США мають план щодо завершення війни в Україні — Валерій Чалий

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

Заступниця міністра оборони Катерина Черногоренко надала важливу інформацію про процедуру оновлення облікових даних військовозобов’язаних осіб в Україні. У відповіді на звернення народного депутата Олександра Федієнка, оприлюднену на його Telegram-каналі, Черногоренко підтвердила, що для виконання зобов’язання, передбаченого новим законом про мобілізацію, достатньо скористатися мобільним додатком “Резерв+”.

Як зазначила Черногоренко, відповідно до Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, військовозобов’язані особи зобов’язані оновити свої облікові дані протягом 60 днів з моменту набрання чинності указом президента про оголошення мобілізації. Наразі термін для уточнення особистої інформації спливає 16 липня, і ті, хто не встигне це зробити, підлягатимуть адміністративній відповідальності у вигляді штрафу розміром 17 тисяч гривень.

Заступниця міністра підтвердила, що використання мобільного додатка “Резерв+” як електронного кабінету призовників, військовозобов’язаних і резервістів є достатнім для виконання вимог закону. Водночас, Черногоренко зазначила, що це не звільняє осіб від дотримання загальних правил військового обліку, і відповідальність за оновлення даних залишається на них.

Таким чином, мобільний додаток “Резерв+” забезпечує зручний і ефективний спосіб виконання законодавчих вимог, спрощуючи процес оновлення особистої інформації для військовозобов’язаних осіб.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

За його словами, попит на операторів БПЛА залишається стабільно високим, а також актуальними є вакансії з обслуговування військової техніки та озброєння. “Ми щотижня відстежуємо цю динаміку. Бувають сплески за тими чи іншими напрямками. Традиційно популярні оператори БПЛА, посади, пов’язані з обслуговуванням військової техніки, штабні посади, логістика”, — зазначив Бежевець.

Він підкреслив, що ЗСУ потребують добровольців, особливо тих, хто може займатися обслуговуванням військової техніки та різних видів озброєння, тобто стрілецьких позицій та операторів. “Понад 6500 українців уже скористалися можливістю долучитися до Сил оборони через рекрутингові центри,” — додав він.

В Україні наразі працює 39 рекрутингових центрів. Бежевець уточнив, що період працевлаштування за мобілізацією триває лише кілька днів, а за контрактом — трохи довше через необхідність збору більшої кількості документів.

Останнім часом рекрутинг у ЗСУ зазнає змін. 17 вересня Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкт №12023, який передбачає створення Центру рекрутингу іноземців. Цей крок дозволить іноземцям та особам без громадянства проходити військову службу в ЗСУ.

Завдяки цим ініціативам та новим можливостям, процес рекрутингу в ЗСУ продовжує вдосконалюватися, зокрема в напрямку залучення кваліфікованих спеціалістів, необхідних для зміцнення обороноздатності України.

У центрі уваги — принцеса Беатріс, що несе українське прізвище Греченюк. Вона, схоже, живе подвійним життям: одне — у розкішному замку, оточена привілеями королівської родини, інше — серед простих селян Закарпаття. Її тато, колишній сільський депутат Микола Греченюк, став символом перемоги у державних тендерах на ремонти та розчистку доріг. І, можливо, саме завдяки його таланту вигравати тендери, вони мають замки, прикраси, і можливість відвідувати найдорожчі курорти світу. Між тим, ФОП Греченюка неодноразово вигравав тендери на суми, що не залишають байдужими. На тлі цього усього, село Підвиноградів, де живе родина Греченюків, відоме своїм розкішним ромським поселенням, яке нагадує про елітні райони Києва чи Москви. Все це — неймовірна сага про звичайних людей, що здатні на надзвичайні звершення.

