Стан на фронті: Російські війська здобули контроль над половиною території Вовчанська, Україна потребує посилення важкої техніки та артилерії

Нещодавнє наукове дослідження показало, що деякі звичні побутові хімікати можуть негативно впливати на клітини мозку, які відповідають за формування мієліну — захисної оболонки нервових волокон. Мієлін виконує критично важливу роль у забезпеченні швидкого та ефективного передавання нервових імпульсів, а його пошкодження пов’язують із різними неврологічними розладами.

Дослідники з Медичної школи Case Western Reserve School of Medicine провели аналіз більш ніж 1800 хімічних сполук, що можуть зустрічатися у повсякденному житті — від засобів для прибирання до матеріалів побутового використання. Скринінг показав, що 292 з цих речовин проявляють токсичну дію на олігодендроцити — клітини, які безпосередньо формують мієлін.

Найбільшу небезпеку, за даними дослідження, становлять два класи речовин: четвертинні амонієві сполуки та фосфорорганічні антипірени.

Четвертинні амонієві сполуки широко використовуються у дезінфікуючих засобах — спреях, серветках, засобах для очищення поверхонь, ополіскувачах для рота, кондиціонерах для волосся та пом’якшувачах тканин. Фосфорорганічні антипірени додають до меблів, текстилю та електроніки для підвищення пожежної безпеки.

Лабораторні експерименти на клітинних культурах, органоїдах людського мозку та моделях розвитку мозку мишей показали різний механізм впливу. Четвертинні амонієві сполуки спричиняли загибель клітин, тоді як фосфорорганічні антипірени порушували їхнє дозрівання та процес вироблення функціонального мієліну. Дослідники зазначають, що олігодендроцити виявилися особливо чутливими до цих речовин.

Окрему увагу вчені приділили впливу на дітей. Оскільки розвиток олігодендроцитів триває від народження до дорослого віку, дитячий мозок довше перебуває в зоні ризику. Аналіз даних національних досліджень у США показав наявність метаболітів вогнезахисних речовин у 100% протестованих дітей, а вищий рівень впливу корелював із більшими труднощами у навчанні.

Пандемія COVID-19 могла посилити проблему через масове використання дезінфікуючих засобів. За окремими даними, рівень четвертинних амонієвих сполук у крові людей суттєво зріс. Дослідники зазначають, що ці речовини можуть проникати через гематоенцефалічний та плацентарний бар’єри. При цьому лабораторні концентрації, що викликали пошкодження клітин, перебувають у межах прогнозованих рівнів у крові дітей.

Науковці також звертають увагу на якість повітря в приміщеннях. Хімічні сполуки з мийних засобів і предметів інтер’єру можуть накопичуватися в пилу та поступово виділятися протягом тривалого часу.

Дослідники наголошують, що потрібні довготривалі спостереження для оцінки впливу хронічного низького рівня експозиції на розвиток неврологічних розладів. Регулятори підкреслюють важливість подальших досліджень, аби визначити безпечні пороги впливу та можливі наслідки для здоров’я.

Фахівці радять зменшувати ризики вдома: обирати засоби без четвертинних амонієвих сполук, віддавати перевагу альтернативним методам прибирання, регулярно провітрювати приміщення, проводити вологе очищення поверхонь і звертати увагу на маркування меблів щодо наявності або відсутності вогнезахисних речовин.

Дослідження підкреслює, що на розвиток неврологічних захворювань впливають не лише генетичні чинники, а й фактори довкілля. Отримані результати можуть стати основою для перегляду стандартів безпеки побутової хімії та матеріалів інтер’єру.

