США виділять Україні $15 мільярдів з майбутніх доходів від заморожених російських активів

Після призначення Олександра Сирського на посаду головнокомандувача Збройних Сил України 8 лютого, він зробив свою першу заяву, де наголосив на важливості знання потреб фронту, ефективному розподілі ресурсів та безпеці військовослужбовців. Тим часом, Валерій Залужний перейменував свій телеграм-канал, а його подальша кар'єра залишається невідомою.

Реакція громадськості на заміну командувача виявилася різноманітною. Соцмережі переповнені емоційними відгуками: від подяк до Залужного до тривоги щодо призначення Сирського. Деякі висловлюють обурення на Залужного, інші висловлюють сумніви у відповідності рішення про заміну.

Українські військові також активно обговорюють цю зміну. Деякі виражають впевненість у Залужному, який, на їхню думку, приймав рішення на основі військової ефективності, а не політичних міркувань. Інші висловлюють сумніви у заміні, вказуючи на негативне вплив кампанії дискредитації на загальну довіру до армії.

Загалом, в суспільстві та серед військових існують різні погляди на цю кадрову зміну, але багато хто підкреслює важливість прийняття обгрунтованих і розсудливих рішень у такі складні часи, щоб мінімізувати ризики для безпеки України та її громадян.

Розмова, яка відбулася після відставки генерала Залужного та призначення Олександра Сирського, відображає різні погляди на цю ситуацію.

Перша позиція висловлює підтримку Залужного, вказуючи на його роль у припиненні наступу противника та збереженні ініціативи для ЗСУ на певних напрямках. Цілюще було би побачити Залужного на посаді головнокомандувача у 2014-му році, щоб можливо уникнути втрати Криму.

Друга позиція розглядає призначення Сирського як політичне, а не військове рішення. Вона вказує на звичність зміни керівництва серед військових і висловлює розчарування у Залужному та його ставлення до військової справи.

Третя позиція зосереджена на проблемах у військовому керівництві, що призвели до провалу 2023 року. Відзначається втрата кращих кадрів, недоліки у плануванні та управлінні операціями, а також загальний відступ від сучасних стандартів у військовому менеджменті.

Четверта позиція виражає зобов'язаність продовжувати службу та захищати державу, незалежно від змін у керівництві ЗСУ.

В цілому, обговорення свідчить про значні роздуми та розбіжності думок щодо призначення нового головнокомандувача та дій попереднього керівництва.

Реакція на відставку генерала Залужного виявилася дуже негативною, як для мене особисто, так і для більшості військовослужбовців у нашому артилерійському підрозділі. Під його керівництвом Збройні сили здійснили значний прогрес у стримуванні російського наступу та відстоюванні території. Ми не лише зупинили російську агресію під Києвом, а й деокупували Київщину та Чернігівщину. Хоча ми були змушені відступити з деяких позицій, ми повернули контроль над Херсоном і звільнили Харківщину. І все це в умовах відчутної переваги ворожих сил за кількістю та озброєнням.

У моєму дивізіоні ми відчували цю перевагу кожного дня. На кожен випущений нами снаряд припадало мінімум десять ворожих, що свідчило про суттєву нерівність у військових можливостях. Нашим противникам також належала перевага у безпілотних літальних апаратах, коли наші БПЛА часто ставали жертвами їхніх радіоелектронних боротьб.

ЗСУ потребують додаткової зброї, боєприпасів та людських ресурсів. В законі України про мобілізацію чітко визначено, що відповідальність за мобілізацію несуть вищі керівники країни. Президент та уряд провалили мобілізаційні заходи, коли країна найбільше потребувала військового ресурсу. Замість цього, вони намагалися звалити провину на Залужного. Однак, головні причини його відставки — російський вплив та прагнення Зеленського стати героєм. Ці помилки можуть коштувати нам не тільки людських життів, але й територіальної цілісності країни.

Мені здається, що військовослужбовці не простять Зеленському ці помилки, незалежно від того, скільки він нагороджував би нас орденами та медалями. У Києві є багато зрадників, які готові віддати нашу країну у руки ворога, як це зробив Іван Ніс у 1708 році, посилаючи ворожих вояків через таємний хід у фортеці. Нам потрібно уникнути цих помилок та залишитися об'єднаними, щоб захистити Україну та її народ.

