Стратегія українського контрнаступу: погляд у майбутнє на 2026-2027 роки

Уважний настановник оперативно-стратегічного угруповання військ "Таврія", генерал-полковник Олександр Тарнавський, із занепокоєнням сповістив про наступну хвилюючу динаміку на Авдіївському напрямку, де російські війська активно проводять перегрупування та підтягують резерви. Із цим повідомленням варто враховувати, що за останні дні українські захисники стикалися з 19 нападами противника у різних секторах фронту. Російські війська, які зазнали значних втрат, тепер знову активно масштабують свою діяльність, включаючи і використання авіації. Проте українські війська виявляють непохитність та активно реагують: вони посилюють оборону, введенням нових підрозділів та створенням додаткових вогневих точок. Ці заходи — частина стратегічної відповіді на недавнє виведення українських військ з Авдіївки, оголошене головокомандувачем Збройних сил України Олександром Сирським 17 лютого. Українські війська зміцнили свої позиції на нових рубежах, готуючись до можливих атак. Українські війська, враховуючи потенційні ризики, вважають, що російські сили можуть використовувати захоплену територію як базу для подальших атак, включаючи можливу експансію на півночі, зокрема в районі Куп'янська. Розвідка Великої Британії також висловила припущення, що Росія може намагатися розширити свій територіальний контроль за межі Авдіївки в найближчі тижні, здійснюючи поступову агресію в цьому регіоні.

У звіті про ситуацію на Авдіївському напрямку військових дій відображено активні дії російських військ, спрямовані на перегрупування та підтягання резервів. Зазначено, що українські захисники успішно відбили 19 атак противника, однак російські сили продовжують підсилювати свою присутність, зокрема за допомогою авіації. Українські війська активно реагують на цю ситуацію, зміцнюючи свої оборонні позиції та підсилюючи їх новими підрозділами. Виведення українських військ із міста Авдіївка викликало необхідність зміцнення оборони на нових рубежах. Також у висновках вказано на можливість російської експансії та поступової агресії в регіоні, в тому числі на північному напрямку в районі Куп'янська.

Активність Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури викликає жваве обговорення в українському суспільстві. Згідно з повідомленням, підозра була оголошена наближеній особі колишнього голови Державної фіскальної служби Романа Насірова та його раднику.

Цей інцидент став причиною серйозних дискусій про корупцію в державних структурах та необхідність ефективних антикорупційних заходів. За словами представників влади, боротьба з корупцією є одним із пріоритетних напрямків реформування України, і подібні кроки з підозрами і оголошенням відповідних вироків є необхідними для підтримки правопорядку та зміцнення довіри громадян до державних інституцій.

Суспільство уважно стежить за подальшим розвитком ситуації і очікує на результативність дій правоохоронних органів у цьому складному питанні.

Прес-служби органів повідомили, що ідеться про тестя ексголови ДФС Романа Насірова, забудовника Олександра Глімбовського.

«За процесуального керівництва прокурорів САП детективи НАБУ викрили схему легалізації частини неправомірної вигоди, яку одержав голова ДФС на свою користь та на користь третіх осіб протягом 2015-2016 років. Йдеться про рекордний хабар у розмірі понад 722 млн грн, який надавався за дії, пов’язані із забезпеченням відшкодування ПДВ підконтрольним агрохолдингу юридичним особам у розмірі понад 3,2 млрд грн. Наразі про підозру повідомлено двом особам: наближеній до ексголови ДФС особі (дії кваліфіковані за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 209 КК України) та його раднику (ч. 3 ст. 209 КК України)», – інформує САП.

Слідство вважає, що Глімбовський допоміг легалізувати 13 млн євро неправомірної вигоди, яку, на думку сторони обвинувачення, отримав Насіров від олігарха Олега Бахматюка за позачергове відшкодування ПДВ його компаніям. Глімбовський нібито легалізував всю суму хабаря та витратив її на придбання недобудованого житлово-офісного комплексу з паркінгом у центрі Києва «Метрополь». Комплекс продовжили будувати та отримувати додаткові доходи, зокрема у 2022-2023 рр.

Наприкінці 2023 року НАБУ і САП домоглися накладення арешту на 81 об’єкт нерухомості та понад 30 млн грн, які забудовник набув завдяки легалізованим коштам.

Іншу частину неправомірної вигоди у сумі 7,9 млн євро, яка знаходилась на рахунках ще однієї підконтрольної офшорної компанії, легалізував радник Насірова. 5,5 млн доларів він відмив шляхом укладення агентського договору у січні 2017 року, а у квітні – серпні 2018 року – ще 2,8 млн євро як оплату за договорами купівлі-продажу.

Вживаються заходи щодо встановлення обставин легалізації останньої частини неправомірної вигоди у розмірі 5,5 млн дол. та причетних до цього осіб.

Раніше повідомлялося, що НАБУ і САП розслідують легалізацію ймовірного хабаря, одержаного Насіровим. У справі фігурував тесть ексголови ДФС Глімбовський.

Нагадаємо, НАБУ і САП повідомили про підозру ексголові ДФС Роману Насірову в одержанні понад 722 млн грн неправомірної вигоди. Також про підозру в наданні цієї вигоди повідомили олігарху Олегу Бахматюку, але заочно.

Слідство встановило одержання головою ДФС (2015-2016 рр.) неправомірної вигоди у $5,5 млн за забезпечення відшкодування понад 540 млн грн компаніям агрохолдингу у серпні 2015 року та понад 21 млн євро за відшкодування майже 2,7 млрд ПДВ упродовж лютого 2015 – серпня 2016 рр. «Плату за послуги», яка, в середньому, становила близько 20% від суми відшкодованого ПДВ, Насіров одержував на рахунок підконтрольної йому іноземної компанії, а також компанії, підконтрольної тестю та раднику, через іншу іноземну компанію-прокладку, залучену радником експосадовця. Відправником коштів, як встановили НАБУ і САП, була компанія-нерезидент, підконтрольна власнику агрохолдингу Бахматюку.

При цьому частину неправомірної вигоди сформували безпосередньо з коштів бюджетного відшкодування ПДВ і конвертували в іноземну валюту. НАБУ та САП мають докази, що голова ДФС пріоритезував виплати з відшкодування ПДВ компаніям агрохолдингу, не включаючи відомості про суми, заявлені до бюджетного відшкодування іншими суб’єктами господарювання (в тому числі комунальними підприємствами), які мали на те право. Це призвело до судових позовів з боку таких товариств та стягнення ними з держбюджету, окрім заявлених сум бюджетного відшкодування, ще щонайменше 2 млн грн пені.