Співачка Антоніна Матвієнко стала жертвою нападу водія таксі Bolt

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

ЕНЕРГЕТИЧНА ПОЛІТИКА З ДУШКОМ КОМУНІЗМУ

В української енергетичної політики є одна хронічна хвороба протягом десятиліть — прагнення щось урівняти, дозволити комусь не платити, перекласти платежі на інших. Постійно відбуваються намагання залатати боргові дірки, перекладаючи відповідальність з одних гравців на інших. Мотиви при цьому можуть бути різними: чи то популізм і удавана турбота про споживача, чи то прагнення покращити становище компанії, яка ближча до душі тим, хто приймає рішення.

Протягувати такі рішення вдавалось відносно легко до початку повномасштабної війни. Попри те, що справи в енергетиці були далекими від ідеалу, все ж завжди можна було нашкребти фінансового ресурсу, щоб протягнути такого плану рішення. Проте повномасштабна війна і пов’язане з нею економічне падіння, скорочення споживання енергоносіїв, втрата енергетичних активів як через окупацію, так і через постійні обстріли значно скоротили ліквідність і грошові потоки в енергосекторі. В результаті, протягом повномасштабної війни уряд двічі вдавався до підвищення тарифу на електроенергію для населення. Такого радикального підвищення тарифів годі було уявити до 2022 року. І вже навіть здавалось, що здорова економічна логіка почне перемагати логіку комунізму: поділити, урівняти, не заплатити. Але “ніт”…

Всередині липня в енергетичному регуляторі почали поговорювати про зрівнювання ставок тарифу на розподіл, незалежно від обсягів споживання та підключеної напруги — це рішення збентежило як енергетиків, так і ключових споживачів електроенергії.

Про це тоді я написав окремий текст, роз’яснюючи, чому це рішення неправильне і навіть шкідливе. Зокрема, це повернення до крос-субсидування, коли одна категорія споживачів не повністю покриває витрати й втрати, а компенсація відбувається за рахунок інших. Окрім цього, такий підхід суперечить принципам європейського енергетичного регулювання, а також може суттєво вдарити по стимулах розвитку великих підприємств, які споживають значні обсяги електроенергії, а відтак, це прямий удар по економіці країни. Тут вже навіть не варто згадувати, що великі промислові споживачі і без того страждають від зростання цін, то їм хочуть бонусом ще трішки підвищити.

Тоді ж я писав, що ключовими бенефіціарами стануть ті компанії, які дотують нижчий тариф електроенергії для населення (механізм ПСО) — “Укргідроенерго”, а передусім — “Енергоатом”. У цих компаніях залишиться більше коштів: в середньому 38 коп. на кожну 1 кВт·год. Отак з миру по нитці — гіганту капітал. І це на додачу до того, що ці компанії акумулюватимуть більший ресурс після підвищення тарифу з 2,64 до 4,32 грн/кВт·год.

І от коли, здавалось, регулятор відмовився від цієї ідеї після хвилі критики, в медіа з’явилась інформація, що оновлений склад регулятора збирається повернутись до цього питання. Зрівняйлівка. Але у нашому колгоспі хоч всі й рівні, є деякі рівніші за інших.

От “Енергоатом” став об’єктом новин і минулого тижня. І знову ж таки про економіку в енергетиці. Так, у мережі з’явилась фотокопія наказу Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості, яким компанії буде дозволено не сплачувати за боргами. Цікаво, як можна збудувати нормальну енергетику, дозволяючи не платити за боргами? Які компанії будуть готові працювати зі стратегічним підприємством енергосектору, якщо вони розумітимуть, що їм цілком можуть законно не сплачувати за виконані роботи та надані послуги? Як це підвищить платіжну дисципліну в умовах того, що борги є однією із найбільших загроз для української енергетики у переддень дуже складної зими?

Минулого тижня з’явилась ще одна ідея такого ж штибу — було озвучено пропозиції залучити газові компанії до механізму ПСО на ринку електроенергії. Тобто газовики мають заплатити за електроенергію, бо в енергетиків вже грошей немає. Зрозуміло, що мотив — благородний: якщо електроенергетичні компанії не мають ресурсу для закупівлі імпортної електроенергії для покриття соціальних цілей, то є бажання знайти інших донорів для таких операцій. Але все ж виникає запитання: є ж компанії, які отримали додатковий фінансовий ресурс після підвищення тарифу для населення, чому не вони виступлять донором? А хто буде кінцевим бенефіціаром операцій після того, як газовики оплатять імпорт електроенергії, споживачі її отримають і за цю електроенергію розрахуються, оплачуючи електроенергетичним компаніям?

Ну і вишенька на торті — хабар у пів мільйона доларів, на отриманні якого затримали одного із заступників міністра. А хабар, як повідомляють медіа, дали за сприяння передачі обладнання з одного державного підприємства до іншого. От вона, ефективність державної власності в наших умовах і тої моделі економіки, яка стала невіддільним елементом енергетичної політики України в останні десятиліття.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Одна з основних версій смерті Шевчика – самогубство. За попередніми даними, він міг застрелитися з мисливської рушниці «Сайга». На момент трагедії у Шевчика залишилися дружина та троє синів.

Поліція проводить розслідування на місці події, проте поки що деталі інциденту залишаються невідомими.

Дмитро Шевчик балотувався на посаду мера Кривого Рогу у 2020 році від партії «Слуга народу». На виборах він зазнав поразки, посівши третє місце, поступившись Костянтину Павлову від ОПЗЖ, який згодом став мером. Шевчик набрав 26% голосів, тоді як Павлов отримав 56,97% підтримки виборців.

