США вперше поставили скраплений газ в Україну

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Голова Секретаріату Ради підприємців при Кабінеті міністрів, економіст Андрій Забловський, у коментарі ТСН зазначив, що у липні фізичні особи продали валюти на 1,658 млрд доларів, а купили на 2,275 млрд. Чиста купівля становила 1,117 млрд доларів, що на 145 млн доларів більше, ніж у червні. Забловський висловив сумнів щодо доцільності таких операцій, оскільки курс валюти зростав у серпні, що може призвести до збитків для тих, хто купував валюту у липні.

Член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин радить зосередитися на інвестиціях у гривневі облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). За його словами, облігації є вигіднішими за гривневі депозити, які мають обмежені відсотки. Прибутковість ОВДП варіюється від 13% річних для паперів з терміном погашення через 4 місяці до 16% для паперів з погашенням у 2026 році. Пендзин також наголосив, що прибуток з ОВДП не оподатковується, хоча може з’явитися новий військовий збір, що збільшить податкове навантаження.

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин вважає, що кращим часом для купівлі валюти був кінець липня, коли долар подешевшав. Водночас, експерти прогнозують, що цього тижня курс долара в Україні не перевищить 42 гривні. Коливання курсу можуть бути незначними, але аналітики очікують, що валюта не буде залишатися стабільною.

У травні в Україні спостерігалася значна мобілізація громадян, що виявилася ефективною та активною, порівняно з попередніми місяцями. Інформацію про це надав у рамках брифінгу секретар Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони й розвідки Роман Костенко. Такий ріст активності громадян свідчить про зростання усвідомлення суспільства щодо важливості національної безпеки та обороноздатності країни. Виявлення такого зацікавлення та готовності до дій сприяє утвердженню стабільності та безпеки в Україні. Це важливий крок у напрямку консолідації суспільства та підвищення його відповідальності перед державою.

Костенко відзначив, що травень 2024 року став найпродуктивнішим місяцем у плані мобілізації з початку 2023 року. Він зазначив, що серед факторів, які сприяли посиленню мобілізації, було набрання чинності нового закону, а також зростання свідомості громадян.

“Я вважаю, що багато людей, які хотіли мобілізуватися в період розробки закону, чекали на умови, і в травні вони вирішили вступити до війська”, – сказав він.

Костенко також висловив думку, що ефективність нового закону про мобілізацію можна буде оцінити безпосередньо в армії вже через кілька місяців.

Також стало відомо, що Кабінет Міністрів України розширив можливості бронювання від мобілізації для працівників підприємств оборонно-промислового комплексу.

Деякі медіа висловлюють занепокоєння щодо ролі Стефурака в певних урядових рішеннях. Зокрема, його ім'я згадується в контексті обговорень навколо Єдиної державної автоматизованої паспортної системи (ЄДАПС).

Стефурак родом із Рогатині Івано-Франківської області. Потрапив до команди голови уряду завдяки родинним зв’язкам: його мати – Марія Савка працювала першим заступником голови Івано-Франківської ОДА в той час, коли її очолював Денис Шмигаль.

До того, як потрапити до команди Шмигаля, Стефурак працював у агрохолдингу “Укрлендфармінг” Олега Бахматюка, зокрема в торговій мережі “Фаворит” та наглядових радах інших пов’язаних з ним компаній. Під управлінням Стефурака компанії агромагната намагалися обійти тендерні правила на постачання продуктів харчування, за що були оштрафовані Антимонопольним комітетом.

Також Сергій Стефурак, будучи директором однієї з фірм Бахматюка, засудив збанкрутілий банк самого ж Бахматюка, з метою отримати відшкодування збитків від Фонду гарантування вкладів, що однозначно є шахрайством. Тож не дивно, що наші співрозмовники в Кабміні називають Стефурака “лобістом Олега Бахматюка” в уряді Дениса Шмигаля.

В контексті функціоналу Сергія Стефурака в команді Дениса Шмигаля, варто також згадати зв’язки Стефурака з нині покійним Андрієм Іванчуком. Іванчук відомий тим, що представляв інтереси російського “Лукойлу” після формального продажу його активу в Івано-Франківській області – заводу “Карпатнафтохім.

