П’ятниця, 4 Вересня, 2026

Спеціальний трибунал для Російської Федерації: угода на краю затвердження

Важливі новини

Шахрай викрав допомогу, призначену родині полеглого воїна

У Вінницькій області завершено досудове розслідування щодо чоловіка, якого обвинувачують у заволодінні майже одним мільйоном гривень, отриманих жінкою після загибелі її сина на фронті. Про це повідомила поліція регіону. Згідно з матеріалами слідства, група шахраїв зв’язалась із потерпілою телефоном, представившись працівниками банку. Під виглядом «розблокування» банківської картки вони витягли конфіденційну інформацію та отримали доступ до […]

Польща планує союз із Великою Британією, щоб запобігти можливому «продажу України Заходом» у разі перемоги Трампа — The Times

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Крім Стармера, прем’єр Туск також проведе переговори з Макроном і генсеком НАТО Рютте.

Туск намагається «заручитися підтримкою Заходу щодо України через європейський альянс, до якого увійдуть країни Північної Європи і Балтії».

Нагадаємо, син Трампа заявив, що Зеленський «втратить свою допомогу», коли його батько стане президентом.

Водночас Стармер і Макрон спробують переконати Байдена дати Україні дозвіл на стрільбу ракетами Storm Shadow углиб Росії до інавгурації нового президента.

Учені прогнозують втрату атмосфери, придатної для життя

У майбутньому Земля може втратити кисень — і значно раніше, ніж передбачалося. За даними нового дослідження, багата на кисень атмосфера, завдяки якій існує складне життя, зникне вже за мільярд років. Це зробить планету непридатною для більшості відомих форм життя. Про це пише BBC Sky at Night Magazine, посилаючись на спільну роботу науковців з Японії та […]

Долар у вирі продовжує підкоряти вершини: що чекає на майбутньому шляху?

На фоні непередбачуваного економічного ландшафту, де долар продовжує встановлювати нові рекорди, фінансові установи стикаються зі складними викликами та несподіваними змінами. За даними Bloomberg, відзначається зростання курсу долара до позначки понад 40 гривень за один долар. За останній тиждень, міжбанківський курс на цій платформі підвищився з 38,80 гривень до 39,45 гривень за долар, а на початку цього тижня досягнув 39,47 гривень за долар. Наразі ці котирування вже перевищили 39,50 гривень за долар, а закриття торгів відбулося на рівні 39,61 гривень за долар. Офіційний курс гривні до долара, встановлений Національним банком, також досяг нового історичного максимуму, становлячи 39,5737 гривень за долар.

Зростання цін на долар обумовлене не лише національними процесами, а й міжнародними фінансовими операціями. Наприклад, Національний банк зазначив збільшення обсягу продажів долара зі своїх валютних резервів, що перевищило $100 мільйонів. За період з 8 по 12 квітня відбулося викидання на міжбанк валюти на суму понад $378,3 мільйонів. Це викликало значне збільшення курсу долара, що, зокрема, ставило певний тиск на регулятора.

Різноманітні фактори, такі як обсяги валютних операцій Національного банку та домагання влади щодо девальвації гривні для поліпшення конвертації міжнародної допомоги, впливають на рух курсу. Згідно зі словами директора казначейства одного з великих банків, середньорічний курс у 40,7 гривень за долар, передбачений у держбюджеті на 2024 рік, має відображати реальний стан ринку. З огляду на ці динаміки, очікується подальше зростання курсу долара, що викликає серйозні перетурбування у фінансовому середовищі та серед населення.

Разом із зростанням міжбанківського курсу, також підвищується курс чорного ринку та валютних кас. Долар у банківських касах подорожчав на 15-20 копійок, зазначаючи максимальні котирування від 39,65 до 39,99 гривень за долар. Ситуація на фінансовому ринку вимагає уважності та обережності від усіх громадян та фінансових установ, оскільки подальші зміни можуть мати значний вплив на економічну ситуацію в країні.

У фінансовому ландшафті країни зафіксовано ряд значущих тенденцій, що відображають складні економічні реалії. Згідно з даними, майже всі державні банки утримувалися в середніх межах котирувань. Приватбанк встановлював курси купівлі/продажу у діапазоні від 39,10 до 39,70 гривень за долар, Ощадбанк – від 39,30 до 39,85 гривень за долар, в той час як у Сенс Банку котирування становили від 39,40 до 39,90 гривень за долар.

Карткові курси банків перетнули психологічний рубіж 40 гривень за долар, однак це зробив лише один банк – Акордбанк, встановивши картковий курс продажу на рівні 40,40 гривень за долар. Середня шкала курсів на ринку коливалася від 39,20 гривень за долар (Укрсиббанк) до 39,99 гривень за долар (Кредобанк). Щодо викупу, карткові курси знаходилися в діапазоні від 38,42 до 39,85 гривень за долар.

Середня ціна продажу долара на поточні рахунки фізичних осіб у рамках місячного ліміту у 50 тисяч гривень з можливістю миттєвого зняття становила 39,4 гривень за долар (з урахуванням додаткових комісій). Мінімальний курс тут склав 39,24 гривень за долар (банк "Український капітал"), а максимальний – 40,54 гривень за долар (Банк Авангард). Варто відзначити, що понад 20 банків тримали розцінки вище 40 гривень за долар.

Ці котирування та коливання на фінансовому ринку свідчать про важливі зміни та виклики, перед якими стоїть економіка України. Це також підкреслює необхідність уважного та обачного підходу до фінансових операцій для всіх учасників ринку та громадян.

