоохоронні органи розслідували щонайменше три кримінальні провадження щодо службової недбалості посадовців підприємства, а загальні можливі втрати бюджету оцінювалися приблизно у 7 млн гривень. У вересні 2024 року фігурувала справа про переплату майже 14,5 млн гривень за вуличні ліхтарі, а в січні 2025 року до суду передали матеріали щодо розкрадання понад 1,4 млн гривень під час ремонтних робіт.

Ситуація навколо «Київміськсвітла» вкотре демонструє системні проблеми з контролем у сфері комунальних закупівель. Відсутність належного цінового моніторингу та відповідальності посадовців призводить до втрат мільйонів гривень, які формуються з податків мешканців столиці. Судові рішення у цих справах мають показати, чи понесуть винні реальну відповідальність.

Національне антикорупційне бюро України зафіксувало спробу несанкціонованого прослуховування одного зі своїх керівників, який очолює розслідування корупційних схем у оборонній сфері. Під час перевірки помешкання посадовця були виявлені спеціальні технічні засоби, призначені для прихованого збору інформації.

Представники НАБУ підкреслили, що такі дії є прямим втручанням у роботу органу, який веде розслідування злочинів високого рівня, і можуть мати серйозні наслідки для безпеки держави. Співробітники бюро зазначили, що робота детективів, які займаються боротьбою з корупцією в оборонному секторі, завжди підпадає під підвищену увагу з боку зацікавлених осіб, і такі спроби перешкоджання не залишаються безкарними.

За даними НАБУ, йдеться про керівника підрозділу, що займається розслідуваннями зловживань та махінацій під час оборонних закупівель. Зокрема, його команда працює над епізодами, пов’язаними із закупівлею безпілотників, а також бере участь у розслідуванні резонансної справи «Мідас».

Під час перевірки у житлі детектива було знайдено технічні засоби, які могли використовуватися для негласного стеження та збору інформації. У Бюро наголошують: встановлення таких пристроїв є незаконним і може свідчити про спробу тиску або втручання в роботу антикорупційних органів.

За попередньою інформацією, до спроби встановлення прослуховування можуть бути причетні співробітники одного з правоохоронних органів. Конкретну структуру в НАБУ поки що не називають.

У відомстві підкреслили, що подібні дії створюють ризики для незалежності слідства, особливо з огляду на чутливість справ, пов’язаних з оборонною сферою та використанням бюджетних коштів під час війни.

За цим фактом уже розпочато досудове розслідування. Правову кваліфікацію події мають надати слідчі.