Цікаво, що Костянтин Павлов також трагічно загинув, за версією поліції, застрелившись. Його смерть викликала суспільний резонанс, оскільки за два місяці після його смерті було знайдено мертвим його брата, який, за інформацією правоохоронців, отруївся. Через місяць після цього повісився його двоюрідний брат.

Згідно з матеріалами кримінального провадження СБУ, у процесі переправляння ухилянтів через кордони України активно беруть участь співробітники Управління внутрішньої та власної безпеки Державної прикордонної служби. Ця інформація свідчить про серйозні порушення та корупційні схеми, що відбуваються на державному рівні.

Зазначені дії не лише підривають авторитет державних органів, а й створюють загрозу безпеці суспільства. Усунення цієї проблеми вимагає негайних та ефективних заходів з боку правоохоронних органів. Необхідно провести ретельну перевірку та очищення системи від осіб, які зловживають своїм службовим становищем для особистої користі.

Підвищення контролю за діяльністю співробітників прикордонної служби та зміцнення правової бази для покарання тих, хто порушує закон, стане важливим кроком у забезпеченні правопорядку та безпеки в країні. Тільки через спільні зусилля громадян та державних органів можна досягти успіху в боротьбі з цим негативним явищем.

Зокрема, одного з посадовців цього управління було викрито на гарячому та вручено йому підозру.

Йдеться про підполковника Непрелюка Ю.А. – начальника групи внутрішньої безпеки відділу внутрішньої та власної безпеки по 24 прикордонному загону головного відділу внутрішньої та власної безпеки «Південь» Управління внутрішньої та власної безпеки Адміністрації Державної прикордонної служби України.

В рамках провадження № 42024022420000104 від 21.03.2024, підозру йому вручила прокуратура та СБУ 24 травня поточного року.

Слідство інкримінує посадовцю “сприяння та організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, поза межами пункту пропуску, та без наявних на те, законних підстав”.

Непрелюку Ю.А. повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 332 КК України з врученням клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Непрелюк є довіреним підлеглим керівника Управління внутрішньої та власної безпеки Адміністрації Державної прикордонної служби України Малюги Володимира Михайловича.

Останній, за оперативними матеріалами, власне, очолює «верхівку» каналів переправи ухилянтів за кордон у різних прикордонних областях України.

Малюга у 2020 році обіймав посаду заступника начальника Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області. У 2022 році – обіймав посаду начальника Управління внутрішньої безпеки Державної митної служби України.

Наприкінці 2022-го став митником і працював у ДМС України, однак був звільнений на хвилі корупційного скандалу.

Наразі, очолюючи Управління внутрішньої та власної безпеки ДПСУ, Малюга не декларується і дані про його призначення на цю посаду закриті. Водночас за час роботи в прикордонній службі, родичі вказаного службовця стали власниками значної кількості нерухомих активів. Ці обставини, що свідчать про факти незаконного збагачення посадовця, правоохоронцями наразі досліджуються окремо.

Нагадаємо, у ВР зареєстрували новий законопроєкт стосовно покарань для осіб, що ухиляються від військової служби. Згідно з текстом документа, ухилянтів хочуть не саджати за ґрати, а штрафувати – від 51 до 85 тис. грн, а також залучати до громадських робіт.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

“Коли відбудеться легалізація криптовалют – у фінансовій системі відбудеться досить значний відтік капіталу з банківського сектору, на криптовалюту”, – зазначив Новак.

За його словами, відтік грошей може відбутися з кількох причин. Одна з них – це можливість отримати значно більший дохід, в разі успішної гри на коливаннях вартості криптовалюти, ніж по депозитах у банках.

“По-друге, для, скажімо, багатої частини українського суспільства, особливо тих, хто пов’язаний з політикою, важливо приховати свої капітали, статки. І найлегше це зробити через криптовалюту. І пояснити свої статки тим, що колись я дуже гарно і вправно грав на криптовалюті”, – зазначив Новак.

Співзасновниця першої в Україні фінтех-екосистеми Concord Fintech Solutions Олена Сосєдка зазначила, що легалізація криптовалют в Україні матиме й свої переваги для української економіки. Зокрема, за її словами, такий крок забезпечить більшу прозорість для інвесторів та користувачів криптовалют, що дозволить здійснювати операції в рамках чітких правових норм, не наражаючи себе на регуляторні ризики.

Окрім того, на думку Олени Сосєдки, офіційне визнання крипти створить сприятливі умови для притоку міжнародних інвестицій, які є надзвичайно важливими для розвитку української економіки, а також надасть поштовх для розвитку інноваційних фінансових технологій. Зокрема, це сприятиме розвитку блокчейн-платформ, а також дозволить уряду краще контролювати транзакції та оподаткування в цьому секторі.

На думку фінтехексперта, додатково важливою є роль криптовалют у стимулюванні малого і середнього бізнесу, оскільки багато компаній зможуть здійснювати операції з використанням криптоактивів, обходячи складнощі банківських процедур. Це підвищить гнучкість і швидкість фінансових операцій.

Водночас Олена Сосєдка додала, що для того щоб уникнути незаконних транзакцій, таких як відмивання коштів чи фінансування тероризму, необхідно впровадити чіткі механізми контролю за криптовалютними ринками.

“Легалізація криптовалют в Україні — це надзвичайно важливий крок, який відкриває нову еру в розвитку фінансової системи країни”, – резюмувала фінтехексперт.