Сьогодні, 4 квітня, відзначається Міжнародний день просвіти з питань мінної небезпеки та допомоги в діяльності, пов’язаної з розмінуванням. У зв’язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації як держави-агресора, Україна стала однією з найбільш замінованих країн у світі. Загальна площа території, потенційно забрудненої вибухонебезпечними предметами, становить 156 тисяч квадратних кілометрів, що становить 25% від загальної площі. На сьогоднішній день, Україна зіткнулася з різноманітними випадками мінувань, які створюють небезпеку для мирного населення. Сапери працюють над використанням новітніх технологій та методів розмінування, прогнозуючи та визначаючи найефективніші шляхи врегулювання цієї проблеми. Територія України, забруднена вибухонебезпечними предметами внаслідок вторгнення Російської Федерації, нараховує 174 тисячі квадратних кілометрів, що становить близько 30% загальної площі країни. Під час візиту до Загреба, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль порівняв область, яка зараз під загрозою мін, з територією трьох Хорватій. Це також майже дві площі Угорщини, понад дві площі Чехії, понад чотири площі Нідерландів та майже вісім площ Ізраїлю. Проте, за даними Державної служби надзвичайних ситуацій (ДСНС), завдяки роботі фахівців із розмінування, площа цієї зони зменшилась на 18 тисяч квадратних кілометрів, до 156 тисяч квадратних кілометрів, що становить близько 25% загальної площі України. Спеціалісти відзначають, що найбільш небезпечними залишаються Харківська, Херсонська і Донецька області. За даними Міністерства внутрішніх справ України на кінець лютого, сапери виявили понад 760 тисяч вибухонебезпечних предметів за час повномасштабного вторгнення. Більшість з них були знайдені на деокупованих територіях. ДСНС наголошує, що головним пріоритетом для фахівців є розмінування деокупованих населених пунктів, критичних та транспортних маршрутів, а також сільськогосподарських земель. Під час відступу ворога усвідомлено залишилося значна кількість мін у територіях, що раніше були окуповані. Особливо велика кількість вибухонебезпечних предметів залишається у лісах, зокрема в Ізюмському та Балаклійському районах, де тимчасово перебували російські війська. За інформацією Держлісагентства, значна частина лісового фонду, який повернувся під контроль України, залишається непридатною для використання. Приблизно 0,5 мільйона гектарів лісів Держлісагентства потребує розмінування. Вказується, що процес розмінування у лісах може зайняти кілька десятиліть.

Уряд України активно вживає заходів для прискорення процесу розмінування сільськогосподарських земель, що є ключовим кроком у відновленні сільського господарства на деокупованих територіях. З метою сприяння цьому процесу, уряд схвалив порядок компенсації витрат фермерам на гуманітарне розмінування сільськогосподарських земель. "Це рішення уряду надасть можливість фермерам укладати контракти з державними та приватними операторами протимінної діяльності цієї весни та отримувати компенсацію з державного бюджету", — вказує Міністерство економіки України.

У той же час, експерти зауважують, що вибухонебезпечні предмети часто виявляються в несподіваних місцях. "Ми знаходимо 'вибухові подарунки' у найбільш неочікуваних місцях, починаючи від вхідних дверей до особистих речей, шаф, ліжок, навіть у вуликах. Найнебезпечнішими є гранати на розтяжках", — зауважив начальник відділу організації роботи з гуманітарного розмінування Державної служби України з надзвичайних ситуацій Сергій Рева.

Крім того, фахівці повідомляють про випадки мінування дитячих іграшок та інших предметів, які привертають увагу дітей, а отже, становлять серйозну загрозу для їхнього життя та здоров'я. Також піротехніки стикаються з ситуаціями, коли ворог підміщує під протитанкову міну протипіхотну – як тільки сапери підходять, щоб вилучити протитанкову міну, спрацьовує протипіхотна. Вибух протипіхотного боєприпасу може також спричинити вибух протитанкового, і кількість жертв у цьому випадку може бути значно вищою.

За даними Міністерства оборони на лютий 2024 року, внаслідок підриву на вибухонебезпечних предметах загинули 287 цивільних, серед яких 15 дітей, ще 641 особа отримала травми, серед них 77 дітей.

Працівники Державної служби України з надзвичайних ситуацій нагадують про правила поведінки при виявленні вибухонебезпечних та підозрілих предметів. Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко повідомив, що всі сили МВС, включаючи Державну службу з надзвичайних ситуацій, Національну поліцію та саперні підрозділи Національної гвардії, зараз залучені до розмінування території України. Кожного дня понад 1500 підготовлених саперів та 33 машини механізованого розмінування працюють на цю мету. "Ми розрахували, що один день функціонування цих машин еквівалентний 100 дням роботи піротехніка чи сапера", – зауважив Клименко.

