Вівторок, 1 Вересня, 2026

Сонячні електростанції: новий етап енергетичної незалежності українських лікарень

Важливі новини

Прозорість кадрових призначень у Бюро економічної безпеки: факти та розслідування

Перший заступник директора Бюро економічної безпеки (БЕБ) Тарас Щербай, що відповідає за добір нових кадрів до відомства, опинився під увагою громадськості після розслідування антишахрайського проєкту “190”. Зокрема, журналісти звернули увагу на кілька аспектів його фінансової та житлової ситуації, які викликають питання щодо його прозорості. Згідно з розслідуванням, Щербай не задекларував витрати на оренду житла в Києві, що порушує вимоги щодо публічності фінансових даних високопосадовців. Крім того, він користується паркомісцем, що належить його тещі, що також викликає питання про етичність та законність такого використання ресурсів.

Ці обставини стали відомі в той час, коли 5 листопада директор БЕБ Олександр Цивінський затвердив склад двох атестаційних та двох кадрових комісій, які будуть відповідати за переатестацію та відбір нових співробітників до Бюро. Тарас Щербай увійшов до складу обох кадрових комісій разом із своїми колегами-заступниками, Юрієм Бєлоусовим та Павлом Будзиганом. Саме ці органи будуть визначати професійну придатність майбутніх співробітників, а також перевіряти відповідність кадрів вимогам, встановленим Бюро.

Попри декларативну відкритість процесу, низка запитань постає до самих членів комісій. Зокрема, інший заступник директора БЕБ Юрій Бєлоусов, як встановили розслідувачі, не декларує повну вартість нерухомості та занижує ціну авто. Раніше він претендував на посаду директора НАБУ, але не пройшов конкурс, після чого перейшов до БЕБ.

До приходу в Бюро Щербай працював у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі. Його імʼя фігурувало в низці резонансних справ: щодо колишнього керівника “Укравтодору” Славоміра Новака, у справі одеського судді Олексія Бурана, затриманого на хабарі, та у розслідуванні щодо очільника ОГХК Руслана Журила, якому закидали збитки державі майже на 13 млн доларів.

В епізоді з Журилом Щербай, за даними розслідувачів, особисто приїздив на кордон під час спроби підозрюваного залишити країну, що викликало звинувачення у лояльності до фігуранта. Згодом Журило мобілізувався до ЗСУ, а провадження щодо нього суд призупинив.

У 2021 році Щербай брав участь у конкурсі на посаду керівника САП, однак не пройшов перевірку на доброчесність. Комісія ставила під сумнів його дії у справі Журила та вимагала пояснень щодо майнових декларацій, зокрема значних «подарунків від батьків».

Сам Щербай нерухомості не має. Його дружина володіє квартирою у Львові (209 кв. м, 2,1 млн грн). З 2019 року сімʼя орендує житло у Києві (44 кв. м), але жодних витрат на оренду в декларації немає.

Родина користується й паркомісцем у Львові, оформленим на тещу.

Подружжя не має власного авто, однак дружина користується двома преміальними BMW 2022 року:

X1 зареєстрований на компанію, якою керує її мати та брат;

X4 належить фірмі тих самих родичів, де дружина Щербая працює директоркою.

За 2024 рік Щербай заробив майже 3 млн грн на прокурорській службі. Його дружина отримала 292 тис. грн зарплатні у фірмах родичів, а також 220 тис. грн грошових подарунків від матері та брата.

Сімʼя зберігає готівкою:

Щербай – 104 тис. доларів, 1 000 євро;

його дружина – 15 тис. доларів.

На банківських рахунках – ще близько 181 тис. грн та валютні активи. Загалом родинні заощадження сягають понад 5,7 млн грн.

Щербай входить до кадрових комісій, які відбиратимуть нових працівників БЕБ. Директор відомства Олександр Цивінський наголошує на доброчесності та прозорості добору. Водночас розслідувачі ставлять під сумнів, чи можуть посадовці з подібним бекграундом формувати стандарт етики у новоствореному кадровому складі.

Королівські розкоші на Закарпатті: перемоги Миколи Греченюка в тендерах та радість принцеси Беатриси

Український "Беклінтон": історія простого ФОПіста, який виграє тендери та балує доньку розкішними королівськими уподобаннями.

В 2015 році, коли Микола Греченюк обіймав посаду депутата сільської ради від Партії регіонів, його близькі отримали не менш як чотири земельні ділянки в Підвиноградові. Це стало можливим завдяки рішенню сільської ради, що дозволяє кожному громадянину України безоплатно отримати земельну ділянку. Так, згідно з вироком сільської ради, земельні ділянки були виділені Беатрисі Миколаївні Греченюк (дочка), Михайлу Васильовичу Греченюку (брату), Михайлу Михайловичу Крайнеру (пресумованому водієві Греченюка) та Маріанні Олександрівні Крайнер (дружині водія Греченюка). Судові сутички щодо виділення цих земельних ділянок тривали до 2021 року, проте відзначені особи врешті-решт змогли захистити своє право на землю.

