Скандальні закупівлі “Енергоатому” під час окупації Запорізької АЕС: заяви Антикорупційного центру “Межа”

Після того як необхідні речі опинилися в її особистому рюкзаку, вона прямувала до виходу, уникаючи касових зон та не маючи наміру проводити оплату. Дії жінки не залишилися непоміченими: система відеоспостереження та уважність співробітників дозволили оперативно відреагувати. На виході з торговельної зали працівники магазину зупинили порушницю та запросили її пройти до кімнати охорони для з’ясування обставин. Під час огляду речей було виявлено весь перелік неоплаченого товару.

Після оформлення необхідних матеріалів справу передали до суду. Під час розгляду встановлено всі деталі інциденту, а також умисний характер дій обвинуваченої. Суд дійшов висновку, що жінка свідомо намагалася привласнити майно гіпермаркету без оплати, порушивши норми чинного законодавства. За результатами засідання її визнано винною та призначено покарання, передбачене відповідною статтею Кримінального кодексу.

Під час судового засідання жінка визнала свою провину і пояснила, що вчинила злочин через складне матеріальне становище.

Суд призначив покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, проте, відповідно до ст. 75 КК України, її звільнили від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк тривалістю 1 рік. Жінка зобов’язана періодично реєструватися в органах кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти про зміну місця роботи чи проживання.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Ситуація в регіоні

За словами Маховського, обстріли та бомбардування призводять до серйозних наслідків для місцевих жителів. Російські ракети та артилерійські снаряди вже влучають у міста, що додає тривоги до вже напруженої ситуації. Відзначено, що евакуація в основному орієнтована на дітей, але й інші мешканці, які залишаються, також перебувають під загрозою.

Маховський повідомив телеканалу “Еспресо” про те, що ситуація з евакуацією є надзвичайно складною. Частина населених пунктів, таких як Гродівка та Новогродівка, які розташовані дуже близько до лінії фронту, стають неприступними через активні бойові дії. Це ускладнює доступ до цих територій для рятувальників і гуманітарних служб.

За інформацією волонтера, на донецькій трасі, що веде до Покровська і сусідніх міст, активно використовуються FPV-дрони, що додає ризиків для транспорту і особливо для гуманітарних вантажів. Маховський зазначив, що нещодавно він відвідував Торецьк, де ситуація є дуже небезпечною через близькість до позицій окупантів і активні атаки дронів.

Оцінка ситуації

Лейтенант ЗСУ, коментуючи ситуацію, зазначив, що на Покровському напрямку все “дуже сумно”. Він підкреслив необхідність тверезо оцінювати ситуацію і підготуватися до можливих подальших ускладнень. Ситуація в регіоні є надзвичайно критичною, і кожен день може принести нові виклики для місцевих мешканців і гуманітарних служб.

Зараз ситуація залишається напруженою, і подальші кроки щодо евакуації та забезпечення безпеки цивільних осіб є важливими завданнями для всіх задіяних служб.

Кабінет Міністрів України розглядає можливість продовження програми економічного планування на 2024-2025 роки. Експерти відзначають, що остаточне рішення залежатиме від багатьох факторів, включаючи загальну економічну ситуацію в країні.

Економічне бронювання в Україні все ж таки планують продовжити, але трохи пізніше — можливо, наприкінці 2024-го або на початку 2025 року, бо зараз триває мобілізація. Про це пише “РБК-Україна” з посиланням на власні поінформовані джерела.

За словами джерел, влада не відмовилася від ідеї “економічної броні”, а строки повернення до цього питання залежатиме від темпів мобілізації та ситуації на фронті.

“Ще влітку було заявлено про концепцію “воюй або працюй”, про це казали і президент, і глава уряду. Нічого з того часу не змінилося, тобто є політичне рішення. Але зараз у фокусі уваги — мобілізація, оскільки ворог тисне на фронті. Як ви уявляєте зараз сказати мобілізованим, що ухвалено рішення про бронювання, де критерієм є зарплати чи сплачені податки?”, — сказав один із співрозмовників видання.

Журналісти уточнили, що одним із варіантів “економічної броні” може бути її щомісячне продовження у разі сплати відповідного рівня податків. Тут йдеться про податок на доходи фізичних осіб.

Також джерела повідомили “РБК-Україна” про те, що економічне бронювання може бути реалізоване як через ухвалення закону у Верховній Раді, так і через постанову Кабінету міністрів.

Автори матеріалу наголосили, що наразі у владі схиляються до того, що цю норму все ж таки слід провести через парламентську залу.

“Законодавчі ініціативи є, вони зареєстровані у парламенті, але ще не було голосування навіть у першому читанні. Хоча, безумовно, у неофіційному спілкуванні нардепи обговорюють доцільність ухвалювати закон, який дозволить економічне бронювання”, — йдеться у матеріалі.