Сонячний максимум може бути лише початком: вчені виявили новий 100-річний цикл

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Згідно з коментарями адвокатки Тетяни Савченко, стаття 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” чітко регламентує право осіб з інвалідністю на відстрочку від мобілізації. Зокрема, це положення стосується людей із будь-якою групою інвалідності — від першої до третьої. Водночас, примусова мобілізація для осіб з інвалідністю (особливо другої та третьої груп) є незаконною. Таким чином, громадяни, що мають статус інваліда будь-якої групи, захищені від призову.

Раніше обговорювали можливість скасування відстрочки для людей з інвалідністю третьої групи. Однак такі зміни так і не були затверджені, тому люди з третьою групою інвалідності також звільнені від обов’язкової мобілізації, якщо мають необхідні підтверджувальні документи.

Людина з інвалідністю має право добровільно вступити до лав Збройних сил України. Наприклад, чоловіки з третьою групою інвалідності можуть підписати контракт із ЗСУ за власним бажанням. Для цього їм потрібно пройти медичну комісію (МСЕК), яка визначить стан здоров’я і здатність виконувати обов’язки військовослужбовця. У разі позитивного висновку медкомісії, інваліди можуть стати частиною української армії на контрактній основі.

Для осіб, що отримали інвалідність після початку повномасштабного вторгнення Росії, передбачено необхідність перекомісії для підтвердження статусу. У разі, якщо медична комісія не виявить обґрунтованих підстав для інвалідності, відстрочка втрачається, а особа може стати придатною до служби.

У листопаді також очікується, що чоловіки з інвалідністю зможуть оновлювати статус онлайн через додаток “Резерв+”. Ця функція дасть можливість уникнути відвідування військових комісаріатів і спростить процес отримання та продовження відстрочки.

Існують також випадки, коли особи з інвалідністю звільняються від необхідності проходити перекомісію для підтвердження свого статусу. До таких належать:

Люди з першою групою інвалідності також звільнені від необхідності підтверджувати статус, оскільки цей рівень інвалідності, зазвичай, пов’язаний із важкими або невиліковними захворюваннями.

Харчові обмеження, чи то через необхідність, чи з усвідомленого вибору, можуть мати значний вплив не лише на фізичне самопочуття, а й на психологічний стан людини. Дотримання певних правил харчування, відмова від звичних продуктів або навіть строгі дієти, що включають жорстке обмеження певних груп продуктів, часто призводять до змін не тільки в організмі, а й в емоційному стані. Психологи та фахівці з харчування вказують на те, що, хоча контроль за їжею може бути корисним у певних випадках, важливо бути уважним до тих ознак, коли такий контроль може переходити межі здорового і ставати небезпечним для психічного здоров’я.

Як зазначає клінічна психологиня Марі Ро, харчові обмеження можуть впливати на емоції та поведінкові реакції людини. У деяких випадках тривале обмеження або відмова від їжі, яка є важливою для балансу в організмі, може призвести до погіршення настрою, дратівливості, занепокоєння чи навіть депресії. Часто голод або незадоволення від обмежень в харчуванні супроводжуються змінами в емоційному тлі: сильний голод може викликати не лише фізичний дискомфорт, але й підвищену нервозність або агресивність. Це особливо стосується людей, які намагаються контролювати своє харчування на тлі стресу або емоційних проблем.

Одним із ключових механізмів взаємодії харчування та психіки є вісь «кишківник — мозок». Мікробіом кишківника продукує молекули, які впливають не лише на травлення, а й на імунну систему та діяльність нервових клітин. Порушення балансу мікрофлори, яке може виникати через хвороби, надмірне споживання переробленої їжі або прийом певних медикаментів, за даними досліджень, підвищує ризик розвитку тривожності та депресивних станів.

Мозок потребує регулярного надходження амінокислот, омега-3 жирних кислот, вітамінів групи B та антиоксидантів для синтезу нейромедіаторів — серотоніну, дофаміну та інших речовин, що відповідають за мотивацію, настрій і відчуття стабільності. Коли раціон бідний на ці компоненти, а основу харчування становлять так звані порожні калорії, нервова система працює в умовах постійного дефіциту. Це робить людину більш вразливою до стресу, емоційного вигорання та перепадів настрою.

Фахівці наголошують, що підтримати психологічний баланс допомагає різноманітний і гнучкий раціон. Додавання до щоденного меню клітковини, овочів, бобових і ферментованих продуктів сприяє зростанню різноманіття корисних бактерій у кишківнику та зниженню рівня запалення в організмі. У довгостроковій перспективі це пов’язано з кращою стресостійкістю, яснішим мисленням і більш стабільним емоційним станом.

Експерти підкреслюють: харчові обмеження не мають перетворюватися на джерело постійної напруги, провини чи страху. Якщо контроль за їжею починає негативно впливати на настрій, викликати тривогу або зриви, це сигнал переглянути підхід до харчування й, за потреби, звернутися до спеціаліста.