Справу екс-голови Київради Бондаренка не закрито: суд подовжить запобіжний захід

Українська зброя: зброєвиробництво після російської агресії

Після розпаду Радянського Союзу Україна опинилася перед викликом відновлення своєї збройної промисловості. Безгосподарність і корупція, а також зосередження виробництва на російських покупцях зробили її залежною від імпорту. Здача ядерного арсеналу в обмін на гарантії суверенітету теж збентежила оборонний потенціал. Тепер, після війни, Україні необхідне все: від базових боєприпасів до складної техніки. Міністр стратегічної промисловості Олександр Камишин заявив про успіхи в розробці ракет власного виробництва, але багато хто визнає, що досягнення рівня високотехнологічної зброї візьме десятиліття. Збройні сили зазнають тиск через недостатність боєприпасів і зброї, а прогнози розвідки США щодо втрат ППО лишають сумніви. За допомогою світових партнерів, Україна отримала деяку допомогу, але це далеко не вистачає для задоволення потреб країни.

Українські чиновники стикаються з серйозними викликами у відновленні вітчизняної збройної промисловості. Незважаючи на обмеження щодо оприлюднення точних цифр виробництва з міркувань безпеки, стає очевидним, що Україні необхідно збільшити виробництво зброї. Недостатнє фінансування з боку держави і обмежений доступ до інвестиційного капіталу ускладнюють ситуацію. Влада веде дискусію щодо використання заморожених активів російського Центрального банку, проте це лише один з кроків. Не лише фінансові аспекти, а й нестача вибухонебезпечних речовин, які поставляються з-за кордону, ускладнюють ситуацію. Додаткові труднощі виникають через неспроможність українських міністерств організувати ефективні закупівлі та контракти. Водночас, підвищення виробництва зброї стає необхідним, і українська промисловість зброї намагається відповісти на цей виклик, хоча зі зростанням обсягів виробництва виникають нові труднощі з плануванням та закупівлею сировини.

Українські виробники зброї стикаються з численними викликами, які ускладнюють процес нарощування виробництва. Чиновники стверджують, що спрощують процедури, проте на шляху до успіху зустрічаються різноманітні перешкоди. Співпраця з західними компаніями стає одним із шляхів розвитку, проте ситуація ускладнюється атаками російських сил на виробництва. Українські компанії вживають заходів для збереження виробництва, переносячи його за межі країни та дублюючи ключові процеси. Ці заходи, хоч і сприяють збереженню виробництва, знижують його ефективність. Виробники розмірковують над шляхами вирішення цих проблем, розуміючи, що їхня успішність на цьому шляху визначатиме майбутнє української оборонної галузі.

Українські виробники зброї стикаються зі складними викликами, але залишаються відданими розвитку оборонної галузі. Неспростовність фінансування, важкі умови ринку та загрози безпеки змушують їх шукати нові шляхи і стратегії. Співпраця з західними партнерами, такими як Rheinmetall, BAE Systems і Baykar, відкриває нові можливості, але атаки російських сил на виробництва ставлять під загрозу цей напрямок розвитку. Українські компанії демонструють гнучкість і винаходливість, розміщуючи частину виробництва за кордоном та вживаючи заходів для збереження ефективності. Однак успіх цього шляху залежить від здатності подолати перешкоди та забезпечити стабільний розвиток української оборонної промисловості.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Зокрема, близько 40 народних обранців готові скласти свої повноваження та покинути країну. Це може призвести до значних змін у балансі сил у парламенті та посилити політичну нестабільність, що серйозно вплине на діяльність уряду і президента Зеленського.

У відповідь на потенційні загрози Офіс Президента почав вживати заходи для обмеження руху “ненадійних” депутатів за кордон. Це частково є спробою контролювати ситуацію та не дозволяти потенційним “відступникам” впливати на політичний процес, перебуваючи за межами України. Одним з варіантів, які обговорюються в ОП, є введення обмежень на виїзд депутатів, які можуть бути частиною цього розчарованого крила фракції.

