“Статус Захисника”: як у Києві працює безкоштовне паркування для військових та родин загиблих

Житловий комплекс «Гефест» в Одесі став показовим прикладом того, як нерівні умови на будівельному ринку можуть формуватися не через конкуренцію чи якість проєктів, а завдяки вибірковим рішенням міської влади. У той час як відповідальні девелопери роками проходять складні процедури погоджень, експертиз та перевірок, пов’язані з групою «Гефест» структури отримують необхідні документи в рекордні строки. Таке прискорення стало можливим завдяки рішенням і бездіяльності окремих представників Одеської міськради, що створило дисбаланс у містобудівному середовищі та поставило під питання прозорість ухвалення дозвільних рішень.

Аналітики звертають увагу на діяльність ТОВ «ЕЛЛАС БІЛДІНГ», яке перебуває у сфері впливу групи «Гефест». Саме ця компанія отримувала дозвільні документи майже безперешкодно, попри те що земельні ділянки, де ведеться будівництво, належать до найбільш цінних у місті. Ідеться не лише про привабливість локації, а й про стратегічну важливість територій, які мають бути забудовані з дотриманням усіх державних норм та врахуванням інтересів громади. Однак процес отримання дозволів для цих забудовників відбувався без тих затримок і додаткових вимог, які зазвичай стають щоденною реальністю для інших компаній.

Ключовою ланкою схеми став житловий комплекс на Посмітного, 20А. Попри те що проєкт є єдиним об’єктом на одній земельній ділянці, забудовник штучно «розділив» його на дві черги. Такий крок дав можливість уникнути ключових вимог ДБН: показників щільності, відступів, обов’язкової експертизи для об’єктів класу СС3. ДАБК Одеської міськради без запитань видав два окремі дозволи на фактично один і той самий комплекс.

Наслідки такого рішення — критичні. Згідно з нормами, багатоповерхова забудова повинна дотримуватись відступів від сусідніх будинків для дотримання протипожежної безпеки, інсоляції та санітарних вимог. Проте 16-поверхову будівлю комплексу звели за 16 метрів від приватного сектору, що суперечить ключовим ДБН та створює реальні ризики для мешканців. Порушено і ДБН Б.2.2-12:2019 — допустиму площу забудови штучно занижено через поділ проєкту, що дозволило приховати реальні параметри навантаження на територію.

Втім, ЖК «Гефест» на Посмітного — лише частина системної практики. Діяльність компанії давно супроводжується скандалами: знищення Дачі Докса, забудова зеленої зони під ЖК «Акрополь», вирубка дерев у сквері Шклярука, проєкти на схилах та поблизу шкіл. Усі ці випадки об’єднує одне — сприяння одеських чиновників, які змінюють статуси земель, забезпечують видачу потрібних документів та блокують будь-які перевірки.

Для одеситів така забудовна політика означає втрату історичних об’єктів, погіршення екологічної ситуації, хаотичну висотну забудову та постійне зниження рівня безпеки. На тлі цього міська влада продовжує створювати преференції для «Гефесту», попри очевидні порушення та публічні протести.

Заступник директора державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» Сергій Філатов задекларував набуття майнових прав на квартиру у Львові площею 110 квадратних метрів. Відомості про угоду були оприлюднені 4 грудня 2025 року у декларації про суттєві зміни в майновому стані, поданій відповідно до вимог антикорупційного законодавства. Зазначена вартість об’єкта становить 2,04 мільйона гривень.

Згідно з деклараційними даними, договір купівлі-продажу було укладено 3 грудня з товариством з обмеженою відповідальністю «Девелоперська компанія “Моя країна”», яке працює на львівському ринку житлової нерухомості. Йдеться саме про майнові права, що зазвичай означає придбання житла на етапі будівництва або до моменту введення будинку в експлуатацію. Такий формат угод є поширеним серед покупців новобудов і передбачає поетапне оформлення прав власності.

Ціна за квадратний метр становила близько 18,5 тис. грн (≈430 $/м²), що значно нижче середньої ринкової вартості нових житлових комплексів Львова у 2025 році — 45–70 тис. грн/м². Таким чином, квартира обійшлася Філатову у 2,5–3 рази дешевше за ринкову ціну.

Експерти зазначають, що придбання майна за значно нижчою від ринкової вартістю посадовцем державного підприємства, що входить до переліку НАЗК із високим рівнем корупційних ризиків, викликає питання щодо законності угоди та потенційного конфлікту інтересів.

Державне підприємство, яким керує Філатов, займається інтелектуальною власністю, і такі угоди вимагають прозорості та підвищеного контролю.