Під час брифінгу Міністра внутрішніх справ України Ігора Клименка відзначено, що для успішного розмінування України потрібно щонайменше 100 машин механізованого розмінування та близько 5000 піротехніків. Одночасно міністр підкреслив ініціативу відомства щодо пошуку новаторських методів розмінування, зокрема, використання безпілотників для розвідки та виявлення забруднених ділянок. Відповідно до слов міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, в Україні проводяться розробки з впровадження штучного інтелекту у процес розмінування. Українські розробники штучного інтелекту UADamage працюють над технологією для прискорення ідентифікації мін та снарядів, що може значно покращити ефективність цього процесу.

Значний крок у напрямку інноваційного розмінування було зроблено в Харківській області, де розпочала роботу вітчизняна машина для підготовки ґрунту перед розмінуванням. Цей технічний засіб дозволяє виконувати завдання швидше, безпечніше та більш ефективно, забезпечуючи безпеку піротехніків під час виконання робіт. Машина PM-В, що виготовлена в Україні, є повністю броньованою і легкою у керуванні, що робить її найбільш безпечним транспортним засобом для саперів наразі. Зазначена машина може вмістити кілька тонн боєприпасів, включаючи великогабаритні авіабомби та уламки ракет, розміри яких можуть досягати 2-3 метрів.

Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України, Руслан Стрілець, зауважив, що завдяки прийняттю урядових рішень, час, необхідний для повного розмінування України, скоротився з 700 до 70 років. Водночас він висловив погляд на можливість ще більшого зменшення цього терміну до 7 років за умови розвитку ринку розмінування, появи нового обладнання та приватних компаній, що надають послуги з розмінування.

На кінець вересня 2023 року прем’єр-міністр України, Денис Шмигаль, оголосив про згоду майже 40 країн та організацій-партнерів виділити близько $250 мільйонів на спецтехніку для гуманітарного розмінування. Ці кроки підтверджують важливість та актуальність проблеми розмінування для України та міжнародного співтовариства.

У березні 2024 року Міністерство економіки України оголосило план очищення 80% забруднених земель протягом наступних 10 років і зроблення їх безпечними для повторного використання. "Чим триваліше наші землі перебувають під окупацією, тим більше ворог застигає їх мінами, але ми готові до цієї важливої місії. Наші сапери з нетерпінням чекають можливості ввійти на деокуповані території та продовжити процес розмінування. Ми готові до цього виклику", — наголосив Голова МВС України.

Україна стоїть перед важливим завданням розмінування територій, які були забруднені ворожими мінами під час окупації. План очищення 80% цих земель протягом наступних 10 років свідчить про серйозні зусилля української влади в цьому напрямку. Незважаючи на складність завдання, сапери готові взяти на себе цю відповідальність і забезпечити безпеку нашим громадянам. Виконання цього плану є важливим кроком для відновлення забруднених земель та повернення їх до повсякденного використання.

У напруженій обстановці в Харківській області українські війська впроваджують нові стратегії, використовуючи передові європейські самохідні артилерійські установки (САУ) для знищення важливих цілей в Бєлгородській області Російської Федерації. Це свідчить про активізацію військово-технічної співпраці між Україною та Європейським Союзом в умовах високої загрози з боку російської агресії.

Нові європейські технології, що впроваджуються українськими військами, надають їм значну перевагу в підтримці обороноздатності та ефективності у веденні бойових дій. Використання передових САУ дозволяє точно та з високою точністю уражати військові цілі противника, що є критично важливим у контексті оборони та стримування ворожих атак.

Згадана співпраця із Європейським Союзом підкреслює важливість міжнародної підтримки України у її боротьбі за територіальну цілісність та суверенітет. Впровадження нових військових технологій стає важливим кроком у зміцненні обороноздатності країни та відстоюванні міжнародних норм та принципів.

Такі заходи є необхідними у світлі агресивної поведінки Російської Федерації на сході України та її намірів підірвати міжнародний мир і стабільність. Відповідна реакція української влади та залучення передових військових технологій стають невід'ємною частиною стратегії оборони та зміцнення національної безпеки.

Після того, як офіційний Берлін дав добро на удари по території РФ з оборонною метою, ЗСУ активно знищують ворожі об’єкти в Білгородській області РФ німецькими самохідними артилерійськими установками (САУ) Panzerhaubitze 2000 (PzH 2000).

