Смерчі атакують Україну? Насправді ми просто їх частіше знімаємо

Міністерство фінансів України виконало важливу задачу передбачення майбутніх обов'язкових виплат за державним боргом до 2050 року, подаючи детальний розрахунок на річні виплати. Ця величезна робота стала можливою завдяки прогнозній статистиці, яку забезпечує Мінфін, розкриваючи обсяги та терміни виплат за наявними угодами на конкретні дати. Зважаючи на постійні зміни у розмірах та умовах обслуговування боргу, особливо в умовах складностей, пов'язаних із військовим конфліктом та змінами в обсягах фінансової підтримки зовнішніх партнерів та внутрішніх запозичень, цей прогноз постійно оновлюється та коригується.

На даний момент, прогноз Мінфіну, заснований на дані до 1 травня, відображає реальну картину майбутніх виплат. Державний борг України включає як внутрішні, так і зовнішні зобов'язання, не розглядаючи гарантованого державою боргу та боргів приватного сектору.

Згідно з цим прогнозом, сума виплат за державним боргом до 2050 року є вражаючою: близько 8,5 трильйонів гривень. На перший погляд, це значна сума, перевищуючи навіть номінальний ВВП України на поточний рік. З цієї загальної суми, приблизно 5,5 трильйонів планується витратити на погашення основної суми боргу, тоді як близько 3 трильйонів буде сплачено у вигляді відсотків.

Щорічно прогнозується складне завдання балансування фінансових потоків для забезпечення вчасних виплат, що відображає значення ефективного управління економікою країни та необхідність стратегічного планування. Такий прогноз допомагає уникнути фінансових криз, забезпечує стабільність та довіру на міжнародному фінансовому ринку, а також сприяє стабільному розвитку України на майбутні роки.

У минулому вже докладно аналізувалися обсяги державних зобов'язань, які Україна має сплатити до кінця 2024 року. Прогнозована сума перевищує 1 трильйон гривень, що становить серйозний фінансовий виклик для країни.

Важливо зазначити, що в 2022 році країни-кредитори України, зокрема країни "Великої сімки" (G7) та Паризький клуб, виявили розуміння та гнучкість, надаючи Києву тимчасову відстрочку з обслуговування суверенного боргу до кінця 2023 року. Цей крок став важливим заходом для зменшення фінансового тиску на уряд та дозволив знайти час для подальших переговорів щодо умов реструктуризації боргу.

У грудні 2023 року було прийнято рішення про подовження термінів реструктуризації боргу до кінця березня 2027 року. Це рішення дало Україні додатковий час для вирішення фінансових питань та підготовки до виплат з урахуванням змін у економіці та світових фінансових ринках. Такий крок також відображає довіру міжнародної спільноти до здатності України вирішувати складні фінансові виклики та дотримуватися своїх зобов'язань.

Ці кроки в напрямку реструктуризації боргу є важливими для стабілізації фінансової ситуації країни та забезпечення її фінансової стійкості в майбутньому. Однак необхідно пам'ятати, що це лише перший крок у довгому шляху до економічного відновлення та стійкого розвитку України.

У висновку слід зазначити, що прогнозування та розрахунки щодо державного боргу України до 2050 року є надзвичайно важливими для ефективного управління фінансовими ресурсами країни. Врахування змін у сумах та умовах обслуговування боргу дозволяє уряду вчасно планувати фінансові виплати та забезпечувати стабільність економічного розвитку.

Реструктуризація боргу та узгодження нових умов з кредиторами є важливим етапом для забезпечення фінансової стійкості країни та відновлення економічного зростання. Надання відстрочок та гнучких умов погашення свідчить про довіру міжнародної спільноти до України та її здатності вирішувати фінансові виклики.

Проте важливо пам'ятати, що реалізація прогнозів та виконання зобов'язань щодо сплати боргу потребує постійного моніторингу та ефективного управління фінансами. Тільки за умови стратегічного планування та відповідального ставлення до фінансових ресурсів можна забезпечити стійке економічне зростання та добробут громадян України.

