Справедливість для довкілля: стягнення збитків за незаконний промисел на Дніпрі

Фурса у своїй статті намагається розглянути проблему з різних аспектів, не уникаючи при цьому непопулярних, але важливих істин про роль оподаткування в економіці країни, що перебуває у стані війни.

Місто Покровськ, яке до війни мало населення близько 61 тисячі осіб, є ключовим транспортним вузлом. Воно розташоване на головній дорозі, що служить маршрутом постачання інших утримуваних Україною форпостів, таких як Часів Яр і Костянтинівка в Донецькій області. Російські війська просунулися ще ближче до стратегічної траси на північний схід від міста.

В суботу Кремль заявив про контроль над селом Лозуватське, розташованим приблизно за 6 км від траси. Російське Міністерство оборони також повідомило про захоплення сіл Прогрес, Євгенівка та Вовче, що на схід від Покровська. Україна наразі не коментувала ці заяви.

Сергій Добряк, голова Покровської військової адміністрації, в інтерв’ю Radio Free Europe зазначив, що місто наразі знаходиться за 20 км від лінії фронту. Він також повідомив, що багато жителів не поспішають евакуюватися, хоча в місті залишилося близько 60 тисяч осіб, включаючи 4000 дітей. Крім того, до Покровська евакуюються мешканці Торецька.

Ситуація на Покровському напрямку залишається вкрай складною. Старший офіцер реактивної артилерійської батареї 47 ОМБР Роман Бугаєв розповів, що ворог має перевагу в живій силі у співвідношенні 10:1 і постійно атакує позиції Сил оборони України. За його словами, це “величезна навала”.

Тим часом, в ОТУ “Харків” повідомляють про підготовку російських штурмових груп до наступу в районах Глибокого. Окупанти також посилюють пости бойової охорони на своїй території в районі Сотницького Козачка.

Війна в Україні триває, і ситуація залишається напруженою на всіх напрямках фронту.

Багато людей, які відмовляються від глютену через регулярний біль і здуття живота, вважають, що це є ознакою глютенової непереносимості. Однак, результати досліджень, опублікованих у журналі The Lancet, свідчать, що в реальності ці симптоми не завжди пов’язані саме з глютеном. Згідно з висновками вчених, істинною причиною дискомфорту найчастіше є не глютен, а FODMAP-вуглеводи — група складних вуглеводів, які не можуть бути повністю розщеплені в тонкому кишківнику.

Ці сполуки, включаючи фруктани, галактани та інші короткоциклічні вуглеводи, внаслідок відсутності достатньої кількості ферментів у кишківнику, не засвоюються і потрапляють до товстого кишківника. Тут вони зазнають бродіння, що може призводити до утворення газів, здуття і навіть болю. Відомо, що саме ці процеси є основними провокаторами дискомфорту, який іноді плутають з негативними реакціями на глютен.

Попри популярність безглютенових дієт, науковці нагадують: справжня целіакія — аутоімунне захворювання, що потребує повного уникнення глютену — зустрічається лише приблизно в 1% населення. Решта, хто скаржиться на біль, спазми чи здуття після споживання хліба чи макаронів, часто реагують на інші компоненти продуктів.

Дослідники зазначають, що коли учасники експериментів переходили на дієту з низьким вмістом FODMAP — обмежуючи споживання цибулі, часнику, яблук, нектаринів та певних злаків — симптоми зникали навіть після повторного введення глютену.

У багатьох випадках негативні відчуття після їжі пов’язані з очікуванням болю, а не з реальними змінами в організмі. В експериментах, коли люди не знали, чи отримують глютен, різниця у симптомах була мінімальною. Деякі навіть відчували погіршення після плацебо — продуктів без глютену.

«Активність у шлунково-кишковому тракті здатна впливати на роботу мозку, а тривожність може підвищувати чутливість до звичайних процесів травлення», — зазначають автори дослідження.

Фахівці попереджають, що відмова від глютену без медичних показань не лише непотрібна, а й потенційно шкідлива. Продукти без глютену часто містять більше жиру, цукру та солі, але менше клітковини, білка і поживних речовин, що може негативно позначитися на мікрофлорі кишківника.

Крім того, психологи застерігають: нав’язливе уникання певних продуктів підвищує тривожність і може загострювати синдром подразненого кишківника (IBS).

Дослідники з Університету Лідса проаналізували 67 клінічних випробувань за участю понад 7 тисяч людей і з’ясували, що когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) допомагає ефективніше, ніж медикаментозне лікування, зменшити біль і страх перед їжею.

«Пора переходити від редукціоністського підходу „глютен — це зло“ до персоналізованої терапії, яка допоможе людям безпечно повернути глютен у раціон», — резюмують вчені.

Таким чином, нове дослідження пропонує переглянути популярне уявлення про глютен як головну причину дискомфорту після їжі. У більшості випадків проблеми спричиняють індивідуальні реакції на вуглеводи, особливості мікрофлори кишківника та психологічні фактори.