Вплив відставки генерала Залужного на довіру західних партнерів до України може бути негативним, оскільки цей крок демонструє, що для президента Зеленського важливіші особисті інтереси, ніж ведення жорсткої війни з переважаючим противником. Залужний був шанованим фахівцем, який втомився під час боротьби, і його заміна Сирським викликає сумніви у багатьох.

Військові та цивільні експерти висловлюють різноманітні думки щодо цієї заміни. Деякі підтримують рішення президента, вважаючи, що новий головнокомандувач може принести позитивні зміни, які не вдалося здійснити Залужному. Інші, навпаки, відчувають певну тривогу, оскільки бояться, що під керівництвом Сирського армія може потрапити у складну ситуацію.

Одні з головних проблем в армії, на думку багатьох військових, полягають у несприятливому ставленні командирів до підлеглих. Залужний відомий своєю людяністю, тоді як Сирський вважається представником більш жорсткого підходу до керівництва. Це може призвести до погіршення морального стану в армії та збільшення втрат серед військовослужбовців.

Наступна особистість на посаді головнокомандувача не вирішить всіх проблем, оскільки не лише особистість грає роль, а й системна робота тилу. Тому багато військових вважають своє ставлення до цієї заміни нейтральним, але водночас вважають, що дискредитувати роль Валерія Федоровича на цьому етапі — це недопустимо.

Все це показує, що заміна головнокомандувача ЗСУ стала предметом глибоких роздумів та обговорень серед військових та експертів, а її наслідки можуть виявитися критичними для подальшого розвитку ситуації на фронті та в армії в цілому.

Ми опинилися в ситуації, коли багато військовослужбовців, навіть ті, хто вже відслужив два роки, не мають можливості на демобілізацію. Це стосується навіть тих, хто приєднався до армії добровольцем або прибув з-за кордону. Законопроєкт про мобілізацію, який затверджений, містить положення, що дозволяють тримати військовослужбовців понад 36 місяців, що викликає серйозні обурення та непокій серед військових.

Перед нами стоїть завдання, щоб цей законопроєкт досяг другого читання без будь-яких додаткових обмовок і умов, особливо враховуючи те, що багато військових вже відчувають втому від тривалого перебування на передовій.

Відставка генерала Залужного, безумовно, викликала шок та сум у багатьох. Він був ключовою постаттю в нашій війні проти росіян, героїчним головнокомандувачем, який зупинив навалу другої за силами армії у світі. Його заміна генералом Сирським, хоч і несподівана, але логічна, оскільки Сирський має великий досвід та керує одним із найбільш залучених у війні родів військ.

Проте, не дивлячись на ці зміни, ми не повинні втрачати фокусу на головному — наших цілях та перемозі над ворогом. Імена командирів можуть змінюватися, але наша мета залишається незмінною — захистити нашу державу та перемогти. І хоча важливо досліджувати та аналізувати дії нового головнокомандувача, ми не повинні забувати, що ми всі працюємо разом для досягнення спільної мети.

У висновку, можна відзначити, що в умовах непростої воєнної ситуації в Україні, відставка генерала Залужного та його заміна генералом Сирським викликали різні реакції серед військовослужбовців та громадян. Велика увага зосереджується на проблемі тривалого перебування військових на передовій та невизначеності у планах демобілізації. Однак, незважаючи на зміни у військовому керівництві, важливо пам'ятати про головну мету — захист нашої держави та перемогу над ворогом. Ключовим завданням залишається досягнення успіху на фронті та забезпечення безпеки для всіх громадян України.