В 2015 році, коли Микола Греченюк займав посаду депутата сільської ради від Партії регіонів, його родичі та близькі отримали в Підвиноградові щонайменше чотири земельні ділянки. Це було в рамках їх права на безоплатне отримання землі, яке гарантує кожному українцю Конституція. Земельні ділянки отримали Беатриса Миколаївна Греченюк (дочка), Михайло Васильович Греченюк (брат), Михайло Михайлович Крайнер (за даними ЗМІ, водій Греченюка) та Маріанна Олександрівна Крайнер (дружина водія Греченюка). Судові процеси щодо виділення цих земельних ділянок тривали аж до 2021 року, проте зазначені особи врешті-решт відстояли своє право на землю. Сам Микола Греченюк володіє у Підвиноградові чотирма земельними ділянками та будинком. У свою чергу, його дочка Беатриса володіє загалом трема ділянками та власним маєтком. Крім свого ФОПу, Микола Греченюк є також засновником ТОВ "Лігаспецбуд", якому також щасливо ділиться участь у тендерах. За даними "Прозоро", ця фірма брала участь щонайменше в 124 конкурсах і загалом виграла підрядів на суму близько 370 мільйонів гривень. Хоча ці суми не настільки великі порівняно з іншими "тендерними воротами", проте це не заважає доньці Миколи Греченюка, Беатрисі (чи Беатрікс, як вона вказується в реєстрах), насолоджуватися розкішним життям, наповненим шопінгом у бутіках Hermes, поїздками на автомобілі Porsche та відпочинком на ексклюзивних курортах світу. У своєму Instagram вона не відстає від своїх друзів, серед яких сестра опального політика Романа Гринкевича – Ольга, та колишня дружина народного депутата від "Слуги народу" Миколи Тищенка – Алла Барановська. Її обранець, Андрій Петьовка – син народного депутата Василя Петьовки, який є двоюрідним братом іншого нардепа Івана Балоги. Попри їхню давню неприязнь до Балог, це не заважає обом родинам керувати рідним краєм з величністю. Наприклад, у 2008 році Мукачівська міська рада передала в оренду компанії дружини Петьовки найвідоміший замок Закарпаття "Паланок". Ймовірно, що Беатриса Греченюк має в ньому свої власні покої, як "справжня принцеса". У своєму Instagram донька Греченюка також зазначає, що є дизайнером інтер'єрів, презентуючи свої власні дизайнерські рішення в своєму будинку. Одним із бізнесів Беатриси є ресторан "Darlin’ restobar" у Мукачевому, де в меню представлені розкішні страви, такі як Філе міньйон із фуа-гра, а також елітні вина.

Чоловіком Беатриси є Андрій Петьовка, який на відміну від своєї дружини не обмежується розкішним життям в соціальних мережах, а має свій автобізнес та навіть намагався взяти участь у політичному житті, балотуючись від партії "Рідне Закарпаття" у Мукачевому, але без успіху. Однак, в червні 2022 року, у розпал війни Росії проти України, нардеп Василь Петьовка звернувся до керівництва Закарпатської обласної військової адміністрації, щоб отримати для свого сина дозвіл на виїзд за кордон на термін тримісячної дії. Ця можливість була обумовлена тим, що Андрій Петьовка, як виявилось, нібито є волонтером від Благодійного фонду "Наша паляниця". За списком осіб, для кого Василь Петьовка подавав прохання про видачу дозволів, також був і Микола Греченюк, сват сина нардепа. Однак, ці дії не залишилися непоміченими, і Національне агентство з питань запобігання корупції склало на Петьовку адміністративний протокол. Проте, після завершення волонтерської місії, як стверджували, НАЗК більше не мала претензій до нього. В липні 2022 року, коли були активні зазначені вище перепустки, Беатриса Греченюк народила дочку. І хоча можливо, в цей час чоловік та сват вирушили за кордон не для волонтерства, а для придбання подарунків на родинне свято, але в Instagram можна було побачити, що у вересні 2023 року Беатриса відправилася у розкішну подорож до Італії, можливо, з чоловіком та дитиною. Такі подорожі здавна були характерними для представників вищого суспільства Закарпаття, що завжди вражали своєю тягністю до розкішних розваг та ексклюзивних місць. Однак, при такому великому розмаїтті дорогоцінних предметів, які з'являються в їхніх соціальних мережах, виникає питання, чи не стають вони предметом контрабанди, яка масово потрапляє через Закарпатську область, яка є однією з лідерів серед областей України за обсягами незадекларованих товарів.

У вищезгаданій статті розглянуто приклади недоречного використання влади та підозрілих практик, пов'язаних з отриманням переваг окремими особами в Закарпатській області. Вона розкриває широкий спектр питань, починаючи від використання політичних зв'язків для отримання неправомірних переваг в земельних справах та надання перепусток на виїзд за кордон, і закінчуючи питаннями, пов'язаними з можливою контрабандою. Зазначена практика викликає серйозні питання щодо прозорості та чесності діяльності урядових інституцій, а також суспільної довіри до них. Такі випадки підкреслюють необхідність суворого контролю з боку суспільства і владних структур над діяльністю посадових осіб, а також важливість підтримки незалежних журналістських розслідувань для виявлення та розкриття подібних порушень.