Вівторок, 2 Червня, 2026

Справa щодо можливих збитків бюджету Києва: обставини, аргументи та наслідки

Важливі новини

Дар’я Мошинська та Анастасія Шмоніна відмовилися від фото з росіянками в Єгипті

Українські спортсменки послідовно демонструють свою громадянську позицію навіть на спортивних аренах. Під час церемонії нагородження на Кубку світу з артистичного плавання у Сома-Бей (Єгипет) срібні призерки Дар’я Мошинська та Анастасія Шмоніна відмовилися від рукостискання з росіянками та залишили подіум перед протокольною фотозйомкою. Це вже другий такий випадок за участі українських плавчинь на цих змаганнях. Раніше […]

Шокуючі прибутки під час війни: як компанія «Скрінтек» збагачується на обороні України

Українська оборонна галузь є критично важливою для безпеки країни, однак не всі компанії, що працюють у цьому секторі, демонструють прозорість і ефективність. Одним із яскравих прикладів стала ТОВ «Скрінтек». До 2023 року компанія спеціалізувалася на виготовленні китайських COVID-тестів із річним доходом близько 1,5 млн гривень. З початком повномасштабного вторгнення «Скрінтек» різко змінила профіль діяльності, ставши […]

Вирок ВАКС у “зерновій справі”: реальні строки та заборона на керівні посади

Вищий антикорупційний суд поставив крапку у резонансній справі про завдання значних збитків державі під час операцій із зерном, ухваливши обвинувальний вирок двом ключовим фігурантам. Реальні строки позбавлення волі отримали колишній очільник державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» Василь Сахненко та керівник німецько-українського підприємства «БІТ» Ігор Трушенко. Суд дійшов висновку, що вони діяли узгоджено, реалізувавши схему заниження вартості зерна, що призвело до фінансових втрат для бюджету.

За рішенням суду, Василя Сахненка засуджено до чотирьох років ув’язнення, а Ігоря Трушенка — до трьох років і десяти місяців. Окрім основного покарання, обом фігурантам заборонено обіймати керівні посади впродовж визначеного строку, а також призначено штрафи. Такий комплекс санкцій, за оцінками правників, має на меті не лише покарання винних, а й унеможливлення повторення подібних зловживань у майбутньому.

Як встановив суд, у 2020 році державне підприємство уклало з компаніями, пов’язаними з Ігорем Трушенком, договори на поставку зерна майбутнього врожаю. Первинні умови контрактів передбачали визначення ціни зерна з урахуванням ринкової вартості на момент поставки. Однак згодом сторони навмисно внесли зміни до документів, вилучивши цей пункт.

У результаті зерно було реалізоване майже вдвічі дешевше за ринкову ціну. Це призвело до фінансових втрат для державного підприємства на суму понад 13,4 млн грн, що й стало підставою для кримінального переслідування.

Вирок у справі ухвалила суддя ВАКС Віра Михайленко. Матеріали провадження надійшли до суду лише у лютому 2025 року, однак розгляд відбувся у стислі строки.

Наразі вирок не набрав законної сили. Засуджені мають 30 днів для подання апеляційної скарги.

Важливість підтримки та розвитку національної культури в сучасному суспільстві

У сучасному світі, де глобалізація охоплює все більше аспектів нашого життя, збереження та підтримка національної культури стає надзвичайно важливим завданням для кожної країни. Культура є основою, на якій будуються ідентичність нації, її традиції та соціальні цінності. Вона формує унікальний спосіб життя та спосіб мислення, що відрізняє один народ від іншого. Для України, країни з багатим історичним і культурним спадком, це питання набуває особливої ваги.

Культурна спадщина України включає в себе не лише мистецтво та літературу, але й мову, народні традиції, музику, архітектуру та інші форми самовираження. Важливо пам'ятати, що підтримка та розвиток культури не лише зберігає історичну пам'ять, а й стимулює соціально-економічний розвиток країни, сприяє формуванню національної гордості та єдності серед громадян.

Особливу увагу привернуло й пояснення Яковенко у лютому 2024 року, що вона брала участь у виконанні оборонного держзамовлення на безпілотні системи згідно з постановою КМУ №256. Проте підтверджень реальної поставки комплектуючих чи виконання договору не було надано.

У липні 2024 року АТ «Універсал Банк» дійшов висновку, що діяльність ФОП Яковенко має ознаки класичної схеми переведення безготівкових коштів у готівку для подальшого неконтрольованого використання. Раніше вже фіксувалися підозріле зростання доходів ТОВ «Скрінтек» у період війни, зокрема через перемоги у підрядах Міністерства оборони за закритими процедурами.

Вартість безпілотників і комплектуючих досі не оприлюднена, а умови контрактів залишаються засекреченими. Масштабні закупівлі для армії та непрозорість діяльності таких структур викликають обґрунтовані підозри щодо можливого зловживання довірою держави та спотворення цільового використання бюджетних коштів.

