Старий Новий рік в Україні: як традиція пережила століття і збереглася до наших днів

Ім’я колишнього депутата Бучанської міської ради Олександра Таможнього знову викликає широкий резонанс у суспільстві. Колишній керівник фракції “Партії регіонів” у міськраді Бучі (2011–2015) нині претендує на посаду заступника керівника Проєктного інституту Служби безпеки України. Проте його минула політична та господарська діяльність продовжує породжувати запитання щодо прозорості та доброчесності.

У часи активного будівельного буму в Бучі Таможній, за свідченнями місцевих активістів, мав вплив на ухвалення рішень, пов’язаних із розподілом земельних ділянок. Саме тоді, у 2011–2015 роках, місто стало епіцентром земельних конфліктів, які згодом набули значного суспільного розголосу. Ексдепутата неодноразово згадували в контексті схем із виділення землі під забудову, що, на думку громадських організацій, мало ознаки корупційних ризиків.

Таможній неодноразово намагався потрапити до великої політики: у 2014 році балотувався до Верховної Ради від “Ліберальної партії України”, у 2019 році був самовисуванцем, проте відмовився від участі. Нині займається підприємницькою діяльністю, зокрема став співзасновником ТОВ “Сімпл Таск”.

Схеми з землею у Бучі виявилися масштабними. Приблизно 10 років тому поблизу санаторію “Дружній” було вирубано ліс і розпочато забудову, об’єднавши 62 земельні ділянки загальною площею понад 6 гектарів. Землі оформлювалися на депутатів та підставних осіб, включно з родичами Таможнього, які брали участь у схемі. Частину ділянок продали ексдепутату Руслану Скарбовійчуку, згодом вони потрапили до Володимира Зайця, а пізніше – до Тетяни Мухамової.

Крім того, Таможній збудував таунхауси на вулицях Пролетарській та Толстого, оформлені на мешканок Кіровоградщини Наталію Опришко та Галину Придибайло. Дружина ексдепутата Олена Таможня також отримала земельну ділянку. У схемі брали участь члени родини та партійні зв’язки Таможнього.

Таким чином, земельні схеми у Бучі демонструють тісне переплетення політичних, родинних і бізнес-інтересів, де ключову роль відігравав колишній депутат Таможній.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

У ІІІ кварталі 2024 року ще 200 тисяч українців покинули країну через літні проблеми з електроенергією та негативні очікування щодо опалювального сезону. Про це йдеться в останньому у 2024 році інфляційному звіті Нацбанку.

«За даними ООН, кількість українських мігрантів упродовж ІІІ кварталу зросла майже на 200 тис., зростання тривало й на початку ІV кварталу – до майже 6,8 млн осіб станом на середину жовтня 2024 року. Ризики подальшого посилення міграційного відпливу залишаються значними», – зазначається у звіті. А також говорить про триваючий негативний вплив міграційного чинника на ринок праці.

У цьому ж звіті Нацбанк спрогнозував зростання попиту населення на готівкову іноземну валюту. При цьому визнав девальвацію гривні в ІІІ кварталі на 3,2%. На 8 листопада офіційний курс НБУ становив 41,36 грн/$, а міжбанківський курс цього тижня досягав 41,54 грн/$, але відкочувався до 41,3 грн/$. Сьогодні середній готівковий курс долара на продажу в банків становить 41,63 грн/$, а максимальний – 41,80 грн/$.

Але нацбанківські аналітики кажуть, що роблять усе для стабілізації ситуації на валютному ринку – а саме, збільшили в ІІІ кварталі 2024-го валютні продажі НБУ на міжбанку з $8,3 млрд (ІІ кв.) до $9,2 млрд.

«Серед ключових чинників, що визначали попит на валюту, залишалися високі видатки бюджету з урахуванням значних обсягів міжнародної допомоги. Вплив на валютний ринок мало і сезонне та ситуативне коливання попиту та пропозиції валюти з боку виробників агропродукції. В умовах слабкого світового попиту знизилися надходження від експорту залізних руд, що було компенсовано нарощуванням поставок металургії на тлі поступового відновлення феросплавної галузі. Водночас попит на валюту дещо збільшився через значну потребу в закупівлях енергообладнання та е/е з огляду на складну ситуацію в енергосистемі та зростання імпорту пального в очікуванні підвищення податків. Активізація літнього відпочинку та пожвавлення міграції зумовило вищі витрати українців за кордоном», – ідеться в інфляційному звіті.