Відхід цілої групи депутатів може мати серйозні наслідки для “Слуги народу”. Якщо значна частина депутатів вирішить покинути парламент, це поставить під загрозу стабільність коаліції та уряду, що, в свою чергу, ускладнить прийняття важливих законопроектів та проведення реформ. Тиск на депутатів також може означати спробу стабілізувати ситуацію всередині фракції, уникнувши подальших розколів.

Ця подія є значним кроком у модернізації української авіації та підвищенні обороноздатності країни. F-16, розроблені компанією General Dynamics (зараз частина Lockheed Martin), є одними з найбільш поширених та ефективних бойових літаків у світі. Вони здатні виконувати широкий спектр завдань, включаючи повітряний бій, перехоплення цілей та нанесення ударів по наземних об'єктах.

За словами одного з джерел, Україна зможе сформувати лише одну ескадрилью з 15-24 літаків із 300 запланованих. Інше джерело новинного агентства заявило про 20 винищувачів, які Київ зможе отримати до кінця року.

Як зазначає Bloomberg, завдання постачання винищувачів ускладнюють тривалі затримки під час доставки запасних частин, мовний бар’єр між українськими пілотами та їхніми іноземними інструкторами, підбір персоналу для технічного обслуговування винищувачів, а також недостатня кількість злітно-посадкових смуг і їхня вразливість для російських атак.

Проблеми настільки серйозні, що змусили багатьох сумніватися в доцільності відправки літаків в Україну і поставити собі питання, чи не є це занадто дорогою демонстрацією підтримки.

“Люди не повинні очікувати чудес” від винищувачів F-16 проти Росії, – закликає на цьому тлі старший науковий співробітник Центру нової американської безпеки Джим Таунсенд.

Німецька очна клініка, що працює в Україні, долучилася до унікального міжнародного проєкту, спрямованого на розробку глобальної системи штучного інтелекту у сфері офтальмології. Ініціатива об’єднала 100 провідних медичних закладів із 65 країн світу, і українська клініка стала єдиною учасницею з нашої держави, посівши 37-ме місце у переліку партнерів.

Визнання клініки на світовому рівні стало можливим завдяки багаторічній науковій діяльності та високому професіоналізму її команди. Значну роль у цьому успіху відіграв науковий керівник закладу, професор, доктор медичних наук Оксана Вітовська, авторитет якої у сфері офтальмології високо цінується в міжнародному медичному середовищі.

У клініці використовуються найсучасніші методи лікування та новітні рішення, зокрема вибір штучних кришталиків англійської компанії Rayner, створених за участі штучного інтелекту. Наразі ці інноваційні лінзи доступні лише у Британському офтальмологічному центрі та Німецькій очній клініці в Україні. Впровадження нових технологій висуває високі вимоги не лише до обладнання, а й до медичного персоналу. Усі лікарі клініки проходять сертифікаційні курси та постійно підвищують свою кваліфікацію. Медики, які не відповідають новим стандартам, змушені залишити заклад. У клініці запроваджено принцип — перевершувати очікування пацієнтів. Це передбачає використання сучасного обладнання, точну діагностику, повне обстеження відповідно до стандартів МОЗ України та ЄС, а також персоналізований підхід до кожного пацієнта.

Фундаментальні моделі штучного інтелекту, які зараз активно впроваджуються у медицині, вже застосовуються в офтальмологічній практиці. Для їх ефективної роботи необхідна велика база якісних даних. Саме тому понад 100 клінік у світі об’єдналися для спільної роботи над цією технологією, і Україна стала повноправним учасником цього процесу. Консорціум Global RETFound задає нові стандарти в офтальмології — як у діагностиці, так і в лікуванні. Українська клініка не просто переймає міжнародний досвід, а бере активну участь у його формуванні. Це стосується також точності прогнозування результатів, вибору штучних кришталиків та проведення лазерної корекції зору. Важливо, що особисті дані пацієнтів залишаються в межах клініки. У глобальну систему передаються лише модельні ваги — результат обробки даних штучним інтелектом. Таким чином створюється безпечне середовище, у якому лікар може моделювати ідеальний результат лікування з високим ступенем точності.

