США висунули Ірану нові вимоги щодо Ормузької протоки

Під час 31-го Львівського міжнародного BookForum, який відбувався у Львівському палаці мистецтв, сталася подія, що шокувала не тільки місцевих мешканців, але й шанувальників українського мистецтва в цілому. На виставці «Ілюстрації в олівці» зникла безслідно одна з найцінніших робіт — ілюстрація до поеми Ліни Костенко «Берестечко», створена видатним українським художником Сергієм Якутовичем. Цей інцидент спричинив серйозний резонанс, адже твір було надано родиною митця спеціально для цієї виставки, організованої артцентром Павла Гудімова «Я Галерея» спільно з палацом мистецтв.

Робота Якутовича, що мала величезне значення як для культурної спадщини, так і для самого фестивалю, стала об'єктом не лише культурного злочину, але й привернула увагу громадськості до проблеми безпеки мистецьких виставок. Представники артцентру та палацу мистецтв активно звернулися до відвідувачів та мешканців Львова з проханням сприяти у пошуках і поверненні краденого твору. Вони також опублікували контактний номер для тих, хто може надати будь-яку інформацію про місце перебування картини.

Свідки зазначають, що картина висіла в дерев’яній рамці на стіні в холі другого поверху Львівського палацу мистецтв. За словами мистецтвознавиці Діани Клочко, твір зник пообіді 3 жовтня.

Сергій Якутович — видатний український графік і художник, який працював над понад 160 книжковими виданнями, а також над знаковими фільмами, серед яких «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова, «Молитва за гетьмана Мазепу» Юрія Іллєнка та «Тарас Бульба» Володимира Бортка. Його твори, створені у простій техніці олівця, увійшли до історії української графіки.

4 жовтня поліція Львівщини повідомила про відкриття кримінального провадження за фактом ймовірної крадіжки. Правоохоронці провели огляд місця події та розпочали розслідування за ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України — крадіжка, вчинена в особливо великих розмірах. Винному загрожує до восьми років позбавлення волі.

Україна переживає найскладніші випробування: залишається передбаченням поразки. Таку думку висловило видання Politico, підкреслюючи можливе посилення конфлікту на сході країни. Напруженість на лінії фронту може досягти критичної точки цього літа, сповіщає газета. Із використанням інтерв'ю з політичними діячами, військовими та звичайними громадянами, Politico змалювало песимістичну картину, яка нагадує про можливу катастрофу. Навіть військові, у приватних розмовах, не виключають нові втрати на майбутньому фронті, залишаючи тільки питання про їхню масштабність. Декілька високопосадовців визначили потенційний обвал фронтової лінії, особливо перед очікуваним російським наступом. Побоюються, що відсутність необхідних ресурсів серйозно підточує бойовий дух Збройних Сил. Українські політики визнали перед журналістами, що громадський настрій погіршується, ставлячи країну в непросте становище. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба визнав у спілкуванні з Politico, що Україна опинилася в порочному колі: бажану зброю не надають або затримують, а західні союзники використовують це як аргумент для обмеження допомоги.

Висновки до згаданої статті є наступними:

• Україна стикається зі складними викликами на шляху до миру і стабільності. Прогнози відомих видань, таких як Politico, вказують на можливе загострення ситуації на сході країни.

• На фоні відсутності необхідної підтримки та обмежених ресурсів існує загроза погіршення бойового духу українських військових.

• Політичні лідери та військові визнають, що нинішні умови можуть призвести до нових втрат і подальшого загострення конфлікту.

• Урядові діячі відзначають порочне коло, у якому опинилася Україна, де необхідну допомогу відмовляють або затримують, що призводить до обмеження підтримки з боку західних союзників.

• Суспільні настрої погіршуються, що може підірвати здатність країни ефективно протистояти викликам і зберегти єдність у важкий час.

Ці висновки свідчать про необхідність негайних дій з боку уряду, армії та громадськості для зміцнення обороноздатності країни та збереження національної безпеки.

Головний герой чотирнадцятого сезону шоу «Холостяк», актор Тарас Цимбалюк, уперше публічно прокоментував свій досвід участі в проєкті після фіналу та постшоу. Інтерв’ю, оприлюднене 4 січня на YouTube-каналі Okay Eva, стало для глядачів несподівано щирим і дало змогу по-новому поглянути на перебіг подій у реаліті.

За словами Цимбалюка, процес вибору переможниці не був виключно інтуїтивним або емоційним. Актор визнав, що обговорював свої рішення з продюсерами шоу, адже формат проєкту передбачає не лише особисті переживання, а й чітку телевізійну логіку. На фінальному етапі, коли в боротьбі залишилися Ірина Пономаренко, Анастасія Половинкіна та Надін Головчук, він не відчував принципової різниці між учасницями в контексті подальшого розвитку подій.

Цимбалюк додав, що з переможницею Надін Головчук вони спілкувалися на проєкті загалом близько 15 годин, а після зйомок лише переписувалися в соцмережах. Потім актор написав їй, що немає сенсу продовжувати спілкування.

Щодо Анастасії Половинкіної, яка під час шоу відчувала до нього почуття, Цимбалюк зазначив, що після проєкту перепросив у неї.

Актор також підкреслив, що йшов на проєкт, аби розвивати українське телебачення, а за кожен знімальний день отримував гонорар, порівнянний із зйомками у повнометражному кіно. Він додав, що телеканал СТБ не врахував його побажання щодо учасниць, і деякі дівчата йому були нецікаві.

На постшоу стало відомо, що Цимбалюк та Надін Головчук не підтримують романтичних стосунків після завершення шоу. Переможниця заявила, що емоційно виснажена після проєкту.

У Харкові було розкрито злочинну схему, пов’язану з закупівлею цукру для комунальних лікарень та соціальних установ. Керівники цих закладів діяли у змові з приватними підприємцями, систематично завищуючи ціни на продукцію та незаконно виводячи бюджетні кошти. За даними слідства, цю схему організували ФОПи Яна Луценко, Ольга Чучкіна, Григорій Шляхов та компанія ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС».

Злочинці ставали єдиними учасниками тендерних закупівель, а отже, фактично й автоматичними переможцями, оскільки їхні ціни були значно вищими за ринкові. За підрахунками, завищення вартості цукру складало від 25 до 40%. У такий спосіб, за попередніми оцінками, з бюджету було виведено десятки мільйонів гривень.

Так, у лютому 2025 року «Університетська лікарня» закупила 300 кілограмів цукру за ціною 44,6 грн/кг, тоді як у торговельних мережах середня вартість становила близько 34 грн. У травні того ж року Територіальний центр Салтівського району придбав цукор по 44,5 грн/кг при ринковій ціні 33 грн.

У «Слобожанській лікарні» ситуація була ще грубшою — договір закупівлі взагалі не оприлюднили в системі ProZorro, що є прямим порушенням законодавства і свідченням спроб приховати реальні умови угоди.

Схему прикривали представники податкової та інших контролюючих органів, які отримували неправомірну вигоду й не проводили перевірки. Це дозволяло продовжувати розкрадання коштів безкарно.

У зв’язку з цим подано скаргу з вимогою перевірити всі тендери із закупівлі цукру в Харкові, провести аудит витрат та притягнути до відповідальності всіх причетних посадових осіб.