Скандальний суддя з Севастополя звільнив директора 112 каналу з-під санкцій

Високо оцінена Верховною Радою України, ініціатива про проєкт закону "Про внесення змін до деяких законів України для активізації участі державних органів та органів місцевого самоврядування в реалізації програм та проектів міжнародної технічної допомоги та транскордонного співробітництва" стала першим кроком до покращення механізмів співпраці України з міжнародними партнерами. Цей законопроєкт відображає стрімке прагнення українського уряду до зміцнення партнерства з міжнародним співтовариством та максимального використання можливостей міжнародної технічної допомоги для розвитку країни. Його підтримка свідчить про активну громадянську позицію українських законодавців у сприянні стійкого економічного зростання та соціального розвитку України. Цей важливий крок сприятиме посиленню ефективності управління державними та місцевими ресурсами, забезпечить більш прозору та ефективну реалізацію проектів міжнародної технічної допомоги та сприятиме розвитку транскордонного співробітництва для досягнення спільних цілей та розвитку сталого суспільства.

Проєкт передбачає встановлення виплати посадовим особам органів державної влади та органів місцевого самоврядування за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків за проєктами (програмами), що фінансуються за рахунок коштів бюджетної підтримки, допомоги і грантів Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ. Розмір таких виплат не може перевищувати 50% середньої зарплати таких посадових осіб, передбаченої бюджетом проєкту (програми).

Кошти на виплату доплат будуть здійснюватися з бюджетів в рамках програм допомоги і грантів від міжнародних партнерів. Встановлення таких доплат буде здійснюватися керівниками державної служби за поданням безпосередніх керівників службовців.

За останніми даними Державної служби статистики, у 2023 році середня зарплата по економіці становила 17 442 грн, що порівняно з 2022 роком відзначено зростання на 17,5% (+2 594 грн) номінально та на 4,1% у реальному вимірі (з врахуванням середньої інфляції).

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Ось, наприклад, візьмемо для аналізу свіженького представника спортивної еліти — в.о. міністра молоді та спорту Матвія Бідного. Ще вчора мало кому відомий державний службовець, сьогодні він вже опікується долею наших олімпійських надій. Але перед тим як ми потрапимо в солодкі обійми ейфорії від цього кадрового досягнення, давайте зануримося в маленький, але смачний факт: Бідний був призначений після того, як попередній міністр Вадим Гутцайт «добровільно» пішов з посади. Ну, знаєте, добровільно, як то кажуть, з примусу.

Так, Гутцайт, який ледь встиг посидіти у своєму міністерському кріслі, встиг також «оскандалитися» зверненням до президента Міжнародного олімпійського комітету. Але не через те, що зробив щось погане, ні — він лише намагався повернути у спорт представників так званих «організацій» з окупованих територій. Це, мабуть, був його креативний спосіб показати, що спорт — поза політикою. Але чомусь ніхто не оцінив його благородного наміру, і вже за місяць він опинився на виході з міністерства.

А хто ж його замінив? Матвій Бідний — той самий, що ще вчора був «порядним» заступником і обіймав різноманітні посади з 2016 року. Ну, майже молодий і перспективний кадр, якби не одне «але».

Бідний, який сидів на схемах з 2020 року, отримав усю владу над фінансами після відставки Гутцайта. Наприкінці 2023 року між Гутцайтом і Бідним виник конфлікт через розподіл “відкатів” за проекти, закриті наприкінці року. Ці проекти були ініційовані Гутцайтом, але гроші на них вже витрачав Бідний, який не збирався ділитися з колишнім шефом. Виникає конфлікт. Це було б епічне кіно, якби не реальність. На боці Гутцайта були його міжнародні зв’язки (включаючи бізнес-інтереси в Росії) і підтримка бандитського світу України, тоді як Бідного підтримували політики, пов’язані з Партією регіонів, включаючи Татарова, який прикривав його діяльність. Ситуація досягла такого рівня, що обидва звернулися до Офісу Президента, але їм було рекомендовано знайти компроміс.

Спортивні тренувальні збори або “як прожити на 20% від заявленої суми”

І під керівництвом Бідного Міністерство молоді та спорту перетворилося на креативну лабораторію для розробки корупційних схем. Один із найпопулярніших напрямків – це тренувальні збори та змагання. Ось вам реальна картина: за документами – одномісні номери, триразове харчування з шведським столом. На практиці – двомісні номери, порційне харчування і ще добре, якщо воно буде триразовим. Різниця в грошах? Правильно, вона йде на “непередбачувані витрати”. А найкращий приклад – чемпіонат України зі спортивної гімнастики. Стелла Захарова просила 10 мільйонів гривень, але експерти сміються – реальна вартість не більше 1,5 мільйона. А от як витратити решту 8,5 мільйона – це вже мистецтво.

