США стали лідером у світовому експорті нафти, обігнавши Росію

Головний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ України вкотре наголосив водіям на особливостях роботи системи обов’язкового технічного контролю (ОТК) транспортних засобів, а також уточнив, хто саме має проходити цю процедуру. Останнім часом багато водіїв продовжують помилково вважати, що технічний огляд можна здійснити безпосередньо у сервісному центрі МВС. Однак це не так: сервісні центри не займаються перевіркою стану автомобілів. Їхня основна роль полягає в веденні реєстру організацій, що мають право здійснювати ОТК, а також у нагляді за їх діяльністю.

Обов’язковий технічний контроль — це процес перевірки технічного стану транспортних засобів, що використовуються на дорогах загального користування. Його головна мета — забезпечити безпеку учасників дорожнього руху, знизити кількість аварій та зберегти екологічний стан навколишнього середовища, оскільки технічно несправні автомобілі можуть не лише створювати загрозу для людей, але й завдавати шкоди природі.

МВС нагадує, що обов’язковому техконтролю підлягає не кожен автомобіль в Україні. Йдеться про транспорт, який використовується у перевезеннях: вантажівки, автобуси, таксі, легкові авто, що возять пасажирів або вантажі за гроші, машини для перевезення небезпечних вантажів, а також причепи і напівпричепи. Власники звичайних легкових авто, які не використовуються для комерційних перевезень, як і мотоциклісти, зараз ОТК не проходять.

Періодичність перевірок залежить від призначення машини та її типу. Для легкових автомобілів, які заробляють на перевезеннях, а також для невеликих вантажівок масою до 3,5 тонни, огляд проводиться раз на два роки. Вантажний транспорт більшої маси і таксі мають проходити техконтроль щороку. Найжорсткіші вимоги встановлені до перевізників небезпечних вантажів — такі авто перевіряють двічі на рік, адже ризики від їхньої несправності вищі. Після проходження перевірки власник отримує офіційний протокол технічного стану транспортного засобу із вказаним результатом та датою наступного контролю. Якщо виявлено несправності, це фіксують окремим актом, і машину допускають до повторної перевірки лише після усунення проблем.

У сервісному центрі звертають увагу, що зараз є можливість перевірити дійсність протоколу онлайн. На офіційному сайті Головного сервісного центру МВС працює сервіс «Перевірка дійсності протоколу ОТК», де можна ввести дані документа і переконатися, що він не фейковий чи анульований. Це важливо і для самих перевізників, і для замовників послуг.

Процедуру проходження технічного контролю проводять не поліцейські і не працівники сервісних центрів, а уповноважені пункти ОТК — суб’єкти господарювання, внесені до державного реєстру. Саме вони проводять огляд, роблять виміри, формують протокол. При цьому зараз процес перевірки обов’язково супроводжується фото- та відеофіксацією. Це зроблено для прозорості — щоб унеможливити «паперові огляди» без реального виїзду авто на стенд.

У 2025 році в правила ОТК внесли кілька змін. По-перше, скоротили перелік документів, які потрібні для акредитації пунктів перевірки, щоб чесним операторам було простіше працювати офіційно. По-друге, оновили порядок фото- та відеофіксації, зробивши вимоги більш чіткими, аби потім можна було довести, що конкретний автомобіль справді проходив перевірку в конкретний час. По-третє, запровадили механізм анулювання протоколів технічного контролю. Це означає, що якщо згодом з’ясується, що перевірка була формальною або проведеною з порушеннями, документ можуть визнати недійсним.

Сервісний центр МВС підкреслює: роль держави — не просто видати талон, а гарантувати, що на дорозі їдуть технічно справні й безпечні машини, особливо ті, що щодня перевозять людей, вантаж і небезпечні матеріали. Актуальний перелік пунктів, які мають право проводити ОТК, доступний на сайті МВС для кожного регіону.

Якщо коротко: пройти техогляд можна не де завгодно, а лише в офіційно уповноваженому пункті; сервісний центр МВС сам огляд не робить, але контролює систему; а перевірити свій протокол тепер можна онлайн.

У п’ятницю, 17 травня, Президент України Володимир Зеленський підписав законопроект, який має потенціал перетворити динаміку військової служби в країні. Цей закон дозволяє засудженим особам на добровільній основі вступати до складу армії. Йдеться про історичний крок, який відкриває можливості для певних категорій засуджених та ув'язнених в Україні, а саме тих, хто має бажання та здатності вступити на службу в умовах воєнного стану.

Згідно зі змістом закону, засудженим, які згодяться вступити на військову службу, надається можливість умовно-дострокового звільнення від відбування покарання. Проте це рішення не є автоматичним, адже вирішує його суд. Така ініціатива вимагає ретельного розгляду кожного випадку, зокрема з урахуванням характеру злочину та психологічного стану засудженого.

Міністерство оборони вже розробило плани залучення мобілізованих ув'язнених до спеціальних військових підрозділів. Крім того, кандидати повинні успішно пройти військово-лікарську комісію та мати підтримку командування. Відомо, що не всі засуджені будуть придатні для цієї форми служби, оскільки існують обмеження, які виключають участь у мобілізації за певними категоріями злочинів, такими як загроза національній безпеці або умисне вбивство з особливою жорстокістю.

Станом на 15 травня 2024 року в Україні перебуває 27 471 засуджений, серед яких 1538 жінок. За даними опитування, проведеного у квітні, приблизно 4,5 тисячі засуджених виявили бажання вступити до армії в обмін на умовно-дострокове звільнення. Раніше, голова Міністерства юстиції, Денис Малюська, зазначав, що в Україні може бути від 10 до 20 тисяч засуджених, яких можна мобілізувати на військову службу за контрактом. Цей закон створює нові можливості для реабілітації засуджених та водночас посилює обороноздатність країни, використовуючи їх потенціал у важливій справі захисту національної безпеки.

У результаті підписання законопроекту Президентом України Володимиром Зеленським відкривається нова можливість для засуджених осіб добровільно приєднатися до армії, отримати умовно-дострокове звільнення від відбування покарання та зробити вагомий внесок у захист національної безпеки країни. Закон передбачає ретельний відбір кандидатів та урахування характеру їхніх злочинів, що є важливим кроком у забезпеченні безпеки військових підрозділів. Згідно зі статистикою, значна кількість засуджених виявила бажання вступити до армії, що свідчить про високий рівень зацікавленості та підтримки цієї ініціативи серед населення. Таким чином, цей закон не лише сприятиме соціальній реабілітації засуджених осіб, але й покращить обороноздатність країни, залучаючи їх досвід та потенціал у справі захисту національних інтересів.