Співачка Оля Полякова зізналася, як війна змінила її стосунки з чоловіком

Український ринок землі поступово виходить із «шокової» фази, спричиненої війною, і переходить до етапу системного зростання вартості. Незважаючи на виклики, пов'язані з безпековою ситуацією та військовими діями, 2026 рік має стати ключовим для подальшої стабілізації ринку та формування довгострокового інвестиційного тренду. Вже зараз експерти фіксують початок зростання вартості землі, яке, зокрема, залежатиме від ходу мирних перемовин і безпекової ситуації в країні.

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук зазначає, що в умовах війни ринок землі відчуває постійні коливання, зокрема в орендних ставках та цінах на землю. За його словами, для українського аграрного сектору зараз важливо не тільки оцінити реальну вартість землі, а й зрозуміти, як війна та перспективи її завершення впливають на інвестиційні настрої.

Більш стриманий, але водночас оптимістичний прогноз дає координатор земельного комітету УКАБ Ігор Лісецький. Він вважає, що у 2026 році ринок увійде у фазу стабільного та виваженого зростання без різких стрибків. За його словами, ринок уже вийшов із кризового стану перших років війни й перейшов до системного накопичення вартості, що поступово наближатиме українські ціни до рівня східноєвропейських країн.

Лісецький наголошує, що драйвером зростання стане попит із боку агровиробників і інвесторів, які активно викуповують орендовані землі як інвестиційний актив. Фінансова спроможність фермерів підтримується стабільним експортом через морські порти та світовими цінами на продовольство. Водночас географія цін залишатиметься нерівномірною: у західних і центральних областях конкуренція за землю буде високою, тоді як у прифронтових регіонах сходу і півдня ринок фактично «замре» через безпекові ризики.

Фінансовий аналітик Ерік Найман звертає увагу, що інвестиції у сільськогосподарську землю сьогодні є однією з найпопулярніших стратегій в Україні. Він наголошує, що агроземля є валютним активом, адже на ній вирощують експортні культури, ціни на які прив’язані до долара. Проте, за його словами, орендна дохідність у 5–6% річних не є надто високою, а головний заробіток для покупців полягає у зростанні вартості землі, що фактично робить такі операції спекулятивними.

Найман попереджає про головний ризик: коли настане момент продавати, власник ділянки може зіткнутися з відсутністю покупців, особливо якщо земля розташована всередині великого агромасиву й має лише одного потенційного покупця. У такому випадку доводиться продавати з дисконтом.

Юрист Олександр Ігнатенко нагадує, що інвестиції в землю потребують ретельної юридичної перевірки. Нині громадяни України можуть купувати до 100 гектарів сільськогосподарських земель, а юридичні особи — до 10 тисяч гектарів. Іноземцям купівля землі досі заборонена. Перед угодою необхідно перевіряти статус ділянки у державних реєстрах, переконуватися у відсутності обтяжень і оформлювати купівлю через нотаріуса. Власники також мають враховувати податкові зобов’язання та можливі зміни законодавства.

Таким чином, 2026 рік може стати переломним для українського ринку землі: у мирному сценарії він отримає потужний імпульс до зростання, а у воєнному — збереже роль одного з небагатьох стабільних активів у країні.

За передбаченням директора Центру досліджень енергетики, Олександра Харченка, українські споживачі можуть стати свідками тривалих перебоїв з електропостачанням у цьому літі, які можуть тривати до шести годин на добу. Ця проблема стала результатом впливу різних факторів на енергетичну систему країни, загрожуючи її нормальному функціонуванню.

"Навіть за помірно-оптимістичним сценарієм розвитку подій, відключення будуть здійснюватися", — повідомив Харченко. "А за найгіршим сценарієм доступ до електрики буде обмежений протягом 4-6 годин на добу". Щоб забезпечити безперебійне електропостачання взимку або з мінімальними перебоями, необхідно виконати низку умов: відновити пошкоджені електростанції, збільшити навантаження на атомні електростанції до максимуму та мати здатність імпортувати енергію з Європейського Союзу на рівні 2 ГВт.

"Втрата до 7 ГВт енергії та пошкодження розподільних мереж і підстанцій ставлять під сумнів оптимістичний сценарій", — підкреслив Харченко. "Україна не готова забезпечити безперебійне електропостачання під час піків споживання влітку та зимою".