Про це розповів військовий репортер видання BILD Бьорн Штріцель. Журналісти сам побував на лінії фронту на Харківщині та переконався, як працюють артилеристи ЗСУ.

Репортер зазначив, що далекобійність САУ PzH 2000 становить до 30 км, а в екіпажі — п’ять осіб. Вони базуються на замаскованих лісистих місцях під деревами. Як тільки йде наказ на новий удар, САУ виїжджає на місце, випускає кілька осколково-фугасних снарядів DM121, а потім їде з точки стрілянини, щоб її не знищили вогнем у відповідь.

Журналіст зазначив, що українські розвіддрони фіксують, що удари PzH 2000 вкрай ефективні: вони точно знищують російську артилерію та підрозділи окупантів, що наступають, у Бєлгородській області.

За даними видання, ще з 2022 року ЗСУ застосовували деякі західні системи озброєння для ударів по цілях на території РФ, а потім почали тільки в кінці травня, коли Захід дозволив це через настання окупантів на Харківську область.

Один з українських захисників розповів репортеру, що російська артилерія “мало турбує”, набагато небезпечніша за дрони-камікадзе, наприклад, “Ланцет”. Військовий також поділився, що всередині PzH 2000 дуже спекотно, оскільки немає кондиціонера. Це не тільки виснажує людей, а й призводить до відключення деяких систем. За даними BILD, у новітніх моделях PzH 2000 кондиціонер вже є.

Останні новини з України викликають значний інтерес у міжнародній спільноті, особливо у контексті відносин з Міжнародним валютним фондом (МВФ). У поточному році Україна зробила суттєві кроки для виконання своїх зобов’язань перед МВФ, зокрема, ухваливши закон про перезавантаження банківського сектору. Це дозволяє сподіватися на отримання чергового траншу фінансування від МВФ у розмірі 2,2 мільярдів доларів.

Закон про перезавантаження банківського сектору (БЕБ)

Прийняття закону про перезавантаження банківського сектору стало важливим кроком для стабілізації фінансової системи України. Цей закон покликаний забезпечити прозорість і надійність банківського сектору, зміцнити контроль за банківськими операціями та підвищити рівень довіри громадян до фінансових установ. Ухвалення цього закону було однією з ключових вимог МВФ для продовження співпраці з Україною.

Очікування фінансування

Отримання чергового траншу фінансування від МВФ є критично важливим для економічної стабільності України. Ці кошти планується використати для підтримки макроекономічної стабільності, зниження інфляції та забезпечення сталого економічного зростання. Окрім того, фінансування від МВФ допоможе покрити бюджетний дефіцит і підвищити резерви Національного банку України.

Міжнародна підтримка та перспективи

Позитивні зміни в банківському секторі України та виконання вимог МВФ також сприяють підвищенню довіри з боку інших міжнародних фінансових інституцій і потенційних інвесторів. Це відкриває нові можливості для залучення іноземних інвестицій, що є важливим фактором для економічного розвитку країни.

Висновок

Україна продовжує демонструвати свою здатність виконувати міжнародні зобов’язання та реформувати критично важливі сектори економіки. Ухвалення закону про перезавантаження банківського сектору та очікування отримання чергового траншу фінансування від МВФ є свідченням рішучості української влади продовжувати шлях реформ і забезпечувати економічну стабільність країни. Міжнародна спільнота, в свою чергу, уважно стежить за розвитком подій в Україні, підтримуючи її зусилля на шляху до процвітання.

Цей закон був структурним маяком на кінець червня.

А також, має бути оприлюднено новий меморандум із новими структурними маяками. Очікується, що за тим самим сценарієм, який вже обкатаний на БЕБ, буде очищено митницю.

За останні десять років в Україні закріпився стереотип про те, що західні партнери, вимагаючи від нас реформ, пріоритетну увагу приділяють посиленню антикорупційних структур, таких як НАЗК, НАБУ, САП, ВАКС. Однак це пріоритет учорашнього дня. Зараз Захід має новий пріоритет: перезавантаження фіскальних органів, тобто структур, які “доять” бізнес.

Ця зміна пріоритетів відбулася б незалежно від прізвищ президента, спікера парламенту та прем’єр-міністра. Вона має цілком об’єктивні причини:

Але, крім об’єктивних, схоже, є й суб’єктивні причини. Якби Банкова забезпечила правильне функціонування фіскальної сфери, то західні партнери, напевно, не вимагали б її негайного реформування.

