Словаччина може знизити тариф на транзит газу для України: умови та перспективи

Київ вже технічно готовий розпочати подачу тепла в оселі мешканців, проте поки що зволікає із запуском через несприятливі погодні умови та необхідність економно використовувати природний газ. Про це в ефірі телеканалу «Київ24» розповів заступник голови Київської міської державної адміністрації Петро Пантелєєв. Він зазначив, що розпочати опалювальний сезон у житлових будинках планується, ймовірно, наприкінці жовтня.

Пантелєєв підкреслив, що ситуація з температурою повітря та потреба зберегти енергетичні ресурси змушують міську владу бути обережною у питаннях запуску опалення. Прогнозують, що подача тепла почнеться в момент, коли температура зовні стабільно знизиться до рівня, що вимагає опалення. Київська міська інфраструктура вже готова до роботи в осінньо-зимовий період, однак міська влада ставить на перше місце ощадне використання енергетичних ресурсів та забезпечення комфортних умов для мешканців столиці, без надмірних витрат на газ.

«В принципі ми могли б вже розпочинати опалювальний сезон, технічно ми до цього готові. Але з огляду на погоду — дійсно ще не дуже холодно, і з огляду на те, що газ зараз треба дуже виважено використовувати… наразі немає рішення про початок опалювального сезону».

Пантелєєв уточнив, що соціальна сфера вже з теплом — це стосується садочків і лікарень.

«Житло поки що ні. Думаю, що до кінця місяця ми будемо в такому режимі».

За словами заступника голови КМДА, місто орієнтується не лише на стандартний критерій середньодобової температури +8°C, а й на прогнози на найближчі дні: після короткого похолодання очікуються періоди до +16°C, що дозволяє ще утримуватися від подачі тепла в житловий фонд.

«Газ нам знадобиться більше тоді, коли буде −10 чи −15, у січні-лютому, ніж зараз», — наголосив Пантелєєв, пояснюючи пріоритет раціонального споживання енергоресурсу з огляду на ризики для газової інфраструктури під час війни.

Україна уклала важливі угоди про співпрацю у питаннях безпеки з Італією та Канадою під час візиту прем’єр-міністра Італії Джорджії Мелоні та прем’єр-міністра Канади Джастіна Трюдо до Києва. Згідно з угодою з Канадою, Україна отримає понад 3 мільярди канадських доларів у 2024 році на макрофінансову та оборонну допомогу. Щодо домовленостей з Італією, вони передбачають продовження надання підтримки Україні до кінця 2024 року. Під час переговорів з прем’єркою Італії також було обговорено спільну роботу на рівні G7. Цей візит відбувся у другу річницю повномасштабного вторгнення Російської Федерації до Києва, та підкреслив важливість міжнародної підтримки для України. Поміж інших представників до України також прибули президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та прем’єр-міністр Бельгії Александр Де Кроо, що свідчить про широкий міжнародний інтерес до української ситуації. Глава Єврокомісії підтвердила, що Європа продовжуватиме надавати Україні допомогу у необхідних обсягах, підтримуючи країну в складному періоді її історії.

У підсумку, важливі угоди про співпрацю у сфері безпеки між Україною, Італією та Канадою свідчать про глибокий інтерес міжнародної спільноти до підтримки України в умовах її безпекових викликів. Угоди передбачають значні фінансові та практичні ресурси для підтримки української обороноздатності та зміцнення національної безпеки. Візит представників Європейської комісії та Бельгії також підкреслює загальноєвропейську підтримку України. Це свідчить про визнання міжнародним співтовариством важливості підтримки суверенітету та територіальної цілісності України в умовах її внутрішньої стабільності та зовнішніх загроз.

Президент Володимир Зеленський виявив обурення відносно неотримання повної інформації про ситуацію на фронті, наголосивши, що генерали Збройних Сил України тримають його відокремленого від суттєвих даних, занурюючи в "теплу інформаційну ванну". Сучасна ситуація породжує безліч питань до високопосадовців української армії та командувачів, зокрема, стосовно мотивів, що стоять за легкістю, з якою російським військам вдалося прорвати оборонні позиції на Харківщині, незважаючи на те, що Збройні Сили України успішно відбили їх в Харківській області.

Бійці на передовій звинувачують місцеву владу у саботажі та неправдивому представленні ситуації, стверджуючи, що протягом півтора року вона не змогла побудувати мінні загородження та оборонні споруди. Згідно з інформацією одного з урядовців, Зеленський почав підозрювати, що не отримує всієї необхідної інформації з фронту.

У інтерв’ю для The Economist командир спецпризначенців Денис Ярославський відзначив, що під час боїв на Харківщині практично відсутні були перші лінії оборони та фортифікаційні споруди.

Модель управління на регіональному рівні в Україні не відрізняється від російської. Місцеві керівники приховують інформацію від Києва про свої невдачі в управлінні… Вони створюють для президента альтернативну реальність, яка не відображає справжніх подій.

Відомо, що ВАКС вирішив випустити Олександра Лієва, колишнього чиновника Міноборони, підозрюваного в зловживанні повноваженнями під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на вражаючу суму, що складає практично півтора мільярда гривень. Це рішення було ухвалено з відповідальністю, звільнивши Лієва під особисте зобов'язання. Згідно з коментарем адвоката Назара Кульчицького, суд змінив запобіжний захід, звільнивши Лієва під таким зобов'язанням і направивши вирок до СІЗО.

Під час засідання прокурор був відсутній, що, безумовно, викликало певні питання. Суд повернув справу щодо Лієва в компетенцію Національної поліції, оскільки НАБУ та САП не представили достатніх доказів для продовження провадження щодо його участі у злочинних справах. Зокрема, суддя Ярослав Шкодін вказав на те, що САП не знайшла достатніх доказів для обґрунтування підозри у зловживанні, що є ключовим фактором у прийнятті рішення судом.

Варто відзначити, що Олександра Лієва раніше взяли під варту, встановивши заставу в розмірі 50 мільйонів гривень, проте через місяць він був звільнений під особисте зобов'язання. Щоправда, рішення суду про відпустку під особисте зобов'язання було скасовано ВАКСом 9 квітня. Однак, через закінчення терміну тримання під вартою 8 квітня, Лієв залишився без запобіжного заходу, як пояснив адвокат.

ВАКС 17 квітня повторно розглянув клопотання щодо зміни запобіжного заходу, але за згодою обвинувачення воно залишило цей клопіт без розгляду. Ці обставини ще раз підкреслюють складність і недоліки в судовій системі, особливо у вирішенні справ, пов'язаних з корупцією та високим рівнем корупційних ризиків.

Згідно з наведеною статтею, суд ухвалив рішення щодо Олександра Лієва, експосадовця Міноборони, підозрюваного у причетності до махінацій у закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України. Попри відсутність прокурора під час засідання, суд вирішив звільнити Лієва під особисте зобов'язання. Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура не змогли представити достатніх доказів для продовження провадження, що призвело до повернення справи до Національної поліції. Вирішальним фактором у судовому рішенні став відсутній склад злочину, визначений суддею. Попри раніше встановлену заставу, Лієва звільнили під особисте зобов'язання, проте пізніше це рішення було скасовано, а через закінчення терміну тримання під вартою він залишився без запобіжного заходу. Ці обставини підкреслюють складність в судовій системі та необхідність вдосконалення процесів, особливо у справах, пов'язаних з корупцією.