Андрій Іванчук також мав відношення до мереж магазинів Duty Free, якими володів разом із партнером Артуром Гранцем, власником видання Forbes. Гранцу часто приписують зв’язки з росіянами через ігорний бізнес та спробу продати Forbes Україна російському православному олігарху Костянтину Малофєєву. Нагадаємо, що Сергій Стефурак, як радник Дениса Шмигаля з економічних питань, має вплив тому числі на фіскальну і митну політику, що пов’язана з діяльністю Duty Free.

Також цікаво, що весною минулого року прем’єр-міністр Денис Шмигаль та його найближчий радник Сергій Стефурак заблокували роботу Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ), шляхом навмисного не призначення четвертого члена комісії, що автоматично призвело до відсутності кворуму та неможливості прийняття рішень. Як наслідок, КРАІЛ не міг позбавляти ліцензій компанії, які були повязані з РФ та потрапили до санкційного списку. Як зазначають учасники ринку, така ситуація була вигідна одному з бенефіціарів «Vbet» Артуру Гранцу.

У серпні 2023 року в медіа розгорівся скандал, через ймовірне лобіювання Сергієм Стефураком повернення корупційних схем середини 2000-х років, пов’язаних із концерном ЄДАПС.

ЄДАПС – це консорціум-монополіст часів Януковича, через який здійснювався друк усіх можливих документів країни, починаючи з паспортів громадян закінчуючи акцизними марками. Він мав природно величезну корупційну складову, активно працюючи на поповнення чорної каси “сім’ї” екс-президента.

Сьогодні ЄДАПС має назву “Industrial Innovation Group”, а його філіал в Україні – “Поллі-Сервіс”. “Industrial Innovation Group” презентує себе як нового гравця на ринку. Але чи так це насправді?

Скандально відомий співвласник ЄДАПС Юрій Сидоренко, який неодноразово переховувався від правоохоронців різних країн і мав бізнес у Москві, офіційно вийшов зі структури компаній в 2017 році. Замість нього власниками стали двоє давніх менеджерів ЄДАПСу, низка офшорок і громадянин Арабських Еміратів, де “ожив” консорціум.

Але вже у 2018-му одна з компаній цієї імперії, патентуючи в ЄС свій черговий винахід, вказала особисто Сидоренка серед винахідників. Варто відзначити, що наразі дана інформація видалена.

Крім того, у 2021-му в одній з митних декларацій “Industrial Innovation Group” на товар, відправлений до Женеви, отримувачем була вказана людина на ім’я “M Sidorenko”. Це може бути дочка бізнесмена Марія.

Компанію “Поллі-Сервіс”, яка постачає матеріали для всіх монополізованих сфер, суспільству представляють українським виробником.

Та бізнес-імперія, до якої входить цей нібито вітчизняний виробник критично важливих для України документів, уже після вторгнення в Крим і на Донбас, незадовго до повномасштабної війни, не цуралась вести бізнес з Росією. Останні угоди з компаніями з РФ, які збереглись у міжнародній базі імпорту-експорту ImportGenius, датовані груднем 2021-го року.

Серед непублічних власників ЄДАПСу, як встановили журналісти, міг бути проросійський політик Віктор Медведчук. А за часів Януковича консорціум зводив храм Російської православної церкви в Еміратах.

Починаючи з 2021 по 2023 рік за участі Сергія Стефурака уряд Шмигаля ухвалив низку рішень, що дозволили ЄДАПС повернутися на ринок. Зокрема, змінились вимоги до паспортів, водійських посвідчень, техпаспортів українців, було введено монополію на виробництво нотаріальних бланків та повернено голограму на акцизну марку.

Матеріали для всіх цих виробництв наразі постачає лише вищезгадана компанія “Поллі-Сервіс”, пов’язана з росіянами та колишнім ЄДАПС. Нагадаємо, що тільки за 2021-2023 роки ЄДАПС отримав державних контрактів на суму щонайменше 2,3 млрд гривень.

Але повернення Сергієм Стефураком та Денисом Шмигалем корупційних схем часів Януковича по друку державних документів, в умовах повномасштабного вторгнення, крім значних корупційних ризиків, несе також і ризики для української державності.

Правоохоронці почали масово виявляти підроблені документи, які практично не відрізняються від оригінальних. Не важко здогадатись, що такого роду документи крім криміналітету цікаві також російським спецслужбам. Тож питання повернення ЄДАПС, це не тільки про корупцію, але і про державну безпеку.