Нещодавно проведені переговори між США та Іраном не принесли позитивних результатів, оскільки Вашингтон висунув вимогу про запровадження тривалого, орієнтовно на 20 років, мораторію на збагачення урану в Ірані, а також вивезення вже існуючих запасів ядерного матеріалу з країни. Про це повідомляє Axios, посилаючись на інформовані джерела.
Ця вимога стала основним каменем спотикання, що фактично унеможливило досягнення початкової угоди. США наполягали на необхідності довгострокового заморожування програм збагачення урану, а також на повному вивезенні вже збагаченого урану за межі Ірану, що, на їхню думку, могло б мінімізувати ризики військового використання ядерної програми.
Іран, у свою чергу, відхилив ідею повного вивезення урану, запропонувавши альтернативу у вигляді зниження рівня збагачення під міжнародним контролем. Тегеран готовий до обмежень, але тільки на термін, який експерти оцінюють як «однозначний», менше ніж 10 років. Саме різниця у підходах до тривалості обмежень та контролю над ядерними матеріалами стала головною причиною зриву переговорів.
Протягом останніх десятиліть іранська ядерна програма залишається гарячою точкою напруженості між Тегераном і західними державами. У 2015 році було підписано Спільний всеосяжний план дій (JCPOA) між Іраном і групою держав, до якої входили США, Великобританія, Франція, Німеччина, Китай і Росія. Ця угода передбачала обмеження ядерної програми Ірану в обмін на зняття санкцій.
Однак у 2018 році США вийшли з угоди, відновивши санкційний режим, після чого Іран почав поступово скорочувати свої зобов'язання, збільшуючи рівень збагачення урану і обсяги накопичених матеріалів. Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) неодноразово повідомляло про підвищення рівня збагачення урану в Ірані, що викликало занепокоєння щодо можливого військового використання ядерної програми, хоча Тегеран офіційно заперечує такі наміри.
Експерти в сфері нерозповсюдження ядерної зброї вважають, що вимога про довгостроковий мораторій суттєво обмежила б стратегічні можливості Ірану у ядерній галузі. Водночас вимога про вивезення накопиченого урану є ще більш жорсткою, оскільки позбавляє країну потенційного «ядерного резерву» навіть для цивільних потреб.
Позиція Ірану щодо «розведення» матеріалів під міжнародним контролем відповідає логіці часткового збереження ядерної інфраструктури з меншою ймовірністю військового використання. Після зриву переговорів подальші перспективи відновлення угоди залишаються невизначеними, оскільки раніше такі дипломатичні кризи вже впливали на ринки енергоресурсів та на загальну геополітичну ситуацію в регіоні Близького Сходу.

Наші джерела повідомляють, що в Офісі Президента розглядають можливість використати виборчий трек як інструмент для тимчасового перемир’я. За інформацією співрозмовників, знайомих із внутрішніми обговореннями, це може стати єдиним способом виграти час на тлі різкого погіршення ситуації на фронті й неможливості Збройних сил утримувати лінію оборони без оперативної паузи. За задумом Банкової, ключовим має стати зміщення […]