Столична корпорація «Київавтодор» розпочала новий етап модернізації транспортної інфраструктури столиці. На вулиці Рональда Рейгана (раніше — Драйзера) буде виконано капітальний ремонт шляхопроводу, що проходить через колії швидкісного трамвая. Цей проект є важливим для забезпечення безпеки руху, зменшення заторів та покращення якості транспортних послуг у столиці. Вартість робіт складе 238,07 мільйона гривень, а підрядником виступатиме компанія ТОВ «Ростдорстрой», яка має досвід у виконанні великих інфраструктурних проектів. Капітальний ремонт дозволить не лише поліпшити стан дороги, а й збільшити пропускну здатність транспортного вузла, що позитивно вплине на рух транспорту в цьому районі.

Контракт передбачає не просто латання асфальту. До кінця 2026 року підрядник має відремонтувати сам шляхопровід із заміною опор, оновити зовнішнє освітлення, дощову каналізацію, а також інженерні мережі трамвая і тролейбуса. Окремо в проєкті закладено встановлення ліфтів до платформи швидкісного трамвая, що виглядає як спроба вперше зробити цей вузол більш доступним. На прилеглій території мають з’явитися нові газони та благоустрій.

При цьому жодної конкуренції не було: «Ростдорстрой» отримав підряд фактично як єдиний учасник, адже інших охочих боротися за роботи на майже чверть мільярда гривень не знайшлося. Це не перший раз, коли так відбувається.

Сама історія ремонту цього шляхопроводу тягнеться роками. Ще у 2018 році КМДА включила його до переліку об’єктів, що потребують капремонту, і тоді роботи оцінювали у 50 млн гривень із планами зробити все у 2019–2020 роках. Уже наприкінці 2019 року у внутрішніх документах мерії звучала сума 51,62 млн гривень та новий дедлайн — квітень 2023 року. У березні 2019-го «Київавтодор» замовляв проєктну документацію в ТОВ «Проектна компанія “Аркон”» за 2,08 млн гривень, а в лютому 2022 року взагалі підписав договір на виконання робіт із ТОВ «Мостобудівельний загін №112». Тодішня вартість будівництва становила 70,39 млн гривень. Почалася повномасштабна війна, ввели воєнний стан — і договір розірвали.

У жовтні 2023 року документацію переробили вже інші проєктанти — ТОВ «Проектна компанія “Автомагістраль”» за ще один мільйон гривень. У липні 2025 року «Київавтодор» оголосив новий тендер з очікуваною вартістю 248,84 млн гривень. Тендер довелося скасувати: Антимонопольний комітет після скарги потенційного учасника («Енергетично-дорожнє будівництво») побачив дискримінаційні умови й зобов’язав замовника їх виправити. Крім того, сам замовник визнав, що треба перерахувати кошторис через уточнення розміру зарплат у проєкті. Після цього тендер оголосили знову — вже з нижчою очікуваною вартістю, 240,53 млн гривень. У підсумку жодного реального конкурсу не відбулося, і договір пішов до «Ростдорстрою».

«Ростдорстрой» — це одеська компанія, зареєстрована ще 2005 року. Її бенефіціарними власниками вказані Євген Коновалов і Юрій Шумахер, а директором є Олексій Андрюшин. Шумахер — депутат Одеської міськради і член фракції «Довіряй справам», яка представляла політичний проєкт Геннадія Труханова. Сам Труханов, нагадаємо, 14 жовтня 2025 року втратив українське громадянство за указом президента. Попри цей політичний удар, бізнес-група, пов’язана з його командою, продовжує отримувати великі інфраструктурні замовлення не в Одесі, а вже у столиці.

За даними Clarity Project, «Ростдорстрой» за роки участі в держзакупівлях підписав 748 контрактів на загальну суму близько 99,45 млрд гривень. Серед найбільших замовників — обласні служби відновлення та розвитку, а також сам «Київавтодор». Столична корпорація тільки цій фірмі віддала вже сім контрактів загальною вартістю понад 2,13 млрд гривень. У Києві «Ростдорстрой» працював і на чутливих, публічно помітних об’єктах — від реконструкції Пейзажної алеї до ремонту шляхопроводів на Новокостянтинівській, Полярній та інших ділянках критичної інфраструктури.

