Спроба ЗСУ прорватись в Бєлгородську область РФ не вдалася

Українська енергетична інфраструктура піддана агресивним атакам російських загарбників, які у цьому зимовому сезоні сконцентрували свої удари на прифронтових районах. Інформацію про це подав заступник міністра енергетики Ярослав Демченков під час національного телемарафону. Варто відзначити, що протягом цього опалювального сезону не було масових обстрілів українських енергетичних об'єктів. Демченков зауважив, що противник зосереджується, передусім, на прифронтових територіях, спрямовуючи свої зусилля на знищення об'єктів генерації та розподілу енергії, а також влучання в вугільні шахти та газопостачальну систему. Зазначено, що Міненерго утворило спеціальну робочу групу для оперативного вирішення потреб енергетичних компаній та підсилення готовності до ліквідації наслідків можливих атак противника на енергетичні об'єкти, використовуючи досвід минулого опалювального сезону.

Висновки статті свідчать про те, що російські загарбники активно атакують енергетичну інфраструктуру в прифронтових районах України. Заступник міністра енергетики, Ярослав Демченков, повідомив, що протягом цього зимового сезону не відбулося масових обстрілів українських енергетичних об'єктів, але загроза існує, зокрема, у формі спрямованих атак на генеруючі та розподільні об'єкти енергетики, а також на вугільні шахти та газопостачальну систему в прифронтових районах. У відповідь на цю загрозу, в Міненерго створено спеціальну робочу групу для оперативного вирішення потреб енергетичних компаній та підготовки до ліквідації можливих наслідків ворожих атак. Акцентується також на набутому досвіді від масованих російських ударів минулого опалювального сезону, що свідчить про важливість підготовки та заходів з усунення можливих наслідків атак на енергетичні об'єкти України.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Зміни передбачають анулювання відстрочки у таких випадках:

Органи, які визначають критичну важливість підприємств, можуть у будь-який час переглянути відповідність підприємства критеріям. У разі втрати статусу, працівники автоматично втрачають бронювання.

Нові правила визначають, що бронюванню підлягають:

Однак, за законом, бронюванню підлягатимуть не більше 50% військовозобов’язаних співробітників критично важливих підприємств. У разі потреби ця частка може бути збільшена за рішенням міністра оборони.

Із грудня всі заявки на бронювання оформлятимуться через портал “Дія”. Процес розгляду триватиме до 72 годин. Проте є ризик: під час відвідування ТЦК для постановки на облік працівника можуть одразу мобілізувати.

“Цей момент із ТЦК несе корупційні ризики. У деяких випадках рішення про бронювання може затримуватися, що призводить до мобілізації працівників підприємств”, – зазначив Лихачов.

Підприємства зі статусом критично важливих на 30 листопада 2024 року зберігають цей статус автоматично до кінця року. Проте до 28 лютого 2025 року вони повинні підтвердити свою важливість.

Протягом 10 днів із моменту набуття чинності постанови Кабмін має встановити чіткі критерії для визначення критичності підприємств.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

За даними слідства, оборудку організував директор приватної компанії із Київської області, яка спеціалізується на виробництві безпілотних систем. На початку цього року підприємець виграв тендер на придбання 1 тис. FPV-дронів для потреб ЗСУ, що проводила Нетішинська міськрада.

Фігурант штучно занизив вартість виробництва дронів, а отриману “різницю” привласнив. “Накрутка” на кожному безпілотнику становила від 4 до 7,5 тис. грн, залежно від його виду.

Після проведення аудиту та спеціальної експертизи на відповідність технічним вимогам товару правоохоронці отримали додаткові підтвердження злочинної діяльності підприємця.

На підставі доказової бази йому оголошено про підозру за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану в особливо великому розмірі)

Вирішується питання про обрання фігуранту запобіжного заходу. Йому загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Також триває розслідування для встановлення всіх обставин злочину та притягнення винних до відповідальності.

Правоохоронці розповіли, що загальна вартість укладених контрактів становила 16,4 млн грн, з яких, за даними слідства, власник компанії-виробника вкрав майже третину.

Для реалізації схеми підрядники встановили на безпілотники навігаційне обладнання низької якості. Мова йде про відеокамери та відеопередавачі, які не відповідали заявленим вимогам до технічних характеристик БпЛА.

ДБР повідомило про підозру організаторам закупівлі неякісних аптечок для військових на 58,5 млн грн. Підозрюваним загрожує до 10 років позбавлення волі за бездіяльність та шахрайство.