Співачка Lida Lee розповіла про проблеми зі здоров’ям

Український фільм "20 днів у Маріуполі", режисера Мстислава Чернова, визнаний переможцем престижної премії Оскар у номінації "Найкращий документальний фільм". Це історична подія для України, оскільки вперше український фільм отримав таке визнання на світовому рівні. Стрічка розповідає про жахливі події, які трапилися в Маріуполі під час обстрілів російських військ. Український режисер під час церемонії вручення Оскара висловив свою вдячність за нагороду, але також закликав до миру та безпеки для України. Фотокореспонденту Євгену Малолєтці та продюсерці стрічки Василісі Степаненко також було вручено Оскар, вони разом з режисером працювали в Маріуполі. Цей успіх став важливою подією для українського кіномистецтва, підкресливши його вагу та високий рівень.

На всіх кінофестивалях, де фільм "20 днів у Маріуполі" здобував нагороди, режисер Мстислав Чернов використовував їх платформу, щоб привернути увагу до трагедії, яка сталася в Маріуполі та наслідків війни. Його документальний фільм розповідає про перші тижні російського вторгнення в місто: обстріли, трагічні втрати серед цивільного населення, бомбардування медичних закладів. Стрічка відтворює жахливі події та сцени смерті багатьох місцевих мешканців від рук російських військ. Режисер постійно наголошує глядачам на те, що війна продовжується в Україні, і все, що вони бачать на екрані, відбувається зараз. Спільно з фотографом Євгеном Малолєткою та продюсеркою Василісою Степаненко вони вирушили до Маріуполя 23 лютого 2022 року, перед вторгненням. Їхній репортаж допоміг світові побачити реальність того, що відбувалося в місті. За цю роботу вони отримали Пулітцерівську премію, найпрестижнішу нагороду для журналістів. У фільмі також змальовано особисте життя воєнних кореспондентів і документування історії. Журналісти ризикували життям, знімаючи події в Маріуполі. Перед тим, як фільм "20 днів у Маріуполі" отримав Оскар, він вже був визнаний численними нагородами та відзнаками у всьому світі. Газета New York Times описала стрічку як "безжальний і дійсно важливий документальний фільм". Журнал Rolling Stone наголосив на "жахливому свідченні необхідності і високої ціни документування життя в зоні конфлікту". На головному фестивалі незалежного кіно у світі Sundance у 2023 році "20 днів у Маріуполі" отримав приз глядацьких симпатій. Кінокритики з США визнали його кращим у номінаціях "режисерський дебют" та "політична документалістика" на Critics’ Choice Documentary Awards. Український фільм став найкасовішою документальною стрічкою минулого року в Україні, зібравши понад 500 тисяч гривень тільки за перший вікенд прокату. Мстислав Чернов був удостоєний премії Гільдії режисерів Америки. Під час нагородження премією BAFTA у Лондоні він висловився про Маріуполь як символ боротьби та віри, закликавши продовжувати боротьбу. Після отримання Оскара режисер висловив надію, що його фільм приверне увагу до ситуації в Україні та допоможе зупинити війну.

Український документальний фільм "20 днів у Маріуполі" став переможцем Оскара у номінації "Найкращий документальний фільм", що є історичною подією для українського кінематографа. Режисер Мстислав Чернов разом зі своєю командою відобразили жахливі події під час російського вторгнення в Маріуполь, дозволяючи світові побачити реальність війни. Фільм засвідчує важливість документування подій в умовах конфлікту та ризики, які при цьому виникають. Нагороди та визнання на різних фестивалях свідчать про високу цінність цієї стрічки в очах кінокритиків та глядачів. Перемога на Оскарі стала важливим кроком для привернення уваги світу до ситуації в Україні та закликом до зупинки війни.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Зокрема, Україна отримує від США безпілотники, якими керував на заключному етапі атаки бортовий міні-комп’ютер Skynode, розроблений компанією Auterion. Повідомляється, що Київ отримає десятки тисяч таких комп’ютерів, які зможуть керувати дронами.