Сьогодні інновації, які в інших країнах стануть доступними лише через кілька років, уже є стандартом в українській клініці. Зокрема, це стосується первинного огляду та консультації офтальмолога перед операцією з видалення катаракти. Такі послуги надаються безкоштовно. Цей матеріал має виключно інформаційний характер і не є медичною рекомендацією.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

У ІІІ кварталі 2024 року ще 200 тисяч українців покинули країну через літні проблеми з електроенергією та негативні очікування щодо опалювального сезону. Про це йдеться в останньому у 2024 році інфляційному звіті Нацбанку.

«За даними ООН, кількість українських мігрантів упродовж ІІІ кварталу зросла майже на 200 тис., зростання тривало й на початку ІV кварталу – до майже 6,8 млн осіб станом на середину жовтня 2024 року. Ризики подальшого посилення міграційного відпливу залишаються значними», – зазначається у звіті. А також говорить про триваючий негативний вплив міграційного чинника на ринок праці.

У цьому ж звіті Нацбанк спрогнозував зростання попиту населення на готівкову іноземну валюту. При цьому визнав девальвацію гривні в ІІІ кварталі на 3,2%. На 8 листопада офіційний курс НБУ становив 41,36 грн/$, а міжбанківський курс цього тижня досягав 41,54 грн/$, але відкочувався до 41,3 грн/$. Сьогодні середній готівковий курс долара на продажу в банків становить 41,63 грн/$, а максимальний – 41,80 грн/$.

Але нацбанківські аналітики кажуть, що роблять усе для стабілізації ситуації на валютному ринку – а саме, збільшили в ІІІ кварталі 2024-го валютні продажі НБУ на міжбанку з $8,3 млрд (ІІ кв.) до $9,2 млрд.

«Серед ключових чинників, що визначали попит на валюту, залишалися високі видатки бюджету з урахуванням значних обсягів міжнародної допомоги. Вплив на валютний ринок мало і сезонне та ситуативне коливання попиту та пропозиції валюти з боку виробників агропродукції. В умовах слабкого світового попиту знизилися надходження від експорту залізних руд, що було компенсовано нарощуванням поставок металургії на тлі поступового відновлення феросплавної галузі. Водночас попит на валюту дещо збільшився через значну потребу в закупівлях енергообладнання та е/е з огляду на складну ситуацію в енергосистемі та зростання імпорту пального в очікуванні підвищення податків. Активізація літнього відпочинку та пожвавлення міграції зумовило вищі витрати українців за кордоном», – ідеться в інфляційному звіті.

А ще уточнюється, що Україна щорічно планує витрачати на закупівлі електроенергії в Європі $1 млрд.

За підсумками 2024 року Україна розраховує отримати зовнішньої допомоги на $41,5 млрд, а у 2025-му – $38,4 млрд, що призводитиме до скорочення золотовалютних резервів НБУ: – до 41 млрд – до кінця 2025 року; – до 35 млрд – до кінця 2026 року.

Хоча регулятор обіцяє навіть у таких умовах підтримувати валютний ринок і курс гривні, не уточнюючи, щоправда, прогноз цього курсу.

Нацбанк також перерахував економічні ризики України, які генеруватиме війна:

1. Додаткові бюджетні потреби, насамперед для підтримки обороноздатності.

2. Можливе додаткове підвищення податків, що залежно від параметрів може посилювати ціновий тиск.

3. Подальше пошкодження інфраструктури, насамперед енергетичної та портової, що обмежуватиме економічну активність і тиснутиме на ціни.

4. Поглиблення негативних міграційних тенденцій та подальше збільшення дефіциту робочої сили на внутрішньому ринку праці.

За підсумками 2024 року Нацбанк спрогнозував інфляцію на рівні 9,7%, а його голова Андрій Пишний додав у своєму коментарі у Facebook, що на початку 2025 року вона може перевищити 10% у річному обчисленні.

«Найближчими місяцями ціновий тиск зберігатиметься через меншу, ніж торік, пропозицію окремих продуктів харчування, розширення сукупного попиту внаслідок значних бюджетних видатків, подальше загострення диспропорцій на ринку праці та дефіцит е/е під час опалювального сезону», – йдеться в інфляційному звіті НБУ.