Спроба ЗСУ прорватись в Бєлгородську область РФ не вдалася

На північному напрямку України наразі відсутні передумови для початку нового великого наступу російських військ через міжнародний кордон. Йдеться насамперед про Сумську та Харківську області, де, за оцінками міжнародних аналітиків, противник не має достатніх ресурсів і організаційних можливостей для проведення широкомасштабної наступальної операції у найближчій перспективі.

У свіжому звіті Інституту вивчення війни наголошується, що фахівці не виявили ознак підготовки Росії до активних дій на цьому відтинку фронту. Зокрема, не зафіксовано значних переміщень особового складу, техніки чи озброєння, які зазвичай передують спробам прориву або розгортанню наступу. Також відсутні свідчення формування ударних угруповань, здатних діяти автономно та тривалий час.

Водночас в Інституті звертають увагу на відмінності в російській тактиці на цьому напрямку. На відміну від ситуації поблизу Покровська та Гуляйполя, російські війська не проводили підготовки поля бою до масштабного наземного наступу в Сумській і Харківській областях.

Зокрема, РФ не здійснювала тривалої кампанії повітряних атак із застосуванням безпілотників. Аналітики наголошують, що такі удари БПЛА стали частиною стандартного російського оперативного шаблону, спрямованого на ослаблення української логістики та оборони перед інтенсифікацією наземних дій. Відсутність такої підготовки на півночі України, за оцінкою ISW, є показовою.

У звіті також зазначається, що найближчими днями або тижнями російські війська можуть намагатися здійснювати окремі транскордонні атаки. Їхньою метою, ймовірно, є створення інформаційного ефекту на тлі мирних переговорів — зокрема, формування враження про нібито нестабільність північного фронту.

Аналітики підкреслюють, що наразі такі дії мають радше демонстративний характер і не свідчать про намір захоплювати території в межах ширшої наступальної кампанії.

Водночас у ISW застерігають: якщо російська армія розпочне узгоджену кампанію повітряних ударів по тактичному та оперативному тилу України або здійснить масштабну передислокацію додаткових сил до Північного угруповання військ, це може свідчити про підготовку нового наземного наступу на півночі.

У такому разі, зазначають аналітики, російському командуванню довелося б знизити пріоритет південного та східного напрямків фронту.

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) вирішив випустити Олександра Лієва, колишнього високопосадовця Міністерства оборони, підозрюваного у справі про незаконні дії при закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України (ЗСУ) на суму понад півтора мільярда гривень, під особисте зобов'язання. Цю інформацію підтвердив адвокат Лієва, Назар Кульчицький, у коментарі для "Суспільного". За словами адвоката, суд вирішив змінити запобіжний захід з утримання під вартою на особисте зобов'язання та відправив ухвалу у виправний заклад. Але під час засідання прокурора не було на місці безвідомих причин. Справу проти Лієва повернули в Національну поліцію, оскільки Національне антикорупційне бюро (НАБУ) і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не знайшли достатніх доказів для продовження слідства. Суддя Ярослав Шкодін наголосив, що якщо навіть САП не бачить складу злочину, то як його може побачити суд. Лієв, якого взяли під варту з заставою у 50 мільйонів гривень, був відпущений під особисте зобов'язання через місяць. Хоча ВАКС скасував це рішення 9 квітня, Лієв не повернувся до в'язниці через закінчення терміну утримання під вартою 8 квітня. Це означає, що він залишився без запобіжного заходу, як пояснює адвокат. 17 квітня ВАКС повторно розглянув питання про зміну запобіжного заходу, але за згодою обвинувачення клопотання залишилося без розгляду.

У висновку можна зазначити, що рішення Вищого антикорупційного суду (ВАКС) щодо Олександра Лієва, колишнього експосадовця Міністерства оборони, підтверджується підозрою в махінаціях при закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України. Вирішивши змінити запобіжний захід на особисте зобов'язання, суд підкреслив необхідність детального розслідування у справі, оскільки антикорупційні органи не представили достатніх доказів. Це викликає питання щодо ефективності роботи правоохоронних органів у боротьбі з корупцією. Також важливо відзначити, що недоліки в системі правосуддя можуть призвести до ситуацій, коли особи, підозрювані у серйозних злочинах, залишаються без відповідного запобіжного заходу, що може вплинути на недоторканість правосуддя та довіру суспільства до судової системи.