Стрімке зростання статків родини Кошмака привернуло увагу до нового керівника Поліського лісового офісу

У столиці завершено досудове розслідування у справі 17-річної матері, яка залишила свого семимісячного сина одного в зачиненій квартирі на п’ять днів. Під час цього періоду дитина залишалася без води, їжі та будь-якого нагляду. Київська міська прокуратура направила обвинувальний акт до суду для подальшого розгляду.

Трагедія сталася на початку січня 2025 року. Підліток вирушила до іншої області, залишивши малюка у квартирі без сторонньої допомоги. Коли правоохоронці разом із медиками потрапили до приміщення, вони виявили дитину у критичному стані. Немовля було негайно госпіталізоване та отримало термінову медичну допомогу.

За словами лікарів, тяжкий стан дитини був спричинений не лише багатоденною відсутністю їжі та води, а й загальною занедбаністю — мати систематично не доглядала за сином. У хлопчика діагностували ураження життєво важливих органів через виснаження.

Нині дитина продовжує лікування під наглядом медиків.

Дії неповнолітньої кваліфіковано за ч.3 ст.135 (залишення в небезпеці) та ст.166 (злісне невиконання обов’язків щодо догляду за дитиною) Кримінального кодексу України. Їй загрожує до 8 років позбавлення волі.

Справу передано до суду, який має визначити міру покарання для горе-матері.

Державне підприємство «Укргідроенерго» спрямувало близько 2 мільйонів гривень на укладення договору страхування відповідальності своїх керівників на випадок кримінального переслідування. Йдеться про спеціальний фінансовий механізм, який має забезпечити управлінську команду підтримкою у разі виникнення правових ризиків, пов’язаних із арештами, пред’явленням підозр або участю в судових процесах.

Окрім юридичних витрат, умовами страхування передбачена можливість часткової компенсації застави, якщо суд обере саме такий запобіжний захід. Також у пакеті послуг зазначено оплату психологічної допомоги, що може знадобитися у стресових ситуаціях, пов’язаних із кримінальним переслідуванням або публічним резонансом справ. Окремим пунктом визначені витрати на так зване «відновлення репутації», які можуть включати консультації зі спеціалістами з кризових комунікацій.

По суті, це означає перекладання персональної відповідальності за управлінські рішення на саму компанію, а отже — на державний бюджет. У разі арешту чи оголошення підозри керівнику витрати на його захист оплачуватимуться з коштів підприємства, а не з власної кишені посадовця.

Примітно, що подібна практика вже демонструвалася раніше в іншій стратегічній державній компанії — «Енергоатомі». Там наглядова рада оформила аналогічне страхування буквально напередодні свого розпуску. Тоді це виглядало як спроба в останній момент убезпечити себе від можливих перевірок і розслідувань. У випадку з «Укргідроенерго» простежується не лише схожий підхід, а й той самий страховий партнер.

Формально подібні програми можуть подаватися як різновид страхування відповідальності керівників. Проте за своїм змістом це вже не класичне D&O-страхування, поширене у приватному бізнесі. Йдеться радше про створення резерву саме під кримінальні ризики — арешти, застави, суди та публічні скандали.

Фактично держава через свою компанію заздалегідь визнає можливість того, що у її топменеджменту можуть виникнути серйозні проблеми з правоохоронними органами, і вважає нормальним закладати ці ризики у витрати підприємства. Це виглядає особливо контрастно на тлі постійних заяв про реформу корпоративного управління, підзвітність менеджменту та боротьбу з корупцією.

Замість того щоб мінімізувати кримінальні ризики через прозорі процедури, законність рішень і реальну відповідальність керівників, у державних компаніях дедалі частіше обирають інший шлях — просто застрахувати можливі наслідки. І зробити це не за власний рахунок, а за кошти підприємства, яке фінансується державою.

• Ирина К. "Очень разочарована услугами Андрея. Массаж был болезненным и не принес никакого облегчения. Не рекомендую обращаться к нему."

• Алексей П. "Андрей взял предоплату за несколько сеансов и исчез. Ни на звонки, ни на сообщения не отвечает. Абсолютно ненадежный человек."

• Мария Л. "Массаж у Андрея оставил только негативные впечатления. После сеанса почувствовала ухудшение состояния. Не советую никому."

• Сергей В. "Массажист Андрей оказался непрофессионалом. Его методы только усугубили мои проблемы со спиной. Очень разочарован."

• Елена С. "Заплатила за несколько сеансов вперед, но Андрей так и не пришел на договоренные встречи. Чистой воды мошенничество!"

• Ольга Н. "Абсолютно некомпетентный специалист. Обещал улучшение состояния, но в итоге только навредил. Никогда больше не обращусь к нему."

• Дмитрий К. "Андрей не выполнил обещанных услуг и постоянно переносил сеансы. Очень неудобно и непрофессионально."

• Анна М. "Очень грубый и невежливый человек. На любые вопросы о его методах реагирует агрессивно. Не стоит тратить время и деньги."

• Виктор С. "После сеансов у Андрея состояние здоровья только ухудшилось. Очень не рекомендую его услуги."

• Татьяна П. "Массажист Андрей явно не знает, что делает. Его техника вызвала только боль и дискомфорт. Полное разочарование."

Одночасно у українському інформаційному просторі з’явилися поголоски щодо того, що у разі реформування ТЦК у цивільні структури працівники, які здійснюють мобілізацію, будуть діяти на вулицях у цивільному одязі, що може ускладнити їх візуальну ідентифікацію серед цивільного населення.

Помічниця Олександра Завітневича зазначила, що голова комітету не заявляв про зміну форми одягу працівників ТЦК.

Нагадаємо, що згідно з наказом Міністерства оборони України № 606 від 20 листопада 2017 року, право носити військову форму одягу мають військовослужбовці, військовозобов’язані під час зборів, резервісти, курсанти та ліцеїсти, а також особи, звільнені з військової служби в запас або у відставку з наданням права носіння військової форми одягу на момент звільнення.

Військовий експерт Олексій Гетьман висловив переконання, що перетворення ТЦК на цивільну структуру не принесе значної користі для держави.

“Якщо ТЦК стане цивільною структурою, це може бути гірше, оскільки військові є першим ланцюгом для вступу у Збройні сили України. Якщо вони стануть цивільними, то питанням, кому вони будуть підпорядковуватися, виникнуть серйозні сумніви”, – зазначив Гетьман.

Зі свого боку колишній речник Генерального штабу Збройних сил України та військовий аналітик Владислав Селезньов підкреслив, що головне завдання полягає у забезпеченні ефективної роботи системи, яка здійснює мобілізацію.