Співачка Каменських вимагає розлучення з Потапом

Виходячи з останнього розгляду справи експосадовця Міноборони Олександра Лієва, його випустили під особисте зобов'язання, звільнивши від запобіжного заходу, що викликає ряд питань у громадськості. За словами адвоката Назара Кульчицького, суд ухвалив таке рішення, і він підкреслив, що судячи з трансляції засідання, прокурор був відсутній, що, м'яко кажучи, дивно. На додаток, суд відправив справу до Національної поліції після того, як НАБУ і САП не знайшли достатніх доказів для підтримки підозри. Суддя Ярослав Шкодін, коментуючи цю ситуацію, висловив здивування: "Якщо САП не бачить складу злочину, то як його може побачити суд?".

Щодо самого Лієва, його вже раніше взяли під варту з заставою в розмірі 50 мільйонів гривень, проте він був відпущений під особисте зобов'язання. Однак, після скасування цього рішення ВАКСом 9 квітня, він не повернувся до СІЗО, оскільки термін тримання під вартою закінчився 8 квітня. Таким чином, експосадовець залишився без запобіжного заходу.

ВАКС 17 квітня повторно розглядав клопотання щодо зміни запобіжного заходу, проте за згодою обвинувачення це питання залишилося без розгляду. Ці нові обставини породжують додаткові запитання стосовно правосуддя та професіоналізму у вирішенні подібних справ.

Висновки до вищезгаданої статті наступні:

• Рішення суду щодо звільнення експосадовця Міноборони Олександра Лієва під особисте зобов'язання викликає значні сумніви серед громадськості, особливо з урахуванням відсутності прокурора на засіданні.

• Передача справи до Національної поліції після відсутності достатніх доказів від НАБУ і САП підкреслює неоднозначність інформації, що надходить у судові органи.

• Повторне розглядання клопотання щодо зміни запобіжного заходу ВАКСом, а також його відкладення за згодою обвинувачення, створює враження про можливі проблеми в судовій системі, які потребують додаткового розгляду та уваги з боку громадськості.

На Куп’янському напрямі, хоча російські війська мають істотну перевагу на землі та в повітрі, вони вперто б’ються чолом в українську оборону. Костянтин Машовець, військовий оглядач, з іронією пропонує розглянути цей передовий досвід як модель для інших ділянок фронту. Однак очевидно, що противник зіштовхнувся з певними труднощами. Спроби російського командування "розгорнути успіх" у районі сіл Табаївка та Крохмальне за допомогою 2-ї "Таманської" мотострілецької дивізії 1-ї "Гвардійської" танкової армії не виявилися успішними. Їхні спроби просунутися в бік флангу та тилу українських підрозділів, що утримують рубіж Іванівка – Котлярівка, зазнали невдачі. Навіть альтернативна тактика, направлена на сіла Піщане, зіткнулася із запереченням ЗСУ. Більше того, позиції противника у цих районах не сприяють організації ефективних наступальних дій через перевагу висот українських військ. Будь-яке збільшення концентрації сил противника стає очевидним для українських військ, які завдають уражень та ускладнюють процеси розгортання. Підрозділи 15-го мотострілецького полку та 1-го танкового полку 2-ї мотострілецької дивізії російського ворога, які намагаються просуватися, зіткнулися з серйозними труднощами. Командування противника планує підсилити свою ударну групу додатковими силами і засобами, що може призвести до серії акцентованих атак вздовж дороги Куп’янськ – Сватово.