Перезапуск фіскальних органів розпочнеться з БЕБ. Його приклад чітко показує, яка технологія використовується задля досягнення бажаного. Вона складається із трьох кроків.

Нагадаємо, що Бюро економічної безпеки — це дітище нинішньої влади. Воно було створене три роки тому замість податкової міліції Державної фіскальної служби. Законопроект про БЕБ було внесено головою фінансового комітету Верховної Ради “слугою народу” Данилом Гетманцевим у липні 2020 р. та прийнято у січні 2021 р.

Банкова разом із Гетманцевим відмовили G7, Євросоюзу та МВФ, які хотіли бачити конкурс на посаду директора БЕБ із вирішальним голосом міжнародних експертів. Було сформовано конкурсну комісію із трьох членів, призначених РНБО (тобто Володимиром Зеленським), та трьох членів, призначених парламентом (тобто “слугами народу”, читай — Зеленським). Не дивно, що до трійки фіналістів конкурсу увійшов голова Державної фіскальної служби Вадим Мельник. Саме його у серпні 2021 р. Кабмін і призначив директором ВЕБ. Звичайно, було б наївно очікувати, що таке БЕБ буде непідконтрольним Банковій.

Розпорядження Кабміну про початок діяльності БЕБ вийшло 24 листопада 2021 р. Проте за три місяці почалася велика війна. Залежність України від західних партнерів та їхніх грошей різко зросла. І до кінця 2022 р. Банкова стала демонструвати готовність провести перезавантаження БЕБ із урахуванням побажань Заходу.

13 грудня 2022 р. Верховна Рада створила тимчасову слідчу комісію (ТСК) з питань розслідування можливих фактів порушень законодавства України посадовими особами БЕБ. Очолив ТСК перший заступник Гетманцева на посаді голови парламентського комітету Ярослав Железняк (фракція партії “Голос”). 20 лютого 2023 р. комітет Гетманцева визнав роботу керівництва БЕБ незадовільною. А 3 березня Гетманцев та Железняк із співавторами внесли до Ради законопроект №9080 про перезавантаження БЕБ. Він віддавав контроль за конкурсом західним партнерам.

Усе це було зроблено в розрахунку на гроші МВФ. 24 березня 2023 р. президент, прем’єр-міністр, міністр фінансів та голова Нацбанку підписали та направили МВФ меморандум про економічну та фінансову політику. Серед зобов’язань України там було записано внесення змін до закону про БЕБ та реорганізацію БЕБ.

31 березня 2023 р. виконавча рада МВФ затвердила чотирирічну програму розширеного фінансування (EFF) для України у розмірі близько $15,6 млрд. Незабаром Україна отримала перший транш у розмірі $2,7 млрд.

11 квітня 2023 р. було звільнено директора БЕБ Мельника, і необхідність у новому конкурсі за новим законом зросла. Проте замість швидкої реформи вийшло змагання між Банковою та західними партнерами.

Спершу українська влада банально затягувала процес. 19 червня 2023 р. вона направила МВФ новий меморандум, у якому повідомила про створення робочої групи для перегляду правової бази діяльності БЕБ. Цього вистачило, щоб виконавча рада МВФ виділила новий транш у розмірі майже $900 млн.

За три місяці з’явилися результати діяльності робочої групи. 21 вересня законопроект №9080 був відкликаний, а замість нього 25 вересня Железняк та Гетманцев із співавторами внесли проект №10080. Потім 10 жовтня Гетманцев вніс доопрацьований проект №10080-1, і він 13 жовтня був рекомендований комітетом для прийняття у першому читанні.

Цей проект влаштовував західних партнерів, і вони пояснили Києву, що настав час приступати до виконання обіцянки. 1 грудня українська влада направила МВФ новий меморандум, в якому ухвалення закону про реформування БЕБ було записано вже як структурний маяк на кінець червня 2024 р. Після цього виконавча рада МВФ виділила черговий транш у розмірі майже $900 млн.

Тепер уже затягувати процес було не можна, і Банкова змінила тактику. 29 грудня Кабмін схвалив новий законопроект про перезавантаження БЕБ, який означав, що офіс Зеленського забажав провести реформу за своїм сценарієм.