У грудні 2025 року Державний оператор тилу Міністерства оборони України підписав одразу п’ять контрактів із харківським товариством з обмеженою відповідальністю «ВТГ-трейдінг» на постачання бензину марки А-80. Загальний обсяг закупівлі склав 16,5 тисячі тонн, а сума договорів сягнула 914,54 мільйона гривень. Метою цих угод стало формування стратегічного резерву пального, розрахованого на тривале зберігання терміном до п’яти років.

Згідно з умовами контрактів, середня ціна однієї тонни бензину становить близько 57 500 гривень. Саме цей показник привернув увагу експертів і учасників ринку, адже він помітно перевищує пропозиції інших державних компаній. Для порівняння, у той самий період «Укрнафта» пропонувала аналогічне паливо за нижчою вартістю, що породило дискусії щодо економічної доцільності обраного постачальника.

Контракти були укладені у форматі спрощених процедур без конкурентної боротьби. За даними з системи Prozorro, жоден інший учасник не подав пропозицій, тож «ВТГ-трейдінг» отримала весь обсяг замовлення автоматично.

Компанія належить Роману Ушакову та Аркадію Хамоніну і має доволі суперечливу історію в паливному секторі. За інформацією галузевих експертів та публікацій профільних ЗМІ, до повномасштабного вторгнення фірма входила до числа найбільших імпортерів так званих специфічних розчинників, які використовуються у тіньовому виробництві пального для ухилення від акцизного податку.

У цей же період діяльність «ВТГ-трейдінг» пов’язували з групою Sun Oil та однойменною мережею автозаправних станцій, що фігурували у кримінальних провадженнях щодо податкових махінацій. У 2017 році компанія згадувалася як ланка у ланцюгах постачання сировини для виробництва сурогатного пального, яке в побуті називають «бодягою».

Попри цей бекграунд, восени 2025 року фірма змогла повернутися до державних закупівель. Ключовим кроком стало отримання сертифіката відповідності у серпні 2025 року, після чого компанія підтвердила формальний «досвід» контрактом із кременчуцьким ТОВ «Інчер» і практично одразу отримала доступ до мільярдних оборонних замовлень.

Фактично Державний оператор тилу формує стратегічний запас бензину для Збройних сил України за рахунок постачальника, чия попередня спеціалізація роками була пов’язана не з класичним трейдингом пального, а з постачанням компонентів для тіньового ринку.

Це створює одразу кілька ризиків — від переплати бюджетних коштів до потенційних проблем із якістю та стабільністю ресурсу, який має зберігатися і використовуватися протягом п’яти років.

Сучасні наукові дослідження все більше підтверджують важливість харчових звичок для збереження здоров'я та продовження життя. Одним із таких важливих досліджень є робота науковців Орхуського університету (Данія), яка опублікована в журналі Earth. Цей науковий аналіз зосереджено на вивченні зв'язку між дотриманням скандинавських рекомендацій щодо харчування та зниженням ризику ранньої смерті. Виявилось, що правильне харчування не лише знижує ризик розвитку серйозних захворювань, але й значно збільшує тривалість життя.

Доцент Крістіна Дам та аспірантка Анна Бак Мерх протягом кількох років вивчали харчові звички понад 76 тисяч шведів, які почали фіксувати свій раціон і спосіб життя з 1997 року. На основі зібраних даних вчені дійшли висновку, що люди середнього віку, які слідують скандинавським рекомендаціям щодо харчування, значно знижують ризик розвитку серйозних хвороб, таких як серцево-судинні захворювання, діабет та онкологічні недуги.

Окремо вчені відзначають: найбільше скорочення ризику спостерігалось щодо смертності від серцево-судинних захворювань. Це підкреслює важливість харчування для профілактики хвороб серця незалежно від соціально-економічного статусу.

Авторами підкреслено, що ідея скандинавських рекомендацій — не суворі заборони, а баланс. Раціон має бути корисним для здоровʼя людини й водночас менш шкідливим для довкілля: менше тваринництва, більше рослинних продуктів, менше харчових відходів.

Це особливо важливо з огляду на вплив харчової галузі на клімат: за оцінками вчених, виробництво і споживання їжі відповідає приблизно за 30% світових викидів парникових газів. Скандинавські рекомендації враховують цей факт і закликають робити вибір на користь більш екологічних продуктів.