Спорт став невід’ємною частиною життя Саші Заріцької

Україна та Польща є ключовими торговельними партнерами, але існує серйозна розбіжність між даними митної статистики обох країн, зокрема щодо польського імпорту в Україну. Ця проблема існує протягом багатьох років і частково пов'язана з обліком імпорту зброї, боєприпасів та товарів подвійного призначення. Однак суттєва частина розбіжностей виникає через сірий імпорт та контрабанду, а також через практику штучного заниження обсягів імпорту для отримання відшкодування ПДВ. Фактичний баланс торгівлі між країнами для України виявляється набагато менш вигідним, ніж це відображає офіційна статистика, через недооцінку обсягів імпорту. У цьому контексті двостороння торгівля виявляється більш вигідною для Польщі, особливо за умов чинних асиметричних обмежень на український аграрний експорт.

За даними польського "держстату" у 2023 році на Україну припадало 3,2% від загального обсягу товарного експорту з Польщі. Цей показник поставив нас на 7-е місце серед торгівельних партнерів, випередивши США та таких членів ЄС, як Іспанія, Словаччина та Угорщина. Не зважаючи на це, динаміка зростання польського експорту в Україну у 2023 році була найвищою серед першої десятки країн, що є найбільшими торгівельними партнерами Польщі. Проте, незважаючи на позитивні показники, важливо врахувати, що блокування автомобільних митних переходів може стати справжнім пострілом в ногу для обох країн. Наша двостороння торгівля загалом вже є вигіднішою для Польщі, особливо за умов чинних асиметричних обмежень на український аграрний експорт. Спроби вирішити торгівельні суперечки в стилі "виграш-програш" між сусідами можуть призвести до негативних наслідків для обох країн, їхніх бізнесів і кінцевих споживачів.

Українською мовою висновки до вищезгаданої статті такі:

• Україна має велике значення для Польщі як торговельний партнер, займаючи 7-е місце серед країн-імпортерів польських товарів у 2023 році.

• Польща і Україна повинні уникати блокування автомобільних митних переходів, оскільки це може призвести до негативних наслідків для обох країн і порушити вигідний баланс торгівлі.

• Спроби вирішити торгівельні суперечки повинні базуватися на співпраці та компромісах, а не на принципах "виграш-програш", щоб забезпечити вигоду для обох сторін та їхніх громадян.

Колишній перший заступник голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк оприлюднив заяву, що фігурант так званих “плівок Міндіча”, відомий під позивним “Алі-Баба”, може бути пов’язаний із керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком. На підставі власних оцінок та аналізу обставин депутат звернувся до президента України із закликом звільнити очільника ОП, аргументуючи це можливими ризиками впливу на антикорупційні органи та ймовірною причетністю до тіньових схем.

Його заява пролунала на тлі резонансного оприлюднення НАБУ та САП аудіоматеріалів у межах операції “Мідас”, спрямованої на розслідування масштабної корупції в енергетичному секторі. Розслідування пов’язане з діяльністю бізнесмена Тимура Міндіча, який, за версією слідства, міг бути ключовою фігурою у схемах, що завдавали збитків державним компаніям та впливали на фінансові потоки у стратегічних галузях.

Окремим епізодом цієї історії стали згадки про персонажа з позивним “Алі-Баба”. Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко під час публічного виступу розповів, що на записах фігурує людина, яка під псевдонімом “Алі-Баба” проводить наради та ставить силовим органам завдання переслідувати детективів НАБУ і прокурорів САП. За словами Клименка, йдеться про цілеспрямований тиск на антикорупційні органи та спроби “зупинити їхню діяльність”.

Железняк, посилаючись на власні джерела, стверджує, що за цим псевдонімом стоїть саме Андрій Єрмак. На його думку, розшифровка позивного напряму веде до ініціалів керівника Офісу президента: “Алі-Баба” – “АБ”, тобто “Андрій Борисович”.

“І оскільки у нього є окреме прізвисько, мені здається, він був повністю в курсі всіх подій в офісі Цукермана та на квартирі Міндіча”, – заявив нардеп, маючи на увазі епізоди на записах, де обговорюються корупційні домовленості й спроби впливу на правоохоронців.

За версією Железняка, Єрмак не лише був поінформований про діяльність групи, до якої НАБУ відносить Міндіча, а й нібито підтримував із ним тісні зв’язки. Депутат стверджує, що бізнесмен відіграв ключову роль у просуванні Єрмака на посаду глави Офісу президента після відставки Андрія Богдана, і саме через цей зв’язок очільник ОП опинився у полі зору розслідування.

Більше того, нардеп вважає, що Єрмак координував дії, спрямовані на обмеження повноважень НАБУ та САП, а також організовував зустрічі з представниками силових структур, на яких нібито обговорювалися способи зупинити розслідування та “покарати” окремих детективів і прокурорів. Саме про такі наради з участю “Алі-Баби” раніше натякав керівник САП Клименко, не називаючи конкретних прізвищ.

Окремо Железняк заявив, що, за його інформацією, Єрмак і зараз переконує Володимира Зеленського не йти на компроміси у конфлікті з антикорупційними структурами, зокрема в частині можливих кадрових рішень щодо керівництва НАБУ та САП.

У зв’язку з озвученими обвинуваченнями нардеп наполягає: Андрій Єрмак має бути звільнений з посади глави Офісу президента. На його думку, перебування людини, яку пов’язують із фігурантами гучної корупційної справи в енергетиці, на одній із ключових посад у державі підриває довіру до влади всередині країни та серед міжнародних партнерів.

Водночас сам Железняк висловлює сумнів, що Володимир Зеленський зважиться на такий крок, з огляду на давні особисті й політичні зв’язки з Єрмаком та його роль у формуванні нинішньої конфігурації влади.