США навмисно допустили витік інформації стосовно своїх претензій на Запорізьку АЕС

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За його словами, відбулися покращення з електропостачанням в Одеському регіоні: понад 60% споживачів заживлено. Водночас там найбільший масштаб уражень.

“Ми розраховуємо за кілька днів суттєво покращити ситуацію з графіками. Якщо говорити про повну відмову від них, то боюсь, що для такого прогнозу необхідно не дні, а тижні”, – розповів він.

Він додав, що енергетики працюють цілодобово в три зміни, щоб швидко здійснити всі ремонтні роботи.

Нагадаємо, графіки відключення повернулися в Україні після масованого ракетного обстрілу РФ 17 листопада.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Чи потрібне Україні своє вугілля, або куди рухається “зелений перехід”.

А почну я не з вугілля, а з прогнозу щодо споживання нафти, оскільки саме цей вуглеводень є ключовим енергетичним ресурсом, а ціна на нього та обсяг споживання — енергетичним бенчмарком.

Отже, прогноз щодо нафти від ОПЕК World Oil Outlook:

Загальний світовий попит на первинні енергоносії в умовному нафтовому еквіваленті збільшиться до 2050-го року на 24% або з тогорічних 301 млн умовних барелів на добу до більш ніж 374 млн.

Йдеться не тільки про нафту, а й про всі первинні енергоносії. Тобто споживання первинної енергії у світі продовжить зростати, попри технології.

Водночас нафта залишиться ключовим енергоносієм, попри зниження питомої ваги у світовому енергетичному балансі з 31% до 29,3%. Як бачимо, зниження дійсно суто умовне.

А глобальний попит на нафту до середини століття зросте в середньому на майже 18 млн бар. на добу з нинішніх базових 100-103 млн до більш ніж 120 млн бар. на добу.

У цьому контексті, важливим залишається питання впливу “зеленого переходу” на споживання первинних енергоресурсів у світі.

Зараз є два непримиренні табори: одні вважають, що “зелений курс” різко обвалить попит на викопне паливо, інші сміються з цієї гіпотези.

Моє ставлення до “зеленого курсу” приблизно таке.

Перехід на альтернативні джерела енергії, наприклад, на електромобілі, безсумнівно, скорочує попит на викопне паливо. Але лише в рамках загального всебільшого тренду попиту на енергію.

Тобто попит на енергетичні ресурси у світі збільшується швидше за технологічний прогрес “зеленого курсу” і, тим паче, швидше за реальну технічну готовність і масмаркет.

Другий золотий мільярд, який з’являється в Китаї, формує цей довгостроковий тренд зростання попиту на енергію.

Одна річ, коли на сім’ю з десяти осіб одна лампочка, а засіб пересування — велосипед, і зовсім інша, коли середній клас у Китаї (а це вже 400 млн осіб) прагне до західного стандарту споживання: квартира, дім, побутова техніка, кондиціонери, дві-три автівки на сім’ю, перельоти на відпочинок, масове споживання товарів та послуг, для виробництва яких знову ж таки потрібна енергія, і багато.

А в найближчому майбутньому в таких країнах, як Індія, Індонезія, В’єтнам, Малайзія та інших, з’явиться третій золотий мільярд.

Саме це і призводить до того, що споживання вугілля у світі, загалом, збільшується. Насамперед за рахунок Китаю: зростання з 12 ексаджоулів 1965 року до 136 у 2023-му. Тобто — більш ніж в 11 разів. Зараз Китай — це 56% світового споживання вугілля.

І це компенсувало зниження споживання вугілля в Європі, США та інших країнах світу від 40 до 25 ексаджоулів, тобто споживання вугілля у світі впало на 15 ексаджоулів.

Тобто сумарно, крім Китаю, світ скоротив споживання приблизно на 15 ексаджоулів, а Китай — збільшив на 124. У підсумку споживання не впало, а, навпаки, різко зросло.

І така ситуація зберігатиметься доти, доки у світовій економіці між основними економічними кластерами не вирівняється рівень життя.

Зелена енергія — дорога і її можуть дозволити багаті країни, а викопне паливо, особливо таке, як вугілля — дешеве і воно має попит у бідних.

Тобто, поки Азія не наблизиться до Європи за рівнем життя (здебільшого в особі своїх ключових кластерів, таких як Китай, Індія, Індокитай), попит на викопні види палива буде лише збільшуватися, а “зелений курс” буде лише виконувати роль “гальма” цього зростання.

Тому Україні, як бідній країні, (давайте називати речі своїми іменами) дуже небезпечно копіювати моделі поведінки розвинених країн, особливо в частині “зеленого курсу”.

І наше вугілля, як і наша нафта, природний газ і навіть торф, нам ще знадобляться. Хоча є ризик втрати наших вугленосних басейнів на сході країни, але вони ще залишаються на заході.

Український журналіст-розслідувач і ведучий телемарафону Євген Плінський висвітлив надзвичайно важливу проблему серйозних економічних втрат для бюджету України через нелегальну торгівлю тютюновими виробами. За його обчисленнями, розмір цих втрат складає приблизно 23 мільярди гривень щорічно. Плінський вказав на те, що проведені різними центрами дослідження, зокрема Kantar-Україна, “Економічна експертна платформа”, а також дослідження на замовлення антитютюнових організацій, згодні у показниках втрат через нелегальний тютюновий ринок. Плінський наголосив на тому, що два дослідження – Kantar-Україна та “Економічна експертна платформа” – показали, що близько 23-25% українського тютюнового ринку перебуває в тіні. Протилежно до цього, дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) на замовлення антитютюнової громадської організації “Життя” вказує на дещо нижчий рівень нелегального ринку – близько 13%. Плінський зауважив, що різниця у показниках може пояснюватися різницею в методологіях проведених досліджень. Він підкреслив необхідність технічного аналізу цієї різниці в методологіях. Плінський додав, що в усіх дослідженнях консистентно зазначаються втрати бюджету на рівні близько 23 мільярдів гривень. Зазначено, що згідно зі звітом аудиторської компанії KPMG, Україна є другим за величиною ринком у Європі за рівнем нелегальної торгівлі сигаретами, поступившись лише Франції. Згідно з останнім дослідженням Kantar, рівень нелегального ринку сигарет в Україні у 2023 році досяг 25,7% (станом на жовтень). В червні 2023 року цей показник становив 19,5%. Такий відсоток тіні є абсолютним рекордом за всю історію дослідження Kantar нелегальної торгівлі сигаретами в Україні, починаючи з 2011 року.

У висновках важливо підкреслити наступне:

• Нелегальна торгівля тютюновими виробами призводить до серйозних економічних втрат для бюджету України, щорічно складаючи близько 23 мільярдів гривень.

• Дослідження проведені різними центрами підтверджують високий рівень нелегального тютюнового ринку в Україні, що становить приблизно 23-25%.

• Різниця у показниках може пояснюватися різницею в методологіях проведення досліджень, але усі вони згодні щодо обсягів втрат для бюджету.

• Україна є другим за величиною ринком у Європі за рівнем нелегальної торгівлі сигаретами, що підкреслює важливість розгляду цієї проблеми на державному рівні.

• Застосування консистентних заходів для боротьби з нелегальною торгівлею тютюновими виробами є критично важливим для запобігання втратам бюджету та збереження громадського здоров'я.