Справа Міндіча: джерела в ОП говорять про занепокоєння та перегляд дипломатичного графіка

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Доктор фізико-математичних наук Людвіг Литвинський вважає, що ризик серйозної катастрофи, подібної до Чорнобиля чи Фукусіми, є мінімальним, якщо ракета не влучить безпосередньо в енергоблок.

“Ракетні обстріли можуть спричинити пошкодження мереж, перебої в енергопостачанні або навіть блекаут. Однак ядерної чи радіаційної загрози не буде, доки не відбудеться прямого удару по енергоблоку”, — зазначив Литвинський в ефірі телеканалу “Еспресо”.

Експерт також наголосив, що ракети, навіть без ядерних боєголовок, можна класифікувати як неконвенційну зброю через їхню руйнівну силу.

Це твердження підтримують інші фахівці, які наголошують на небезпеці використання Росією сучасних високоточних ракет, здатних спричинити масштабні руйнування навіть без ядерного заряду.

Дискусії щодо готовності Кремля застосувати ядерну зброю тривають. Президент Сербії Александар Вучич висловив переконання, що Володимир Путін не вагається застосувати ядерний арсенал, якщо опиниться у безвихідному становищі.

З іншого боку, генерал-майор запасу СБУ Віктор Ягун наголосив, що стан російської ядерної зброї викликає сумніви. “Ніхто не має точних даних про стан цих боєголовок. Це залишається таємницею навіть для військових експертів,” — підкреслив Ягун.

В Україні у найближчій перспективі може відбутися перегляд вартості житлово-комунальних послуг. Перші оновлені цифри у платіжках здатні з’явитися вже на початку літа. Про це повідомив Андрій Жупанин, наголосивши, що питання коригування тарифів поступово переходить із площини обговорень у практичну фазу.

За словами народного депутата, підвищення тарифів на водопостачання фактично стає неминучим через економічні чинники. Йдеться про зростання витрат на електроенергію для насосних станцій, подорожчання реагентів для очищення води, а також необхідність модернізації зношених мереж. Багато водоканалів працюють у складних фінансових умовах, що ускладнює підтримання стабільної якості послуг без перегляду їхньої вартості.

Жупанин пояснює, що українська влада перебуває під тиском міжнародних партнерів, які наполягають на приведенні тарифів до економічно обґрунтованого рівня. За його словами, це є однією з умов подальшої фінансової підтримки.

Найбільш складна ситуація спостерігається у невеликих громадах, де місцеві водоканали працюють зі збитками. У деяких населених пунктах Чернігівської, Рівненської та Львівської областей уже повідомили про намір підвищити тарифи на воду.

У Національному банку України також зазначають, що після завершення опалювального сезону питання коригування тарифів стане актуальним. Регулятор вказує, що енергетична система потребує значних фінансових ресурсів для відновлення після масштабних пошкоджень.

У звіті НБУ наголошується, що тривале утримання тарифів на заниженому рівні створює дисбаланси в енергетиці. Водночас різке підвищення може посилити інфляційний тиск та збільшити потребу у видатках на субсидії.

Наразі чинні тарифи залишаються незмінними. Вартість газу зафіксована на рівні 7,96 грн за кубометр до квітня 2026 року, електроенергія коштує 4,32 грн за кВт-год. Однак механізми стримування цін на тепло та воду поступово втрачають ефективність через бюджетні обмеження.

Експерти прогнозують, що владі доведеться шукати баланс між вимогами міжнародних кредиторів та можливостями населення оплачувати рахунки. Літо 2026 року може стати періодом непростих рішень у сфері тарифної політики.

На півдні України фіксується різке посилення бойової активності з боку російських військ. Речник Сил оборони півдня Владислав Волошин повідомив про суттєве зростання інтенсивності авіаційних ударів і штурмових дій на Запорізькому та Херсонському напрямках. За його словами, лише протягом однієї доби противник застосував понад сотню керованих авіаційних бомб, намагаючись зруйнувати оборонні позиції українських підрозділів і створити умови для прориву лінії фронту.

