Стократне зростання мінімальних цін на електроенергію: які ризики для економіки?

У свої 70 років покинув нас колишній асистент тренера збірної України з футболу, Леонід Ткаченко. Він залишив невмирущий слід у історії національної команди, працюючи в тренерському штабі "жовто-синіх" у 1992 році. Під керівництвом Віктора Прокопенка і разом з Миколою Павловим він допомагав команді в одному з матчів проти Білорусі.

Леонід Ткаченко почав свій шлях у футболі як гравець харківського "Металіста", а потім звернув увагу до тренерської сфери. Спочатку він був асистентом у Євгена Лемешка, а згодом сам очолив команду. Після цього періоду його тренерська кар'єра продовжилася в Росії, де він отримав громадянство країни.

Трагічно, Леонід Ткаченко помер у місті Калінінград, залишивши своїм колегам та футбольній спільноті пам'ять про відданість і внесок у розвиток українського футболу.

У висновках статті висловлено сум і вдячність за великий внесок Леоніда Ткаченка у розвиток українського футболу. На 70 році свого життя він покинув цей світ, залишивши невеличкий, але важливий слід у історії національної збірної. Робота Ткаченка в тренерському штабі "жовто-синіх" у 1992 році та його подальші досягнення у російському футболі свідчать про його відданість грі та професійний досвід.

Трагічна втрата Леоніда Ткаченка залишає пустоту в серцях футбольної спільноти та викликає сум у вболівальників. Його незабутній внесок в історію українського футболу залишиться в пам'яті та вдячності тих, хто йому співпрацював та захоплювався його працею.

Україна зайняла активну позицію в Чорному морі, перехопивши ініціативу і ставши визначальним гравцем у регіоні. Це стало поворотним моментом у геополітичній динаміці морської зони, а Військово-Морські Сили України (ВМС) надали пояснення щодо цього етапу.

Речник ВМС Збройних сил України Дмитро Плетенчук у своїй заяві зазначив, що в сьогоднішній ранок не спостерігалося присутності бойових кораблів ні в Чорному, ні в Азовському морях. Він пояснив це тим, що російські кораблі уникають виходу в море через небезпеку знищення внаслідок дій українських військ.

Плетенчук відзначив, що така поведінка ворога може бути пов’язана з виборами президента в Росії, оскільки Кремль не хоче псувати свою імідж та уникати втрат кораблів. Він також зазначив, що наразі в Чорному морі фіксуються невеличкі катери, які використовуються для робіт біля берега.

Пресслужба ВМС повідомила про виведення Росією двох носіїв крилатих ракет "Калібр" в Середземному морі. Речник ВМС заключив, що Україна наразі знаходиться в перевагу, і російська сторона шукає тактичні рішення для уникнення подальших втрат.

У висновку можна сказати, що активна позиція України в Чорному морі свідчить про зміни у геополітичній ситуації регіону. Відсутність російських кораблів у водоймах зв'язана з намаганням уникнути можливих втрат через дії українських військ. Це також вказує на зростаючу стратегічну важливість Чорного моря та роль України в ньому. Українські ВМС виявилися в перевазі, що змушує Росію шукати нові тактичні рішення для подальшої дії.

Детективи Бюро економічної безпеки України (БЕБ) провели ретельне розслідування, в результаті якого було викрито серйозні порушення у фінансовій діяльності однієї з громад Білоцерківського району. За даними слідства, керівник фінансового відділу цієї громади неналежним чином виконував свої службові обов'язки, що призвело до значних фінансових втрат.

Слідством встановлено, що на рахунках сільської ради було акумульовано понад 93 млн грн “військового” ПДФО, які, згідно з чинним законодавством, мали б спрямовуватися до державного бюджету на потреби оборони, зокрема, для Міністерства оборони України на закупівлю артилерійських систем та Держспецзв’язку на здійснення заходів із закупівлі спеціальної техніки.

Перерахування коштів із відповідного місцевого бюджету до державного було здійснено шляхом залучення кредиту з єдиного казначейського рахунку.

Керівник фінвідділу сільської ради знав про необхідність здійснення погашення кредиту, однак не вжив заходів та не видав відповідного розпорядження.

У подальшому, всупереч закону, згадані кошти були перераховані на погашення інших витрат громади. Зокрема, на придбання комплексу нежитлових будівель і споруд заводу в Київській області, діяльність якого було припинено ще 2010 року. Також, частину коштів фігурант спрямував на депозитні рахунки підпорядкованих підприємств житлово-комунальної сфери.

Судовий вирок наклав важкий підсудний вигляд на колишнього заступника командира кримського підрозділу "Беркут", який був винесений до 15 років позбавлення волі за перевищення повноважень, що призвели до травмування 20 учасників протестів у 2013 році. Оголошення рішення суду відбулося в Офісі Генерального прокурора.

Згідно з офіційною інформацією від прокуратури, крім позбавлення волі, суд призначив покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади в державних і правоохоронних органах протягом трьох років, а також позбавив спеціального звання підполковника міліції засудженого.

Прокуратура успішно довела в суді, що засуджений підполковник, діючи поза межами своїх повноважень, брав участь у придушенні протестів у грудні 2013 року, застосовуючи насильство, що призвело до серйозних тілесних ушкоджень 20 осіб.

Важливо зазначити, що з початку березня 2014 року засуджений перебуває на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, де, за даними прокуратури, надає допомогу представникам Російської Федерації у проведенні підривної діяльності проти України.

Судовий розгляд проводився за спеціальною процедурою "in absentia" через те, що фігурант переховується на тимчасово окупованій території АР Крим. Це свідчить про серйозність та важливість притягнення до відповідальності осіб, які порушують закон та права людини.

У результаті судового процесу було встановлено вину колишнього заступника командира кримського підрозділу "Беркут" у перевищенні повноважень та травмуванні 20 учасників протестів у 2013 році. Суд засудив його до 15 років позбавлення волі, а також обмежив права обіймати посади в державних і правоохоронних органах протягом трьох років. Засуджений також був позбавлений спеціального звання підполковника міліції.

Цей вирок є важливим кроком у забезпеченні правосуддя та покаранні осіб, які порушують закон і зловживають своїм службовим статусом. Також він підтверджує намір української влади боротися з корупцією та порушеннями прав людини.

Судовий процес показав, що правопорушники не залишаться безкарними, незалежно від місця їх перебування. Це також є важливим сигналом для інших правопорушників та тих, хто порушує закон і піддає погрозам громадянський порядок та безпеку.