Поза обговореним районом, триває активна діяльність "ворушок" на північ від села Синьківка та на північний захід від нього. Військові підрозділи 25-ї окремої мотострілецької бригади, підсилені відділами 138-ї окремої мотострілецької бригади об'єднаних у складі 6-ї загальновійськової армії противника, продовжують намагатися прорватися вздовж річки Оскіл та залізниці, що йдуть з півночі, уздовж загального напрямку від Синьківки до Петропавлівки на лівобережну частину Куп'янська та дороги Куп'янськ – Сватове. Проте їхні спроби мають свої особливості. Вони намагаються "протиснутися" через оборону ЗСУ, діючи з лісистої місцевості південніше Лимана Першого, але кожен раз, коли вони виходять на відкриту місцевість, зазнають щільного вогневого ураження. Навіть у випадках, коли передові підрозділи цих двох бригад змушені залишити свої винесені вперед спостережні пункти та позиції відділень. Командування противника на цьому напрямку намагається діяти незвичайно та нестандартно, постійно змінюючи напрямки атак і штурмів — то західніше від Синьківки, то східніше (від Вільшани), то навіть "через ліс", а іноді навіть проводячи одночасні атаки, але раз за разом зіштовхуються з густим вогнем ЗСУ. Я розумію, що причинами їхньої невдачі можуть бути різні фактори, проте цікаво, скільки ще резервів противника зітратить командування 6-ї Загальновійськової армії на ці невдачі, перш ніж вони зрозуміють (чи пригадають) одну просту істину, яку їм викладали у відповідних, очевидно, ще радянських військово-навчальних закладах? У противника достатньо сил і засобів, перевага у повітрі та артилерії є, але їхні наступи знову й знову призводять лише до прямих атак "на вижимання". Як кажуть, "хазяїн — барин", і це також відображається на їхній стратегії. Було б корисно розповсюдити цей передовий досвід 6-ї Загальновійськової армії на інші напрямки та ділянки фронту.

Противник продовжує активні дії на Куп'янському напрямку, намагаючись прорватися через оборону ЗСУ.Російські війська, незважаючи на перевагу в озброєнні, стикаються зі складнощами при спробах наступу.Командування противника намагається змінити тактику дій та здійснює невдачні атаки з різних напрямків.Наступ противника не дає бажаних результатів через ефективну оборону та відсутність успішних стратегій.Важливою є подальша передача передового досвіду української армії на інші ділянки фронту для успішного відбиття атак противника.

Командувач Сил безпілотних систем Збройних сил України, Вадим Сухаревський, повідомив, що Україна наразі на високому етапі розробки альтернативної системи зв'язку, що має замінити поточну інфраструктуру Starlink у військових операціях, зокрема, в районі окупованого Криму. За словами Сухаревського, цей крок є частиною стратегічного плану України щодо підвищення незалежності у сфері зв'язку та забезпечення безпеки країни у військовій сфері.

"Ми вже досягли значних успіхів у розробці альтернативної системи зв'язку, яка не тільки забезпечить нам необхідну військову комунікацію, але й збереже високий рівень конфіденційності та безпеки наших військових даних", — заявив Сухаревський.

За його словами, уряд України вже інвестує значні кошти у цей проект, а також проводить активний діалог з міжнародними партнерами для обміну досвідом та технологіями. "Ми розуміємо, наскільки важливо мати власну інфраструктуру зв'язку, особливо у сучасній військовій реальності, коли інформація — це ключовий ресурс", — підкреслив він.

За даними Сухаревського, робота над альтернативною системою зв'язку українських військових знаходиться на завершальних етапах, і найближчим часом вона буде введена в експлуатацію.

У березні 2023 року в інтерв’ю Deutsche Welle, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров повідомив, що Україна використовує близько 42 тисяч терміналів Starlink для забезпечення зв’язку на фронті та в об’єктах критичної інфраструктури. Однак використання Starlink час від часу супроводжується скандалами.

У вересні 2023 року CNN повідомило, що в біографії засновника SpaceX Ілона Маска зазначено, що він вимагав від своїх інженерів вимкнути мережу Starlink біля кримського узбережжя, щоб перешкодити українським військам. Пізніше Маск заперечив цю інформацію, але визнав, що отримав запит від української влади на активацію Starlink для забезпечення зв’язку на шляху до Севастополя.

Нещодавно в українських соцмережах поширилися чутки про використання російськими військами терміналів Starlink на фронті. Українська розвідка підтвердила ці чутки, хоча SpaceX заперечила продаж своїх терміналів російським військам. Також Міноборони США стверджує, що не може заблокувати обслуговування терміналів Starlink російським військам.