П’ятниця, 3 Липня, 2026

США вичерпали значну частину запасів ракет Patriot під час конфлікту з Іраном

Важливі новини

Зустріч Путіна та Зеленського може відбутись у Стамбулі

Згідно з інформацією, отриманою від джерел у Вашингтоні, президенти...

Судова відмова у звільненні Олени Зайцевої: деталі справи та її подальша доля

У лютому 2019 року Олена Зайцева, учасниця резонансної ДТП в Харкові, була засуджена до 10 років позбавлення волі. Трагедія, що сталася 18 жовтня 2017 року, сколихнула всю країну: внаслідок аварії загинуло шестеро людей, а сама Зайцева, на момент аварії перебуваючи за кермом автомобіля, виявилася під впливом алкоголю. Попри всі спроби скоротити термін ув'язнення, у 2024 році суд відхилив її клопотання про умовно-дострокове звільнення.

На сьогоднішній день Олена Зайцева відбуває покарання в колонії на Сумщині. За інформацією з джерел, її поведінка оцінюється як «непогана». Вона працює в установі та регулярно отримує заохочення за свою дисципліну і відповідальність. Проте, цього виявилося недостатньо для того, щоб отримати умовно-дострокове звільнення. Колегія суддів зазначила, що на даному етапі покарання звільнення передчасне, враховуючи тяжкість злочину та його наслідки для жертв і їхніх родин.

Адвокатка засудженої утрималася від коментарів щодо можливості нової спроби Зайцевої.

Мати однієї з жертв ДТП, Світлана Вініченко, повідомила, що отримує від Зайцевої символічні виплати: останні суми становили по 995 гривень за півроку. Вона вважає такі виплати принизливими і сумнівно вірить у каяття засудженої.

Представники Уповноваженого Верховної Ради з прав людини відвідали колонію та повідомили, що вона має житлові та виробничі зони, забезпечене роздільне утримання засуджених, санітарні кімнати, кухню та приміщення для відпочинку з телевізорами і навіть акваріумом.

Сергій Старенький, колишній голова Держпенітенціарної служби, зазначив, що Зайцева може звернутися до суду з новим проханням про дострокове звільнення наступного року.

ДТП за участю Зайцевої сталася 18 жовтня 2017 року в центрі Харкова. Внаслідок аварії загинули шестеро людей, ще кілька отримали травми. Суд засудив Зайцеву та другого водія Геннадія Дронова до 10 років позбавлення волі.

Після розлучення з Добриніним Даша Квіткова закрутила роман із 23-річним футболістом

Блогерка та колишня зірка шоу “Холостяк” Даша Квіткова, схоже, знайшла нове кохання. Її новим обранцем став 23-річний футболіст київського “Динамо” Володимир Бражко. Про романтичні стосунки пари заговорили після того, як обидва опублікували у своїх соцмережах фото, які натякають на близькі стосунки. На знімку в Instagram Квіткова позує в авто, ніжно притулившись до плеча чоловіка. Хоча […]

Oxford Economics оприлюднила рейтинг провідних міст світу — серед них є й українські

Аналітична компанія Oxford Economics оприлюднила масштабне дослідження, у якому визначила 1000 найкращих міст світу за низкою соціально-економічних показників. Перше місце у світовому рейтингу посів Нью-Йорк, далі йдуть Лондон та Париж. Серед учасників списку опинилися і кілька українських міст, зокрема Київ, Львів, Харків, Одеса, Дніпро, Запоріжжя та Миколаїв. Рейтинг охопив найбільші міста світу, які оцінювалися за […]

«Велика двадцятка» зменшує підтримку України на тлі тиску щодо мирних переговорів — Financial Times

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

У ній Україні присвячено лише один параграф проти семи, які були на минулому саміті в Нью-Делі.

Раніше узгоджена критика Росії пом’якшилася і містить лише загальну згадку «людських страждань», спричинених вторгненням. І немає критики обстрілів цивільної інфраструктури та ядерних загроз.

В узгодженій учора заяві згадуються «негативні додаткові наслідки війни» і вітаються «ініціативи, які підтримують всеосяжний, справедливий і міцний мир».