Микола Греченюк особисто володіє чотирма земельними ділянками та будинком в Підвиноградові. Водночас, його донька Беатриса володіє трьома ділянками та власним маєтком. Крім того, окрім свого ФОПу, Микола Греченюк є засновником ТОВ "Лігаспецбуд", якому також пощастило з тендерами. За даними "Прозоро", ця компанія брала участь у не менше ніж 124 конкурсах і виграла підряди на загальну суму приблизно 370 мільйонів гривень. Хоча ці суми можуть здаватися не надто великими порівняно з іншими учасниками тендерів, проте це не заважає Беатрисі Миколаївні (або, як вказано в реєстрах, Беатрікс) насолоджуватися життям, яке вона має сьогодні. Вона публікує в Instagram фотографії свого розкішного способу життя, не відстаючи від своїх подружок, серед яких сестра Романа Гринкевича, опального розкрадача армії, Ольга, та колишня дружина народного депутата від "Слуги народу" Миколи Тищенка, Алла Барановська. Її чоловік, Андрій Петьовка, син народного депутата Василя Петьовки, що є двоюрідним братом іншого народного депутата Івана Балоги, також є відомою особистістю. Петьовки, хоча й мають стару ворожнечу з Балогами, проте це не заважає обом родинам успішно керувати своєю рідною місцевістю. Наприклад, у 2008 році Мукачівська міська рада передала в оренду компанії дружини Петьовки найвідоміший замок Закарпаття "Паланок". Ймовірно, що Беатриса Греченюк може мати там свої покої, як справжня принцеса. У своєму Instagram вона також зазначає, що є дизайнеркою інтер'єрів, і публікує фотографії свого власного дому, дизайн якого, як вона стверджує, створила сама. Ще одним бізнесом Беатриси є ресторан Darlin' restobar в Мукачевому, де в меню представлені розкішні страви, такі як Філе міньйон із фуа-гра, та вишукані вина.

Чоловік Беатриси, Андрій Петьовка, на відміну від своєї співзацікавленої дружини, займається автобізнесом та мав невдалу спробу власної політичної кар'єри, представляючи партію "Рідне Закарпаття" у виборах в Мукачевому. У червні 2022 року, коли Росія вторглася до України, нардеп Василь Петьовка, батько Андрія, звернувся до керівництва Закарпатської обласної військової адміністрації з проханням надати його синові дозвіл на виїзд за кордон на три місяці. Прохання було підкріплене твердженням, що Андрій Петьовка волонтерить у Благодійному фонді "Наша паляниця". У списку осіб, для яких просив дозвіл на виїзд за кордон Василь Петьовка, також знаходився його сват Микола Греченюк. Національне агентство з питань запобігання корупції склало адміністративний протокол щодо замовлення цих дозволів, проте після того, як було запевнено, що син і сват повернулися до України з волонтерською місією, НАЗК більше не переслідувало їх.

У липні 2022 року, коли діяли згадані перепустки, Беатриса Греченюк народила дочку. Це може вказувати на те, що запит на виїзд за кордон, можливо, був пов'язаний не з волонтерством, а з наміром придбати подарунки на родинне свято. Проте насправді, як показують фотографії в Instagram, в вересні 2023 року Беатриса Греченюк з дочкою, а можливо, й чоловіком, відправилися у подорож до Італії. Це була не просто подорож, а справжня розкішна подорож, в рамках якої вони перебували у палаці. Представники Закарпаття завжди славилися своєю тягою до розкошів, позолоти та розкішних речей. Проте те, що можна побачити на сторінках соціальних мереж дочки колишнього сільського депутата та дружини сина нардепа, здивує навіть найвідоміших світських левиць світу. Це викликає питання, чи всі ці розкоші придбані законними шляхами, чи частина з них завозиться через кордон з контрабандою, яка масштабно проникає через Закарпатську область. Варто замислитися, чи є всі ці блага результатом чесної праці та підприємництва, чи ж деякі з них мають тінь сумніву, яка може виявитися в прийдешньому.

У вищезгаданій статті розглянуто ситуацію навколо сім'ї Миколи Греченюка з Закарпаття, яка володіє значним майновим ресурсом та здійснює розкішний спосіб життя, навіть в контексті війни та внутрішньополітичних турбулентностей в Україні. Зазначено, що чоловік Беатриси, Андрій Петьовка, має певний бізнес та спробував у політиці, а також, що його батько, нардеп Василь Петьовка, намагався організувати виїзд за кордон для родини свого сина. Хоча є ознаки корупційних дій, таких як отримання земельних ділянок та перепусток за підозрою у волонтерстві, зазначається, що відповідні органи не продовжують переслідувати цих осіб. Висловлюється припущення про можливе походження частини майна через контрабанду, особливо у контексті активності контрабандистських мереж у Закарпатті. Таким чином, стаття привертає увагу до проблеми корупції, використання владних зв'язків для особистої вигоди, а також до необхідності ретельного контролю та розслідування джерел майнового нагромадження осіб, які перебувають на високих посадах або мають впливові зв'язки.

