США хочуть завершити будівництво Хмельницької АЕС

Останні засідання Верховної Ради стали предметом активної політичної дискусії, викликаної непогодженням та невдоволенням з боку деяких фракцій. Пленарні засідання парламенту, як повідомив спікер Руслан Стефанчук, були скасовані через блокування процесу голосування над важливими законопроєктами. Фракції "Європейська солідарність" та "Голос" виступили проти деяких ініціатив, зокрема, у сфері оборони та мобілізації, що призвело до затягування розгляду законопроєктів.

Представники фракції "Слуга народу" висловили бажання виїхати на фронт для першорядного ознайомлення з ситуацією на місцях. Це викликало не лише обговорення в парламенті, але й породило ряд питань стосовно організації роботи парламенту та узгодження дій між різними фракціями. Важливо відзначити, що рішення перенести засідання було прийнято з метою вирішення внутрішніх питань та уникнення подальших суперечок.

Голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія пояснив, що відкладення засідань пов'язане з необхідністю участі депутатів у діяльності на передовій та в зоні дислокації військових. Таким чином, виникає потреба у доробку деяких питань та організації роботи Верховної Ради у відповідності з потребами та обставинами, що складаються.

У висновках можна зазначити, що останні засідання Верховної Ради стали об'єктом уваги через відміну їх проведення. Скасування пленарних засідань було зумовлене непогодою з боку деяких фракцій, зокрема "Європейська солідарність" і "Голос", щодо ряду законопроєктів. Ця ситуація виникла через відмову співпрацювати у розгляді законопроєктів та намагання відтермінувати їх розгляд. Наприклад, були конфлікти у питаннях мобілізації, оборонних укріплень та навчальних програм для солдатів.

Фракція "Слуга народу" висловила бажання виїхати на фронт для отримання інформації про ситуацію на місцях. Це також спричинило обговорення у парламенті та вимагало певних змін у роботі. Необхідно відзначити, що перенесення засідань було зумовлене не лише цими обставинами, але й потребою у доробку деяких питань та узгодження дій між фракціями. Такий крок був вжитий з метою запобігання подальших конфліктів та забезпечення ефективної роботи Верховної Ради.

Політичний скандал в Україні: опозиція Порошенка в ЄС на українську владу.

Українська опозиція стикається з непростими викликами щодо свободи виїзду за кордон. Екс-президент Петро Порошенко не раз зіштовхувався з перешкодами, спроби його виїзду за кордон іноді закінчувалися відмовою прикордонників, іноді — навіть на самому кордоні. У грудні йому було скасовано дозвіл на виїзд до Польщі та США через "таємничий лист" від спецслужб, який міг бути пов'язаний з російською Інформаційно-психологічною війною. Такі дії ставлять під сумнів дотримання Україною стандартів демократії та прав людини, що може негативно вплинути на перспективи євроінтеграції країни. Інциденти з невипуском опозиційних депутатів за кордон стають предметом міжнародної занепокоєності, що зокрема відображено у резолюції Європарламенту. Порошенко звернувся до ЄС з проханням вплинути на уряд України щодо цієї практики, що ставить під загрозу вільність руху опозиційних політиків.

Ситуація, що розвивається в Україні, викликає жваву реакцію у міжнародному співтоваристві, особливо в Угорщині. Влада цієї країни заявила, що не бажає стати актором у внутрішньополітичних розбірках України, вказуючи на те, що такі політичні скандали свідчать про недостатню готовність України до членства в Європейському Союзі. Ці події відображають глибину політичної кризи в Україні та викликають серйозні сумніви у її демократичному розвитку.

Не минуло й двох місяців, як ситуація повторилася. У лютому 2024 року Петру Порошенку було відмовлено у виїзді на Мюнхенську безпекову конференцію через заявлену небезпеку, що чатує на нього в Європі. Відмова у виїзді стала причиною для Порошенка звернутися до єврокомісара з проханням втрутитися в ситуацію та припинити "дискримінаційну практику" невипуску за кордон. Цей інцидент, на думку представників влади, демонструє поганий стан політичної ситуації в Україні та негативно впливає на її шанси на євроінтеграцію.

У таких складних обставинах влада обурено реагує на висловлені звинувачення щодо обмеження вільності опозиційних політиків у виїзді за кордон. Однак опозиція переконана, що саме влада створила цю проблему своєю авторитарною політикою, яка суперечить європейським цінностям. Ці дії можуть суттєво зашкодити переговорному процесу України з ЄС та загрожувати її шляху до європейської інтеграції.

На думку Гаращенко, замість того, щоб звинувачувати "партнерів у тому, що вони говорять владі правду про неєвропейськість її дій", влада має припинити тиск на опозицію, бізнес, журналістів "і всіх неугодних", а також повернути трансляцію засідань Верховної Ради і закрити телемарафон. Сергій Сидоренко, головний редактор "Європейської правди", якому Стефанішина розповіла свою оцінку дій Порошенка, вважає, що така "завзята та гротескна" боротьба влади з Порошенком "шалено і просто зараз" шкодить Україні, а "стратегічно" – і самій владі. На його думку, такі новини ніяк не впливають на рейтинги Порошенка, а ще нагадують політичне минуле України, коли Віктор Янукович так само затято боровся зі своєю опоненткою Юлією Тимошенко. Це лише сприяло її популярності, а Януковичу успіхів не принесло. Експерт Володимир Горбач нагадує, що заборона стосується усіх депутатів і багато представників опозиції нарікають на порушення їхніх прав. Він закликає не боротись з конкретними політиками, усунути причини порушення їхніх прав. "Кому як не їй, віцепрем’єрці з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, знати, що існуюча в Україні практика переслідування опозиції і усіх неугодних владі осіб аж ніяк не сумісна з членством у ЄС", – вважає Горбач. На його думку, звинувачувати людей у тому, що вони звертаються в ЄС за захистом демократії, це усе одно, що звинувачувати осіб, які шукають справедливості у Європейському суді з прав людини.

У вищезгаданій статті розглянуто складну політичну ситуацію в Україні, пов'язану зі скандалом щодо обмежень на виїзд за кордон для політичних опонентів, зокрема експрезидента Петра Порошенка. Зазначено, що ці події викликали реакцію з боку Угорщини та інших країн, що вказують на несприятливість таких дій для української європейської інтеграції. Крім того, наведено думку експертів та політиків щодо необхідності припинення тиску на опозицію та повернення до демократичних принципів. Загалом, стаття відображає загострення політичної ситуації в Україні та викликає обурення з боку громадськості та міжнародного співтовариства.