29 січня 2024 р. урядовий законопроект був зареєстрований за №10439. Проти нього виступили посли G7 у листі до голови Ради Руслана Стефанчука, прем’єра Дениса Шмигаля та керівника Офісу президента Андрія Єрмака. Проте Банкова домоглася, щоб 23 лютого проект №10439 було винесено на голосування у Раді. Втім, він набрав лише 222 голоси (за мінімально необхідних 226) і був відправлений на повторне перше читання.

11 березня українська влада направила МВФ новий меморандум з тією ж обіцянкою реформування БЕБ. Оскільки дедлайн ще не настав, виконавча рада МВФ знову виділила транш у розмірі майже $900 млн.

Щоб отримати наступний транш, потрібно було виконати обіцянку та ухвалити закон, причому у такому вигляді, який влаштовує західних партнерів. 11 квітня проект №10439 був прийнятий у першому читанні, після чого настав час вирішальних торгів між усіма зацікавленими сторонами.

Торги тривали до 20 червня, коли проект №10439 було винесено на друге читання. Комітет Гетманцева 19 червня проголосував за редакцію, яка не сподобалася західним партнерам, і вони, схоже, поставили офіс Зеленського перед загрозою припинення співпраці з МВФ. Загроза подіяла. Вранці 20 червня, перед самим голосуванням, комітет Гетманцева переглянув своє рішення та ухвалив редакцію, яка відповідає зобов’язанням України.

Після цього Рада прийняла проект №10439 у другому читанні та в цілому. Його остаточна редакція отримала позитивний відгук послів G7. Вони в той же день повідомили, що “вітають ухвалення закону про реформування БЕБ, який дозволить провести повну реструктуризацію та перезавантаження Бюро та його керівництва за участю міжнародних партнерів”.

Наступний транш МВФ очікується у розмірі $2,2 млрд. За словами Железняка, виконавча рада МВФ може ухвалити рішення 28 червня. Тоді ж буде оприлюднено новий меморандум.

Реформування БЕБ — це лише частина фіскальних структурних реформ, які зобов’язалася реалізувати Україна. Березневий меморандум містить великі абзаци про реформування податкової та митної служб, але без дедлайну. Железняк прогнозує, що у червневому меморандумі “буде суттєве оновлення структурних маяків, серед них ви побачите появу реформи митниці”.

І це ще не кінець історії. Західні партнери вже готують наступні реформи, на які на Банковій чекають, скажімо так, без великої радості.

Нещодавно The Washington Post розповіла деякі подробиці візиту до Києва держсекретаря США Ентоні Блінкена 14 травня. “Зустріч Зеленського та Блінкена була напруженою: український лідер висловив свою вдячність за військову допомогу США, але, схоже, був розчарований увагою Блінкена до корупції “, — повідомила газета, цитуючи “людей, знайомих із дискусією, які говорили на умовах анонімності через делікатність теми”.

Минуло трохи більше місяця — і 21 червня до Києва приїхав заступник Блінкена з політичних питань Джон Басс. Він мав багато зустрічей (зокрема з антикорупційними активістами, керівником офісу Зеленського Андрієм Єрмаком, міністром оборони Рустемом Умеровим, міністром закордонних справ Дмитром Кулебою), але нашої теми стосуються дві зустрічі.

У Верховній Раді Басс зустрівся з головою фракції “слуг народу” Давидом Арахамією, головою антикорупційного комітету парламенту “слугою народу” Анастасією Радіною, головою євроінтеграційного комітету парламенту Іванною Клімпуш-Цинцадзе (фракція “Європейської солідарності”) та Ярославом Железняком. За словами Железняка, це була “зустріч про реформи”: Басс привітав із ухваленням закону про перезавантаження БЕБ і “просив трохи допомогти з реформою митниці, Рахункової палати та АРМА”.

А потім, за повідомленням американського посольства, Басс зустрівся з прем’єром Денисом Шмигалем, “щоб обговорити підтримку економіки України з боку США та реформи, які повернуть надходження до бюджету для підтримки захисників на передовій та сприятимуть залученню приватних інвестицій, необхідних для відновлення України”. Можна припустити, що також йшлося насамперед про реформу митниці. Вона — перша у черзі після БЕБ.