Хоча «Велика двадцятка» вже другий рік поспіль відмовляються відкрито засудити вторгнення РФ, торік у заяві було набагато більше конкретики.

Джерело повідомило, що деякі європейські країни намагалися зробити формулювання жорсткішими, «але ніхто не хотів заходити надто далеко, інакше почалася б бійка і не було б ніякої заяви».

У підсумку центральні теми декларації – оподаткування надбагатих людей, скорочення бідності, припинення вогню в секторі Газа, реформа Радбезу ООН і зміна клімату.

За інформацією CNN, збройні сили Сполучених Штатів Америки зазнали серйозного зниження запасів ракет-перехоплювачів у процесі останніх бойових дій з Іраном. Джерела видання вказують, що в результаті активного використання озброєнь протягом декількох тижнів американські військові могли витратити від 45% до 50% своїх запасів ряду високоточних ракет, серед яких також були перехоплювачі для системи протиповітряної оборони.

Аналітики зазначають, що найбільше постраждали ракети для системи Patriot і перехоплювачі комплексу THAAD, призначені для нейтралізації балістичних ракет на великій висоті. CNN підкреслює, що такі темпи споживання боєприпасів можуть призвести до "негайного ризику" нестачі військових засобів у випадку нового великомасштабного конфлікту. Експерти попереджають, що навіть короткочасне інтенсивне використання високотехнологічної системи протиповітряної оборони може швидко вичерпати запаси, які формувалися протягом багатьох років.

Оцінки, на які посилається CNN, свідчать про те, що США могли використати майже половину запасів THAAD і близько 50% ракет-перехоплювачів Patriot. Ці дані, за словами співрозмовників, відповідають внутрішній інформації Пентагону, яка не була офіційно оприлюднена.

Фахівці з Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) підкреслюють, що проблема полягає не лише у величині витрат, а й у темпах відновлення запасів. Навіть при укладенні нових контрактів на збільшення виробництва, процес виготовлення сучасних ракет-перехоплювачів займає від трьох до п'яти років. Це означає, що швидко компенсувати витрачені ресурси стане неможливим.

Експерти зазначають, що наразі США мають достатні запаси для обмежених військових операцій. Проте, у разі тривалого конфлікту або одночасних криз в різних регіонах, ситуація може ускладнитися. Окрему стурбованість викликає здатність США вести бойові дії проти держави, яка рівна за потужністю, як, наприклад, Китай, де ймовірна інтенсивність ракетних атак значно вища.

У випадку ескалації конфлікту уряд США може зіткнутися з необхідністю пріоритизації використання систем протиповітряної оборони, що, у свою чергу, вплине на безпеку як власних збройних сил, так і союзників. Дефіцит боєприпасів уже має зовнішні наслідки, зокрема, деякі європейські країни отримали попередження про можливі затримки з постачанням американських озброєнь через високі навантаження на виробництво.

Ця проблема також стосується країн, що покладаються на американські системи протиповітряної оборони. Президент України Володимир Зеленський раніше відзначав, що глобальні конфлікти негативно впливають на доступність перехоплювачів для систем Patriot, які є критично важливими для української ППО.

Міністерство оборони США вже уклало ряд контрактів з оборонними підприємствами з метою збільшення виробництва ракет. Проте, навіть у разі модернізації виробничих ліній, темпи залишаються обмеженими через технологічні складнощі та нестачу компонентів. Сучасні системи ППО вважаються одними з найбільш дорогих та технологічно складних у світі, отже, їх масове виробництво неможливе у короткі строки.

Ситуація, про яку йдеться у CNN, демонструє структурну проблему сучасних військових конфліктів: інтенсивність бойових дій зростає швидше, ніж можливості оборонної промисловості їх компенсувати. Витрата значних запасів ракет Patriot і THAAD за короткий проміжок часу підкреслює вразливість навіть найбільш технологічно розвинених армій. Водночас, у Вашингтоні запевняють, що США мають достатній потенціал для виконання поточних завдань, але визнають потребу в довгостроковому розширенні виробництва критично важливих боєприпасів.

Останні новини