Спалах ворожого нападу: підступна нічна операція біля інфраструктурного об’єкту у Полтавській області

Гривня встановила новий історичний рекорд стосовно свого курсу по відношенню до долара, практично дотикучи позначки у 40,7 гривень за один долар наприкінці травня. Цей показник вже врахований у бюджеті на 2024 рік, що свідчить про серйозні економічні виклики та необхідність ретельного контролю над фінансовою ситуацією. Така динаміка валютного обміну відображає складну ситуацію на міжнародних фінансових ринках та потребу у компетентному управлінні фінансовими ресурсами країни. Очікується, що ця ситуація спонукатиме до впровадження ефективних стратегій зміцнення національної валюти та стабілізації фінансового ринку загалом.

Помітно, що гривня слабшає порівняно з доларом, і це викликає обурення української громадськості. Вартість долара на готівковому ринку навіть перевищувала 40 грн, що сталося вперше з липня 2022 року, коли Національний банк України (НБУ) змінив фіксований курс у зв’язку з початком війни.

Згадуючи минулі події, НБУ перейшов до “керованої гнучкості” щодо курсу валют у жовтні 2023 року, що сприяло стабілізації ситуації на валютному ринку. Проте, з початком 2024 року, гривня знову почала девальвувати, ведучи до поточної ситуації з рекордним курсом до долара.

Національний банк України (НБУ) користується впевненістю, підтримуючись великими валютними резервами, які також досягли рекордних показників, майже 42,2 мільярда доларів, станом на кінець квітня.

Так само як і курс, інфляція залишається на високому рівні, але все ж нижче цільових 5%, знаходячись на 3,2% в річному вимірі. Ця низька інфляція, як і стабільний курс гривні, є ключовими факторами для економіки під час війни. Українські банки також отримали рекордні прибутки за 2023 рік.

Представники НБУ говорять про контрольованість ситуації, наголошуючи, що розміри валютних резервів дозволяють їм підтримувати гривню за допомогою інтервенцій на ринку, якщо стабільність вимагатиме таких заходів.

Цікаво, що нинішній курс гривні до долара трохи відстає від рівня, закладеного у бюджеті на поточний рік, який становить 40,7 грн за долар.

Варто відзначити, що останнім часом уряд виражає обурення щодо міцності гривні, адже слабша гривня дозволила би фінансувати більше видатків. Однак для НБУ та економічної стабільності країни, збереження міцного курсу є пріоритетом.

У несподіваному оберненні критики колишня голова Національного банку України та нині професор Лондонської школи економіки, Валерія Гонтарева, в інтерв’ю NV Бізнес, описала роботу Нацбанку як “жахливу”. Вона висловила думку, що НБУ перестрахувався, застосовуючи надмірно жорсткі заходи, і відстає від реальної ситуації з девальвацією та зниженням процентних ставок. За її словами, це призвело до “реальних втрат для країни”, які вона оцінює у 200 мільярдів гривень.

Гонтарева прийшла до НБУ після анексії Криму Росією та початку конфлікту на Донбасі, коли валютні резерви країни складали всього 5 мільярдів доларів, а гривня знецінилася вдвічі. Вона провела складну реформу банківського сектора, яку назвали “банкопадом”, але пізніше цей крок виявився ключовим для стабільності української банківської системи під час війни.

Тепер Гонтарева стверджує, що утримання штучного курсу гривні перешкоджає Міністерству фінансів змінювати фінансову допомогу від партнерів у більші суми гривні, сприяє знеціненню експорту та стимулює імпорт.

У відповідь на ці звинувачення, нинішній голова НБУ, Андрій Пишний, у тому ж виданні наголосив, що якби НБУ слідував порадам Гонтаревої і лібералізував валютну політику, це призвело б до “найглибшої фінансової валютної кризи в історії України”. НБУ відзначає, що критика за “надмірну” обережність не враховує екстремально високий рівень невизначеності, що супроводжує повномасштабну війну.

На початку травня Національний банк України оголосив про новий етап лібералізації на валютному ринку.

Рішення банку, що вступило в силу середині травня, передбачало дозвіл на імпорт послуг (так званий “некритичний імпорт”), а також можливість виведення дивідендів, отриманих після 1 січня 2024 року, за кордон, і відновлення старих кредитів. Ці кроки були впроваджені практично перед зростанням курсу долара.

У минулому році НБУ також суттєво послабив обмеження, скасувавши всі обмеження на продаж готівкової валюти населенню в грудні. Це спричинило стрімке зниження курсу до кінця року, яке пізніше стабілізувалося.

Багато експертів вважають, що останні послаблення на валютному ринку, які збільшили попит на валюту, разом із потребою уряду у додаткових курсових доходах, продовжать підштовхувати курс гривні вгору.