А ще уточнюється, що Україна щорічно планує витрачати на закупівлі електроенергії в Європі $1 млрд.

За підсумками 2024 року Україна розраховує отримати зовнішньої допомоги на $41,5 млрд, а у 2025-му – $38,4 млрд, що призводитиме до скорочення золотовалютних резервів НБУ: – до 41 млрд – до кінця 2025 року; – до 35 млрд – до кінця 2026 року.

Хоча регулятор обіцяє навіть у таких умовах підтримувати валютний ринок і курс гривні, не уточнюючи, щоправда, прогноз цього курсу.

Нацбанк також перерахував економічні ризики України, які генеруватиме війна:

1. Додаткові бюджетні потреби, насамперед для підтримки обороноздатності.

2. Можливе додаткове підвищення податків, що залежно від параметрів може посилювати ціновий тиск.

3. Подальше пошкодження інфраструктури, насамперед енергетичної та портової, що обмежуватиме економічну активність і тиснутиме на ціни.

4. Поглиблення негативних міграційних тенденцій та подальше збільшення дефіциту робочої сили на внутрішньому ринку праці.

За підсумками 2024 року Нацбанк спрогнозував інфляцію на рівні 9,7%, а його голова Андрій Пишний додав у своєму коментарі у Facebook, що на початку 2025 року вона може перевищити 10% у річному обчисленні.

«Найближчими місяцями ціновий тиск зберігатиметься через меншу, ніж торік, пропозицію окремих продуктів харчування, розширення сукупного попиту внаслідок значних бюджетних видатків, подальше загострення диспропорцій на ринку праці та дефіцит е/е під час опалювального сезону», – йдеться в інфляційному звіті НБУ.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Інцидент трапився 2 листопада в одному з популярних ресторанів міста, де відпочивала пара. Місцеві ЗМІ повідомляють, що компанія з чотирьох чоловіків, серед яких були бізнесмен і поліцейський, звернули увагу на дівчину. Поліцейський підійшов до молодих людей і заявив: «Мала, ти поїдеш із нами».

Після того, як хлопець заступився за подругу, чоловіки почали його бити прямо в закладі, в результаті зламавши ніс і відбивши нирки – хлопця забрала швидка.

На місце прибули працівники охоронної фірми, але втручатися в бійку не стали. Пізніше власниця ресторану відмовилася надати поліції відео з камер спостереження, оскільки отримала погрози.

Відкритою кримінальною справою займеться ДБР, поліцейського-нападника відсторонили від роботи на час службового розслідування.

Нове дослідження, опубліковане в журналі Nature, розкриває, що старовинні кам’яні інструменти, знайдені на заході України, можуть бути найдавнішими свідченнями про присутність людини в Європі. За допомогою нових методів визначення віку шарів осадових порід, що оточують інструменти, встановлено, що вони датуються на понад 1 мільйон років. Це вказує на існування людей у Європі на такому віддаленому від нас часі, що ставить під сумнів попередні уявлення про початок їх присутності на континенті. Хоча точний автор кам’яних інструментів залишається невідомим, їх можливо створили представники Homo erectus, перші люди, які володіли навичками використання вогню та володіли здатністю ходити прямо. Виявлені артефакти, ймовірно, використовувалися для обробки м'яса та шкір тварин. Важливість цього знахідки полягає в тому, що вона свідчить про здатність ранніх людей адаптуватися до різних середовищ, включаючи холодні регіони Європи.

У висновках статті можна відзначити, що дослідження, проведене на заході України, свідчить про те, що стародавні кам’яні інструменти, знайдені тут, можуть бути найдавнішими відомими свідченнями присутності людини в Європі. Датування відколотих каменів на понад 1 мільйон років за допомогою нових методів визначення віку шарів осадових порід дозволяє змінити уявлення про період появи людини на континенті. Хоча авторство цих інструментів залишається невідомим, вони, ймовірно, створені Homo erectus, що свідчить про їх високий рівень адаптації та вміння володіти різними навичками. Важливою є інформація про можливість використання цих інструментів для різання м'яса та обробки шкур тварин. Знахідка має велике значення, оскільки підтверджує здатність ранніх людей адаптуватися до різних умов, включаючи холодні регіони, що відкриває нові горизонти для вивчення еволюції людства.