Ще один напрямок – це замовлення додаткових промоцій. Наприклад, виступ Джамали на Олімпійських іграх обійшовся в 10 тисяч доларів. “Так це ж Джамала!” – скажете ви. Але от невдача – Леді Гага виступала абсолютно безкоштовно. І чим вона гірша? Просто, мабуть, не зрозуміла, що можна було б трохи заробити. Ну а що ж? В наш час треба бути розімнішою!

Матвій Бідний: політичні зв’язки та сімейні скандали

Бідний не лише майстер у фінансових схемах, а й у виборі родичів. Він, як з’ясувалося, має доволі цікаві сімейні зв’язки, які заслуговують на увагу. Його дружина Вікторія Дашутіна – донька відомого бізнесмена і колишнього надепа від «Партії Регіонів» Григорія Дашутіна. Вікторія живе у Словенії, де керує сімейним підприємством. Саме на неї оформлено чисельне майно сім’ї в.о. міністра. У деклараціях він вказував і родинні зв’язки з Вікторією Дашутіною та спільне майно зі скандальним Григорієм Дашутіним.

А тепер цікаво: у червні 2023 року Дашутін був затриманий правоохоронцями за звинуваченнями у створенні злочинної організації та сприянні державі-агресору. Згідно з матеріалами кримінальної справи, продукція підприємств Полтавського трубомеханічного заводу та “ВНДІкомпресормашу” Дашутіна постачалася до російської федерації та Білорусі. Правоохоронці з’ясували, що промислово-інноваційна група компаній, яка належить родині колишнього народного депутата Дашутіна, з 2014 року постачала державним підприємствам Росії високоефективні вузли, агрегати та деталі пневматичного обладнання. Компресори та компресорні установки, вироблені цією групою, є важливими компонентами для бойових залізничних ракетних комплексів 15П961 “Молодець”, що знаходяться на бойовому чергуванні у складі ракетних військ стратегічного призначення РФ.

Вікторія Дашутіна офіційно є власницею кількох компаній, серед яких ТОВ “СОЛАР НСВ”, ТОВ “ДА 4”, концерн “НІКМАС” та АТ “КДРМЗ”. Всі ці компанії також належать родині Дашутіних, включаючи Григорія Дашутіна, Раїсу Дашутіну та Артема Дашутіна.

Незважаючи на заяви про вихід Вікторії з родинного бізнесу, дані платформи YouControl показують, що вона досі є активним власником. А це означає, що сімейні зв’язки Бідного і Дашутіних залишаються міцними, і це не може не викликати занепокоєння.

Але це ще не все. Виявилося, що тесть Бідного мав тісні зв’язки з російськими військовими підприємствами. Протягом перших 16 місяців повномасштабної війни його підприємства постачали до росії комплектуючі на суму понад 160 мільйонів гривень.

До речі, сам Бідний в минулому він був помічником-консультантом у нардепа Андрія Портнова, колишнього заступника голови Адміністрації президента Януковича. І хоча він запевняє, що вже давно не підтримує контактів з Портновим, але тут питання чи можна вірити просто на слово?

Висновок: Спорт – це бізнес, а не забавка!

Звичайно, спорт – це серйозно. А якщо у вас є доступ до бюджетних коштів – то це ще й прибутково! На жаль, на цьому тлі питання розвитку спорту в Україні відходять на задній план. Головне – щоб усі отримали свою долю. І хто знає, можливо, у майбутньому побачимо ще більше таких талановитих управлінців, які зможуть зробити спорт дійсно “прибутковим”. Але вже не для держави чи спортсменів, а для себе, улюблених.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Відстрочки також анулюються, якщо підприємство, яке їх отримало, закінчило роботи на потреби Сил оборони або втратило статус критично важливого. Також це відбувається, якщо організація, що має бронювання, ліквідована.

Зарплата на підприємстві, як уже повідомлялося, має бути не нижчою за 2,5 мінімалок (що на сьогодні становить 20 тисяч гривень).

Окремі працівники втрачають бронь у разі звільнення або призупинення трудового договору.

Також, якщо раніше вимагалося, щоб працівник вчасно оновив свої дані, то тепер звучить інакше: уточнив і не перебуває в розшуку.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

За словами Верещук, жодних підтверджених даних щодо масового повернення переселенців немає і бути не може. Вона звинуватила окремих чиновників і політиків у тому, що вони поширюють ці заяви для створення сенсаційних заголовків.

«Подібні заяви створюють враження, що в окупації жити краще, ніж в Україні. Це підривний і злочинний наратив, який допомагає ворогу», – заявила Верещук.

Хоча Верещук визнала, що підтримка переселенців з боку держави залишається недостатньою, вона підкреслила, що це не є основною причиною, яка могла б спонукати людей повертатися на окуповані території.

«Замість того щоб розповсюджувати недостовірну інформацію, закликаю зосередитися на реальній допомозі переселенцям», – наголосила заступниця голови ОП.

Ірина Верещук звернулася до авторів таких заяв, підкресливши, що вони своїми словами лише шкодять інформаційній безпеці України. Вона також запропонувала знаходити інші теми для привернення уваги замість спекуляцій на темі переселенців.