Снаряд часів Другої світової знайшли під час польових робіт у Бучанському районі

Кабінет міністрів України ухвалив важливе рішення про тимчасову заборону експорту необробленої деревини та дров до кінця 2025 року. Такий крок спрямований на підтримку внутрішнього ринку та стимулювання розвитку національних деревообробних підприємств. Водночас він є частиною стратегії зменшення екологічного навантаження, особливо у період наближення зими, коли попит на дрова зростає.

Згідно з повідомленням прем’єр-міністра Юлії Свириденко, цей захід має не тільки економічну, але й соціальну значущість. «Це необхідний крок для того, щоб забезпечити громадян доступом до необхідних ресурсів у зимовий період, зберегти робочі місця на вітчизняних підприємствах та знизити негативний вплив на навколишнє середовище», — зазначила вона. Влада України розглядає заборону як стратегічно важливу міру для зміцнення внутрішнього виробництва та забезпечення енергетичної безпеки.

Згідно з постановою, уряд вніс необроблену деревину (крім сосни) до переліку товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню, та встановив нульову квоту на їхній експорт до кінця 2025 року. Обмеження охоплюють:

лісоматеріали необроблені, із видаленою або невидаленою корою чи заболонню;

лісоматеріали начорно брусані або небрусані, крім сосни.

Постанова набирає чинності з дня офіційного опублікування і стосується лише нових угод та операцій, укладених після цього.

Заступник міністра економіки Єгор Перелигін пояснив, що обмеження допоможуть збалансувати внутрішній ринок і стабілізувати роботу деревообробної галузі, особливо в умовах підвищеного попиту на паливні матеріали та деревину в зимовий період. Окрім того, заборона має важливе значення для забезпечення оборонних потреб країни.

Тимчасова заборона експорту необробленої деревини та дров дозволить зменшити дефіцит сировини, підтримати національного виробника та сприяти енергетичній безпеці України в умовах війни та економічних викликів.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Усі наші джерела впевнені, що нинішній обстріл був більш показовим і «останнім китайським попередженням» в енергетичному треку напередодні кулуарних торгів можливим мирним кейсом, який ініціює Трамп.

Якщо Зеленський відмовиться, то відключатимуть Україну від рубильника. Західні розвідки про це вже попереджали Зеленського.

Також є версія, що ЗС РФ сьогоднішнім ударом виявляло ППО і одразу завдавали по них ударів.

Джерело доповнює, що ракетні удари незабаром повторяться, якщо Зеленський публічно продовжить наполягати на продовженні війни.

У заяві, виголошеній у парламенті, командувач Об’єднаних сил ЗСУ Юрій Содоль висловив серйозну стурбованість через недостатню кількість військовослужбовців у складі армії. Він підкреслив, що це питання стає найбільш ключовим для оборони України. У своєму виступі він особливу увагу звернув на недолік особового складу у оперативно-стратегічному угрупуванні військ "Хортиця", яке очолює. Він зауважив, що це серйозно обмежує їхні можливості на фронті, адже відділення, які зазвичай повинні мати 8-10 осіб, зараз складаються лише з 2-4 бійців. Це приводить до значного зниження ефективності оборони, особливо з урахуванням зростаючих загроз, таких як дрони-камікадзе та FPV-дрони.

Командувач підкреслив, що основне навантаження лягає на особовий склад механізованих та піхотних підрозділів, із недостатньою кількістю бійців у цих військових підрозділах важко забезпечити ефективну оборону на всьому фронті. Він висловив своє обурення тим, що відповідні бригади змушені обороняти значно меншу територію, ніж передбачено нормативами.

Содоль закликав народних депутатів прийняти законопроєкт про мобілізацію, щоб забезпечити необхідну кількість бійців для армії та забезпечити ефективну оборону країни. Його виступ викликав серйозне обговорення серед парламентарів та військових експертів, підкреслюючи нагальність прийняття заходів для зміцнення обороноздатності країни.

У виступі командувача Об’єднаних сил ЗСУ Юрія Содоля у парламенті висвітлено серйозну проблему недостатньої кількості особового складу в українській армії, що ускладнює ефективність оборони країни. Недолік бійців у військових підрозділах породжує загрози для національної безпеки, особливо у контексті зростаючих викликів, таких як дії дронів-камікадзе та FPV-дронів. Ініціатива про прийняття законопроєкту про мобілізацію набуває великої важливості для забезпечення необхідного кількісного та якісного складу в армії та зміцнення обороноздатності України. Ухвалення необхідних заходів на рівні парламенту стане кроком до забезпечення національної безпеки та збереження територіальної цілісності країни.

У п’ятницю, 17 травня, Президент України Володимир Зеленський підписав законопроект, який має потенціал перетворити динаміку військової служби в країні. Цей закон дозволяє засудженим особам на добровільній основі вступати до складу армії. Йдеться про історичний крок, який відкриває можливості для певних категорій засуджених та ув'язнених в Україні, а саме тих, хто має бажання та здатності вступити на службу в умовах воєнного стану.

Згідно зі змістом закону, засудженим, які згодяться вступити на військову службу, надається можливість умовно-дострокового звільнення від відбування покарання. Проте це рішення не є автоматичним, адже вирішує його суд. Така ініціатива вимагає ретельного розгляду кожного випадку, зокрема з урахуванням характеру злочину та психологічного стану засудженого.

Міністерство оборони вже розробило плани залучення мобілізованих ув'язнених до спеціальних військових підрозділів. Крім того, кандидати повинні успішно пройти військово-лікарську комісію та мати підтримку командування. Відомо, що не всі засуджені будуть придатні для цієї форми служби, оскільки існують обмеження, які виключають участь у мобілізації за певними категоріями злочинів, такими як загроза національній безпеці або умисне вбивство з особливою жорстокістю.

Станом на 15 травня 2024 року в Україні перебуває 27 471 засуджений, серед яких 1538 жінок. За даними опитування, проведеного у квітні, приблизно 4,5 тисячі засуджених виявили бажання вступити до армії в обмін на умовно-дострокове звільнення. Раніше, голова Міністерства юстиції, Денис Малюська, зазначав, що в Україні може бути від 10 до 20 тисяч засуджених, яких можна мобілізувати на військову службу за контрактом. Цей закон створює нові можливості для реабілітації засуджених та водночас посилює обороноздатність країни, використовуючи їх потенціал у важливій справі захисту національної безпеки.

У результаті підписання законопроекту Президентом України Володимиром Зеленським відкривається нова можливість для засуджених осіб добровільно приєднатися до армії, отримати умовно-дострокове звільнення від відбування покарання та зробити вагомий внесок у захист національної безпеки країни. Закон передбачає ретельний відбір кандидатів та урахування характеру їхніх злочинів, що є важливим кроком у забезпеченні безпеки військових підрозділів. Згідно зі статистикою, значна кількість засуджених виявила бажання вступити до армії, що свідчить про високий рівень зацікавленості та підтримки цієї ініціативи серед населення. Таким чином, цей закон не лише сприятиме соціальній реабілітації засуджених осіб, але й покращить обороноздатність країни, залучаючи їх досвід та потенціал у справі захисту національних інтересів.