Понеділок, 31 Серпня, 2026

США вичерпали значну частину запасів ракет Patriot під час конфлікту з Іраном

Важливі новини

У Харкові виявили завищення цін на благоустрій ліцею №105

У серпні 2025 року Управління освіти Шевченківського району Харкова уклало договір із КП “Харківське ремонтно-будівельне підприємство” на 1,41 млн грн. Мова йде про благоустрій території ліцею №105 на вулиці Данилевського, 36, де паралельно триває будівництво підземної школи. Згідно з документацією, підрядники мають укласти травмобезпечне покриття, прокласти геотекстиль, насипати мармурову крихту та облаштувати подвір’я. Витрати офіційно […]

ЄС офіційно стане частиною Спеціального трибуналу проти Росії

Цього тижня Європейський Союз укотре підтвердив свій намір приєднатися...

Курс МОЗ під керівництвом Ляшка: від регулятора до зручного інструмента ринку

Міністерство охорони здоров’я України за останні роки дедалі частіше опиняється в центрі критики через зміну власної ролі в системі охорони здоров’я. Відомство, яке традиційно мало б виконувати функції жорсткого державного регулятора та гаранта безпеки пацієнтів, усе більше асоціюється з платформою, що створює комфортні умови для великих фармацевтичних компаній. На тлі заяв про реформи та модернізацію з’являється відчуття, що ключові рішення ухвалюються не публічно й не завжди в інтересах суспільства.

Замість комплексних змін у системі контролю якості ліків, ціноутворення та доступності медичних послуг суспільство спостерігає низку рішень, які виглядають фрагментарними та вигідними передусім великим гравцям ринку. Скандали, що супроводжують діяльність МОЗ, поступово складаються в логічний ланцюг, формуючи уявлення про певну управлінську модель. У цій моделі держава ніби відходить на другий план, поступаючись місцем корпоративним інтересам.

Паралельно МОЗ демонструє повну пасивність щодо цінової політики фармвиробників. Зокрема, компанія Фармак ігнорує президентські укази про стабілізацію вартості ліків і продовжує підвищувати ціни. Реальна структура собівартості та маржі залишається закритою, тоді як дистрибуція фактично зосереджена у двох афілійованих операторів — БаДМ та Оптима-Фарм, які контролюють понад 85% оптового ринку.

Фінансові показники цих структур лише підтверджують картельну модель. За останні чотири роки дохід «БаДМ» сягнув 67,8 млрд грн, а прибуток зріс у 3,5 раза. «Оптима-Фарм» за цей самий період збільшила прибуток у 11 разів — до 3,57 млрд грн. Навіть штрафи Антимонопольний комітет України у розмірі 4,8 млрд грн виглядають непропорційними до отриманих надприбутків і не змінюють правил гри.

Окреме, найбільш токсичне питання — присутність продукції «Фармак» на ринку Росії та на тимчасово окупованих територіях. Попри публічні заяви про припинення будь-яких зв’язків, українські ліки продовжують з’являтися у державі-агресорі через мережі посередників у Білорусі, Туреччині, країнах ЄС та офшорні ланцюги. МОЗ не демонструє жодної публічної реакції на ці факти.

Віктор Ляшко прийшов у міністерство з риторикою змін і реформ, але фактично став обличчям втрати МОЗ своєї регуляторної ролі. За його каденції міністерство системно толерує фармацевтичні картелі, закриває очі на ціни та допускає схеми, що прямо суперечать національним інтересам у воєнний час. Це вже не серія помилок, а ознаки системного захоплення державного органу приватними інтересами — з прямими наслідками для здоров’я і безпеки пацієнтів.

Загроза шпигунства з боку іноземних спецслужб в Україні

В Україні нещодавно викрили агентку білоруського КДБ, яка діяла під прикриттям журналістської діяльності та намагалася отримати доступ до одного з підрозділів української військової розвідки. За інформацією правоохоронних органів, затримана — 35-річна громадянка Білорусі, яка співпрацювала з білоруськими спецслужбами з 2015 року. Для маскування своїх дій вона використовувала роль журналістки та мала досвід роботи з медіаресурсами проросійської спрямованості.

За даними слідства, жінка намагалася зібрати конфіденційну інформацію про українські військові операції та структури розвідки. Вона активно контактувала з певними колами в Україні, щоб отримати доступ до закритих даних, а також використовувала професійні зв’язки, що створювали вигідний фасад легальної діяльності. Співробітники українських спецслужб відзначають, що така діяльність є частиною системної роботи білоруських спецслужб щодо збору розвідувальної інформації в Україні.

