США планують скоротити військову допомогу Україні у бюджеті на 2026 рік

У середу, 27 березня, Верховний Суд України планує розглянути касаційні скарги Кабінету Міністрів України та «ПриватБанку» у справі №757/7499/17. Ця справа відноситься до позову шести компаній-нерезидентів, які пов'язані з родиною Суркісів, до державного «ПриватБанку», Міністерства фінансів та Уряду, з вимогою стягнути з «ПриватБанку» суму майже 350 мільйонів доларів США. Пресслужба банку повідомляє, що розгляд цієї справи мав відбутися 20 березня, але був перенесений через звернення представника компаній-нерезидентів до двох із п'яти суддів колегії. Після нового призначення справи для розгляду двом іншим суддям, Вадиму Ігнатенку та Аллі Олійник, було назначено нову дату судового засідання – 27 березня. Варто відзначити, що Алла Олійник зараз перебуває на етапі відбору до Конституційного Суду України. Проте, опоненти банку знову заявили відвод нововизначеним суддям, пояснюючи це їхніми рішеннями на користь «ПриватБанку» у попередніх справах. Юристи банку наголошують, що такий відвод є вибірковим, оскільки в колегії є інші судді, які приймали рішення на користь банку, але до них відвод не заявлявся. Ця справа, відома як «справа офшорів Суркісів», розглядається з 2017 року і перебуває у Верховному Суді з 2020 року. Адвокати «ПриватБанку» наголошують на проведенні засідання з участю всіх сторін для доведення необґрунтованості оскаржуваного рішення. Проте суд не задовольнив їхні клопотання. «ПриватБанк» продовжує боротьбу за справедливість і верховенство права, наголошуючи, що ніхто в Україні не стоїть вище закону. Нагадаємо, що під час націоналізації «ПриватБанку» наприкінці 2016 року грошові кошти, розміщені компаніями-нерезидентами, пов'язаними з колишніми власниками банку, були включені до процедури bail-in, оскільки Національний банк України визнав родину Суркісів пов'язаними з «ПриватБанком». Окрім судового розгляду в Україні, компанії-нерезиденти, пов'язані з родиною Суркісів, намагаються отримати рішення також у суді на Кіпрі. Минулого року Центральний апеляційний господарський суд скасував постанову про визнання банкрутом ТОВ «Монтана-Естейт», яке раніше відоме як «Приватофіс». Крім того, «ПриватБанк» намагається відсудити 245 АЗС, які використовуються компаніями, що контролюються Ігорем Коломойським та його оточенням.

Висновки з вищезгаданої статті можуть бути наступними:

• Справа №757/7499/17, пов'язана з позовом компаній-нерезидентів, що мають зв'язок з родиною Суркісів, до «ПриватБанку», Міністерства фінансів та Уряду, продовжує бути актуальною та важливою для фінансової сфери України.

• Зміна дати розгляду справи через звернення до суддів колегії свідчить про значний інтерес сторін до вирішення конфлікту.

• Відвод нововизначеним суддям з боку опонентів банку підтверджує складність ситуації та напруженість в судовому процесі.

• «ПриватБанк» прагне захистити свої інтереси та довести необґрунтованість оскаржуваного рішення, підкреслюючи свою згодність з принципом верховенства права.

• Захід вперед вирішення справи може визначити долю великої суми грошей, що є об'єктом спору, а також вплинути на довіру до банківської системи України та її стабільність.

Розслідування поки що не надало жодних обвинувачень особам, які можуть мати відношення до загибелі військовослужбовців 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади у Запорізькій області. Незважаючи на інтенсивну роботу правоохоронних органів та спеціальних служб, розкриття цієї трагедії залишається поки що недосяжною метою. Влада обіцяє зробити все можливе для того, щоб привести винних до відповідальності та надати справедливого суду. Але доти, поки немає конкретних доказів та підтверджень, справа залишається в тумані невизначеності, а близькі та рідні загиблих воїнів продовжують чекати на справедливість.

“У цьому кримінальному провадженні проводиться комплекс слідчих (розшукових) та процесуальних дій з метою забезпечення повного, всебічного, ефективного та неупередженого дослідження обставин вчинення кримінальних правопорушень і закінчення досудового розслідування у розумні строки”, – йдеться в документі.

Розслідування триває за фактами державної зради і недбалого ставлення до військової служби. Журналісти, з матеріалів судового реєстру, дізналися, що слідчі ДБР вилучили мобільний телефон та два ноутбуки у командира реактивної артилерійської батареї.

“На цій техніці, як зазначає слідство, встановлено шпигунське програмне забезпечення, за допомогою якого міг статися витік інформації про місце розташування військовослужбовців 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Частина з них була задіяна у заході з нагородження до Дня ракетних військ і артилерії, коли Росія нанесла прицільний ракетний удар по українських захисниках”, – зазначається в матеріалі.

Також було допитано заступника командира розвідувальної роти з морально-психологічного забезпечення, який входив до кола військових, що знали про нагородження військовослужбовців 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади 3 листопада 2023 року.

За його словами, у середині жовтня 2023 року він зіткнувся з проблемами входу в акаунт у месенджері Signal, де пізніше публікувалися дані про нагороджених осіб. Свідок зазначив, що змінив сім-карту і увійшов до групи в Signal з новим номером. Він також звернув увагу на те, що в акаунті з його попереднім номером змінився нікнейм на “ivan75hz”, хоча він цього не робив. Наразі суд арештував телефон цього військового.

Крім того, щодо командира 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади полковника Дмитра Лисюка було складено протокол про військове адміністративне правопорушення за ч. 2 статті 172-16 Кодексу про адмінправопорушення (“Бездіяльність військової влади”). Військовослужбовцю закидалося те, що протягом 3-7 листопада 2023 року він не повідомив (ані усно, ані письмово) про загибель військових керівнику Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони. Таким чином командир бригади порушив дисциплінарний статут ЗСУ та внутрішні інструкції Міноборони, стверджує слідство, – додали журналісти.

Ця справа розвалилася в суді, оскільки прокуратура не зібрала достатньо доказів (не відібрала пояснень у полковника Лисюка, не вказала свідків). Нагадаємо, 4 листопада у 128-й бригаді сталася трагедія – окупанти завдали удару по українських військовослужбовцях в одному з прифронтових сіл Запорізької області під час шикування для вручення нагород із нагоди дня ракетних військ та артилерії.

У Закарпатській області оголошено триденну жалобу за загиблими воїнами. 128-ма бригада підтвердила загибель 19 воїнів через ракетний удар РФ. У ДБР повідомили, що Міноборони розслідує дії посадовців, які організували шикування бійців 128-ї бригади.