Прогнози щодо майбутнього курсу гривні виявляються невизначеними і навіть можливість перевищення рівнів 41-42 гривень за долар, зафіксованих у бюджеті, є малоймовірними. Якщо такі прогнози і існують, то вони зазвичай пов’язані не з економічними, а з воєнними ризиками, які непередбачувані, як показує досвід понад двох років війни.

Учора Умєров і Сирський провели телефонну розмову з головою Пентагону Остіном, що мала визначений ступінь важливості для обговорення подальших кроків у підтримці України в умовах зростаючого напруження. Після детального викладення міністру оборони поточної ситуації та останніх російських атак на українські міста та цивільну інфраструктуру, обговорювалися як середньострокові, так і нагальні потреби України. Особлива увага була приділена питанням збільшення систем протиповітряної оборони і ракет. Головокомандувач Збройних Сил України передав, що саме ці питання стали одними з основних у розмові з міністром оборони Сполучених Штатів Америки.

Повідомлення від Пентагону вказує лише на спілкування Остіна з Умєровим, не згадуючи Сирського, проте зазначаючи, що обговорювалися розвиток ситуації на місцях і вплив триваючих повітряних атак Росії на критично важливу цивільну інфраструктуру. Відомо також, що обговорення між Остіном і Умеровим зосереджувалося на найбільш нагальних потребах України в можливостях, підтверджуючи гостру необхідність у підтримці національної безпеки країни.

• Розмова між головою Пентагону Ллойдом Остіном і українськими представниками Умєровим і Сирським свідчить про активну співпрацю між Україною та США у забезпеченні безпеки та обороноздатності країни.

• Згадані нагальні потреби України у збільшенні систем протиповітряної оборони та ракет підтверджують загострення безпекової ситуації в регіоні та необхідність вжиття невідкладних заходів для захисту цивільного населення та інфраструктури країни.

• Необхідність у підтримці України у зміцненні національної безпеки визначається як один із пріоритетних завдань у співпраці між Україною та Сполученими Штатами Америки.

• Повідомлення від Пентагону стосовно обговорення ситуації на місцях та впливу російських атак на цивільну інфраструктуру України підкреслює увагу до гуманітарних аспектів конфлікту та необхідність міжнародної реакції на події у регіоні.

Загалом, згадана розмова свідчить про важливість співпраці між Україною та США у сфері безпеки та підтримки суверенітету України в умовах зростаючого геополітичного напруження.

Оперативна обстановка на запорізькому напрямку свідчить про тривожну тенденцію в ескалації бойових дій. Російські окупаційні війська поступово збільшують інтенсивність атак, зміщуючи фокус на ділянки, які до цього вважалися відносно стабільними. Це вже не одноразові спроби прориву, а системний тиск, який супроводжується масованими вогневими ударами та регулярними обстрілами.

Як зазначає військовий оглядач Денис Попович, ці дії окупантів вказують на зміну тактики та пріоритетів російського командування. Якщо раніше основна увага була сконцентрована на певних ключових ділянках фронту, то тепер противник намагається одночасно активізувати бойові дії на кількох напрямках. Це дає змогу російським військам створювати додатковий тиск на українські сили, змушуючи їх здійснювати розподіл ресурсів і витрачати резерви на кількох фронтах.

Ключовою ознакою підготовки до активніших наступальних дій є різке зростання інтенсивності артилерійських обстрілів. Противник застосовує як ствольну, так і реактивну артилерію, методично «випалюючи» прифронтові населені пункти та знищуючи інфраструктуру ще до можливого просування піхоти.

За оцінкою аналітика, ворог уже діє в межах досяжності важких систем, що створює підвищену загрозу не лише для військових позицій, а й для цивільного населення. Така тактика є типовою для російської армії перед спробами змінити лінію фронту.

Гуляйполе залишається одним із ключових форпостів на цьому напрямку. Його значення полягає не лише у стримуванні противника, а й у збереженні стабільності всієї оборонної конфігурації півдня Запорізької області.

У разі вимушеного відходу Сил оборони з Гуляйполя ситуація для регіону може різко ускладнитися. За словами Поповича, це відкриє ворогу можливість для просування з альтернативних напрямків, створюючи додатковий тиск на українські позиції та логістику.

Найбільш імовірним сценарієм у разі прориву оборони експерт називає спробу противника розвивати наступ у бік Оріхова. Захоплення або навіть наближення до цього міста дозволило б російським військам скоротити дистанцію до Запоріжжя та взяти обласний центр під ще щільніший вогневий контроль.

Попри значні втрати і втягнутість у важкі бої на інших ділянках фронту, цей напрямок виглядає для противника перспективним у стратегічному сенсі. Посилення тиску тут може перетворити життя в Запоріжжі на постійне випробування через артилерійську та дронову загрозу.

На південному напрямку російські війська вже активізували штурмові дії, зосереджуючи атаки на Гуляйпільському та суміжних ділянках. Противник намагається діяти вздовж логістичних маршрутів, ускладнюючи постачання українських підрозділів, паралельно готуючи штурмові групи до бойових дій у зимових умовах.