Слідство встановило, що агентка збирала інформацію про громадян Білорусі та Росії, які воюють на боці України, а також цікавилася діяльністю іноземних дипломатичних представництв у Києві. Отримані дані вона передавала кураторам з білоруських спецслужб.

Під час затримання у жінки вилучили мобільний телефон і диктофон, на яких зберігалися матеріали з конфіденційною інформацією, зокрема записи розмов та нотатки з розвідувальними даними.

Наразі затримана перебуває під вартою. Їй інкримінують шпигунство та державну зраду. У разі доведення вини їй загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Костянтин Бондарєв: Тіньовий господар Київщини

Однак останнім часом репутація Бондарєва зазнала серйозних ударів. З'явилися звинувачення, які викликали значний суспільний резонанс та призвели до втрати довіри частини його електорату. Ці звинувачення стосуються можливої участі у сумнівних фінансових операціях та неналежного поводження з документацією.

До цих титулів варто додати неофіційний – “реальний господар Київщини”. За нашими даними, наразі на нього заведено кримінальну справу №42023000000001423. Джерела розповіли, що Бондарєва підозрюють у підробці адміністративних документів. Цей факт, міжнародні запити на його пересування і рахунки все одно не заважають йому пересуватися світом. При цьому на машинах Бондарєва кордон перетинають його родичі, друзі, ділові партнери і навіть молоденькі моделі.

Загалом нам відомо про 73 факти перетину українського кордону Бондарєвим і його оточенням із січня 2023 року по червень 2024 року. Для перетину кордону використовували автівки, що належать Бондарєву та його родині, а саме: LEXUS AI2400OT, Porsche KI7777HA, Toyota КА0667EP, Suzuki АI6404PE, Volvo КА0470ХМ, Mersedes Benz BO5955BO.

Сам Бондарєв для виїзду з України використовує дипломатичний паспорт DU004461. На якій підставі Бондарєв під час війни виїжджав із країни, ми не знаємо. Формально він не мав права залишати країну, оскільки не має жодного стосунку до міжнародного порядку денного країни або благодійних фондів. Для перетину кордону Бондарєв використовував дві машини – LEXUS і Toyota. За нашими даними, 10 червня і 16 червня чиновник залишав територію України через пункти пропуску Корчова-Краковець і Зосин-Устилуг.

Його дружина – Тетяна Шейнич (02.08.1976 р.н.) покидала країну на машинах LEXUS і Toyota, використовуючи закордонний паспорт FU020781. При цьому жінка має посвідку на проживання (RR0366364) у Словаччині. Однак найцікавіше, що 17 листопада 2023 року польською стороною Шейнич було пред’явлено звинувачення у зв’язку з використанням паспорта громадянина України з підробленими прикордонними штампами. Незважаючи на це, 19.12.2023 і 04.01.2024 Тетяна була зафіксована на прикордонних переходах. Останній був на пункті Долгобичів-Угринів.

Донька – Бондарєва Анастасія (19.05.2003 р.н.), закордонний паспорт FX137391. Має посвідку на проживання в Нідерландах. Кордон перетинала на LEXUS, Porsche і на поїзді. Друга донька Маргарита (02.07.2000 р.н.), закордонний паспорт FB961514. Для виїзду використовувала LEXUS, Toyota, Suzuki і Volvo. Крім того, користувалася поїздом.

Але не тільки родичі Бондарєва виїжджали з країни. За нашими даними, друзі сім’ї Віктор (23.01.1970 р.н., паспорт FU546631) і Сніжана Лебідь (07.12.1983 р.н., GC782070) користувалися машинами Бондарєва Toyota і Mersedes Benz для виїзду. Віктор Лебідь є чоловіком призовного віку. Однак це зовсім не заважало йому перетинати кордон.

Поряд із цим, партнер Бондарєва по “Банку Велес”, який закрили у 2015 році, Андрій Павлов (13.06.1970 р.н., паспорт FY702576) також використовував LEXUS Бондарєва для перетину кордону. Здебільшого залишав Україну на поїзді. Мабуть, колишні акціонери “Велеса” стали жити дуже скромно.