У лютому 2023 року Державне бюро розслідувань виявило факт зловживань голови Податкової служби Києва, Оксани Датій, яка причетна до оборудок на суму багато мільйонів. Під час обшуків у неї виявили записки з бажаннями отримати 1 мільйон доларів, шубу та подорожі. Пройшов рік, і справа почала потроху забуватися. Більше того, жінка навіть судилася за те, щоб її поновили на посаді, паралельно пишучи книгу про етикет, і навіть не задумуючись про відповідальність за схеми, в яких фігурували суми в десятки мільярдів гривень. Проте це стало можливим завдяки впливовим "кураторам" Оксани Датій, які мають сильний вплив на роботу Податкової служби. Ці "куратори" — колишні поліцейські Сергій Вязмікін та Ігор Купранець, а також їхній компаньйон із "Опозиційної платформи – За життя", Ігор Абрамович. Після розслідування "Батальйону Монако" їх прізвища стали відомі широкій громадськості, адже їх помітили на Сен-Жан-Кап Ферра. Журналісти розкрили, що колишній в.о. начальника департаменту захисту економіки Національної поліції та ексдепутат від ОПЗЖ мешкають на спільній віллі. Це розслідування спонукало Державне бюро розслідувань відкрити справу щодо законності перетину кордону всіх учасників "Батальйону Монако", але за рік жодних новин про це не надходило. Однак обговорення про те, як Вязмікін та Абрамович можуть собі дозволити відпочинок в Монако, не припинялися. Після затримання та обшуків Оксани Датій, у Верховній Раді відбулося засідання Тимчасової слідчої комісії з питань корупції в Державній податковій службі. На ньому окремо вислухали журналіста Юрія Бутусова, який з числових даних пояснив, які незаконні схеми приносять найбільший прибуток податківникам. За його словами, однією з основних схем є блокування податкових накладних, що призводить до повної зупинки діяльності підприємств. Розблокувати їх можна тільки за умови отримання хабара. Ця схема застосовується майже до половини всіх зареєстрованих компаній, що перебувають під контролем Податкової служби. Ще одна схема пов'язана з департаментом акцизів, який за останній час відзначився широкою активністю. Саме в цьому контексті Бутусов назвав прізвища Вязмікіна, Абрамовича та колишнього начальника Департаменту захисту економіки Національної поліції України Ігоря Купранця.

Останній скандал, пов'язаний з ім'ям Ігоря Купранця, відбувся ще в часи керівництва МВС Арсеном Аваковим. Йому приписували незаконне збагачення, причетність до фірм, які вигравали підряди на охорону портів, та постійне виживання бізнесу. Департамент захисту економіки в Поліції схожий на скандальний "відділ К" в СБУ. Обидві ці установи повинні боротися з корупцією та захищати бізнес, але насправді ми можемо тільки згадати, як Демчин з СБУ записував свої квартири, машини та статки на свою дружину. Купранець працював у МВС з кінця 90-х і вважається "ідейним засновником Департаменту захисту економіки", як пафосно заявляє його сторінка у Вікіпедії. Проте, працюючи в міністерстві до 2019 року, він запам'ятався лише незадекларованими автомобілями, подарованою квартирою та незаконним бізнесом дружини в Чорнобильській зоні. За даними ЗМІ, Купранець за часів роботи в МВС зблизився з Сергієм Вязмікіним, який був його начальником. У "Департаменті кошмарів бізнесу", як його жартівливо називають, вони встигли створити непогану базу підприємств, які продовжують "кормити". У 2019 році до їхнього угруповання приєднався ще один член – колишній депутат від проросійської ОПЗЖ Ігор Абрамович. Він був членом Податкового комітету Верховної Ради, куди його запрошував голова цього комітету та особистий товариш Данило Гетманцев. Приблизно в цей час тріо переключилося на роботу з акцизними товарами. За даними аналітиків та представників парламенту, сірий ринок тютюнових виробів минулого року досяг свого піку та почав складати більше 20%. Щодо нелегального алкоголю, ситуація також надзвичайно напружена. Якщо Ігоря Абрамовича більше пов'язують із сигаретами, то Сергія Вязмікіна з алкоголем через його тестя Олександра Сітака.

