Спроба ЗСУ прорватись в Бєлгородську область РФ не вдалася

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

“На жаль, інформація про смерть Вікторії підтверджена. Ми знали Вікторію. В 2022 році вона робила матеріали в координаційному штабі, тому для нас це надзвичайно сумна новина і для всієї української журналістики”, – сказав Яценко.

За словами Яценка, про обставини смерті говорити зарано, їх встановлюють.

Юсов у четвер також повідомив, що Рощина мала бути включена до одного з найближчих обмінів полоненими. Її мали етапувати до в’язниці “Лефортово” у Москві, аби підготувати повернення в Україну.

“Найближчим часом вона мала бути вдома, для цього було зроблено все необхідне” – сказав Юсов.

В березні 2022 року Рощину захоплювали російські окупанти і 10 днів утримували в Бердянську.

У 2022 році Рощина написала низку репортажів з тимчасово окупованих територій. Зокрема, про те, чим живе окупований Крим у війну, як на окупованій Донеччині проходив псевдореферендум, та показала фоторепортаж зі зруйнованого Маріуполя.

Для того, щоб потрапити на окуповану територію, Рощина вирушила з України до Польщі 25 липня. Вона планувала через Росію дібратися на окупований схід України через 3 дні.

Рощина зникла 3 серпня 2023 року на окупованій Росією території, звідки вона робила репортаж.

У травні 2024 року Росія вперше визнала, що затримала Рощину. Міністерство оборони РФ надіслало листа з підтвердженням її батькові, Володимиру Рощину.

У вечірньому зверненні до українського народу 18 березня, президент Володимир Зеленський розкрив важливі аспекти поточної ситуації в країні. На засіданні Ставки Верховного головнокомандувача глава Збройних Сил України Олександр Сирський представив стратегічні напрямки дій, вказавши на успішні позиції в різних регіонах, а також підкреслив покращення логістики в армії. Звіти Міноборони та Мінстратегпрому щодо контрактів на постачання військової техніки та боєприпасів свідчать про намір досягнути рекордного рівня військово-промислового комплексу цього року та подальшого його розвитку. Відзначивши міжнародну співпрацю, Зеленський наголосив на позитивних відносинах з Індонезією та запропонував їй приєднатися до Глобального саміту миру. Він також висловив вдячність Європейському союзу за створення Фонду допомоги Україні на підтримку оборони країни, віруючи у його важливу роль у майбутній безпеці України.

У зверненні до українського народу 18 березня, президент Володимир Зеленський висвітлив ключові події та досягнення військової справи в країні. Він відзначив успішні позиції Збройних Сил України на різних напрямках, а також покращення логістики у військовому секторі. Заяви про досягнення рекордного рівня військово-промислового комплексу та плани подальшого розвитку свідчать про стратегічне планування країни щодо забезпечення своєї безпеки. Наголошення на міжнародній співпраці свідчить про важливість залучення інших країн у підтримку України та спільну боротьбу за мир і стабільність. Ухвалення Європейським союзом рішення про створення Фонду допомоги Україні підсилює переконання у підтримці та солідарності з боку міжнародного співтовариства.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

У Москві заявили, що через аеропорт «Шереметьєво» в Росію за рік намагалися потрапити 107 тисяч громадян України, це єдиний пункт пропуску, через який у РФ можуть потрапити українці.

З них пропустили близько 83 тисяч, тобто, не впустили приблизно кожного п’ятого.

«Прибуло понад 107 тисяч громадян України. Пропущено на територію РФ понад 83 тисячі осіб зазначеної категорії», – повідомляла російському держканалу представник прикордонного загону в аеропорту Шереметьєво Оксана Міщенко.

Зазначимо, що за відгуками в соцмережах і тих, хто проходив фільтрацію, відсоток відмови у в’їзді набагато вищий за зазначені цифри. Хоча, природно, за коментарями в соцмережах важко отримати точне уявлення про частку тих, хто пройшов фільтрацію.

Втім, і достовірність названої росіянами цифри також неможливо перевірити. Відсоток тих, хто отримав відмову, могли свідомо занизити на тлі критики жорсткої фільтрації в Шереметьєво, яка інколи лунає і в самій Росії.

Нагадаємо, раніше низка українських нардепів і чиновників заявили про масове повернення біженців у підконтрольні РФ області. Днями від депутата Ткаченка прозвучала навіть цифра 150 тисяч осіб, хоча її потім спростував і він сам, і Банкова.

Але якщо правильною є названа росіянами цифра в понад 100 тисяч тих, хто намагався в’їхати за один рік, з жовтня 2023 року, то в реальності кількість тих, хто повернувся з 2022 року, може бути дійсно 150 тисяч і навіть більше. Тому що до жовтня 2023 року фільтрація не була такою жорсткою і в’їхати в РФ українці могли через усі пункти пропуску. А отже, і потік міг бути набагато більшим.

Інше питання, скільки з них реально залишилися жити на цих територіях або в Росії – а хто, розв’язавши свої питання, наприклад, отримавши громадянство РФ і продавши квартиру, виїхав до Євросоюзу або повернувся в Україну. Тут ніякої достовірної статистики немає.

Україна з високою ймовірністю не прийме так званий план Віткоффа, а ключові рішення у сфері національної безпеки та дипломатії відтермінуються щонайменше до весни 2026 року. Таку оцінку висловив політолог Вадим Денисенко, аналізуючи результати останніх міжнародних переговорів і внутрішню політичну динаміку. На його переконання, поточний стан дипломатичних контактів між Києвом та зовнішніми партнерами, а також незмінність позицій України та Росії щодо можливих шляхів завершення війни, не дозволяють очікувати швидких рішень чи проривів у переговорах.

Експерт наголошує, що пропонований «план Віткоффа» містить положення, які фактично суперечать українським інтересам та офіційно заявленим умовам миру. Київ неодноразово підкреслював, що поступки територіями чи відмова від курсу на повну деокупацію є неприйнятними. Саме тому документ, який передбачає компроміси такого характеру, не може бути схвалений на державному рівні. За словами Денисенка, нинішні пропозиції не тільки не наближають до завершення війни, а й створюють ризики довготривалої замороженої конфліктності, вигідної виключно російській стороні.

Денисенко зауважив, що перемир’я до Нового року можливе лише у випадку, якщо Україна погодиться на здачу Донбасу, що є ключовою вимогою Росії для початку переговорів. Такий сценарій він назвав неможливим.

Політолог переконаний, що повернення президента Володимира Зеленського після серії зустрічей зі світовими лідерами не змінить розкладу сил у середині країни. Він прогнозує, що НАБУ та САП і далі розширюватимуть коло підозрюваних у справи корупційного характеру.

При цьому частина фігурантів, попри те, що для них швидко визначають великі застави, найімовірніше піде на угоди зі слідством.

Денисенко наголосив:

«Створення і розвал коаліцій в Україні ніколи не було ідеологічним процесом. Воно завжди залежало від фінансових преференцій та гарантій недоторканності для бенефіціарів фракцій».

Саме питання недоторканності, на його думку, визначатиме майбутнє парламентських союзів.

Експерт підкреслив, що нинішня ситуація навколо плану Віткоффа нагадує переговори в Анкориджі, коли США не змогли істотно вплинути на позицію Росії.

«Тільки тиск Китаю може змінити ситуацію кардинально», — наголосив Денисенко.

Водночас він зауважив, що Україна частково втратила свою ключову моральну перевагу:

«Ми втратили ореол мученика, який захищає демократію».

За його словами, це зменшує дипломатичний ресурс країни у переговорах зі світовими лідерами.