Нещодавно звільнена з посади директорки Департаменту суспільних комунікацій КМДА Мирослава Смірнова найближчим часом може зайняти посаду заступника мера Києва Віталія Кличко. “Людина Артура Палатного – нещодавно звільнена з КМДА Мирослава Смірнова готується до нової посади та вже незабаром стане заступницею Віталія Кличка і, швидше за все, візьме на себе частину соціальної та медичної сфери. Соціальна […]
У розпал літа тривають малопомітні, але стратегічно важливі торги за елітну нерухомість, що колись належала державним структурам. Черговим об’єктом став масштабний комплекс у Козині — колишня база відпочинку з маєтком, рестораном і численними спорудами, які Промінвестбанк продав за 311,11 млн грн. Покупцем стала компанія, пов’язана з бізнесменом Максимом Кріппою — одним із найзагадковіших мільйонерів українського […]
Після гучного виступу на фестивалі Atlas 2025, де Вадим Олійник і Володимир Дантес разом виконали хіт «Дівчина Оля», серед шанувальників знову з’явилися розмови про можливе відновлення гурту «ДіО.фільми» та переклад старих пісень українською. Однак Вадим Олійник швидко охолодив очікування фанів. Артист зізнався, що виступ із колишнім колегою був приємним спогадом про минулі часи, але на […]
Нещодавно у Києві пройшла закрита для журналістів зустріч керівника Офісу президента Андрія Єрмака зі студентами провідних університетів України. Подія відбулася на тлі масових протестів молоді, викликаних ухваленням законів, які фактично позбавили НАБУ та САП їхньої незалежності. За даними Економічної правди, ініціатива зустрічі належала Офісу президента, який прагнув покращити імідж влади після резонансних голосувань. Водночас в […]Нещодавно проведені переговори між США та Іраном не принесли позитивних результатів, оскільки Вашингтон висунув вимогу про запровадження тривалого, орієнтовно на 20 років, мораторію на збагачення урану в Ірані, а також вивезення вже існуючих запасів ядерного матеріалу з країни. Про це повідомляє Axios, посилаючись на інформовані джерела.
Ця вимога стала основним каменем спотикання, що фактично унеможливило досягнення початкової угоди. США наполягали на необхідності довгострокового заморожування програм збагачення урану, а також на повному вивезенні вже збагаченого урану за межі Ірану, що, на їхню думку, могло б мінімізувати ризики військового використання ядерної програми.
Іран, у свою чергу, відхилив ідею повного вивезення урану, запропонувавши альтернативу у вигляді зниження рівня збагачення під міжнародним контролем. Тегеран готовий до обмежень, але тільки на термін, який експерти оцінюють як «однозначний», менше ніж 10 років. Саме різниця у підходах до тривалості обмежень та контролю над ядерними матеріалами стала головною причиною зриву переговорів.
Протягом останніх десятиліть іранська ядерна програма залишається гарячою точкою напруженості між Тегераном і західними державами. У 2015 році було підписано Спільний всеосяжний план дій (JCPOA) між Іраном і групою держав, до якої входили США, Великобританія, Франція, Німеччина, Китай і Росія. Ця угода передбачала обмеження ядерної програми Ірану в обмін на зняття санкцій.
Однак у 2018 році США вийшли з угоди, відновивши санкційний режим, після чого Іран почав поступово скорочувати свої зобов'язання, збільшуючи рівень збагачення урану і обсяги накопичених матеріалів. Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) неодноразово повідомляло про підвищення рівня збагачення урану в Ірані, що викликало занепокоєння щодо можливого військового використання ядерної програми, хоча Тегеран офіційно заперечує такі наміри.
Експерти в сфері нерозповсюдження ядерної зброї вважають, що вимога про довгостроковий мораторій суттєво обмежила б стратегічні можливості Ірану у ядерній галузі. Водночас вимога про вивезення накопиченого урану є ще більш жорсткою, оскільки позбавляє країну потенційного «ядерного резерву» навіть для цивільних потреб.
Позиція Ірану щодо «розведення» матеріалів під міжнародним контролем відповідає логіці часткового збереження ядерної інфраструктури з меншою ймовірністю військового використання. Після зриву переговорів подальші перспективи відновлення угоди залишаються невизначеними, оскільки раніше такі дипломатичні кризи вже впливали на ринки енергоресурсів та на загальну геополітичну ситуацію в регіоні Близького Сходу.