Таким чином, незважаючи на оптимістичні заяви влади та декларації Галущенка про цілісність енергосистеми країни, сценарій "чорної зими", про який попереджали ще минулої зими, 2024-2025 року стає цілком реальним, оскільки теплову та енергетичну інфраструктуру винесено.

Висновки до цієї статті вказують на серйозні проблеми української енергетичної системи, які можуть призвести до тривалих перебоїв з електропостачанням у наступному літі. Прогнозовані відключення електроенергії на тривалі періоди, до шести годин на добу, можуть виникнути через пошкодження енергетичної інфраструктури та недостатню готовність до забезпечення енергією під час піків споживання. Необхідно проводити серйозні заходи щодо відновлення та підвищення ефективності енергосистеми, щоб уникнути серйозних перешкод у функціонуванні країни та забезпечити безперебійне електропостачання для населення та промислових підприємств.

Протягом останніх років українські військові, як і вже відомо, стикаються з надзвичайно високими навантаженнями та нестабільним графіком відпочинку. За звітами, воїни, як от Ілля, проводять на передовій значну частину свого часу, майже позбавивши себе можливості відновитися. Відсутність ротації та недостатній відпочинок ведуть до виснаження та деморалізації бійців.

Очікується, що перед новою хвилею мобілізації український парламент прийме новий закон про мобілізацію, який має на меті залучити до 500 тисяч військовослужбовців. Але навіть сам процес ухвалення закону став предметом серйозної політичної боротьби, що затягнуло його прийняття.

Середній вік українських захисників на передовій вже перевищує 40 років, а це свідчить про складні виклики, які стоять перед країною в плані мобілізації молодих громадян.

Однак важливо враховувати не лише кількість мобілізованих осіб, але й їхню підготовку, адекватність умов служби та забезпечення необхідними ресурсами. Новий законопроект має на меті відповісти на ці проблеми, зменшивши строк служби із зазначенням чіткої тримісячної мінімальної підготовки до бойових дій.

Україна стоїть перед викликом забезпечити військовий потенціал не лише кількісно, а й якісно, забезпечуючи належні умови для військовослужбовців та максимальну ефективність бойових дій.

В Україні розглядаються різні стратегії для залучення нових військовослужбовців до армії, включаючи можливість мобілізації за здібностями. Однак, несприятливі фактори, такі як затримки з американською та європейською військовою допомогою та їхні наслідки на фронті, погіршують ситуацію та роблять позиції Києва більш вразливими.

Поряд із зниженням вікового критерію мобілізації та впровадженням електронного реєстру, який має унеможливити ухилення від служби, законопроект про мобілізацію містить ще одну контроверсійну пропозицію — економічне бронювання. Ця ідея передбачає виключення з мобілізації осіб, яких вважають критично важливими для економіки. Проте, це викликало суперечки у громадськості і може бути розглянуте окремо від законопроекту про мобілізацію.

Зараз в Україні "заброньовано" понад півмільйона працівників за новою системою, яка передбачає фінансовий внесок для підтримки військових зусиль. Такий крок викликав гостру реакцію, оскільки він може поділити суспільство та призвести до соціальних нерівностей. Однак, влада наголошує на необхідності залучення додаткових фінансових ресурсів для армії.

Додаткова мобілізація у 2024 році обійдеться країні значною сумою, особливо з урахуванням затримки з американською військовою допомогою. Це створює значний тиск на український бюджет та підкреслює важливість знаходження альтернативних джерел фінансування для забезпечення національної безпеки.

Українська армія стоїть перед викликом забезпечення достатньої кількості та якості військових кадрів у складних умовах війни. Зокрема, розглядаються різні можливості для залучення нових військовослужбовців, включаючи мобілізацію за здібностями. Проте, існують серйозні виклики, такі як затримки з міжнародною військовою допомогою та наслідки цього на бойові дії.

У законопроекті про мобілізацію виникають різні контроверсії, зокрема, стосовно економічного бронювання, що може призвести до поділу суспільства та соціальних нерівностей. Однак, важливо забезпечити армію не лише кількісно, а й якісно, і влада шукає рішення для збільшення фінансових ресурсів для військових потреб.

Зростаючий фінансовий тиск та потреби в армійській сфері вимагають уважного розгляду та пошуку альтернативних джерел фінансування для забезпечення національної безпеки.