США вперше поставили скраплений газ в Україну

Вищий антикорупційний суд України ухвалив рішення про конфіскацію активів родини колишнього виконуючого обов’язки начальника Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Артема Требесова. Суд визнав необґрунтованими два елітні автомобілі, що належали родині чиновника, і постановив передати їх в дохід держави. Загальна вартість цих транспортних засобів складає понад 4,85 мільйона гривень.

Йдеться про автомобілі BMW X6 2023 року випуску та Toyota Camry Hybrid 2022 року. Один із цих автомобілів буде безпосередньо конфіскований, а за інший суд зобов’язав стягнути грошовий еквівалент вартості. Це рішення є частиною боротьби з корупцією та спрямоване на забезпечення законності у використанні державних ресурсів.

Відповідне рішення ухвалила колегія суддів ВАКС у складі Тимура Хамзіна, Сергія Мойсака та Віри Михайленко.

Як встановив суд, у 2023–2024 роках, коли Артем Требесов очолював районний ТЦК та паралельно виконував обов’язки начальника Харківського обласного ТЦК, його близькі особи оформили на себе два дорогі автомобілі. Водночас офіційні доходи родини не дозволяли здійснити такі придбання законним шляхом.

Національне агентство з питань запобігання корупції провело моніторинг способу життя посадовця та дійшло висновку, що джерела походження коштів на купівлю BMW та Toyota не підтверджені. Зібрані матеріали стали підставою для звернення до суду та подальшого визнання активів необґрунтованими.

У ВАКС наголосили, що рішення ухвалено в межах цивільної процедури конфіскації необґрунтованих активів, яка не потребує обвинувального вироку у кримінальній справі. Таким чином, елітні автомобілі родини ексочільника Харківського обласного ТЦК перейдуть у власність держави.

Останнім часом кібер-злочинці в Україні стали все більш винахідливими у своїх шахрайських схемах. Якщо раніше вони використовували підступні методи, маскуючись під співробітників банків для обдурювання пенсіонерів, то останнім часом вони вирішили використати навіть найбільш чутливу тематику — допомогу від ООН. Малозабезпечені верстви населення, здебільшого пенсіонери, стали головними жертвами цих кибер-аферистів.

За даними Національної поліції, зловмисники активізували свою діяльність у месенджерах, зокрема у Viber, розсилаючи масові повідомлення про міжнародну благодійну допомогу для населення України. У звичайних смс та у месенджері Viber потенційні жертви отримували пропозиції отримати фінансову допомогу від ООН на певну суму. Для отримання цієї допомоги, людям пропонувалося перейти за посиланням у повідомленні та зв’язатися з "уповноваженим працівником Ощадбанку". Зловмисники, виступаючи в ролі співробітників банку, просили потерпілих назвати персональні дані своєї банківської картки та CVV-код, після чого із зазначених карток знімали всі гроші.

Згідно з інформацією, надійшлою до столичної поліції, за останні дні до правоохоронців звернулися кілька потерпілих з Печерського району Києва, повідомивши про крадіжку грошей з їхніх банківських рахунків загалом на суму близько 60 тисяч гривень. У всіх випадках злочинці надіслали жертвам повідомлення про фінансову допомогу від ООН та надали посилання на сайт для подальших інструкцій. Після цього, під приводом перевірки особистих даних, шахраї, видаючись за співробітників банку, отримували доступ до банківських карток потерпілих та знімали гроші.

Національна поліція розпочала розслідування за статтею 190 Кримінального кодексу України, яка передбачає покарання за шахрайство, вчинене з використанням електронно-обчислювальної техніки, навіть у воєнний час. У разі виявлення шахрайського call-центру, зловмисникам загрожує до 8 років позбавлення волі.

Висновки стосовно цієї статті є такі:

• Кібер-злочинці постійно вдосконалюють свої шахрайські схеми, використовуючи навіть найбільш чутливі теми, такі як благодійна допомога від ООН, для обдурювання малозабезпечених верств населення, зокрема пенсіонерів.

