Співачка Lida Lee розповіла про проблеми зі здоров’ям

В Україні контррозвідка викрила та затримала жінку, яка працювала на спецслужби Республіки Білорусь і діяла під прикриттям журналістської діяльності. За інформацією правоохоронних органів, 35-річна громадянка виконувала завдання білоруського КДБ та намагалася отримати доступ до одного з підрозділів української військової розвідки, використовуючи статус представниці медіа.

Слідство встановило, що затримана тривалий час вибудовувала легенду незалежної журналістки, налагоджувала контакти в професійному середовищі, відвідувала публічні заходи та шукала можливості для зближення з військовослужбовцями та посадовцями сектору безпеки й оборони. Основною метою її діяльності було збирання розвідданих, які могли становити інтерес для іноземних спецслужб, зокрема інформації про структуру, персонал і поточну діяльність української розвідки.

Слідство встановило, що агентка збирала інформацію про громадян Білорусі та Росії, які воюють на боці України, а також цікавилася діяльністю іноземних дипломатичних представництв у Києві. Отримані дані вона передавала кураторам з білоруських спецслужб.

Під час затримання у жінки вилучили мобільний телефон і диктофон, на яких зберігалися матеріали з конфіденційною інформацією, зокрема записи розмов та нотатки з розвідувальними даними.

Наразі затримана перебуває під вартою. Їй інкримінують шпигунство та державну зраду. У разі доведення вини їй загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Хліб — це основна частина раціону для багатьох українців, але не всі його варіанти приносять користь. Дієтологи підкреслюють, що деякі типи хліба можуть суттєво шкодити здоров'ю. Зокрема, серед них можна виділити білий хліб, хліб з консервантами, а також так званий «дієтичний» чи «фітнес-хліб», який насправді може містити сумнівні добавки, що не мають жодної користі для організму.

Білий хліб з очищеного борошна Цей вид хліба позбавлений багатьох корисних компонентів, таких як клітковина, вітаміни та мінерали. Він виготовляється з рафінованого борошна, що робить його багатим на прості вуглеводи. Після споживання білого хліба рівень цукру в крові стрімко зростає, а потім так само швидко падає, що може призвести до відчуття втоми та голоду вже через кілька годин. Такий ефект часто провокує переїдання й може сприяти збільшенню ваги в довгостроковій перспективі. Замість білого хліба краще обирати хліб із цільнозернового борошна або житній хліб, який має більш високий вміст клітковини й вітамінів.

Хліб із довгим терміном зберіганняЯкщо упаковка гарантує «свіжість» тижнями або місяцями — швидше за все, у складі є консерванти, стабілізатори та інші додатки. Регулярне вживання таких продуктів може викликати алергію, навантажувати печінку й нирки та послаблювати імунітет. Кращий вибір — домашній або пекарський хліб без хімії, що черствіє за кілька днів.

«Дієтичний» або «фітнес-хліб» із добавкамиМаркування «з висівками», «без глютену», «фітнес» не гарантує користі. Іноді такі вироби містять трансжири, підсолоджувачі, ароматизатори або наповнювачі, які компенсують відсутність традиційного смаку. Наслідки — перевантаження підшлункової, запалення судин і ризик набору ваги. Критерій корисності — простий склад: борошно, вода, сіль, закваска (або дріжджі).

Практичні поради• Читайте етикетки — чим коротший і зрозуміліший склад, тим краще.• Обирайте хліб на заквасці або цільнозерновий — він повільніше підвищує цукор у крові і містить більше клітковини.• Уникайте тривалозберігаємих «пакетних» виробів і продуктів зі списком інгредієнтів, що включає сумнівні добавки.• Якщо купуєте «фітнес-хліб», звертайте увагу на вміст цукру, трансжирів і штучних підсилювачів смаку.• Помірність — ключ: навіть корисний хліб краще їсти в помірних кількостях і поєднувати з білком та овочами.

Підсумок: повністю відмовлятися від хліба не обов’язково, але варто замінити рафіновані та промислово надмірно оброблені варіанти на більш натуральні — цільнозернові, житні або ті, що випечені на заквасці.

Київська міська прокуратура заявила, що бюджет столиці зазнав збитків на суму понад мільярд гривень через неналежне виконання своїх обов’язків посадовцями Київської міської державної адміністрації (КМДА). За інформацією, наданою пресслужбою прокуратури, влада свідомо затримує повернення цих коштів, що викликає занепокоєння щодо прозорості та ефективності управління столичними фінансами.

Протягом 2025 року прокуратура передала до суду 109 обвинувальних актів, що стосуються порушень, скоєних посадовими особами КМДА та керівниками комунальних підприємств міста. У цих кримінальних справах загальна сума встановлених збитків перевищує один мільярд гривень, що свідчить про серйозну шкоду для міського бюджету. Зокрема, порушення стосуються як нецільового використання бюджетних коштів, так і бездіяльності у вирішенні питань, що стосуються фінансування інфраструктурних проектів і забезпечення належного функціонування комунальних служб.

Лише від початку року про підозру повідомлено 81 посадовцю структур КМДА та комунальних підприємств. Йдеться про епізоди, де сума шкоди становить понад 280 мільйонів гривень. Серед типових схем слідчі називають закупівлі за завищеними цінами, оплату робіт і послуг, які фактично не виконувалися, а також перерахування коштів за товари, які місто ніколи не отримувало. Окремо вказується оплата за «непроведені ремонти», «не висаджені квіти» та інші роботи, які існують лише на папері, але були оплачені з міського бюджету.

У прокуратурі підкреслюють, що головне завдання слідства — не тільки притягнути посадовців до кримінальної відповідальності, а й повернути гроші до бюджету Києва. За логікою правоохоронців, кошти, витрачені на фіктивні послуги, мають бути компенсовані місту.

Однак, за словами прокурорів, цей процес фактично блокується позицією самої міської влади. Зокрема, у низці кримінальних проваджень КМДА відмовляється визнавати себе потерпілою стороною. Це або затягує процедуру відшкодування, або взагалі робить її неможливою, оскільки без статусу потерпілого місто не може офіційно вимагати повернення збитків.

Правоохоронці навели показовий приклад: комунальне підприємство «Спецжитлофонд», отримавши від підрядника відшкодування збитків у межах кримінального провадження, не перерахувало ці кошти до міського бюджету, а повернуло їх підряднику. У прокуратурі називають це ілюстрацією того, як бюджет втрачає можливість реального повернення грошей навіть після встановлення збитків.

У Київській міській прокуратурі заявляють, що змінили свій підхід до супроводу таких справ. За їхніми словами, оновлені процесуальні механізми вже дають перші результати. Деталі обіцяють оприлюднити найближчим часом.

Важливо, що це не поодинокі закиди. У 2024 році прокуратура вже публічно звітувала про системні зловживання у сферах закупівель, благоустрою, ремонту укриттів, будівництва транспортної інфраструктури та утримання зелених насаджень. Тоді йшлося про сотні мільйонів гривень збитків і десятки обвинувачених посадовців КМДА та комунальних підприємств.

Позиція прокуратури зараз фактично зводиться до тези: викрадені гроші можна повернути місту, але для цього сама міська адміністрація має визнати себе потерпілою стороною й вимагати компенсації, а не захищати репутаційно підпорядковані підприємства.

Водночас у КМДА публічної реакції на ці заяви наразі не оприлюднили.