Смертельна недбалість? ДБР розслідує загибель військових 23-го батальйону

Останнім часом Україна зіткнулася з серйозними викликами у сфері мобілізації громадян до лав Збройних Сил. Ситуація на сході країни вимагає значних людських ресурсів, що призвело до активізації процесу призову.

Від початку війни в річці Тиса на західній околиці України потонуло понад два десятки людей, які тікали від військового призову.

Тіла в річці – це похмурий прояв однієї з найбільших проблем, що стоять перед Україною. Багато з тих, хто спочатку був мобілізований для протидії Росії, загинули, пропали безвісти або дістали поранення, а решта виснажені більш ніж двома роками жорстоких боїв. Уряд України насилу знаходить їм заміну. Непопулярний закон воєнного часу забороняє чоловікам віком від 18 до 60 років залишати країну. Проте десятки тисяч людей залишили країну нелегально, а багато залягли на дно, щоб уникнути призову.

Затримка із призовом нових військ збільшила навантаження на солдатів, які служать без перспективи демобілізації, окрім як за пораненням або смерті. Військові контракти стали безстроковими, коли в перші дні конфлікту було введено воєнний стан.

“Ми повинні зробити це, щоб у хлопців була нормальна ротація. Тоді їхній моральний дух покращиться”, – сказав Володимир Зеленський у травні про мобілізацію.

Показники призову покращилися після ухвалення закону про зниження призовного віку до 25 років та інших заходів. Однак дедалі більше чоловіків ідуть у тінь, а напруженість у суспільстві загострилася. По всій країні чоловіки ховаються від призовників, які хапають їх просто на вулиці. Дані з трьох сусідніх країн свідчать про те, що останніми місяцями збільшилася кількість чоловіків, які нелегально залишають Україну. Прикордонники щодня ловлять десятки чоловіків, а деякі з найвідчайдушніших спроб висміюються в соціальних мережах.

“Неможливо дивитися на це без сорому”, – сказав один з українських військових, після того, як минулого місяця прикордонники спіймали 41 людину, яка намагалася втекти в кузові зерновоза.

Зафіксовано факт, що Петро Порошенко значно збільшив свої статки лише за лютого місяця 2024 року на понад 250 мільйонів гривень. Це вражаючий ріст, порівняно з його доходами за увесь минулий 2021 рік, повідомляє Національне агентство з питань запобігання корупції. Згідно з чотирма поданими до НАЗК деклараціями про зміну майнового стану, у лютому 2024 року лідер фракції "Європейська солідарність" заробив 251 мільйон 194 тисячі 907 гривень. Його доходи включають відчуження цінних паперів та корпоративних прав, а також дивіденди та проценти від цінних паперів.

Порівняно з цим, за весь 2021 рік Порошенко збагатився лише на 162 мільйони 138 тисяч гривень, що на 89 мільйонів гривень менше, ніж за один лише лютень 2024 року. Його статки за рік війни зросли на $224 мільйони, роблячи його одним із трьох найбагатших олігархів країни. Наразі, капітал Порошенка оцінюється приблизно у $1 мільярд.

За вищезгаданими даними можна зробити кілька висновків. По-перше, статки Петра Порошенка значно зросли лише за короткий період, відзначившись вражаючим ростом у лютому 2024 року порівняно з усім минулим 2021 роком. Його доходи включають різноманітні джерела, такі як відчуження цінних паперів та корпоративних прав, дивіденди та проценти від цінних паперів.

По-друге, цей ріст у статках порівнюється з іншими періодами, зокрема з 2021 роком, і виявляється набагато значущішим, що може викликати певні питання щодо джерел цього зростання.

Зрештою, ці дані підкреслюють важливість контролю за майновим станом та декларуванням доходів у політичних осіб, щоб забезпечити прозорість та відповідність закону.