Також нам стало відомо, що двоє молодих людей призовного віку – Гліб Ханник (13.06.1994 р.н., паспорт FG021147) і Андрій Харківський (03.05.1996 р.н., паспорт FG793977) перетинали український кордон. Ймовірно, це водії Бондарєва. Адже з ними цього дня (21.01.2023) також перетинали кордон сам Бондарєв, його дружина, доньки, а також Віктор і Сніжана Лебідь.

Тепер переходимо до найцікавішого. На LEXUS Бондарєва на одному з прикордонних пунктів засвітилася й українська модель Аліса Стрижак (29.05.1993 р.н., закордонний паспорт GD616819). Дивно, але дівчина з таким самим ім’ям і роком народження фігурує у списках політичної партії “Патріоти Волині”. Але про її політичну кар’єру немає жодних даних. Натомість, судячи з її сторінки в Instagram, підкорювачка політики перебуває виключно за кордоном. При цьому вона підписана на Бондарєва в Instagram.

За інформацією CNN, збройні сили Сполучених Штатів Америки зазнали серйозного зниження запасів ракет-перехоплювачів у процесі останніх бойових дій з Іраном. Джерела видання вказують, що в результаті активного використання озброєнь протягом декількох тижнів американські військові могли витратити від 45% до 50% своїх запасів ряду високоточних ракет, серед яких також були перехоплювачі для системи протиповітряної оборони.

Аналітики зазначають, що найбільше постраждали ракети для системи Patriot і перехоплювачі комплексу THAAD, призначені для нейтралізації балістичних ракет на великій висоті. CNN підкреслює, що такі темпи споживання боєприпасів можуть призвести до "негайного ризику" нестачі військових засобів у випадку нового великомасштабного конфлікту. Експерти попереджають, що навіть короткочасне інтенсивне використання високотехнологічної системи протиповітряної оборони може швидко вичерпати запаси, які формувалися протягом багатьох років.

Оцінки, на які посилається CNN, свідчать про те, що США могли використати майже половину запасів THAAD і близько 50% ракет-перехоплювачів Patriot. Ці дані, за словами співрозмовників, відповідають внутрішній інформації Пентагону, яка не була офіційно оприлюднена.

Фахівці з Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) підкреслюють, що проблема полягає не лише у величині витрат, а й у темпах відновлення запасів. Навіть при укладенні нових контрактів на збільшення виробництва, процес виготовлення сучасних ракет-перехоплювачів займає від трьох до п'яти років. Це означає, що швидко компенсувати витрачені ресурси стане неможливим.

Експерти зазначають, що наразі США мають достатні запаси для обмежених військових операцій. Проте, у разі тривалого конфлікту або одночасних криз в різних регіонах, ситуація може ускладнитися. Окрему стурбованість викликає здатність США вести бойові дії проти держави, яка рівна за потужністю, як, наприклад, Китай, де ймовірна інтенсивність ракетних атак значно вища.

У випадку ескалації конфлікту уряд США може зіткнутися з необхідністю пріоритизації використання систем протиповітряної оборони, що, у свою чергу, вплине на безпеку як власних збройних сил, так і союзників. Дефіцит боєприпасів уже має зовнішні наслідки, зокрема, деякі європейські країни отримали попередження про можливі затримки з постачанням американських озброєнь через високі навантаження на виробництво.

Ця проблема також стосується країн, що покладаються на американські системи протиповітряної оборони. Президент України Володимир Зеленський раніше відзначав, що глобальні конфлікти негативно впливають на доступність перехоплювачів для систем Patriot, які є критично важливими для української ППО.

Міністерство оборони США вже уклало ряд контрактів з оборонними підприємствами з метою збільшення виробництва ракет. Проте, навіть у разі модернізації виробничих ліній, темпи залишаються обмеженими через технологічні складнощі та нестачу компонентів. Сучасні системи ППО вважаються одними з найбільш дорогих та технологічно складних у світі, отже, їх масове виробництво неможливе у короткі строки.

Ситуація, про яку йдеться у CNN, демонструє структурну проблему сучасних військових конфліктів: інтенсивність бойових дій зростає швидше, ніж можливості оборонної промисловості їх компенсувати. Витрата значних запасів ракет Patriot і THAAD за короткий проміжок часу підкреслює вразливість навіть найбільш технологічно розвинених армій. Водночас, у Вашингтоні запевняють, що США мають достатній потенціал для виконання поточних завдань, але визнають потребу в довгостроковому розширенні виробництва критично важливих боєприпасів.

Останні новини