Вони мають масово з’явитися на полі бою на початку наступного року. Українські компанії вже тестують інтеграцію в дрони таких міні-комп’ютерів і готуються виробляти роботизовані безпілотники в промислових масштабах.

Вважається, що такі дрони зможуть долати російські системи РЕБ, оскільки використовують технологію «комп’ютерного зору», яку не можна погасити системами глушіння сигналу.

При цьому Росія також заявила, що використовує безпілотники з комп’ютерним управлінням. Крім того, в мережі з’явилося кілька відеороликів, на яких показано російські безпілотники з вибухівкою, керовані за допомогою довгих оптоволоконних кабелів, що дає змогу уникнути глушіння і забезпечує більш чітку відеотрансляцію.

Українські військові також масово пишуть про те, що росіяни почали застосовувати більш активно дрони на оптоволокні, які неможливо заглушити радіоперешкодами.

Також агентство Associated Press повідомляє, що Росія почала застосовувати особливо потужні «Шахеди» з термобаричними боєприпасами, які здатні пробивати товсті стіни і можуть вражати цілі всередині укріплених будівель або під землею.

Ці боєприпаси створюють потужну ударну хвилю, яка важко вражає людей навіть на деякій відстані від місця вибуху. Такі БПЛА начиняють металевими кульками, що збільшують радіус ураження.

Український фахівець з військової електроніки Сергій Бескрестнов розповів агентству, що термобаричні боєприпаси вперше були використані російськими військовими влітку цього року. Зараз, за оцінкою експерта, їх несуть від 3% до 5% усіх дронів, які запускають ЗС РФ по Україні.

При цьому з такими безпілотниками росіяни запускають пустушки, які покликані перевантажити українську систему ППО і змусити її витрачати дорогі снаряди.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Як повідомляє «Закон і Бізнес», слідство виявило, що керівники двох структурних підрозділів Центрального управління забезпечення авіації та протиповітряної оборони Озброєння Командування Сил логістики ЗСУ зловживали службовим становищем на користь приватних компаній, які брали участь у тендерах. За допомогою посадовців, на тендери подавалися цінові пропозиції від визначених учасників, що мали створити вигляд конкурентної боротьби. При цьому більш вигідні пропозиції від інших учасників або були проігноровані, або свідомо спотворені.

Завдяки цим махінаціям ЗСУ уклали невигідні контракти на закупівлю авіаційних комплектуючих, що призвело до переплати 27,3 млн грн. За даними слідства, ці закупівлі супроводжувалися суттєвим завищенням цін на продукцію від іноземних виробників.

Обом посадовцям оголошено підозру за зловживання службовим становищем, передбачене ч. 2 ст. 28 та ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України. Наразі розслідування триває, і правоохоронці досліджують весь ланцюг закупівлі від іноземного постачальника до ввезення товарів в Україну.

У Запоріжжі сталася трагічна подія: кілер вистрілив у відстороненого від виконання обов’язків директора департаменту правового забезпечення Запорізької міської ради Максима Денщика. На жаль, цей жахливий вчинок став реальністю, як підтверджує поліція. Насильство в будь-якій формі є неприпустимим і вражає глибоко кожного громадянина. Варто зауважити, що раніше на Максима Денщика погрожував вбивством голова ОВА Іван Федоров. Цей випадок викликає серйозне занепокоєння щодо безпеки та стабільності в регіоні. Владні органи повинні негайно реагувати на подібні інциденти та вживати необхідні заходи для забезпечення правопорядку та захисту громадян. Нехтування цими проблемами може призвести до подальшого наростання конфліктів і загрози громадській безпеці.

Напад стався за місцем проживання чиновника біля під’їзду, вистрілили щонайменше 4 рази. Усі кулі влучили в живіт. Максим Денщик помер у реанімації.

На початку травня Максим Денщик заявив про тиск з боку голови Запорізької ОВА Івана Федорова та погрози «розправи» (на скріншоті), а незабаром його усунули з посади.