П’ятниця, 17 Липня, 2026

Старий Новий рік в Україні: як традиція пережила століття і збереглася до наших днів

Важливі новини

Скандал з доходами родини заступника голови Полтавської ОДА: готельний бізнес і зв’язки з правоохоронцями

Журналісти «МедіаДоказу» розкрили шокуючі подробиці доходів родини заступника начальника Полтавської обласної державної адміністрації Максима Калініна. Виявилося, що його дружина, Ірина Калініна, у 2024 році отримала понад 5,8 мільйона гривень доходу від готельного бізнесу. Джерелом цього значного прибутку став готельний комплекс «Глухомань», розташований під Полтавою, який пов’язують із колишнім правоохоронцем Владиславом Руденком.

Згідно з розслідуванням, бізнес Ірини Калініної мав зв’язки із представниками правоохоронних структур, що викликало нові запитання щодо прозорості та законності таких доходів. Крім того, журналісти звернули увагу на можливі родинні зв’язки між Іриною Калініною та заступником голови Офісу президента Олегом Татаровим. Вони народилися в одному місті, мають спільне дівоче прізвище та відомості про їхні зв’язки з правоохоронною сферою.

ФОП Ірини Калініної задекларував дохід у 5,81 мільйона гривень, хоча у власності чи оренді вона не мала жодного готельного номера. Сама вона вказана як надавачка послуг у «Глухомані», але її контактні дані збігаються з номерами компаній Руденка.

Аналітики зазначають, що подібний дохід можливий лише за умов стовідсоткової завантаженості готелю та виплати високої комісії, що викликає підозри у схемах із легалізації коштів. До того ж закон вимагає від чиновників декларувати майно членів сім’ї, якщо воно використовується для бізнесу, тож у декларації Максима Калініна мали бути вказані ці активи.

Сам Калінін заявив у коментарі «Полтавщині», що діяльність дружини відображена у декларації, податки сплачуються, і порушень він не бачить. Після публікації розслідування з офіційного сайту комплексу «Глухомань» зникла згадка про Ірину Калініну, залишилася лише абревіатура «ФОП».

Європейський Союз продовжив санкції проти Росії до 2026 року через загрози гібридної війни

Європейський Союз ухвалив рішення продовжити дію індивідуальних санкцій проти Російської Федерації на наступний рік. Обмежувальні заходи залишатимуться чинними до 9 жовтня 2026 року. Це рішення було прийнято Рада ЄС 3 жовтня 2025 року, і має на меті продовження боротьби з різноманітними загрозами, які продовжує створювати Росія, зокрема через гібридні форми війни та інформаційні маніпуляції. Згідно з документом, основною причиною для продовження санкцій є триваючі спроби Росії втручатися в політику Європейського Союзу та його держав-членів.

Санкції охоплюють різні аспекти діяльності Росії, зокрема інформаційні операції та маніпуляції у сфері іноземних інформаційних та медійних впливів, що є частиною стратегії Росії щодо дестабілізації Європи. У цих умовах ЄС намагається захистити свою інформаційну безпеку та зберегти стабільність у регіоні. За словами представників Ради ЄС, ці заходи також мають на меті підтримку міжнародних норм та принципів, які Росія порушує, зокрема, в контексті свого військового втручання в Україну та інших країнах.

Станом на сьогодні санкції застосовуються до 47 фізичних і 15 юридичних осіб, причетних до дестабілізуючих дій Росії. Серед них – колишній український політик та бізнесмен Віктор Медведчук, якого у ЄС вважають одним із ключових провідників кремлівського впливу в Україні.

Санкції передбачають замороження активів, заборону надання будь-яких фінансових ресурсів чи економічної підтримки з боку громадян та компаній ЄС. Також для підсанкційних осіб діє заборона на в’їзд і транзит територією країн Євросоюзу.

Таким чином, ЄС підтвердив намір і надалі протидіяти російським гібридним загрозам та обмежувати діяльність осіб, які сприяють дестабілізації в регіоні.

США готуються до важливих рішень щодо війни в Україні – Туск

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Польський прем’єр також прокоментував потенційний мирний план Дональда Трампа, кандидата в президенти США. На думку Туска, цей план може ще перебувати на етапі підготовки, і, як очікується, у ньому США будуть прагнути меншого втручання у справи України. Така політика, за його словами, може суттєво змінити міжнародний підхід до війни.

Колишній президент США Дональд Трамп під час передвиборчої кампанії заявляв, що здатний завершити війну в Україні у найкоротші терміни, натякаючи на свої особисті зв’язки з президентом Зеленським та Путіним. Однак Трамп не надав конкретики щодо своїх планів, лишаючи простір для численних інтерпретацій.

У ЗМІ згадували різні підходи, які, ймовірно, розглядає Трамп та його радники. Один із них — обмеження військової допомоги Україні, якщо Київ не погодиться на переговори з Москвою. Також обговорюється можливість заморожування бойових дій на лінії фронту й відмова України від вступу до НАТО протягом 20 років. Ще одна пропозиція включає створення демілітаризованої зони протяжністю понад 1200 км між Україною та Росією.

Пропозиції Трампа викликають занепокоєння серед українських та міжнародних союзників. Багато хто вважає, що такі рішення мають ухвалюватися за участі безпосередніх учасників конфлікту та партнерів України. Дональд Туск, зокрема, наголошує, що важливо не допустити сценаріїв, коли долю України вирішуватимуть без її участі.