• Національна поліція активно розслідує подібні випадки та вживає заходів для припинення діяльності кібер-злочинців, оскільки це загрожує фінансовій безпеці громадя

Єврокомісія пропонує розглянути питання щодо прискорення передачі Україні прибутку зі заморожених російських активів і спрямувати його на закупівлю військової техніки, замість використання на післявоєнне відновлення. За інформацією Financial Times, це випливає з ще не опублікованого проєкту рішення. Якщо таке рішення буде прийняте найближчим часом, перший транш може бути переданий в липні. Загалом до кінця цього року може бути виділено 2-3 мільярди євро, а до 2027 року — понад 20 мільярдів. Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн закликала спрямувати ці кошти на військову підтримку, проте це може зустріти опір кількох країн, зокрема Угорщини. Згідно з пропозицією Брюсселя, 97% чистого прибутку від заморожених російських активів, збережених в інвестиційному фонді Euroclear, мають бути передані до бюджету Європейського Союзу. Ці кошти потім будуть виплачуватися щокварталу або двічі на рік і "можуть бути використані на користь України відповідно до різних домовленостей". Проте план ЄС не має обов'язкової сили, і майже 4 мільярди євро накопиченого прибутку залишаться в Euroclear, головним чином для покриття судових витрат у зв'язку з судовими розглядами з Росією, які завалили фонд позовами.

У висновках до цієї статті варто відзначити, що Єврокомісія розглядає можливість прискорення передачі Україні прибутку зі заморожених російських активів та його спрямування на закупівлю військової техніки. Пропозиція передбачає передачу коштів до бюджету ЄС, а потім використання їх на користь України згідно з узгодженими умовами. Однак цей план може стикається з опором деяких країн, включаючи Угорщину. Важливо також відзначити, що план Єврокомісії не має обов'язкової сили, і частина коштів може залишитися у фонді Euroclear на покриття судових витрат у зв'язку з судовими розглядами з Росією.

Депутат місцевої ради від партії «Рідний дім» із Березнянської громади, якого у політичних кулуарах давно знають за прізвиськом Борщ, опинився в епіцентрі резонансного кримінального скандалу. За даними з неофіційних, але поінформованих джерел, мова йде про організацію схеми систематичного викрадення пального, призначеного для потреб Збройних сил України та прикордонної служби. Обсяги зловживань, за попередніми оцінками, були настільки значними, що їх уже називають промисловими, а завдані збитки — серйозним ударом по державному бюджету та обороноздатності країни.

Зібрана інформація свідчить, що схема діяла не епізодично, а протягом тривалого часу, із залученням кількох ланок — від оформлення документів до фактичного вивезення та перепродажу пального. Саме це викликає особливе обурення у суспільстві, адже йдеться про ресурси, критично важливі для військових під час війни. Правоохоронні органи, за словами джерел, уже перевіряють причетність інших осіб та аналізують фінансові потоки, пов’язані з цією діяльністю.

Окремо виділяється депутат Чернігівської міської ради Сергій Кирієнко, який організував незаконне вивезення чоловіків призовного віку за кордон через власну громадську організацію. Ці факти свідчать про системні зловживання та корупційні схеми у партії «Рідний дім».

Правоохоронці наразі перевіряють усі епізоди діяльності депутатів та масштаби завданих збитків, а журналісти продовжують документувати порушення.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

На призначення уже відреагували ряд активістів. Зокрема, керівник Центру протидії корупції Віталій Шабунін зазначив, що якщо раніше можна було припустити, що «Федорова викинули з закупівлі дронів, щоб пиляти 50 млрд грн ДССЗЗІ, то зараз це можна вже стверджувати».

«Тепер 50 млрд грн на дрони витрачатиме Замлинський, який покривав корупцію в закупівлях Резнікова і підтримував політику останнього не купувати мавіки. Я так розумію, що Зеленський/Єрмак вважають, що з дроновою темою Замлинський справиться краще Федорова», – зазначив Шабунін.

Нагадаємо,15 листопада, уряд звільнив із посади керівника ДССЗЗІ Юрія Мироненка, який очолював відомство після скандального затримання попереднього керівника Держспецзв’язку Юрія Щиголя. Останній підозрююється у створенні корупційної схеми при закупівлі програмного забезпечення та заволодіння 62 млн гривень. Також того ж дня було звільнено і заступника голови ДССЗЗІ Олександра Потія.