Не всі ці історії були безскандальними. Один із найгучніших епізодів — реконструкція Дегтярівського шляхопроводу, яку «Київавтодор» замовив «Ростдорстрою» у 2023 році. Під час робіт міст частково обвалився. На щастя, тоді обійшлося без загиблих і травмованих. Підрядник публічно заявив, що бере на себе відповідальність і усуне наслідки за власний рахунок, не чекаючи експертиз. Дорожній рух по мосту відновили вже наприкінці грудня 2023 року, а повне завершення робіт оголосили у травні 2024-го. Паралельно Нацполіція відкрила кримінальне провадження: слідчі вивчають можливе розкрадання коштів під час реконструкції Дегтярівського шляхопроводу. За попередніми оцінками правоохоронців, щонайменше 300 млн з 920 млн гривень, які мав отримати підрядник, могли піти на матеріали за завищеними цінами.

«Ростдорстрой» фігурує і в інших кримінальних провадженнях. НАБУ розслідує можливу розтрату 200 млн гривень під час ремонту ділянок доріг Н-11 Дніпро–Миколаїв та Т-15-08 у Миколаївській області. У матеріалах справи йдеться про те, що компанія могла відхилятися від проєктної документації у виробництві асфальтобетону, економити на матеріалах і таким чином привласнювати бюджетні гроші. Окремі епізоди стосуються також ремонту мосту через річку Кобелячок у Полтавській області і дорожніх робіт у Миколаївській області, де фірмі закидають можливе привласнення та розтрату коштів замовника.

Формально за замовника в історії з Рейгана відповідає «Київавтодор». Комунальну корпорацію очолює Олександр Федоренко — він став генеральним директором у липні 2022 року, до цього з травня 2020 року виконував обов’язки керівника. «Київавтодор» підпорядковується Департаменту транспортної інфраструктури КМДА. Сам департамент до вересня цього року очолював Руслан Кандибор. Після скандалу з аварійною ситуацією у столичному метро (проблеми на синій гілці між «Либідською» і «Теремками», через які рух довелося обмежувати) його відсторонили рішенням суду на два місяці, а з 11 вересня 2025 року обов’язки керівника департаменту виконує заступник — Роман Лелюк. Діяльність департаменту напряму курує мер Києва і голова КМДА Віталій Кличко.

Вся ця історія з ремонтом мосту на Троєщині виглядає так: міст дійсно у поганому технічному стані й потребує негайного ремонту. Але гроші на цей ремонт — це знову сотні мільйонів бюджетних гривень, які отримує компанія з Одеси, пов’язана з людьми, що вже були фігурантами кримінальних справ, і яка не раз отримувала підряди в Києві без реальної конкуренції. Риторика «ми самі все полагодимо» після обвалу Дегтярівського шляхопроводу тепер перетворюється на конкретний тест довіри: чи отримає Троєщина справді безпечний і модернізований шляхопровід, чи історія знову закінчиться актами, кримінальними провадженнями і перерахованими сотнями мільйонів.

Український слідчий придбав Tesla Model Y за 10 000 гривень: що за цим стоїть?

Валентин Серединський, заступник начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту ГУНП у Дніпропетровській області, оголосив про своє право користування автівкою дружини — Tesla Model Y 2022 року випуску, ціна якої всього 10 тисяч гривень. Звідки така низька вартість? Журналісти «Слідства.Інфо» розкрили цю історію та розмовляли з Валентиною Серединською, власницею авто, яка не знала про декларацію та здивована вказаною сумою. Чому так велика різниця між дійсною вартістю і заявленою? Сам Серединський стверджує, що це вказано у договорі купівлі-продажу, та радить "шукати, і знайдете".

Ця історія нагадує інші випадки, коли чиновники придбавали авто за низькою ціною, також вказуючи на домовленість з продавцем. Один із суддів придбав Mercedes-Benz G 350 2013 року за 10 тисяч гривень, а потім Renault Zoе 2017 року за 5 тисяч гривень, обхідний шлях яких дозволяє уникнути оподаткування.

Ці історії піднімають питання про прозорість та законність таких угод, а також про етику серед чиновників та суддів.

• Українські чиновники та судді придбали автомобілі за низькими цінами, заявляючи, що це вказано у договорі купівлі-продажу. Однак це піднімає сумніви щодо законності та етичності таких угод.

• Вказані у деклараціях ціни авто значно нижчі за їх реальну вартість, що може свідчити про намагання уникнути оподаткування.

• Подібні ситуації викликають потребу в більш прозорому та суворому контролі з боку владних органів щодо діяльності чиновників та суддів у сфері придбання майна.

• Необхідно забезпечити ефективні механізми виявлення та покарання порушень в сфері декларування майна та укладання угод, які можуть підтверджувати факти корупції та неправомірного збагачення з боку посадових осіб.

• Забезпечення прозорості та дотримання закону є ключовими аспектами в підтримці довіри громадян до державних інституцій та забезпеченні правової державності в Україні.