Попри те, що Трамп виступає за “мирний план”, існує значний скептицизм щодо його здатності досягти справедливого завершення війни. Багато політиків і експертів вважають, що такий підхід може обмежити суверенітет України та створити небезпечний прецедент у міжнародній політиці.

Російські дрони атакували Львівщину, спричинивши руйнування

Уночі Львівщину атакували російські дрони "Шахеді", що призвело до серйозних наслідків для міста та його мешканців. За інформацією голови Львівської ОВА Максима Козицького, сили протиповітряної оборони здійснили успішні заходи щодо збиття всіх п'яти дронів, однак уламки "Шахедів" призвели до руйнувань в різних районах міста. Наслідком цього стали матеріальні збитки та постраждалі особи, зокрема у Малеховій міській громаді та центрі Львова, де отримали поранення щонайменше дві людини.

За даними повітряного командування “Захід”, під час першої нічної тривоги, яка тривала з 02:32 до 03:35, на територію Львівщини залетіли чотири російські безпілотники. Приблизно за годину намагався атакувати ще один “Шахед”.

Залишки збитих дронів впали на село Малехів львівської громади, першими про це повідомила місцева влада. Мер Львова Андрій Садовий опублікував у своєму телеграмі фотографії частково зруйнованого будинку одного з науково-дослідницьких інститутів у місті.

За даними Максима Козицького, постраждав адміністративний будинок Державного науково-дослідницького контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок. “Уламки безпілотних літальних апаратів призвели до пошкоджень даху, стін та перекриття другого поверху, орієнтовно на площі 800 квадратних метрів”, – розповів він у своєму повідомленні.

Андрій Садовий також поділився фотографіями руйнувань в одному з житлових масивів Малехова, де пошкоджений багатоповерховий житловий будинок із вибитими вікнами в п’яти будівлях.

Керівник Львівської ОВА додав, що у Малехові шпиталізовано 70-річного чоловіка із середньою важкістю травм, включаючи акубаротравму, осколкові поранення та кілька переломів. Ще один постраждалий, 47-річний чоловік, отримав різані поранення і отримав допомогу на місці.

Андрій Садовий також зазначив, що 70-річний чоловік є охоронцем одного з офісних приміщень.

Загалом, Повітряні сили ЗСУ повідомили про збиття 19 з 21 дронів “Шахед”, які були запущені вночі Росією.

У червні Росія здійснила кілька масованих ударів по Україні в тилових регіонах, націлених на енергетичну інфраструктуру та військові аеродроми, зокрема у Старокостянтинові. Наразі удари по самому Львову на кордоні з Польщею не було вже кілька місяців.

Недорога страва, яка захищає серце: що варто знати про квасолю

Консервована квасоля — одна з найбільш недооцінених страв, яка може реально допомогти у боротьбі з підвищеним холестерином. Вона не лише смачна, доступна і поживна, а й має доведені корисні властивості для серцево-судинної системи. Понад половина дорослого населення Великої Британії стикається з підвищеним рівнем холестерину — жирової речовини, яка у надлишку здатна закупорювати судини, сприяючи розвитку […]

Протягом багатьох років українці проводжають старий рік 31 грудня та зустрічають новий 1 січня, сприймаючи цей порядок як єдино можливий. Втім, історія зберегла пам’ять про іншу дату настання нового року, яка сьогодні відзначається як Старий Новий рік. Це свято, хоч і має переважно світський характер, тісно переплелося з народними обрядами та християнськими традиціями, зберігаючи відтінки минулого в сучасному житті українців.

Старий Новий рік виник після календарної реформи 1918 року, коли Україна перейшла з юліанського календаря на григоріанський. Різниця між двома системами становить 13 днів, тому «перше січня» за старим стилем припадає на 14 січня за новим. Завдяки цьому традиція святкування другого нового року збереглася у народі і дійшла до наших днів як символ зв’язку поколінь та історичної пам’яті.

Для українців 14 січня має не лише світське, а й релігійне значення. За староцерковним календарем цього дня вшановують святого Василя Великого. Тому більшість звичаїв і вірувань, пов’язаних зі Старим Новим роком, мають християнське коріння.

Напередодні, у вечір Маланки, який називали Щедрим, уся родина збиралася за святковим столом. Вважалося, що зустрічати рік потрібно в чистому одязі та з добрим настроєм, аби наступний рік був щасливим і заможним. Стіл накривали щедро: подавали м’ясні страви, а завершувала трапезу щедра кутя.

Уранці 14 січня, у день Василя, молодь ходила по домівках із посіванням. Юнаки брали зерно, заходили до хат і бажали господарям достатку, здоров’я та добробуту. Вважалося, що чим щедріше посівальників обдарують, тим успішнішим буде рік. Також цього дня було заведено відвідувати хрещених, родичів і сусідів, засіваючи зерном поріг та коридор оселі.

Віруючі українці на Старий Новий рік відвідують церковну службу. Оскільки святий Василь вважається покровителем свинарства, традиційними є страви зі свинини, які символізують достаток і ситість.

Існували й заборони. Наші предки вірили: як зустрінеш Новий рік, так його і проведеш. Тому 14 січня не можна сваритися, лихословити, згадувати старі образи чи бажати зла іншим. Також не радили давати гроші в борг або залишати гаманець порожнім — вважалося, що це може принести фінансові труднощі впродовж року.

Попри зміну календарів і сучасний ритм життя, Старий Новий рік залишається для багатьох українців особливим днем — тихою, теплою нагодою ще раз зібратися з родиною і символічно побажати одне одному щастя та достатку.

Останні новини