Створення Національної акціонерної компанії ‘Вода України’: Новий крок у забезпеченні сталої водницької політики

Українські правоохоронні органи впроваджують інноваційні підходи до контролю та відстеження місць перебування українців за кордоном. Завдяки впровадженню мобільного додатку «Дія», цей процес став більш ефективним та зручним. Тепер служби безпеки мають можливість оперативно отримувати інформацію про розташування українців у режимі реального часу, що сприяє більш ефективному контролю за їхнім перебуванням за кордоном.

Мобільний додаток «Дія» відкриває нові горизонти для взаємодії між громадянами та правоохоронними органами. Він забезпечує можливість українцям швидко та зручно повідомляти про своє місце знаходження за кордоном, що робить процес контролю більш прозорим та ефективним.

Ця ініціатива відображає сучасні тенденції в сфері правоохоронної діяльності, де використання сучасних технологій дозволяє покращити якість надання послуг громадянам. Мобільний додаток «Дія» стає важливим інструментом у руках правоохоронців для ефективного контролю за перебуванням українців за кордоном, що сприяє забезпеченню їхньої безпеки та захисту інтересів держави.

Про це пише видання Telegraf, посилаючись на рішення Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (ВАКС), ухвалене у справі угруповання під керівництвом колишнього голови Фонду державного майна Дмитра Сенниченка. Його підозрюють у виведенні понад 2 млрд грн з Одеського припортового заводу та Об’єднаної гірничо-хімічної компанії (ОГХК) у період з 2019 по 2021 роки.

Згідно з матеріалами справи, НАБУ надало суду інформацію про те, як воно відстежувало переміщення світом одного зі співорганізаторів схеми – судячи з тексту, ідеться про Андрія Гмиріна, ще одного підозрюваного, якого також оголошено в розшук.

НАБУ встановило, що 25 липня 2022 року Гмирін звертався до Консульства України в Дубаї щодо засвідчення перекладу та копії документів, а 27 жовтня 2022 року – для оформлення закордонних паспортів своїм неповнолітнім дітям. Також 23 березня 2023 року він отримав закордонний паспорт у консульстві України в Дубаї.

«IP-адреси, які використовувалися Гмиріним для входу в систему “Дія”, розташовані в Об’єднаних Арабських Еміратах, Австрії, Італії, Мальдівах і Туреччині, що підтверджується матеріалами справи», – йдеться в рішенні суду.

Вочевидь, таку інформацію НАБУ отримало від «Дії» за рішенням суду в рамках кримінального провадження. Виявляється, через «Дію» можна досить точно відстежити перебування українців за кордоном.

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура надали офіційне повідомлення про підозру Миколі Сольському, якому держава вважається вчинення заволодіння земельними ділянками на суму, що перевищує 291 мільйон гривень, а також спробою заволодіння іншими ділянками на 190 мільйонів гривень. Учасники цієї схеми, які були задіяні в цих незаконних діях, активно здійснювали знищення документів, що мали дати право на постійне користування землею двом державним підприємствам на території Сумської області. Відсутність таких документів призвела до складання обласним Держгеокадастром акта про самовільне зайняття земельних ділянок. Далі, за допомогою посадовців, які були підконтрольні обласному Держгеокадастру, ці ділянки були передані в оренду заздалегідь обраній групі осіб, які вже заздалегідь планували їх отримати власність. Умовою для цього було підписання договору про передачу в оренду приватному агрохолдингу ще до офіційного надходження документів на право власності. Як результат, в період з 2017 по 2021 роки учасники цієї схеми незаконно заволоділи 1250 земельними ділянками обсягом 2493 гектари, а також намагалися заволодіти ще 3282 гектари землі.

У результаті проведеного розслідування стало очевидним, що міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський та інші особи були замішані у складних схемах заволодіння земельними ресурсами, що призвело до величезних фінансових збитків для держави. За допомогою фальсифікації документів та зловживанням службовим становищем вони намагалися незаконно перерозподілити земельні ділянки на користь обраних осіб та підприємств. Цей випадок є прикладом необхідності посилення контролю за владою та реформування системи управління земельними ресурсами для запобігання подібним корупційним діям у майбутньому.

Війна в Україні стала причиною масштабної еміграції, і серед тих, хто шукає порятунку за кордоном, багато українських жінок. Більшість з них вирушили до сусідньої Польщі, де, як і в інших країнах Європи, з'явилися нові можливості, але й чимало труднощів. Причини, через які українки вирушають до Польщі, різноманітні: від бажання врятувати себе та родину до прагнення відновити матеріальний добробут в умовах складної економічної ситуації.

Для багатьох жінок Польща стала тимчасовим прихистком. Однак не кожна з них планує залишитися тут надовго. Після адаптації до нових умов багато з них прагнуть реалізувати свій потенціал, знайти нові можливості для роботи, освіти та розвитку кар'єри. Польща надає чимало шансів для самореалізації, зокрема через високий попит на робочу силу, особливо в галузях, де традиційно працює багато українців: будівництво, сільське господарство, медична сфера.

Цікаво, що на фоні зростання шлюбів за кордоном в Україні фіксується майже рівність між кількістю шлюбів і розлучень. У 2024 році було зареєстровано 150,2 тисячі шлюбів і 141,8 тисячі розлучень. Така статистика може свідчити про кризу сімейних відносин, яку загострили війна, розлуки, економічні труднощі та тривале перебування партнерів у різних країнах.

Водночас держава спрощує процедури розірвання шлюбу. У сервісі «Дія» незабаром запускають можливість онлайн-розлучення, що дозволить парам оформити розрив без візитів до суду чи РАЦС. Ця цифрова новація може ще більше вплинути на динаміку стосунків, адже зробить процес швидшим та доступнішим.

Українки в Європі будують нове життя, тоді як українські сім’ї вдома стикаються з новими викликами. Контраст між шлюбами за кордоном і розлученнями в Україні демонструє глибокі соціальні зміни, які переживає суспільство під час війни.