Дружина Вязмікіна, Оксана, походить з заможної родини аграріїв Житомирщини. Вона очолює ТОВ "Перша українська аграрна компанія", на яку зареєстрований Mercedes, яким колишній поліцейський переміщується по Монако. А її батько керує "Бердичівською солодовою компанією", великим виробником солоду. Чи потрібно говорити, що в агрокомпаніях родини Сітак-Вязмікіних ніколи не виникає проблем з Податковою, тоді як інші бізнесмени-аграрії таких привілеїв не мають. І це не зважаючи на те, що родина родом з Російської Федерації, а паспорт із двоголовим орлом у дружини Вязмікіна міг бути аж до 2016 року. Принаймні про її російське громадянство згадується в судовому рішенні, яке стосувалось порушень правил дорожнього руху.

Аби не випасти з податкової теми після скандального звільнення Оксани Датій, у Вязмікіна, Абрамовича та Купранця є свої люди в системі. Зокрема, згідно з декларацією, поданою в січні 2024 року, мама Сергія Вязмікіна – Тетяна Никифорівна, працює заступником начальника відділу ДПС Голосіївського району міста Києва. Раніше вона займала посаду Головного державного інспектора ДПС Києва. У Абрамовича також є свій перевірений кадр у Податковій Києва. Це заступниця звільненої Датій – Інна Якушко. В структурах ДПС вона працює давно, і навіть мала можливість працювати на гаманець керівника Міністерства доходів і зборів, яке за часів Януковича очолював Олександр Клименко.

Щодо Гетманцева, то з ним прослідковується певна тенденція до дружби з ворогами. Справа в тому, що він три скликання поспіль був помічником "регіонала" Володимира Сівковича, підозрюваного нині в державній зраді. Сівковичу закидають не тільки персональне кураторство під час розгону мітингу Революції гідності, але й активну співпрацю з ФСБ Росії ще з 90-х років. Українське слідство задокументувало зустріч Сівковича з секретарем РНБО Росії Миколою Патрушевим у жовтні 2013 року для координації дій щодо придушення ймовірних мітингів на підтримку європейської інтеграції України. Що може радити така особа нинішньому "Слузі народу" Данилу Гетманцеву, навіть важко уявити.

Згадуючи прізвища Вязмікіна, Купранця та Абрамовича в контексті можливих схем по акцизним товарам, депутат від "Слуги народу" Мар'ян Заблоцький викликає увагу до проблеми, яка, на його думку, залишається недостатньо висвітленою. "На мою думку, існують фабрики, на роботу яких Податкова звертає недостатньо уваги. Я не раз чув прізвища Купранець і Вязмікін, які згадувалися в репортажі про батальйон 'Монако'... Я не можу надати жодних доказів, але можу сказати, що на податковому комітеті деякі депутати питали про це в голови комітету", — заявив він ще в грудні 2022 року.

Ці активні обговорення серед вищих чиновників, чутки у Телеграм-каналах та шалені статки колишніх поліцейських Вязьмікіна та Купранця, а також їхнього товариша з проросійської партії Абрамовича, не можуть залишатися непоміченими. Усі ці факти засвідчують, що ситуація має серйозні наслідки. Правоохоронні органи повинні ретельно розглянути всі аспекти цього питання і вжити необхідних заходів для розкриття можливих незаконних дій.

Зрозуміло, що обговорення цієї теми викликає великий інтерес, але важливо пам'ятати про обережність у висновках. Недостатня увага до цих питань може призвести до продовження корупційних схем та збагачення осіб, які можуть мати зв'язки з країною-агресором. Тому важливо продовжувати ретельно досліджувати цю ситуацію та забезпечувати прозорість і відповідальність у діяльності Податкової служби та інших відповідних структур.

У вищезгаданій статті обговорюються можливі корупційні схеми, пов'язані з акцизними товарами, а також вказується на імовірну причетність до них осіб, таких як Вязмікін, Купранець та Абрамович. Депутат Мар'ян Заблоцький висловлює занепокоєння стосовно недостатньої уваги Податкової служби до певних фабрик та можливих порушень, що пов'язані з цими особами.

Важливою є увага до цих питань з боку правоохоронних органів, адже існуючі обговорення та чутки свідчать про можливі серйозні порушення та корупційні дії. Прозорість і відповідальність у діяльності Податкової служби та інших відповідних структур є критичними для запобігання подібним схемам та забезпечення законності та справедливості в оподаткуванні та бізнес-процесах.