Український фінансовий ринок переживає період значних коливань, які відображають складні економічні умови країни. Зростання курсу долара надихає банки на встановлення нових рекордних котирувань, що ставить перед ними виклики у забезпеченні стабільності та конкурентоспроможності. Перевищення психологічного рубежу у 40 гривень за долар карткових курсів відображає складність ситуації, яка може вплинути на фінансове благополуччя громадян. Варто уважно стежити за розвитком подій на фінансовому ринку та приймати обачні рішення щодо фінансових операцій для збереження стабільності та ефективного управління фінансами.

Підозра колишньому керівнику Держприкордонслужби у корупційних злочинах: новий етап боротьби з корупцією в Україні

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) спільно з Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою повідомили про підозру колишньому керівнику Державної прикордонної служби України у вчиненні ряду корупційних злочинів. Це повідомлення стало важливою подією в рамках боротьби з корупцією, яка нещодавно набрала нових обертів на тлі серйозних суспільних очікувань.

Підозра була висунута на основі результатів тривалого розслідування, яке встановило численні факти зловживань службовим становищем та розкрадання державних коштів під час виконання службових обов’язків. Особа, що обіймала високу посаду, користувалася своїм статусом для організації схем, що мали на меті особисте збагачення. Одним з основних напрямків розслідування стало незаконне присвоєння коштів, які були призначені для закупівлі техніки та забезпечення діяльності прикордонників.

Детективи НАБУ зафіксували, як посадовці розподіляли ці гроші між собою та іншими учасниками схеми. У матеріалах справи є записи переговорів, де йдеться про конкретні суми відкатів та порядок їх розподілу.

Слідство кваліфікувало дії підозрюваних за ч. 4 ст. 27 та ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України — одержання службовою особою неправомірної вигоди. Санкція передбачає позбавлення волі на 8–12 років з конфіскацією майна та позбавленням права обіймати певні посади на строк до трьох років.

Експерти оцінюють обсяги тіньового ринку сигарет в Україні понад 5 млрд штук на рік, що призводить до щорічних втрат державного бюджету приблизно на 24,2 млрд грн. Основним джерелом контрабанди є великі тютюнові фабрики, зокрема Львівська та Закарпатська, а також менші виробники, які релокувалися на Тернопільщину.

Незаконний експорт цигарок — лише частина системи тіньових потоків на кордоні. Так, під час обшуків на Волинській митниці вилучено понад 850 тисяч доларів, які пов’язані з розмитненням вживаних автомобілів. За оцінками джерел, сіра каса на Львівській, Закарпатській та Волинській митницях може сягати 10 млн доларів на рік.

Аналітики зазначають, що справа Дейнека може бути частиною «прибирання» впливових осіб від грошових потоків, пов’язаних із топпосадовцями. Водночас експерти сумніваються, що це суттєво вплине на існуючі контрабандні схеми.

Потужна ініціатива України разом із міжнародними союзниками щодо створення спеціального трибуналу, який розгляне злочини агресії Росії, наближається до свого завершення. Офіційне затвердження ключової угоди може відбутися вже 14–15 травня на засіданні Комітету міністрів Ради Європи, яке проходитиме у Кишиневі. Цю інформацію підтвердив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

Сибіга зазначив, що важливим етапом стало приєднання Польщі та Ісландії до угоди, що збільшило кількість країн-підтримувачів до 17. Це число є мінімальним юридичним порогом, необхідним для винесення документа на голосування в рамках Ради Європи. Таким чином, учасники тепер зобов'язані перейти до наступного етапу — офіційного розгляду та ухвалення рішення.

Мова йде про розширену часткову угоду, яка передбачає створення керівного комітету для нового трибуналу. Цей комітет займатиметься організаційними питаннями, такими як структура, процедура та штат установи. Якщо угода буде схвалена в травні, процес створення трибуналу може перейти в практичну стадію протягом найближчих місяців.

Міністр підкреслив, що підготовка трибуналу відбувається в прискореному режимі. Рік тому, 9 травня 2022 року, на зустрічі міністрів закордонних справ у Львові було ухвалено політичне рішення про необхідність створення такого механізму. З того часу Україна разом із партнерами активно працює над правовою базою та форматом трибуналу, залучаючи до ініціативи нові країни.

Серед європейських держав, які вже долучилися або висловили намір підтримати трибунал, варто виділити Німеччину, Великобританію, Швецію та Латвію. Крім цього, триває робота над залученням країн із інших регіонів світу, оскільки Україна прагне забезпечити глобальну легітимність нового органу.

Важливу роль у цьому процесі відіграє Європейський Союз, який розглядає можливість стати інституційним партнером у створенні трибуналу. ЄС також вже надав фінансову підтримку для підготовки, що сприяло прискоренню роботи над юридичними та організаційними питаннями.

Створення спеціального трибуналу має на меті притягнення до відповідальності вищого керівництва Росії за агресію проти України. Це злочин, який не повністю охоплюється юрисдикцією Міжнародного кримінального суду, що зумовило необхідність створення окремого механізму.

Водночас експерти попереджають, що навіть після створення трибуналу можуть виникнути складнощі в процесі притягнення винних до відповідальності. Наприклад, питання імунітету діючих посадових осіб, таких як Володимир Путін, залишається юридично складним. Відповідно до міжнародних норм, винесення вироку стосовно глави держави можливе тільки після його відставки або за наявності спеціальних міжнародних механізмів.

Не зважаючи на ці виклики, Україна вважає створення трибуналу важливим кроком для забезпечення міжнародної відповідальності та відновлення справедливості. Сибіга підкреслив, що це також стане сигналом для всього світу про невідворотність покарання за агресію.

Очікується, що при позитивному рішенні в травні, учасники зможуть швидко перейти до розгортання інституційної структури трибуналу. Водночас Україна продовжить дипломатичну діяльність для залучення нових країн-підтримувачів, що підвищить політичну вагу та ефективність ініціативи.

Останні новини