США посилюють військову підтримку України та передають озброєння для ударів у глибину росії

Кабінет Міністрів України затвердив нову Державну цільову національно-культурну програму, спрямовану на комплексний розвиток та ефективне функціонування української мови як державної у всіх сферах суспільного життя до 2030 року. Це важливий крок у зміцненні мовної політики держави та збереженні культурної ідентичності. Нова програма отримала підтримку через розпорядження Кабінету Міністрів від 15 березня 2024 року № 243-р. На реалізацію програми передбачено близько 7,8 мільярдів гривень, з яких 7,6 мільярдів гривень виділяються з державного бюджету, а 200 мільйонів гривень — з місцевих бюджетів.

Згідно з обґрунтуванням, рішення Конституційного суду України від 14 липня 2021 року вказало на використання Російською Федерацією "мовного питання" як інструменту геополітичної експансії. У документі підкреслено, що загроза українській мові є загрозою національній безпеці та існуванню держави. Факти лінгвоциду, виявлені після вторгнення Російської Федерації в Україну у 2022 році, підкреслюють цю загрозу.

Основними завданнями програми є:

Забезпечення доступності української мови у всіх сферах суспільного життя, включаючи освіту, мас-медіа, культуру та державну службу.Розвиток і підтримка української мови як національного надбання та засобу формування національної свідомості.Захист української мови від негативного впливу зовнішніх чинників, зокрема від пропаганди агресора та інформаційної війни.Стимулювання досліджень та наукових розробок в галузі лінгвістики та мовознавства для підвищення ефективності впровадження мовної політики.Проведення масових інформаційно-просвітницьких заходів для підвищення обізнаності громадян з питань мовної політики та важливості збереження української мови як символу національного єднання.Реалізація цієї програми буде сприяти зміцненню мовної самосвідомості громадян, підвищенню ролі української мови в суспільному житті та збереженню культурного різноманіття України.

Українська мова є одним із ключових складників національної ідентичності та культурного доробку українського народу. Затвердження нової Державної цільової національно-культурної програми, спрямованої на розвиток та зміцнення української мови, є кроком вперед у забезпеченні її захисту та просуванні як важливого елементу національного самовизначення. Виділення значних коштів на підтримку програми свідчить про серйозність намірів української держави щодо розвитку мовної сфери.

Програма передбачає широкий спектр заходів, спрямованих на підтримку та поширення використання української мови у всіх сферах суспільного життя. Особлива увага приділяється захисту мови від негативного впливу зовнішніх чинників та стимулюванню її вивчення та використання серед населення. Підтримка наукових досліджень у галузі мовознавства також є важливим кроком у покращенні мовної політики держави.

Враховуючи сучасні виклики та загрози, пов'язані з мовною сферою, прийняття цієї програми є важливим кроком у зміцненні мовної самосвідомості та культурної ідентичності українського суспільства. Реалізація програми до 2030 року сприятиме збереженню та розвитку української мови як символу національного єднання та різноманіття культурної спадщини України.

26 листопада Вищий антикорупційний суд ухвалив резонансне рішення щодо стягнення у власність держави майна, яким користувався голова Млинівської селищної ради Рівненської області Дмитро Левицький. За даними ухвали, загальна вартість конфіскованих активів оцінюється приблизно у 5,8 млн грн, що робить цю справу однією з найпомітніших у регіоні за останній рік.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила, що підставою для відкриття провадження стали матеріали, отримані від Національної поліції Рівненщини та результати перевірки, проведеної Національним агентством із запобігання корупції. Хоча САП офіційно не уточнила прізвище посадовця, джерела видання «Українська правда» підтвердили, що мова йде саме про Дмитра Левицького, який очолює Млинівську селищну раду.

Суд визнав необґрунтованим походження низки активів, оформлених на членів сім’ї чиновника:

• житлового будинку площею 230 кв. м і земельної ділянки майже 9 соток у центральній частині Рівного, які вартують близько 4,2 млн грн та були придбані тещою Левицького наприкінці 2019 року; • катера ціною майже 1 млн грн; • земельної ділянки площею 0,25 га; • спеціального вантажного автомобіля — усе це сім’я набула у 2023 році.

На думку суду, посадовець не зміг довести легальність походження коштів, необхідних для придбання майна, тому активи визнали необґрунтованими й вирішили конфіскувати.

Рішення ВАКС може бути оскаржене протягом 30 днів із моменту складення повного тексту судового вердикту.

Це не перший випадок, коли антикорупційні органи через суд домагаються конфіскації сумнівних активів чиновників. Раніше ВАКС визнав необґрунтованими понад 5,3 млн грн майна колишнього керівника Головного управління ДПС в Одеській області. Тоді під конфіскацію потрапили дві елітні автівки — Toyota Land Cruiser 200 (2018 р.) і Audi RSQ8 (2020 р.), куплені родиною ексчиновника за значно заниженими цінами — 300 тис. грн і 1,4 млн грн відповідно.

Ситуація, що склалася, викликає занепокоєння серед військових експертів та політиків. Вони застерігають, що нестача артилерійських боєприпасів може суттєво вплинути на хід бойових дій. Деякі аналітики навіть прогнозують можливість повторення так званого "снарядного голоду", який вже спостерігався раніше.

Тільки 12,5% можуть похвалитися виплатами, що перевищують 10 тисяч гривень. Цю інформацію оприлюднив Пенсійний фонд України.

Згідно з даними Фонду, в Україні налічується 10,26 мільйона пенсіонерів, а середній розмір пенсії становить 5 816,6 гривень. Розподіл пенсійних виплат виглядає наступним чином:

Ці цифри свідчать про значну нерівність у виплатах.

Згідно з інформацією Пенсійного фонду, найбільші пенсії отримують жителі столиці та кількох областей:

Найменші пенсії фіксуються у Тернопільській області, де середній розмір становить лише 4 436,4 грн.

На початок липня 2024 року ситуація з пенсіями в Україні залишається тривожною. Більшість пенсіонерів отримують виплати на межі бідності, а лише невелика частина має можливість жити на гідному рівні. Це підкреслює необхідність реформ у пенсійній системі та соціальній політиці для забезпечення гідного життя українських громадян похилого віку.

В Україні з початку 2025 року спостерігається активне залучення трудових мігрантів для заповнення вакансій у різних секторах економіки. Це стало результатом високого попиту на робочу силу в умовах постійного розвитку ринку праці, відновлення економіки після війни та браку кадрів у низці галузей. За словами Дмитра Дегтяра, співзасновника HRD-club, іноземці займають основні посади різноробочих, а також працюють фахівцями з логістики, водіями та зварювальниками.

Однією з причин цього тренду є значний дефіцит робочих рук у деяких галузях, зокрема в будівництві, сільському господарстві, а також у сфері транспорту та інженерії. В Україні активно залучають іноземців для заповнення вакансій, де немає достатнього числа місцевих працівників. Найчастіше роботодавці запрошують громадян з Індії, Пакистану, Узбекистану, а також з інших країн Південної та Східної Азії, оскільки ці працівники готові виконувати важку фізичну працю і часто мають необхідні професійні навички.

“Нас очікує цей потік. Він не буде масовий, але він вже є”, — зазначив експерт.

Водночас бізнес стикається з труднощами, адже процес оформлення іноземних працівників є довготривалим і складним, займаючи в середньому близько шести місяців.

Нагадаємо, що навіть після відкриття кордонів для мігрантів до України їхати захочуть не всі. Також експерт пояснив, які країни найбільше хочуть залишити українські біженці.