Остап Ступка та Маргарита Ткач: домашнє свято у червоних піжамах

Актор Остап Ступка, який уже тривалий час будує стосунки з молодшою на 34 роки Маргаритою Ткач, поділився новою святковою фотосесією з коханою. На світлинах пара постає у невимушеній домашній атмосфері, де кожен кадр передає щирість та легкість їхніх стосунків. Закохані позують у парних червоних картатих піжамах, дозволяючи собі сміх, жарти та спонтанні прояви ніжності, що роблять фото особливо теплими та життєвими.

Фотосесія створює відчуття щоденного, домашнього свята, ніби глядач став свідком маленьких, але цінних моментів їхнього спільного життя. Легка спонтанність кадрів підкреслює природність стосунків: ні постановки, ні зайвої театральності — лише справжні емоції, що відображають глибокий зв’язок пари. Ця фотосесія стала своєрідним подарунком шанувальникам, дозволяючи побачити знаменитість у непривичному, інтимному і по-справжньому домашньому середовищі.

Образи доповнюють домашні деталі — теплі шкарпетки, капці та повна відсутність офіційності. Саме це додає світлинам відчуття щирості та близькості. Пара не намагається виглядати ідеальною, натомість демонструє емоції такими, якими вони є.

Щоправда, не всі кадри виглядають однозначно романтичними. Деякі з них мають провокативний або іронічний підтекст, зокрема ті, де закохані дозволяють собі зухвалі жести або легковажну поведінку. Однак саме ця безпосередність, за словами прихильників пари, і є проявом справжньої близькості.

Попри різницю у віці, Ступка і Ткач виглядають гармонійно та розслаблено поруч одне з одним. Їхні спільні фото вкотре підтверджують, що для них важливішими є не умовності, а спільні моменти, гумор і вміння радіти простим речам разом.

У центрі уваги правоохоронних органів опинилася діяльність директора Департаменту фінансів Київської міської державної адміністрації — Володимир Репік. Слідчі Національної поліції досліджують обставини здійснення місцевих запозичень у 2020–2021 роках та намагаються встановити, чи були допущені порушення під час організації випуску облігацій внутрішніх місцевих позик. За версією слідства, йдеться про можливу службову недбалість, яка могла призвести до значних фінансових втрат для столичного бюджету.

Предметом розслідування є сума у 581,1 млн гривень — саме стільки, за оцінками правоохоронців, місто сплатило інвесторам у вигляді відсотків за користування залученими коштами. Облігації внутрішніх місцевих позик традиційно використовуються органами місцевого самоврядування як інструмент залучення додаткового фінансування для реалізації інфраструктурних та соціальних програм. Проте в даному випадку виникли питання щодо доцільності умов запозичення, рівня відсоткових ставок та ефективності управління борговими зобов’язаннями.

За даними слідства, у 2020–2021 роках Департамент фінансів КМДА здійснив випуск облігацій серій «I», «J», «K», «L», «M», «N», «O» на загальну суму 2,59 млрд гривень. Дохідність перших чотирьох серій становила 11%, а наступних трьох — 5% маржі плюс облікова ставка Національного банку України.

Рішення про здійснення запозичень ухвалювала Київрада, зокрема рішенням №439/9518 від 3 вересня 2020 року було передбачено емісію облігацій на 1,49 млрд грн. У документах зазначалося, що директор фіндепартаменту має здійснювати всі необхідні дії, пов’язані із запозиченнями, включно з підписанням відповідних документів.

Правоохоронці вважають, що потреби у залученні коштів не було, адже бюджети Києва 2020 та 2021 років були профіцитними — близько 11 млрд грн щороку. За результатами судової економічної експертизи встановлено, що місто сплатило 581,1 млн грн відсотків за облігаціями.

У матеріалах слідства також зазначено, що останні серії облігацій нібито випускалися для покриття відсотків за попередніми, а директор департаменту не ініціював заходів щодо зменшення боргового навантаження чи перегляду умов запозичень.

26 січня Шевченківський райсуд Києва обрав Репіку запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 21:00 до 6:00 до 23 березня 2026 року. Йому також заборонено залишати Київську область без дозволу слідства, зобов’язано здати закордонний паспорт і з’являтися за викликом.

2 лютого суд відмовив у клопотанні про його відсторонення від посади. Захист наголошував, що всі документи вже вилучені, слідство триває майже чотири роки, а відсторонення може негативно вплинути на роботу міста в умовах воєнного стану. Репік підозру не визнає і наполягає, що рішення про запозичення ухвалювала Київрада як колегіальний орган.

Володимир Репік працює на держслужбі понад 30 років. До приходу в КМДА у 2010 році обіймав посади в Держказначействі, Мінфіні та Міністерстві ЖКГ. У різні роки його називали близьким до колишнього очільника КМДА Олександра Попова, а згодом — до першого заступника голови КМДА Миколи Поворозника.

У період повномасштабної війни частина депутатів Київради критикувала фінансову політику міської влади, зокрема розподіл коштів між інфраструктурними проєктами та підтримкою армії.

У публічному просторі також згадуються компанії, пов’язані з родичем чиновника Андрієм Репіком, які виконували роботи на замовлення структур, підпорядкованих КМДА. Водночас прямих обвинувачень у межах цього кримінального провадження щодо таких компаній не висунуто.

Слідство у справі триває.

Останні новини