Екс-заступник Тернопільської ОВА отримав 8 років за корупцію

Вищий антикорупційний суд України визнав винним колишнього заступника голови Тернопільської обласної військової адміністрації (ОВА) Ігоря Гайдука у проханні надати 1,8 млн грн неправомірної вигоди. Чиновника засуджено до 8 років і 2 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. Про це повідомила пресслужба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Хоча у заяві САП не згадується прізвище, за даними «Слово і […]

The post Екс-заступник Тернопільської ОВА отримав 8 років за корупцію first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

МВФ затвердив новий транш для України в розмірі 690 мільйонів доларів

Рада виконавчих директорів Міжнародного валютного фонду (МВФ) ухвалила рішення...

Загострення контролю за ринком нерухомості в Україні: нові вимоги для рієлторів

В Україні планується посилення контролю за фінансовими операціями у...

Україна активно працює над підвищенням енергетичної автономії ключових медичних установ, запроваджуючи проекти з власної генерації електрики. Починаючи з 2026 року, у країні вже запущено сонячні електростанції для лікарень загальною потужністю 590 кВт, що є першим кроком у рамках масштабної ініціативи, що має величезне значення для енергетичного сектору та безпеки охорони здоров’я в умовах війни.

Згідно з інформацією Міністерства енергетики України, до кінця квітня цього року сім лікарень розпочали генерацію електроенергії самостійно. Це важливий крок, адже забезпечує медичні заклади електрикою незалежно від зовнішніх джерел — критично важливо в умовах частих атак на енергетичну інфраструктуру.

В рамках програми «Промінь надії», що реалізується за підтримки Європейської комісії, українського уряду та міжнародних партнерів, ця ініціатива стартувала у 2023 році. Вона є частиною ширшого механізму сприяння енергетичній стійкості України, а координацію здійснює Енергетичне Співтовариство.

Встановлення сонячних електростанцій у лікарнях є не лише екологічним заходом, а й практичною відповіддю на виклики війни. Останні роки енергосистема України піддавалася серйозним атакам, які викликали перебої в електропостачанні. Лікарні змушені були покладатися на генератори, які не завжди забезпечували стабільність. Власна сонячна генерація знижує ці ризики.

На сьогоднішній день тривають роботи з установки сонячних електростанцій на 89 об’єктах, з яких три проекти вже на завершальному етапі. Крім того, 126 медичних установ проходять стадію розробки технічних рішень, що свідчить про розширення програми в регіонах.

Експерти зазначають, що навіть незначна потужність, як-от 590 кВт, може суттєво поліпшити функціонування лікарень. Сонячні панелі забезпечують електрикою основні потреби: освітлення, роботу медичного обладнання, зв'язок і зберігання даних. У комбінації з акумуляторами ці системи можуть підтримувати критичні процеси навіть під час повного знеструмлення.

Розвиток дистрибутивної генерації в Україні не обмежується лише медичними установами. Уряд ухвалив рішення про виділення 3 млрд грн з резервного фонду на встановлення 247 модульних котелень потужністю 1,3 ГВт. Одночасно запускається програма державної підтримки бізнесу, який інвестує в власну генерацію, з компенсацією різниці між ринковою і пільговою ставкою кредитування.

Ці дії формують нову енергетичну модель України, більш децентралізовану та стійку до зовнішніх загроз. Якщо раніше країна залежала від великих електростанцій, то тепер акцент робиться на локальних джерелах енергії, які складніше вивести з ладу одночасно.

Міжнародна підтримка відіграє важливу роль у цьому процесі. Європейські партнери не лише фінансують проекти, а й надають технічну допомогу, що сприяє швидшому впровадженню нових технологій відповідно до українських умов.

У перспективі, розвиток сонячної генерації для лікарень може принести економічні вигоди. Зниження витрат на електрику дозволить медичним закладам перенаправити більше ресурсів на лікування пацієнтів, придбання нового обладнання та підвищення якості послуг.

Водночас перед системою залишаються виклики, такі як інтеграція нових технологій в існуючу інфраструктуру, забезпечення стабільності в зимовий період і підготовка персоналу для обслуговування обладнання. Проте ці питання поступово вирішуються завдяки комплексному підходу та залученню міжнародних партнерів.

Встановлення сонячних електростанцій у лікарнях вже стає невід’ємною частиною стратегії енергетичної безпеки України. Незважаючи на те, що поточні результати лише початок, вони вже вказують на шлях, яким країна прагне йти до більш стабільної, незалежної та сучасної енергетичної системи, здатної забезпечити безперебійну роботу навіть в найскладніших умовах.

Останні новини