Створення Національної акціонерної компанії ‘Вода України’: Новий крок у забезпеченні сталої водницької політики

Згідно з матеріалами кримінального провадження СБУ, у процесі переправляння ухилянтів через кордони України активно беруть участь співробітники Управління внутрішньої та власної безпеки Державної прикордонної служби. Ця інформація свідчить про серйозні порушення та корупційні схеми, що відбуваються на державному рівні.

Зазначені дії не лише підривають авторитет державних органів, а й створюють загрозу безпеці суспільства. Усунення цієї проблеми вимагає негайних та ефективних заходів з боку правоохоронних органів. Необхідно провести ретельну перевірку та очищення системи від осіб, які зловживають своїм службовим становищем для особистої користі.

Підвищення контролю за діяльністю співробітників прикордонної служби та зміцнення правової бази для покарання тих, хто порушує закон, стане важливим кроком у забезпеченні правопорядку та безпеки в країні. Тільки через спільні зусилля громадян та державних органів можна досягти успіху в боротьбі з цим негативним явищем.

Зокрема, одного з посадовців цього управління було викрито на гарячому та вручено йому підозру.

Йдеться про підполковника Непрелюка Ю.А. – начальника групи внутрішньої безпеки відділу внутрішньої та власної безпеки по 24 прикордонному загону головного відділу внутрішньої та власної безпеки «Південь» Управління внутрішньої та власної безпеки Адміністрації Державної прикордонної служби України.

В рамках провадження № 42024022420000104 від 21.03.2024, підозру йому вручила прокуратура та СБУ 24 травня поточного року.

Слідство інкримінує посадовцю “сприяння та організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, поза межами пункту пропуску, та без наявних на те, законних підстав”.

Непрелюку Ю.А. повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 332 КК України з врученням клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Непрелюк є довіреним підлеглим керівника Управління внутрішньої та власної безпеки Адміністрації Державної прикордонної служби України Малюги Володимира Михайловича.

Останній, за оперативними матеріалами, власне, очолює «верхівку» каналів переправи ухилянтів за кордон у різних прикордонних областях України.

Малюга у 2020 році обіймав посаду заступника начальника Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області. У 2022 році – обіймав посаду начальника Управління внутрішньої безпеки Державної митної служби України.

Наприкінці 2022-го став митником і працював у ДМС України, однак був звільнений на хвилі корупційного скандалу.

Наразі, очолюючи Управління внутрішньої та власної безпеки ДПСУ, Малюга не декларується і дані про його призначення на цю посаду закриті. Водночас за час роботи в прикордонній службі, родичі вказаного службовця стали власниками значної кількості нерухомих активів. Ці обставини, що свідчать про факти незаконного збагачення посадовця, правоохоронцями наразі досліджуються окремо.

Нагадаємо, у ВР зареєстрували новий законопроєкт стосовно покарань для осіб, що ухиляються від військової служби. Згідно з текстом документа, ухилянтів хочуть не саджати за ґрати, а штрафувати – від 51 до 85 тис. грн, а також залучати до громадських робіт.

Під час судового засідання, що стосувалося обрання запобіжного заходу для забудовниці Владислави Молчанової та її бізнес-партнерки, прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури навів низку фактів, які свідчать про потенційний ризик впливу підозрюваних на медійний простір і, відповідно, на перебіг кримінального провадження. Прокурор заявив, що у матеріалах слідства є приватні листування, в яких Молчанова нібито обговорювала публікації на одному з відомих новинних ресурсів — сайті «Апостроф.Медіа». За його словами, Молчанова також дала згоду на вихід цих публікацій, що вказує на спроби формувати медійну картину подій на свій розсуд.

Одним із ключових моментів, на які звернув увагу прокурор, став інший діалог, у якому фігурував документ, що, ймовірно, стосувався змін у розслідуванні. За попередніми даними, цей документ міг бути використаний для маніпуляцій, зокрема для впливу на хід слідства чи на публічну думку. Прокурор наголосив, що такі дії підозрюваних можуть значно ускладнити об'єктивне розслідування та призвести до спроби втручання у правосуддя через контроль над інформацією.

САП вважає, що така можливість створює додаткові загрози для об’єктивності розслідування, оскільки медійний вплив може використовуватися для формування суспільного ставлення до справи або тиску на учасників процесу.

Додатковим інформаційним аспектом стали дані аналітичної системи YouControl. Згідно з ними, ТОВ “Апостроф Медіа” має зв’язок із фінансово-промисловою групою “Група родини Владислави Молчанової”. Зокрема, з початку травня 2024 року одним із кінцевих бенефіціарів видання став син бізнесвумен — Іван Молчанов, який отримав 23% статутного капіталу компанії.

Прокурор наголосив, що наведені обставини не є звинуваченням щодо редакційної політики медіа, але вони важливі для оцінки ризиків під час обрання запобіжного заходу. Суд має вирішити, чи можуть ці фактори вплинути на хід розслідування та на можливість стороннього впливу з боку фігурантів справи.

Високопосадовий чиновник Міністерства оборони, Олександр Лієв, якого підозрювали в замішанні у махінаціях під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень, тепер звільнений з підв'язувальних заходів за особисте зобов'язання. Про це повідомив адвокат Назар Кульчицький у коментарі для "Суспільного". Суд змінив запобіжний захід Олександру Лієву — з в'язниці на звільнення під особисте зобов'язання та відправив його в СІЗО. Протягом розгляду справи прокурор, з невідомих причин, відсутній, як показують записи трансляції засідання. Справу проти Лієва повернули в національну поліцію через відсутність достатніх доказів від НАБУ та САП щодо підозри у розкраданні, повідомив суддя Ярослав Шкодін. "Якщо САП не бачить складу злочину, то як його може побачити суд", — прокоментував суддя. Експосадовець Міноборони Лієв, підозрюваний у заволодінні майже 1,5 мільярдами гривень при закупівлі боєприпасів для ЗСУ, залишився без запобіжного заходу. Про це повідомив його адвокат Кульчицький. Лієва взяли під варту з 50 мільйонами гривень застави ще 12 лютого, але через місяць відпустили додому під особисте зобов'язання. ВАКС 9 квітня скасував це рішення, проте Лієв не повернувся до СІЗО, оскільки термін тримання під вартою закінчився 8 квітня. Це означає, що він залишився без запобіжного заходу, пояснює адвокат. ВАКС 17 квітня повторно розглянув клопотання про зміну запобіжного заходу, проте за згодою обвинувачення залишив клопотання без розгляду.

Загальною сутью вищезгаданої статті є розгляд справи відносно Олександра Лієва, експосадовця Міністерства оборони України, щодо підозри у причетності до махінацій при закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на велику суму грошей. Висновки стосуються судових рішень та дій правоохоронних органів у цій справі. Вирішальними факторами стали відсутність достатніх доказів з боку НАБУ та САП, відсутність прокурора під час розгляду, а також скасування запобіжних заходів через закінчення терміну тримання під вартою. Важливою точкою є відсутність узгодження між правоохоронними органами, що може вплинути на розгляд справи та винесення об'єктивного рішення.