Стратегічна оборонна лінія під Харковом: таємниці організації та стратегії військового керівництва

Кабінет міністрів України ухвалив важливі зміни до Порядку організації та ведення військового обліку, затвердженого наприкінці 2022 року. Нові правила, прийняті 25 вересня, передбачають автоматичну постановку на військовий облік усіх чоловіків віком від 25 до 60 років, які досі не перебували на ньому без законних підстав. Цей крок стане значною спрощенням для громадян, оскільки дозволить уникнути необхідності особисто відвідувати територіальні центри комплектування (ТЦК) для реєстрації.

Міністерство оборони України пояснило, що запровадження автоматичної постановки зменшить навантаження на ТЦК, значно скоротивши кількість ручних операцій та бюрократичних процедур. Замість того, щоб кожному чоловіку відвідувати місцеві військкомати для постановки на облік, дані будуть вноситись автоматично, що істотно спростить процес і зекономить час громадян.

Таким чином, дані про всіх таких чоловіків уже внесені до єдиного електронного реєстру військовозобов’язаних «Оберіг». Кожен може перевірити інформацію про себе через застосунок «Резерв+».

За порушення правил військового обліку закон передбачає штраф у розмірі від 17 до 25,5 тисяч гривень. У разі ухилення від добровільної сплати штрафу громадяни ризикують отримати арешт банківських рахунків.

Поки що Міноборони не розкриває, яка саме інформаційна база стала основою для формування переліку чоловіків, яких автоматично внесли до «Оберіг». Проте експерти нагадують, що інтеграція даних із державних реєстрів була лише питанням часу, і тепер система військового обліку стає більш централізованою та контрольованою.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Внаслідок авіаудару, що стався 9 серпня о 11:05, загальна кількість загиблих зросла до 14 осіб, а поранення отримали 43 людини. Атака була здійснена збройними силами РФ і, за попередньою інформацією, ракетою “Х-38”. Влучання сталося у торговий центр Костянтинівки, де розташовані продовольчі та господарські магазини.

На місці події продовжуються слідчі дії. Кількість постраждалих ще уточнюється.

Процесуальне керівництво Донецької обласної прокуратури проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом порушення законів та звичаїв війни (ч. 2 ст. 438 КК України).

Начальник Головного управління Національної поліції у Львівській області Олександр Шляховський та його родина володіють значними активами, більшість з яких зареєстровані на його дружину Ірину Шляховську. Відомо, що Ірина є власницею великої земельної ділянки в селі Дударків під Києвом, що складає близько 150 соток. За оцінками ринку, ці землі можуть коштувати майже 4 мільйони гривень. Ця значна земельна власність не є єдиним активом родини — вона також має кілька квартир у Києві та користується житлом у Броварах, яке належить родичці. Водночас, у Львові сім’я мешкає на підставі договору суборенди.

Щодо самого Олександра Шляховського, то варто зазначити, що він особисто не має оформленого на своє ім’я житла або автомобіля, хоча в деклараціях подружжя вказано, що більшість їхнього майна зареєстрована на дружину. Це викликає певні питання щодо прозорості та правомірності таких оформлень, адже для багатьох державних службовців важливо демонструвати відкритість у питаннях власності та фінансової діяльності.

Ірина придбала Mazda 3 2017 року за суму, значно нижчу за ринкову вартість, частину коштів для покупки вона нібито отримала в подарунок від родички. Минулого року Шляховський задекларував понад мільйон гривень доходу від роботи в поліції та додаткові суми від продажу нерухомості; у подружжя також заявлені готівкові заощадження.

Ірина Шляховська неодноразово подавала документи на посаду судді, а у відкритих реєстрах фігурують звʼязки родини з кількома підприємствами та особами, пов’язаними з бізнесом і громадськими організаціями. У публікації немає офіційних коментарів від самого Шляховського або від Нацполіції; для повної перевірки фактів потрібні додаткові документи й реакція від посадовця.

За останні кілька років родичі двох високопосадовців Департаменту кіберполіції України, Олега Заворотнього та Андрія Шаронова, стали власниками елітної нерухомості, що викликає численні запитання щодо джерел коштів для таких значних витрат. Згідно з розслідуванням журналістів Bihus.Info, протягом періоду з 2020 по 2025 рік родичі посадовців придбали квартири в Києві на десятки мільйонів гривень, що стало об'єктом пильної уваги громадськості.

Особливо привертає увагу покупка трьох квартир у популярному житловому комплексі «Комфорт Таун», що належать родині Олега Заворотнього, заступника голови Кіберполіції, який обіймає цю посаду з 2019 року. За інформацією журналістів, ці квартири були придбані на ім'я матері та дружини Заворотнього, причому кожна з них оцінюється в приблизно 7,5 мільйона гривень. Це викликає питання щодо того, як особи, які не мають очевидних джерел для таких витрат, змогли здійснити покупки такої вартості.

Ще одним фігурантом розслідування став заступник голови Кіберполіції Андрій Шаронов, який обіймає посаду з 2022 року. У своїй першій декларації за 2022 рік він вказав заощадження, будинок, земельну ділянку та квартиру в Одесі. Проте наступної декларації ці активи зникли разом із дружиною, яка згодом опублікувала у соцмережах інтер’єри нової квартири в елітному комплексі «Marinist Residence» у Одесі. За кілька місяців до офіційного розлучення квартиру записали на батька дружини, чого за офіційними доходами батька придбати не можна було. Шаронов у коментарі заявив, що не брав участі у придбанні квартири.

Розслідування викликає питання щодо прозорості доходів та законності великих витрат родичів високопоставлених чиновників у правоохоронних органах України.