Особливо напруженою залишається ситуація в районі Гуляйполе, який нині є одним із ключових епіцентрів бойових дій. Тут протягом доби зафіксовано щонайменше п’ятнадцять бойових зіткнень. Ворог намагається тиснути одночасно з повітря та з землі, поєднуючи авіаційні удари з атаками малими штурмовими групами. Така тактика спрямована на виснаження українських оборонців і пошук слабких місць у захисті.

За словами речника, спроби штурму були безрезультатними. Українські військові провели пошуково-ударні та контрдиверсійні заходи, знищивши групи, які намагалися інфільтруватися на позиції Сил оборони.

Бойова активність також спостерігалася на інших ділянках. На Оріхівському напрямку українські захисники відбили атаку поблизу Степового. На Олександрівському напрямку зафіксовано п’ять спроб штурму біля Злагоди та у бік Іванівки. На Херсонщині відбулося одне бойове зіткнення на Придніпровському напрямку.

Волошин наголосив, що ситуація залишається напруженою, але контрольованою. Попри масоване застосування авіації та активні спроби прориву, тактичних успіхів ворог не досяг.

Раніше речник зазначав, що Гуляйполе фактично перетворилося на сіру зону, де бої точаться за окремі вулиці. Ворожі штурмові групи заходять до центральної частини міста, де відбуваються прямі зіткнення.

Окремо він підкреслював стратегічне значення панівних висот у цьому регіоні. Зокрема, окупанти намагалися прорватися до Степногірська, який розташований на вигідному плацдармі. У разі захоплення цих позицій ворог міг би тримати під вогневим контролем частину Запорізького напрямку та ускладнити логістику до Оріхова і Гуляйполя.

Раніше також повідомлялося про авіаудари керованими бомбами по Слов’янську. Внаслідок атаки загинули двоє людей, ще семеро отримали поранення.

Учора, 25 травня, відбувся черговий обстріл міста Харкова з боку російської армії. Цього разу мішенню агресора став будівельний гіпермаркет "Епіцентр", який отримав серйозні матеріальні збитки внаслідок прямого попадання снаряду. Територія навколо гіпермаркету перетворилася на поля бою, а місцеві мешканці були змушені шукати притулок у найближчих укриттях. Напад на мирне населення та інфраструктуру є грубим порушенням міжнародного права та підтвердженням загрози, яку становить російська агресія для безпеки і стабільності не лише для України, а й для всього регіону.

За попередніми даними, загинули принаймні 12 людей, повідомив глава Харківської обласної військово-цивільної адміністрації Олег Синєгубов. Ще 43 особи отримали поранення, з них двоє перебувають у важкому стані, а одну особу доставлено в опікову реанімацію. Також була прооперована 13-річна дитина.

Серед загиблих є працівники гіпермаркету. За інформацією представників “Епіцентру”, у момент обстрілу в будівлі перебувало близько 200 відвідувачів.

Наразі 16 людей вважаються зниклими безвісти. На місці події було розгорнуто штаб для ліквідації наслідків обстрілу, а також працює мобільна лабораторія для ідентифікації залишків ДНК.

Снаряд вразив приміщення, де зберігалися лакофарбові вироби, і викликав негайний вогонь, повідомив начальник поліції Харківщини Володимир Тимошко.

Мешканка Харкова, Анна Гін, свідчила про жахливу картину внутрішнього пекла, що розгорілось в “Епіцентрі”. Вона спостерігала з вікна свого будинку величезну пожежу.

“Це було справжнє пекло… Субота, там було багато людей… Горить п’ятнадцять тисяч квадратних метрів… Над містом пливе густий чорний дим… Фотографії поки що не можна оприлюднювати. Але вірте на слово, я все бачу з вікна”, – пише Анна Гін на своїй сторінці у Facebook.

Російські війська використовували авіаційні снаряди УМПБ Д-30 для обстрілу “Епіцентру”, повідомив речник Харківської обласної прокуратури Дмитро Чубенко.

Ще один удар у суботу ввечері спустився на Центральний парк Харкова.

Постраждали 25 людей. Пошкоджено 7 багатоповерхівок, лікарню, магазин, будівлю науково-дослідного інституту, та автомобілі.